шукач

Українська

Морфологічні та синтаксичні властивості

відмінок	однина	множина
Н.	шука́ч	шука́чі
Р.	шука́ча	шука́чів
Д.	шука́чеві шука́чу	шука́чам
З.	шука́ча	шука́чів
Ор.	шука́чем	шука́чами
М.	шука́чеві шука́чу	шука́чах
Кл.	шука́чу	шука́чі

шу-ка́ч

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 4a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -шук-; суфікс: -ач.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. людина, зайнята розшуками чого-небудь. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
   • особа, яка (перев. професійно) займається відкриттям, розшуками родовищ копалин, рослин, нових шляхів і т. ін. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. розм. те ж саме, що шпик. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
3. переважно у сполученнях зі словом собака. Службовий собака з гострим чуттям, який відшукує кого-, що-небудь за слідами. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
4. техн. механізм, пристрій, який автоматично знаходить що-небудь. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• шукач пригод

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

людина, зайнята розшуками чого-небудь
Англійськаen: seeker, searcher Російськаru: искатель

людина, зайнята розшуками чого-небудь

шпик

службовий собака

механізм, пристрій, який автоматично знаходить що-небудь
Англійськаen: detector Російськаru: детектор

Джерела

• Словник УЛІФ: шукач
• шукач на Lingvo.ua