словник

Матеріал з Вікісловника
Перейти до: навігація, пошук

Українська

Морфологічні та синтаксичні властивості

відм. однина множина
Н. словни́к словники́
Р. словника́ словникі́в
Д. словнико́ві
словнику́
словника́м
З. словни́к словники́
О. словнико́м словника́ми
М. словнику́ словника́х
К. словнику́* словники́*

слов-ни́к

Іменник чоловічого роду, відмінювання 3b.


Корінь: -слов-; суфікси: -н-ик-

Вимова

МФА: []

Семантичні властивості

Значення

  1. книга, в якій в алфавітному чи тематичному порядку подано слова якоїсь мови (з тлумаченням, перекладом на іншу мову і т. ін. ◆ немає прикладів застосування.
  2. сукупність слів, які використовуються в чиїй-небудь мові ◆ немає прикладів застосування.
  3. сукупність слів певної мови; лексика ◆ немає прикладів застосування.
  4. комп. структура даних, що забезпечує доступ до даних за текстовим ім'ям ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Усталені словосполучення, фразеологізми

Споріднені слова

  • зменш.-пестливі форми:
  • іменники: слово, словникар
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія

Від ??

Переклад

Російська

Морфологічні та синтаксичні властивості

відм. однина множина
Н. сло́вник сло́вники
Р. сло́вника сло́вников
Д. сло́внику сло́вникам
З. сло́вник сло́вники
Ор. сло́вником сло́вниками
М. сло́внике сло́вниках

сло́в-ник

Іменник чоловічого роду, неістота, 2-а відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. Залізняка).


Корінь: -слов-; суфікси: -н-ик-

Вимова

МФА: []

Семантичні властивості

Значення

  1. перелік слов у словнику чи енциклопедії ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Усталені словосполучення, фразеологізми

Споріднені слова

Етимологія

Від ??