служба

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. слу́жба слу́жби
Р. слу́жби слу́жб
Д. слу́жбі слу́жбам
З. слу́жбу слу́жби
Ор. слу́жбою слу́жбами
М. слу́жбі слу́жбах
Кл. слу́жбо* слу́жби*

слу́ж-ба

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -служ-; суфікс: ; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. обов'язок, визначений посадою[≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Стояти на службі
  2. праця, заняття як засіб існування [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2]
  3. місце, де хто-небудь працює, служить [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4]
  4. перебування в армії, відбування військового обов'язку
  5. певна галузь військових знань, обов'язків, а також система обслуговуючих установ у структурі армії[≈ 5][≠ 5][▲ 5][▼ 5] ◆ Інтендантська служба; санітарна служба
  6. збройні сили, армія будь-якої країни [≈ 6][≠ 6][▲ 6][▼ 6] ◆ Дійсна військова служба
  7. галузь виробництва, а також установа, організація, що відає тією чи іншою ділянкою роботи [≈ 7][≠ 7][▲ 7][▼ 7] ◆ Служба підтримки; дипломатична служба
  8. надвірні підсобні господарські приміщення, будівлі [≈ 8][≠ 8][▲ 8][▼ 8]
  9. слуги, прислуга [≈ 9][≠ 9][▲ 9][▼ 9]
  10. виконання в церкві релігійних обрядів; богослужіння [≈ 10][≠ 10][▲ 10][▼ 10] ◆ служба божа

Синоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?
  6. ?
  7. ?
  8. ?
  9. ?
  10. ?

Антоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?
  6. ?
  7. ?
  8. ?
  9. ?
  10. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?
  5. ?
  6. ?
  7. ?
  8. ?
  9. ?
  10. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від слуга́, слуги́ня, заст. слугівни́ця «служниця», [слуго́вниця] «тс.» Нед, служа́ка, [служа́лець] «слуга» Нед, [служалий] «тс.» Нед, служа́ля «наймичка» О, [служа́нець] «слуга, служака» Куз, служа́нка, слу́жба, служби́ст, службі́ст, службове́ «гроші за службу Божу» Нед, службо́вець, службо́вик «службовець» Куз, служебка СУМ, Нед, служебник «книга текстів для богослужіння; слуга», [служени́ця] «служниця», служи́вий, служи́тель, слу́жка, слу́жни́к СУМ, Нед, слу́жни́ця тж, служа́щий «одержаний за службу, за найми», службо́вий, служи́лий (іст.) «який перебував на службі», [слу́жний] «службовий» Нед, [слу́говати] «слугува́ти» Нед, слугувати, служи́ти, [вслу́га] «послуга» Ж, [вслужли́вий] «послужливий» Ж, ви́слу́га СУМ, Нед, вислужени́на «заслужене; пенсія Ж», вислу́жне «тс.» Ж, вислу́гувати «заслужувати» Ж, вислужитися, відслуга «відслужування; винагорода; кінець служби», дослугуватися «дослужуватися» Ж, дослужитися, заслуга, заслужени́на «винагорода», [заслу́жи́на, заслужчи́на] «тс.» Г, Ж, заслужений, заслужний Ж, заслуго́вувати, надслужени́ни «служба понад умовлений час» Ж, ослу́га «послуга, прислужування», обслуга, обслуговування, обслужування, обслужний Куз, обслуговувати, обслужувати, підслужи́тися, послуга, послугач, [послужа́нка] «служанка», послу́жник «слуга» Нед, послу́жливий, послужни́й, прислу́га, прислу́жник, прислу́жництво, прислу́жливий, прислу́жний «належний» Нед, прислуго́вувати, прислужи́тися, услу́га «служба; слуга Нед; послуга», [услужник] «прислужник», [услу́жливий] «прислужливий», [услу́жний] «тс.» Нед, услуго́вувати; — рос. білор. болг. слуга, д.-рус. слуга, пол. sługa, чеськ. словац. sluha, в.-луж. služić «служити», н.-луж. sluzys «тс.», мак. сербохорв. слу́га, словен. sluga, стсл. слоуга, слоуговати, слоужити; — psl. sluga, služiti; — споріднене з лит. slaugà «служба, служіння, слуга», slaugýti «підтримувати, допомагати», дірл. slog (sluag) «військо, загін»; виведення від праіндоєвр. *sel- «рухатися, текти», як і зближення з psl. sluxati, slysati «чути» (Младенов 591; Ondruš Sborník FFUK 10, 79—80), сумнівне; припущення про запозичення з кельтських мов (Критенко Вступ 531; Schachmatow AfSlPh 33, 92; Миккола РФВ 48, 273; Zubatý St. а čl. 1/2, 89; Feist WuS 6, 45; Lehr-Spławiński RSI 18, 6) безпідставне. — Черных II 177; Фасмер—Трубачёв III 676; Преобр. II 325—326; Brückner 502; Holub—Кор. 339; Machek ESJČ 558; Schuster-Šewc 1309—1310; Skok III 287—288; Mikl. EW 308; Meillet Études 258—259; Moszyriski PZJP 68; Trautmann 268—269; Büga RR I 484, II 576—577; Pedersen Kelt. Gr. I 84.


Переклад[ред.]

обов'язок, визначений посадою
праця, заняття як засіб існування
місце, де хто-небудь працює, служить
перебування в армії, відбування військового обов'язку
певна галузь військових знань, обов'язків, а також система обслуговуючих установ у структурі армії
збройні сили, армія будь-якої країни
галузь виробництва, а також установа, організація, що відає тією чи іншою ділянкою роботи
надвірні підсобні господарські приміщення, будівлі
слуги, прислуга
виконання в церкві релігійних обрядів; богослужіння

Джерела[ред.]

Російська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок одн. мн.
Н. слу́жба слу́жбы
Р. слу́жбы слу́жб
Д. слу́жбе слу́жбам
З. слу́жбу слу́жбы
О. слу́жбой
слу́жбою
слу́жбами
П. слу́жбе слу́жбах

слу́ж-ба

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).


Корінь: -служ-; суфікс: ; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. служба (аналог укр. слову) ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Джерела[ред.]

служба на Lingvo.ua