орка
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | о́рка | о́рки |
| Р. | о́рки | о́рок |
| Д. | о́рці | о́ркам |
| З. | о́рку | о́рки |
| Ор. | о́ркою | о́рками |
| М. | о́рці | о́рках |
| Кл. | о́рко* | о́рки* |
о́р-ка
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -ор-; суфікс: -к; закінчення: -а.
Вимова[ред.]
- МФА : [ˈɔrkɐ] (одн.), [ˈɔrke] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- [▲ 1] ◆ Не один бідний чоловік має дві корови, а прийде орка, немає чим орати, бігає по селі наймати плуга. Kolossi︠a︡: "Vidbytka z 'Hospodar. Kali︠e︡ndari︠a︡' na 1923, Vyd-vo "Rusalka", 1923, с.25 (цитата з бібліотеки Google Книги)
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |