словар
Українська[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | слова́рь | словарі́ |
| Р. | словаря́ | словарі́в |
| Д. | словаре́ві словарю́ |
словаря́м |
| З. | слова́рь | словарі́ |
| Ор. | словаре́м | словаря́ми |
| М. | словарю́ | словаря́х |
| Кл. | словарю́* | — |
сло-ва́р
Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 2b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: --.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- те ж саме, що словник. ◆ Він [путівник] мені дуже потрібен через татарський словар, що на кінці його Михайло Коцюбинський, III, 1956, 175 ◆ Львівська вулиця — це також свойого роду школа, де тон і словар для всіх [дітей] однаковий і обов'язковий Іван Франко, VI, 1951, 144
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |