могила

Див. також Могила.

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	моги́ла	моги́ли
Р.	моги́ли	моги́л
Д.	моги́лі	моги́лам
З.	моги́лу	моги́ли
Ор.	моги́лою	моги́лами
М.	моги́лі	моги́лах
Кл.	моги́ло*	моги́ли*

мо-ги́-ла

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -могил-; закінчення: -а.

Вимова

• МФА : [] (одн.), [] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. місце поховання; яма, в яку опускають труну або урну; земляний насип над тілом померлого ◆ На хресті над його могилою, на прохання самого Сковороди, написано: «Світ ловив мене, та не впіймав…».
2. штучний пагорб у степу; поховання скіфського, сарматського або ще давнішого часу ◆ Як умру, то поховайте// Мене на могилі,// Серед степу широкого,// На Вкраїні милій… Т. Г. Шевченко, ««Заповіт»» . В цьому значенні слово часто вживане в топонімах ◆ Гостра Могила, Кам'яна Могила.
3. у низці словосполучень вживається у значенні загибель, смерть ◆ Чоловік корчував дерево, але викопав собі могилу. Величезний стовбур упав і прибив робітника. Зі статті .

Синоніми

1. яма, домовина, гробівець, гробки; (пам'ятник на могилі) кенотаф
2. курган, льох (у тому значенні, що в шевченковому творі «Великий льох»)
3. смерть, загибель

Антоніми

1. колиска
3. колиска

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• копати собі могилу
• звести в могилу
• знайти собі могилу
• забрати з собою в могилу (у труну)

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: могилка

Етимологія

Походить з праслов'янської мови, початкове значення - земляний пагорб [1], в Західній Україні румунська форма вимови magúra вживається для позначення земляних, не скелястих гір

Переклад

місце поховання
Іспанськаes: sepultura (es) жін., tumba (es) жін. Італійськаit: tomba (it) жін. Англійськаen: grave (en), tomb (en) Есперантошeo: tombo (eo) Німецькаde: Grab (de) сер. Польськаpl: grób (pl) чол. Російськаru: могила (ru) жін.

штучний пагорб у степу

смерть, загибель

Джерела

• Словник УЛІФ: могила

Болгарська

Морфосинтаксичні ознаки

Іменник.

Корінь: --.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}

Семантичні властивості

Значення

1. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Російська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	одн.	мн.
Н.	моги́ла	моги́лы
Р.	моги́лы	моги́л
Д.	моги́ле	моги́лам
З.	моги́лу	моги́лы
О.	моги́лой моги́лою	моги́лами
П.	моги́ле	моги́лах

моги́ла

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: --.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. могила (аналог укр. слову) [1]. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: могильник, могильщик прикметники: могильный

Етимологія

Від ?