тютюн
Матеріал з Вікісловника
Зміст |
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
| відм. | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | тютю́н | тютюни́ |
| Р. | тютюну́ | тютюні́в |
| Д. | тютюно́ві тютюну́ |
тютюна́м |
| З. | тютю́н | тютюни́ |
| О. | тютюно́м | тютюна́ми |
| М. | тютюну́ | тютюна́х |
| К. | тютю́не* | тютюни́* |
тю-тю́н
Іменник чоловічого роду, відмінювання 1b.
Корінь: --
Вимова[ред.]
МФА: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- трав'яниста рослина родини пасльонових, у листі якої міститься нікотин ◆ немає прикладів застосування.
- висушені й подрібнені листки та стебла цієї рослини, які використовуються для куріння, нюхання, жування ◆ немає прикладів застосування.
- трав'яниста декоративна рослина з запашними білими, рожевими або світло-фіолетовими квітками ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі форми: тютюнець
- зневажл. форми: тютюнисько
- збільш. форми: тютюнище
- іменники: тютюнник
- прикметники: тютюнковий, тютюновий
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
трав'яниста рослина родини пасльонових
висушені й подрібнені листки
|
|
|
