раба
Українська[ред.]
Іменник I[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | раба́ | раби́ |
Р. | раби́ | раб |
Д. | рабі́ | раба́м |
З. | рабу́ | раби́ |
Ор. | рабо́ю | раба́ми |
М. | рабі́ | раба́х |
Кл. | рабо́* | раби́* |
ра-ба́
Іменник, істота (тип відмінювання 1b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -раб-; закінчення: -а.
Вимова[ред.]
- МФА: одн. [rɐˈbɑ], мн. [rɐˈbɪ]
прослухати вимову
- УФ: [раба́]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- у рабовласницькому суспільстві – представниця експлуатованого класу, людина, яка була позбавлена будь-яких прав і засобів виробництва й перебувала в повній власності свого володаря – рабовласника ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- перен. та, хто сліпо виконує волю вищепоставленої особи, осіб, плазує перед ними ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- перен. та, хто повністю підпорядковує чому-небудь свою волю, свої вчинки і т. ін. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- Синоніми
- Антоніми
- Гіпероніми
- Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
|
Джерела[ред.]
Іменник II[ред.]
ра-ба́
Іменник.
Вимова[ред.]
- МФА: [rɐˈbɑ]
прослухати вимову
Значення[ред.]
Категорії:
- Українська мова
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Істоти/uk
- Належить класифікувати за ГСУЛМ/uk
- Українські іменники, відмінювання 1b
- Українські слова морфемної будови слова R-f
- Озвучені на Вікісховищі
- Сторінки без прикладів ужитку
- Переносні вирази/uk
- Слова з 4 букв/uk
- Належить категоризувати/uk
- Іменники/uk
- Потрібна словозміна
- Граматика