менчук
Білоруська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | одн. | мн. |
---|---|---|
Н. | менчу́к | менчукі́ |
Р. | менчу́ка́ | менчуко́ў |
Д. | менчу́ку́ | менчука́м |
З. | менчу́к | менчук |
О. | менчу́ко́м | менчука́мі |
М. | менчу́кі | |
Пр. | {{{prp-sg}}} | - |
мен-чу́к
іменник, чоловічий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -менчук-.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- мінчанин. ◆ вулічнае апытаньне менчукоў пра словы Вялікдзень і паска.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??