противник

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. проти́вник проти́вники
Р. проти́вника проти́вників
Д. проти́вникові
проти́внику
проти́вникам
З. проти́вника проти́вників
Ор. проти́вником проти́вниками
М. проти́вникові, проти́внику проти́вниках
Кл. проти́внику проти́вники

про-ти́в-ник

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -противник-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. той, хто вороже, негативно ставиться до кого-, чого-небудь, протидіє комусь, чомусь. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.
  2. збірн. вороже військо, ворожі збройні сили; ворог. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ немає прикладів застосування.
  3. той, хто виступає проти іншого у бійці, поєдинку і т. ін. [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ немає прикладів застосування.
  4. суперник у спортивному змаганні, грі.[≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
Гіпероніми
Гіпоніми
  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

той, хто вороже, негативно ставиться до кого-, чого-небудь, протидіє комусь, чомусь


вороже військо, ворожі збройні сили; ворог
той, хто виступає проти іншого у бійці, поєдинку і т. ін.
суперник у спортивному змаганні, грі

Джерела[ред.]

Болгарська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

Ед. противник
Ед. об. противника
Ед. суб. противникът
Мн. противници
Мн. сов. противниците
Числ. противника
Зв.

про-тив-ник

Іменник, чоловічий рід, відмінювання 14.

Помилка Lua у Модуль:морфо у рядку 173: attempt to concatenate field '?' (a nil value).

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. противник (аналог укр. слову). [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  2. противник (аналог укр. слову). [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
  1. ?
  2. ?
Гіпероніми
  1. ?
  2. ?
Гіпоніми
  1. ?
  2. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Джерела[ред.]

Російська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок одн. мн.
Н. проти́вник проти́вники
Р. проти́вника проти́вников
Д. проти́внику проти́вникам
З. проти́вника проти́вников
О. проти́вником проти́вниками
П. проти́внике проти́вниках

Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -противник-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. противник (аналог укр. слову). [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
  1. ?
Антоніми
  1. ?
Гіпероніми
  1. ?
Гіпоніми
  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Джерела[ред.]