спеціальність
Українська[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | спеціа́льність | — |
| Р. | спеціа́льності | — |
| Д. | спеціа́льності | — |
| З. | спеціа́льність | — |
| Ор. | спеціа́льністю | — |
| М. | спеціа́льності | — |
| Кл. | спеціа́льносте* | — |
спе-ці-а́ль-ність
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 8*a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються. Корінь: --
Вимова[ред.]
МФА: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- окрема галузь науки, техніки, мистецтва і т. ін.; сфера чиєїсь діяльності або вивчення чого-небудь. # Основна кваліфікація; професія, фах.
- розм. Улюблена справа, заняття, в якому хто-небудь виявляє уміння, хист ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі форми:
- іменники: спеціаліст, спеціалістка,
- прикметники: спеціальний
- дієслова:
- прислівники: спеціально
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
[[Категорія:]]