мати

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

мати I[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. ма́ти матері́
Р. ма́тері матері́в
Д. ма́ті матеря́м
З. ма́тір матері́в
Ор. ма́тір'ю матеря́ми
М. ма́тері матеря́х
Кл. ма́ти матері́

ма́-ти

Іменник, істота, жіночий рід, III відміна (тип відмінювання 8e^ за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -мат-; закінчення: .

Вимова[ред.]

  • МФА: [ˈmɑtɪ̞]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. жінка щодо дитини, яку вона народила. ◆ У дитини заболить пальчик, а у матері серце. Матвій Номис, «Українські приказки, прислів'я і таке інше», 1864 р. [СУМ-11] ◆ — Га, що ж діяти, — мовив Гривко. — Раз мати родила, раз і вмирати треба. І. Я. Франко, «Війна між Псом і Вовком», 1898 р. [СУМ-11] ◆ Проводжає сина мати захищати рідний край. В. М. Сосюра, «Пісня», 6 серпня 1941 р. [СУМ-11] ◆ Тільки за обідом чи то вже вночі підходила [мати] до якогось із них і ласкала його своїми тихими сірими очима М. Хвильовий
  2. жінка, що має або мала дитину. ◆ І на оновленій землі // Врага не буде, супостата, // А буде син, і буде мати, // І будуть люде на землі. Т. Г. Шевченко, «І Архімед, і Галілей…», 24 вересня 1860 р. [СУМ-11] ◆ Мати тоді сита, коли діти не голодні. К. О. Гордієнко, «Заробітчани», 1949 р. [СУМ-11] * образно ◆ Повторення — мати навчання, — підтакував Трояцький. Ю. О. Збанацький, «Курилові острови», 1963 р. [СУМ-11] * у порівняннях ◆ [Кирило:] А про мене нігде й краще немає, як дома. Вже що не кажіть: чужина — чужиною, а своя сторона, як мати. Панас Мирний, «Перемудрив», 1884 р. [СУМ-11]
  3. перен. про що-небудь дуже близьке, дороге, рідне. ◆ немає прикладів застосування.
  4. самиця, стосовно своїх малят. ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

  1. матір, уроч. , поб. неня, ненька, мама, паніматка; (під час пологів) породілля, роділля, поліжниця; * (нерідна) мачуха, (божа) Матір, лаг. матінка, матуся, мамуся, мамуня, мамунця, мамця
  2. родителька, рідк. порожденниця

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

◆ Мати моя! Ой, матінко! — вигук, що виявляє подив, радість, горе.
◆ Ма́ти-одина́чка — жінка, яка народила дитину (дітей) поза офіційним шлюбом і виховує її (їх) без чоловіка.
◆ Бо́жа (Госпо́дня, Пречи́ста) Ма́ти рел. — Богородиця, мати Христа.
◆ Крий (не дай) Ма́ти Бо́жа! — вигук, яким виражають застереження, побоювання.
◆ Ма́ти Бо́жа! — вигук, яким виражають здивування, захоплення, переляк і т. ін.

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Асоціації[ред.]

добра, ніжна, рідна, ласкава, лагідна


Переклад[ред.]

жінка, щодо своїх дітей
самиця, стосовно своїх малят
жінка, що має або мала дитину
джерело, початок чогось
про що-небудь дуже близьке, дороге, рідне
звертання до літньої жінки
черниця

Джерела[ред.]


мати II[ред.]

  1. форма називного, знахідного і кличного відмінків множини від мат I, IV

мати III[ред.]

  1. форма родового відмінка однини, називного, знахідного і кличного відмінків множини від мата

дієслово[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я ма́ю ма́в
ма́ла
ма́тиму  —
Ти ма́єш ма́в
ма́ла
ма́тимеш ма́й
Він
Вона
Воно
ма́є ма́в
ма́ла
ма́ло
ма́тиме  —
Ми ма́єм(о) ма́ли ма́тимем(о) ма́ймо
Ви ма́єте ма́ли ма́йте
Вони ма́ють ма́ли ма́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. ма́ючи
Дієприсл. мин. ч. ма́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.
Безособова форма

ма́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -ма-; дієслівне закінчення: -ти.

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. також без додатка уживається на означення того, що комусь належить що-небудь, є його власністю; володіти чимось, посідати щось;
    • уживається для вираження наявності в когось дітей, родичів, близьких людей;
    • у сполуч. з кільк. числ. та iм. рік, літа уживається на означення чийогось віку
    • у сполуч. з кільк. числ. та назвами мір уживається на означення об'єму, розміру й т. ін. чого-небудь ◆ Кімната має 15 м². ◆ Книжка має 20 друкованих аркушів.
    • виражає наявність у кого-, чого-небудь певної ознаки, властивості, якості
    • одержувати, заробляти що-небудь
    • здобути освіту, чин і т. ін. ◆ Мати досвід. ◆ Мати значення. ◆ Мати право.
  2. також без додатка уживається на означення того, що хто-, що-небудь є в чийомусь розпорядженні, користуванні, а також указує на наявність чогось у когось у певний момент, період
    • розм. зазнавати покарання, докорів і т. ін. ◆ Мати час.
  3. у сполуч. з назвами стану та дії. перебувати в стані, виконувати дію, на які вказує іменник у знах. відмінкові.
    • виявляти певні почуття, переживати щось
    • від кого. бути об'єктом певної дії, відчувати чиєсь ставлення. ◆ Мати вплив. ◆ Мати надію. ◆ Мати попит. ◆ Не мати сумніву.
  4. у сполуч. з абстр. ім. та інфін. перебуваючи в стані, на який указує іменник у знах. відмінкові, виконувати дію, виражену наступним інфінітивом. ◆ Мати сміливість висловити свої припущення. ◆ Мати намір.
  5. за кого – що, розм. вважати когось, щось ким-, чим-небудь.
  6. з інфін. уживається на означення того, що хтось повинен робити (зробити) що-небудь.
    • бути змушеним через обставини робити (зробити) що-небудь
    • збиратися, намірятися що-небудь робити (зробити)
    • уживається для творення форм майбутнього часу дієслова.
      ◆ Ма́є бу́ти — а) (що) повинно щось відбутися, настати; б) (хто) хтось повинен прийти, прибути куди-небудь чи бути присутнім десь; в) (що) повинно щось міститися де-небудь.
      ◆ Ма́ти ра́цію — бути правим, діяти, думати правильно, слушно.

Переклад[ред.]

Список перекладів
Список перекладів
Список перекладів
Список перекладів
Список перекладів
Список перекладів
Список перекладів
Список перекладів
Список перекладів
Список перекладів
Список перекладів
Список перекладів
Список перекладів
Список перекладів
Список перекладів
Список перекладів
Список перекладів
Список перекладів

Джерела[ред.]