інтелігенція
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | інтеліге́нція | — |
| Р. | інтеліге́нції | — |
| Д. | інтеліге́нції | — |
| З. | інтеліге́нцію | — |
| Ор. | інтеліге́нцією | — |
| М. | інтеліге́нції | — |
| Кл. | інтеліге́нціє* | — |
ін-те-лі-ге́н-ці-я
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -інтелігенц-; суфікс: -і; закінчення: -я.
Вимова[ред.]
- МФА: [intelʲiˈɦɛnʲt͡sʲijɐ]
прослухати вимову
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- люди розумової праці, що мають спеціальні знання з різних галузей науки, техніки й культури; частина середнього класу, що переважно зайнята розумовою працею. ◆ Задачею интелігенції мусить бути подавання народові доброго и спасенного погляду на самого себе. s: Герценів Дзвін
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія[ред.]
Від пол. inteligencja та лат. intelligentia
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |