юнка
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | ю́нка | ю́нки |
Р. | ю́нки | ю́нок |
Д. | ю́нціі | ю́нкам |
З. | ю́нку | ю́нок |
Ор. | ю́нкою | ю́нками |
М. | на/у ю́нціі | на/у ю́нках |
Кл. | ю́нко | ю́нки |
ю́н-ка
Іменник, істота, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -юн-; суфікс: -к; закінчення: -а.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- жін. ім. до юнак. [≈ 1][▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Введене Тичиною
Переклад[ред.]
Список перекладів | |