шляйфа
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | шля́йфа | шля́йфи |
Р. | шля́йфи | шля́йф |
Д. | шля́йфі | шля́йфам |
З. | шля́йфу | шля́йфи |
Ор. | шля́йфою | шля́йфами |
М. | шля́йфі | шля́йфах |
Кл. | шля́йфо* | шля́йфи* |
шля́й-фа
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -шляйф-; закінчення: -а.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
Синоніми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від нім. die Schleife, від schleifen — «волочити»
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
|