німецька мова

Українська

Тип та синтаксичні властивості

німе́цька мо́ва

Усталене словосполучення (термін). Використовується як іменна група.

Вимова

МФА: []

Семантичні властивості

Значення

1. мова німців, одна з германських мов, державна мова в Федеративній Республіці Німеччині, Австрії, Швейцарії, Ліхтенштейні, Люксембурзі та Бельгії ◆ немає прикладів застосування.

Переклад

англійська: German, the German language вірменська: білоруська: болгарська: грецька: грузинська: есперанто: естонська: інтерлінгва: іспанська: lengua alemana, alemán італійська: tedesco, lingua tedesca каталонська: китайська: корейська: латинська: латиська: литовська:

нідерландська: німецька: die deutsche Sprache, Deutsch норвезька (букмол): польська: російська: немецкий язык словацька: словенська: турецька: фінська: французька: l'allemand, langue allemande чеська: шведська: японська: