Обговорення користувача:Микола Івкі

Слова

• Допомога.

https://slovnyk.me/dict/newsum Словник української мови у 20 томах

https://slovnyk.me/dict/vts?letter=ї Великий тлумачний словник сучасної мови

https://uk.wikisource.org/wiki/Словарь_української_мови_(1924)

[1] ДІЄСЛІВНІ ДЕМІНУТИВНІ УТВОРЕННЯ ЯК ОЗНАКА УКРАЇНСЬКОГО СЛОВОТВОРУ

[2]

• алелопатія * виноград боїться капусти * береза — білої акації
• ввічливість увічливість
  • гоноратив гонорифічний гонорифікація
  • повага поважання пошана пошанування шана шаноба шанобливість шанованість шанування шануваннячко
• випадок
• -в-о
  • житво їство литво питво шитво
• гідронім
• голова ***
• демінутив
• дзумкотіти* дзьобати
• добро, дібр
• дрон
  • 17.11.2025 дроново-ракетний жах
  • 10.11.2025 дрони кружляють над містом, як бджоли на пасіці
• еврика
• закличка
• -ин- * чергування
  • білоччин доньчин доччин ластівчин лисиччин
  • мачушин рибалчин свашин свекрушин
  • Ольжин Орищин Пилипишин Романишин
• ідіома
• імена Путін Леніна Сталіна
  • Мирка Дзвенимира Любомира Мирослава
  • Мирко Будимир Любомир Людомир Мирослав Радомир Славмир Славомир
  • Ревмира Эльмира
• індик гиндик індичка гиндичка
• інфінітив
• кравчучка
• лава лавка
• мирилка
• морж
• москаля
• онуча гонуча
• ослін
• -ощ-і веселощі гордощі любощі прикрощі радощі солодощі старощі хвастощі хитрощі
• паляниця
• пів
• Покрівонька Покровонька
• похил річки
• путь
• складні випадки
  • експериментально-конструкторський
  • тимчасовозобов’язаний
• тезаурус
• тезко "однофамілець"
• хата
  • глечик горщик казан кухоль лава макітра
• черга чержище
• шанька
• шва швакання швакати
• штапик
• -юг-а
  • злодюга катюга
• -ющ-ий
  • важкущий гіркущий злющий кислющий складнющий твердющий
• япон. ікебана оригамі
• який голова, такі й підголовки
• -
• ростусі постфікс айстронька любовонька
• воріженьки вороженьки голодомор холодомор
• купоньки купці тупоньки хлюпоньки
• страшний страшнючий гіркий гіркучий
• запозичено * ідіоми

аж жижки сіпає - хто-небудь має сильне бажання або страх до чогось

аристократ духу - людина високого інтелектуального розвитку

аж з медом та з маком - сказати щось облесливо, нещиро, удавано доброзичливо

баламутити світом - жити за своїми нормами, правилами; порушувати звичайний уклад життя

бити лихом об землю - не зважати на сумні обставини, не журитися

брати на кпини - глузувати, кепкувати, насміхатись з когось

ввести в оману - обдурити

ведмежа послуга - Дуже сумнівна,безглузда послуга

веремію закрутити - затіяти щось неприємне, зчинити сум'яття

дати гарбуза - відмовити під час сватання

дати лад - впорядкувати, розібратись

де Макар телят не пас - далеко

заварити кашу - затіяти щось дуже складне, клопітне, що загрожує неприємними наслідками

згущувати фарби - надзвичайно перебільшувати що-небудь

зробити великі очі - здивуватися

лиха доля - невдача

лебедя рубати - верзти дурниці, робити щось дурне

ловити ґав - байдикувати, бути неуважним, марно витрачати час, втрачати слушну нагоду

мастити салом п'яти - готуватися до втечі або втікати звідки-небудь

мастити словами - говорити приємні речі; улещувати.

мозолити очі - набридати

на всі заставки - зі всіх боків

на руку ковінька - пощастило

на свою голову - мати проблеми

облизати макогона - Зазнати невдачі; мовчки зносити образу

просто неба опинитися - надворі

прикусити язика - замовкнути

пекти раків - червоніти

свіжа кров - нове або молоде (якщо мова про людей) поповнення

хоч вовк траву їсть - дуже голодний

хоч трава не рости - абсолютно байдуже

як після маку - міцно, непробудно, дуже добре.

як медом мастити - говорити з кимсь улесливо, нещиро і т. ін.

--Микола Івкі (обговорення) 12:26, 16 лютого 2026 (UTC)

Словничок пестливих дієслів

• https://sum20ua.com/Entry/index?wordid=1&page=0 Словник української мови online

1. * битоньки
2. * благатоньки
3. * боронитоньки
4. * варитоньки
5. * виглядатоньки
6. * вмиратоньки
7. * водитоньки
8. * возитоньки
9. * ворожитоньки
10. * встатки
11. * ганьбитоньки
12. * голоситоньки
13. * гоститоньки
14. * гостюватоньки
15. гулятоньки
16. гуляточки
17. * ґабзуватоньки
18. * датки
19. * догоджатоньки
20. * дріматоньки
21. * жатоньки
22. * женитоньки
23. * животітоньки
24. * житоньки
25. * заглядатоньки
26. * зароблятоньки
27. * знатоньки
28. * зустрічатоньки
29. їстки
30. їстоньки
31. їсточки
32. * конатоньки
33. * копатоньки
34. * кортітоньки
35. * кохатоньки
36. * куватоньки
37. * купатоньки
38. * ламатоньки
39. * лежатоньки
40. летітоньки
41. * любитоньки
42. * лягатоньки
43. * митоньки
44. * писатоньки
45. * питатоньки
46. питки
47. питоньки
48. питочки
49. питусі
50. * помиратоньки
51. початоньки
52. * починатоньки
53. * пратоньки
54. * працюватоньки
55. * проститоньки
56. * радітоньки
57. робитоньки
58. * рубатоньки
59. * сидітоньки
60. сістоньки
61. * сісточки
62. * служитоньки
63. * снуватоньки
64. спатки
65. спатоньки
66. спаточки
67. спатулі
68. спатунечки
69. спатуні
70. * спатусеньки
71. спатусі
72. спатусічки
73. * ставатоньки
74. * стелитоньки
75. * терпітоньки
76. * топтатоньки
77. * тужитоньки
78. ходитоньки
79. * чаруватоньки
80. * чуватоньки
81. * шитоньки
82. * шукатоньки

Зірочка (*) означає, що слово є тільки у джерелі 3.

• Джерела.

1. [3] Словник української мови у 20 томах
2. [4] Словник української мови Грінченка
3. [5] ДІЄСЛІВНІ ДЕМІНУТИВНІ УТВОРЕННЯ ЯК ОЗНАКА УКРАЇНСЬКОГО СЛОВОТВОРУ

--Микола Івкі (обговорення) 13:02, 22 квітня 2025 (UTC)

2021

• https://www.youtube.com/watch?v=GGTsuc0yHAo uk not ru
• http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ua/elib.exe?Z21ID=&I21DBN=UKRLIB&P21DBN=UKRLIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=online_book&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=FF=&S21STR=ukr0001301 ТСУ
• https://phil.duan.edu.ua/images/PDF/2018/1/24.pdf
• file:///D:/Downloads/Ukrm_2015_3_14.pdf
• https://philology.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2015/05/%d0%bf%d1%80%d0%b0%d0%ba%d1%82%d0%b8%d0%ba%d1%83%d0%bc.pdf
• https://maup.com.ua/assets/files/lib/book/p09_04.pdf
• https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/3274106-artefakti-z-egiptu-znajsli-v-slovanskomu-mogilniku-na-cerkasini.html /
• file:///D:/Downloads/10388-1.pdf
• https://uploads.philology.by/fp/rs_2008_10a.pdf
• http://194.44.152.155/elib/local/sk692194.pdf
• http://philology.bsu.by/documents/%D0%9A%D0%B0%D1%84%D0%B5%D0%B4%D1%80%D0%B0%20%D1%81%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B0%D0%B9%20%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D0%B0%D1%80%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%B0%D0%B9%20%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%8B/%D0%92%D1%83%D1%87%D1%8D%D0%B1%D0%BD%D1%8B%D1%8F%20%D0%B4%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D1%96%D0%BA%D1%96/%D0%A7%D0%B0%D1%85%D0%BE%D1%9E%D1%81%D0%BA%D1%96-%D0%A7%D0%B0%D1%85%D0%BE%D1%9E%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%A4%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D1%82%D1%8B%D0%BA%D0%B0_%D0%A4%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_%D0%90%D1%80%D1%84%D0%B0%D1%8D%D0%BF%D1%96%D1%8F.pdf
• https://genotypeinczgrxr.onion.ly/LG/2004/fe9d3657e356cb2280f03c2f9f0fce8c
• http://elibrary.sgu.ru/uch_lit/1260_ud.pdf
• https://elar.urfu.ru/bitstream/10995/30879/1/978-5-7996-1407-2.pdf
• /
• https://grammarian.ru/handbook/linguistics/3.html
• http://194.44.152.155/elib/local/sk633039.pdf
• https://thelib.info/literatura/1034986-prostorechnye-i-dialektnye-cherty-v-proiznoshenii/
• "транвай" "трамвай" "бонба" "бомба" 4

• народец
• "народец" "уничиж" 58
• http://dspace.univer.kharkov.ua/bitstream/123456789/10375/2/Hrycak_Kharaktery_narodov_mira.pdf **
• Російсько-український словник: 160 тисяч слів / І. О. Анніна, Г. Н. Горюшина, І. С. Гнатюк, В. В. Жайворонок (кер. авт. кол.); За ред. В. В. Жайворонка; НАН України, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. — К.: Абрис, 2003. — С. 544 наро́д (...) —ец уменьш.-уничиж. наро́дець, -дця; (людишки) прен. людці’, -і’в (мн.)
• +https://dicipedia.com/dic-ru-ru-Efremova-term-50811.htm
• +https://diclist.ru/slovar/efremovoy.html
• https://kartaslov.ru/%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5-%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0/%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%86
• +https://gufo.me/dict/efremova/%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%86
• https://gufo.me/dict/ushakov/%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%86
• /
• смирись кавказ идёт ермолов пушкин "шовініст"
• смирись кавказ идёт ермолов пушкин шовинист
• Смирись, Кавказ: идет Ермолов! пушкин шовинист
• "Смирись, черкес! и запад и восток" лермонтов шовинист
• h ttps://ru.qaz.wiki/wiki/Krajina
• "Сергій Шелухін, палкий популяризатор"
• http://volianarodu.org.ua/uk/Gromadyanske-suspilstvo/Rosiya-naybrechlyvisha-krajina-v-istoriji-liudstva-rosiyskyy-istoryk Росія - найбрехливіша країна в історії людства
• "Россия – самая лживая страна в истории человечества"
• /
• http://www.silskivisti.kiev.ua/19281/print.php?n=28327
• http://libarch.nmu.org.ua/handle/GenofondUA/81527?locale-attribute=ru
• ? https://books.google.com.ua/books?id=-GzWDwAAQBAJ&pg=PT244&lpg=PT244&dq=%22%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B0+%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%22&source=bl&ots=vy6qoEqcV-&sig=ACfU3U3aavG33Wzs4-6w5Haump7US_EILg&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwjz8ojS9dLuAhWhnVwKHRDOD9Q4ZBDoATAGegQICBAC#v=onepage&q=%22%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B0%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%22&f=false
• http://esu.com.ua/search_articles.php?id=21756
• http://esu.com.ua/search_articles.php?id=70770
• http://sum.in.ua/s/plakuchyj
• /
• wikipedia:uk:Обговорення користувача:Микола Івкі. --Микола Івкі (обговорення) 13:20, 11 березня 2021 (UTC)
• wikipedia:ru:Обсуждение участника:Микола Івкі. --Микола Івкі (обговорення) 13:47, 23 грудня 2019 (UTC)
• Кагарлик. Переконливішим видається виникнення гідронімів за допомогою суф. -lyk від д.тюрк. kögär «робитися синім, блакитним» (Лучик В, В,, ЕСТУ, /239/),
• Owen. Микола Івкі (обговорення)‎ [12:07, 9 червня 2015]
• en:wiktionary:Etymology scriptorium. Микола Івкі (обговорення) 12:48, 27 листопада 2018 (UTC)
• Схов.

VoidWanderer. Навіщо тему «‎Щодо безстрокового блокування чи реабілітації» заховали під «Щодо безстрокового блокування» ??

Спочатку виконайте «#Тест для адміністраторів і арбітрів».

Щодо мене до 15 листопада ВП:ПОКОЛУ не вживали. Але ж не по колу, а по спіралі.

Щодо лайливого вигуку початкові джерела замінив повністю.

Одного адміністратора з лайливого списку прибрав. --Микола Івкі (обговорення) 13:28, 18 листопада 2019 (UTC)

Слово о полку Ігоревім

• Ірдинь (річка)#Назва

Думка Стецюка — абсурд: автор — не етимолог і навіть не мовознавець.

• Умань#Назва

Є думка Стецюка про назву Умань.

Думка Стецюка — абсурд: автор — не етимолог і навіть не мовознавець.

Думка Пріцака — абсурд: автор — не етимолог.

• Стецюк Валентин Михайлович

Biletsky Volodymyr. Добридень ! Звістку отримали ? --Микола Івкі (обговорення) 13:40, 20 листопада 2019 (UTC)

• Перенаправлення Ленид і * Ленід потрібно вилучити як рідкісн е і
• Вероніка струмкова треба вилучити рідкісну і застарілу назву на ї*

Також треба вилучити перенаправлення від тієї назви як рідкісне і застаріле

Пор * їволга Їван мають більшу частоту але відповідні перенаправлення на цю мить відсутні

• Хибні ненаукові етимології автори ***

Lanamy. В.Галушко. Добридень ! Звістку отримали ? Див. тут тему «#Етимологія назви Україна». --Микола Івкі (обговорення) 13:43, 22 грудня 2019 (UTC)

Вітаю! Так, отримав. Дякую. ----Lanamy (обговорення) 20:54, 22 грудня 2019 (UTC)

Lanamy. В.Галушко. Добридень ! З новорічними святами ! --Микола Івкі (обговорення) 14:01, 9 січня 2020 (UTC)

Добридень! На жаль, там це розцінюватимуть як ОД. --Lanamy (обговорення) 14:32, 9 січня 2020 (UTC)

Lanamy. ОД, але не в статті. --Микола Івкі (обговорення) 13:25, 10 січня 2020 (UTC)

Lanamy. В.Галушко. Добридень ! Див. «#Україна (назва)», А ЩО ВИ ЗНАЄТЕ ПРО СЛОВО "УКРАЇНА" ?. --Микола Івкі (обговорення) 13:57, 16 січня 2020 (UTC)

Добридень ! Повертайтеся в укрвікі і пишіть там про це (там це буде корисніше (на мою думку)). З повагою --Lanamy (обговорення) 14:39, 16 січня 2020 (UTC)

Lanamy. Дякую за [6]. --Микола Івкі (обговорення) 14:36, 21 січня 2020 (UTC)

Вітаю! Прошу. --Lanamy (обговорення) 06:04, 23 січня 2020 (UTC)

• [7] Гончарук написав заяву про відставку, – Дубінський
• [8] Кабмін запустив сайт з інформацією про коронавірус
• [9] Що треба знати про новий коронавірус?
• [10] СУМ 1907 — 1909
• [11] Віталій Портников: Це буде другий уряд Зеленського

• [12] В Енергодарі жінка сокирою трощила двері сусіда!
• [13] У Запоріжжі померла дитина, на яку в парку впала 200-кг скульптура \
• [14] Жителі Запоріжжя принесли квіти та іграшки у парк, де загинула 8-річна дівчинка
• [15] У Запоріжжі померла дитина, на яку в парку впала скульптура
• [16] \ Загибель дитини під скульптурою у Запоріжжі: керівництво парку прокоментувало трагедію. ВІДЕО

• [17] «Ситуація критична», - прем’єр Італії, - «Часу вже немає. Ми вводимо надзвичайний стан» (ФОТО/ВІДЕО)
• [18] Держдума РФ дозволила Путіну правити вічно
• [19] Зеленський: Ми воюємо за нашу культуру
• [20] Обвал цін на нафту: чи можливий крах економіки РФ та що буде з Україною
• [21] У Нідерландах розповіли, як вручили усім бойовикам повідомлення на суд по MH17
• [22] Ветерани "Азова" штовхнули Сивохо на підлогу і зірвали його презентацію
• [23] Італія посилила карантинні заходи через коронавірус: закрили майже всі магазини
• [24] ВООЗ ОГОЛОСИЛА ПАНДЕМІЮ КОРОНАВІРУСУ. ЩО ЦЕ ОЗНАЧАЄ?
• [25] В ІТАЛІЇ СТРІМКО ЗРОСТАЄ КІЛЬКІСТЬ ЗАГИБЛИХ ВІД КОРОНАВІРУСУ, А В УГОРЩИНІ ОГОЛОСИЛИ НАДЗВИЧАЙНИЙ СТАН
• [26] Пандемія і заборона в’їзду до США: світові фондові ринки різко обвалилися
• [27] Дохідність від депозитів падає: прогнози на літо 2020
• [28] Населення Київської держави розмовляло староукраїнською мовою – історик
• [29] Очільник МОЗ України Ємець сказав, що від коронавірусу в Україні «помруть всі пенсіонери»
• [30] Петро Порошенко: вимагаємо від Зеленського негайно пояснити, хто дав директиви Єрмаку підписати Протокол ТКГ від 11 березня

Biletsky Volodymyr. Добридень ! Звістку отримали ?

--Микола Івкі (обговорення) 14:43, 2 лютого 2021 (UTC)

Lanamy. В.Галушко. Добридень ! Що помітне дописали за останні 16 місяців ?

--Микола Івкі (обговорення) 14:05, 3 лютого 2021 (UTC)

Вітаю Вас, Миколо, у Вікісловнику. Ви мене неодноразова згадували, але сюди я рідко заходжу, а пінг в Українській Вікіпедії чомусь не спрацював, тому помітив Ваші питання не так давно. Спочатку щодо тутешнього проекту: чи все в порядку в статті скула? У словниках слова скула не знайшов. У «Правилах класифікації і побудови суден змішаного плавання», виданих у Києві 2017 року, згадується суднобудівельний термін «скула», але грамотність документа нижче плінтуса. Припускаю, що машинний переклад з російської, таки да.

Тепер питання. Що означає префікс «роз-» у слові «розбігатися»? Що таке «бігатися»? З повагою --В.Галушко (обговорення) 16:40, 26 лютого 2021 (UTC)

В.Галушко. Добридень ! Прочитав. Тепер знову маю цейтнот, тому відповім не зараз. --Микола Івкі (обговорення) 12:20, 28 лютого 2021 (UTC)

...Генеральний регіонально анотований корпус української мови (ГРАК). --Микола Івкі (обговорення) 12:33, 28 лютого 2021 (UTC)

В.Галушко. Добридень ! Стаття сумнівна. У словниках слово скула є: https://goroh.pp.ua/Тлумачення/скула.

Є РОЗБІГА́ТИСЯ і РОЗБІ́ГАТИСЯ. Приросток роз- може тут означати розширення (рух ізсередини назовні).

Слова бігатися не чув, є в Словнику Грінченка, рос. бегаться є в Словнику Даля.

--Микола Івкі (обговорення) 14:15, 1 березня 2021 (UTC)

Частково цитую.

Сьогодні 1 березня 2021 р.

Вашу згадку В.Галушко надіслано.

--Микола Івкі (обговорення) 14:22, 1 березня 2021 (UTC)

В.Галушко. Чи синоніми рос. околица і окраина ? --Микола Івкі (обговорення) 14:40, 1 березня 2021 (UTC)

Вітаю! Згадка надійшла до Англійської Вікіпедії (до Української ні). Відповідаю: около і окрай — споріднені слова? Ви не припускали версії, що Україна — запозичене слово? Слово украй є в Даля.

До речі, мене грозили заблокувати за «тролінг». Починаю погоджуватися з Вашою думкою, що «в українській Вікіпедії панують не українські адміністратори».

Ви бачили обговорення вилучення сторінки Опанас (значення)? Користувач усерйоз стверджує, що ім'я Панас утворене від Атанасій (саме так, через «т»). Який фонетичний закон описує перехід t > p? --В.Галушко (обговорення) 17:54, 11 березня 2021 (UTC)

В.Галушко. Добридень ! Сповіщаю інакше...

У відомих рос. словниках околица і окраина, около і окрай ніби не синоніми. Але чому ?

Укр. околиця і окраїна, около і окрай — синоніми.

Хочете сказати, що укр. Україна — запозичене слово ? Чому ?

Так не припускав, але припускав, що рос. украина — українізм.

Іменник украй був і до Даля.

Інше — пізніше. --Микола Івкі (обговорення) 14:27, 12 березня 2021 (UTC)

Yuri V.. Добридень ! Сповіщення отримали ?

Ваші весняні дописи на моїй СО як сповіщення отримав.

--Микола Івкі (обговорення) 14:38, 12 березня 2021 (UTC)

Yuri V.. Добридень ! Краще пізно, ніж ніколи. Прощаю.

Перегляньте свої дописи (під різними іменами) у ВП на моїй СО і на СО ВП:К-А — і, може, поміняйте.

--Микола Івкі (обговорення) 12:54, 14 березня 2021 (UTC)

В.Галушко. Добридень ! Вітаю зі святом ! --Микола Івкі (обговорення) 14:14, 18 березня 2021 (UTC)

• https://www.levada.ru/2017/06/26/vydayushhiesya-lyudi/
• СТАЛіН ПУШКіН ЛЕНіН ГАГАРіН ТОЛСТОЙ Л. ПЕТРо I ЖУКОВ КАТЕРИНА II БРЕЖНєВ ГОРБАЧоВ
• https://www.slideshare.net/DonbassFullAccess/ss-132738970 / *
• Путін психічно хвора людина і потребує лікування {[31]}. --Микола Івкі (обговорення) 14:26, 18 лютого 2022 (UTC)
• Про утримання домашніх тварин у населених пунктах України [32]. --Микола Івкі (обговорення) 10:39, 21 лютого 2022 (UTC)
• Порядок утримання домашніх тварин у населених пунктах [33]. --Микола Івкі (обговорення) 14:07, 21 лютого 2022 (UTC)

Словники

• [34] Етимологічний словник української мови * ЕСУМ * DjVu

[35] pdf

https://archive.org/details/etslukrmov3

• [36] Етимологічний словник української мови * Рудницький

[37] pdf том 2

• [38] Етимологічно-семантичний словник української мови * ЕССУМ * Огієнко

--Микола Івкі (обговорення) 14:08, 18 лютого 2019 (UTC) — --Микола Івкі (обговорення) 12:32, 11 червня 2019 (UTC)

• [39] * ЕСБМ
• [40] Словник української мови VI століття * Ющук

--Микола Івкі (обговорення) 14:19, 19 лютого 2019 (UTC)

• ? [41] СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ * Грінченко

[42] СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE * Грінченко

http://hrinchenko.com/

Микола Івкі (обговорення) 12:51, 11 березня 2019 (UTC) — --Микола Івкі (обговорення) 13:41, 7 лютого 2021 (UTC)

• [43] Историко-этимологический словарь Черных
• [44] 15 16 * Література
• Додаток:Список_словників
• ru:Викисловарь:Список литературы
• wikipedia:ru:Проект:Лингвистика/Списки/Этимологические словари
• [45] Русский этимологический словарь Аникина * А — Д-
• [46] * Література
• [47] * Література
• [48] * Література

--Микола Івкі (обговорення) 14:11, 10 січня 2020 (UTC)

• Інверсійний словник української мови *
• [49] Найширший тлумачний словник полтавсько-черкаської говірки
• [50] Гонца І. С. Словник ойконімів Уманщини * 2017
• [51] СЛОВНИК СТАРОУКРАЇНСЬКОЇ МОВИ XIV — XV ст.
• [52] МАЛОРУСЬКО-НІМЕЦЬКИЙ СЛОВНИК Є. ЖЕЛЕХІВСЬКОГО та С. НЕДІЛЬСЬКОГО
• [53] * Власні імена людей 2005
• \
• [54] * Власні імена людей 2005
• [55] * Власні імена людей: словник-довідник
• [56] pdf * Власні імена людей: словник-довідник
• [57] СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
• / *

--Микола Івкі (обговорення) 13:29, 24 січня 2020 (UTC) — --Микола Івкі (обговорення) 13:20, 4 лютого 2020 (UTC)

• [58] ІЗБОРНИК. --Микола Івкі (обговорення) 13:43, 28 лютого 2020 (UTC)
• https://www.efremova.info/
• https://slovar.cc/poisk-find.html?searchword=%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D0%B0&ordering=&searchphrase=all
• https://slovar.cc/rus/tolk/118811.html
• https://ru.wiktionary.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5:%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8_%D1%80%D1%83%D1%81%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%8F%D0%B7%D1%8B%D0%BA%D0%B0
• https://ru.wiktionary.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C:%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%8B
• https://gigabaza.ru/doc/160115.html
• https://slovar.cc/rus/tolk.html
• https://slovar.cc/rus/tolk/120051.html
• Срезневский Материалы для словаря древнерусского языка по письменным памятникам. Санкт-Петербург, 1890—1912.
  • Том I. А — К. 1893 год. [59]
  • Том II. Л — П 1902 год. [60]
  • Том III. Р -Ѩ (йотированный юс малый) и дополнения 1912 год. [61]
• [62] Этимологический онлайн-словарь русского языка Макса Фасмера *
• [63] Омраченный юбилей
• [64] МОЦЯ Олександр Петрович “РУСЬ”, “МАЛА РУСЬ”, “УКРАЇНА” В ПІСЛЯМОНГОЛЬСЬКІ ТА КОЗАЦЬКІ ЧАСИ
• [65] МОЦЯ Олександр Петрович «АНТИ »􀀀«РУ СИ »􀀀«У КР АІНЦІ» Формування ідентичності у слов􀀀ян півдня Східної Європи V􀀀 XIX ст.
• https://словарь-синонимов.рф/ Полный словарь синонимов русского языка
• ? https://сувары.рф/ru/content/bolshoy-slovar-spravochnik-sinonimov-russkogo-yazyka-sistemy-asis
• https://gufo.me/search?term=%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D0%B0
• http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/11881/1/2.pdf приростки
• [66] краина Толковый словарь Ефремовой Современный толковый словарь русского языка
• [67] Украи́на Этимологический словарь Макса Фасмера
• [68] Украина Этимологический словарь Крылова
• [69] украина Этимологический словарь Семёнова
• [70] Словарь русского языка XI–XVII по Выпуск 30
• [71] СРНГ * 47 * Ужом-Урос
  • w:ru:Словарь русских народных говоров#Выпуски
• https://archive.org/stream/slovn4/slovn4_djvu.txt
• словарь словообразовательных аффиксов современного русского языка
• http://www.ruslang.ru/doc/lopatin-uluxanov.pdf В.В. Лопатин, И. С. Улуханов Словарь словообразовательных аффиксов современного русского языка. – М.: Издательский центр «Азбуковник», 2016. – 812 с.
• https://bstudy.net/637664/literatura/slovoobrazovatelnye_slovari СЛОВООБРАЗОВАТЕЛЬНЫЕ СЛОВАРИ
• https://enc.biblioclub.ru/Encyclopedia/241943_Slovoobrazovatelnyy_slovar_sovremennogo_russkogo_yazyka Словообразовательный словарь современного русского языка
• https://www.booksite.ru/fulltext/sevrusgovory/text.pdf
• https://archive.org/stream/B-001-004-148/index_a_tergo1968_djvu.txt

https://slovnyk.ua/index.php

https://slova.com.ua/

[https://slovnyk.me/?ysclid=lq0vrieq3f393676600

[72] Словарь трудных украинских слов для русского человека

--Микола Івкі (обговорення) 12:47, 14 квітня 2025 (UTC)

Етимологія

• „Етимологією займатися під силу не кожному. Це досить важка і марудна справа“: [73], [74].

--Микола Івкі (обговорення) 12:51, 11 березня 2019 (UTC)

• [75] Как немец Фасмер создал этимологический словарь русского языка? Марк Блау

--Микола Івкі (обговорення) 11:44, 9 грудня 2025 (UTC)

• Ця тема містить ОД. --Микола Івкі (обговорення) 10:24, 22 травня 2019 (UTC)
• Джерела: «#Словники». --Микола Івкі (обговорення) 13:28, 24 січня 2020 (UTC)
• Вежа
• Вивірка
• Витязь
• Діброва
• Дістати
• Дніпро
• Дністер
• Дон
• Дуб
• Дунай
• Істик, істник, існик < *іст- / *st- „ставити, класти“. --Микола Івкі (обговорення) 10:24, 22 травня 2019 (UTC)
• Книга
• Князь
• Мирошник
• Москва
• Обійстя
• Плуг
• Половець
• Приспа
• Путін
• Риба < *ри-б-а (пор.: верба < вер-б-а) < *ри- / *ry- (рити, рвати, зривати) — «рвучка». --Микола Івкі (обговорення) 12:22, 9 липня 2019 (UTC)
• Рушник — не ручник
• Стебка
• Степ
• Стріла, стрель
• Суботів < Су́бот < Су́ба (річка в селі Су́ботів). Пор.: Субо́тин < Субо́та. --Микола Івкі (обговорення) 11:42, 11 липня 2019 (UTC)
• Тетерев
• Тясмин / Тясьмин / Тяс(ь)ма / прізвища Тусьмук, Тусменко < *тяс- (пор.: письмо, писати) / *тус- < *тя(г)с- / *ту(г)с- < *тяг- (тяга, тягти) / *туг- (туга) «витягнутий» (тече навколо Холодноярської височини). --Микола Івкі (обговорення) 12:22, 10 липня 2019 (UTC)
• Україна
• Умань < *ум- < корінь *у- / *au- (ЕСТУ). Але далі чомусь беруть значення не кореня, а приростка.

Корінь *au- має значення „те, що не спить“ або „жвавий, бадьорий“. --Микола Івкі (обговорення) 10:24, 22 травня 2019 (UTC)

• Хліб
• Хортиця
• Черкаси (місто), Черкас (села) < *черк- (черкати) ?

Якщо виводити від черкес, то чому -ес > -ас ?? --Микола Івкі (обговорення) 11:42, 11 липня 2019 (UTC)

• Чигирин

--Микола Івкі (обговорення) 14:30, 23 грудня 2019 (UTC)

--Микола Івкі (обговорення) 13:47, 27 листопада 2020 (UTC)

Етимологія назви Україна

• Минають дні, тижні, місяці, але й досі не виявив або не прочитав такого виводу назви Україна, до якого не маю зауваження.

Тому цей вивід частково містить ОД (оригінальне дослідження). --Микола Івкі (обговорення) 13:27, 22 грудня 2019 (UTC)

Мій основний підхід: слова Україна, країна, край, краяти, украяти, відкраяти, також окраїна, о(б)краяти — родичі: мають спільний корінь. --Микола Івкі (обговорення) 13:31, 23 грудня 2019 (UTC)

Краяти > украяти > україна (у-краj-ина, [оукраина], де оу — [у]) > Україна.

Потреби в іменнику виду *ukrajь не бачу.

До речі, іменник *ukrajь плутається з прислівником украй < у-край (пор. убік < у-бік).

Пор. тулити > відтулити > відтулина (?!), рос. вилять > извилять > извилина (Цыганенко, Шанский).

Украяти > вкраяти — «відділити / відокремити частину від цілого».

Пор. украяти, відкраяти, відрізати, відламати, відірвати тощо.

Пор. також украяти, уламок, уривок і рос. відповідники.

Тоді україна > вкраїна — «відділена частина (від) цілого (наприклад, князівства)».

Україна може бути і не бути окраїною.

Пор.: відділена частина від решти хлібини може бути і не бути окрайцем.

Слово україна походити від слова окраїна не може.

Приросток у- може не мати значення відповідного прийменника у.

Приросток у- слова україна означає «від», «відділити частину від цілого», тобто походить від *au- «від» (не *on-).

Приростки о-, *on- значення «від» не мають.

Край < краяти (не кроїти).

Є украяти і відкраяти.

Є україна. Де *відкраїна ?? --Микола Івкі (обговорення) 13:27, 22 грудня 2019 (UTC)

• Україна — окраїна Європи, але україна значення «окраїна» не має.
• Україна — рідна країна для більшості українців, але приросток у- значення «рідний» не має (є рідна і чужа україна).
• Дехто порівнює слова Україна і англ. inland — «внутрішня земля», але тут приросток у- значення «внутрішній» не має (тут у- < *au-).
• Ключові слова: Україна, украяти, відкраяти.

Назву Україна від украяти вже виводили.

Але потрібні тексти цих виводів.

Що там написано про іменник виду *ukrajь ?.. --Микола Івкі (обговорення) 13:31, 23 грудня 2019 (UTC)

Це так, пане Миколо, але ж Ви знаєте, що можна внести в статтю Етимологічний вивід назви України - тільки з АД. На СО (Обговорення:Україна_(назва)#Словники) Ви написали, що "Серед зібраних словників тільки словники Лучика і Янка містять вивід назви Україна." — На мою думку, це — важливий факт. — Лучик В.В.: [76], Янко М.Т.: [77] --Lanamy (обговорення) 20:39, 23 грудня 2019 (UTC)

Lanamy. Знаю, але краще ті статті прочитати. Див. також тему «#Україна (назва)». --Микола Івкі (обговорення) 13:56, 27 грудня 2019 (UTC)

• https://archive.org/stream/timchenk2/timchenk2_djvu.txt * УКРАЙНА,

--Микола Івкі (обговорення) 13:35, 13 грудня 2020 (UTC)

Україна (назва)

• https://3uch.ru/textbooks/qure/ingliden/sodus Походження термінів Русь та Україна
• https://works.doklad.ru/view/bs291RwcWpc.html Назва України у стародавніх географів
• http://exlibris.org.ua/nakonechny/r17.html
• http://proukraine.net.ua/?page_id=150
• https://www.istpravda.com.ua/articles/2021/04/21/159326/
• http://litopys.org.ua/rizne/nazva_eu.htm
• http://perejaslav.org.ua/istoria/persha-pismova-zgadka-ukrayna.html

• http://www.sci-notes.mgu.od.ua/archive/v25/76.pdf
• http://oridu.odessa.ua/books/arier_1.pdf
• http://slovoprosvity.org/2010/08/12/mova-narodu-slovo-obraz-zvychay/
• http://dspace.onu.edu.ua:8080/bitstream/123456789/12714/1/100-104.pdf
• https://petition.president.gov.ua/petition/35085 * москва
• /
• http://litmisto.org.ua/?p=21352 +-
• https://www.docsity.com/ru/formuvannya-ukrainskoi-narodnosti-pohodzhennya-ta-poshirennya-nazvi-ukraina/1241508/
• https://collection.shpola.net/my_colek/faleristika/europe/ukraine/ukraine_txt.htm
• https://o-o-a.livejournal.com/14036.html
• http://historykunceve10.blogspot.com/2015/09/blog-post_21.html

• http://www.patent.net.ua/intellectus/inteligibilisation/facts/24/ua.html
• http://www.golos.com.ua/article/180258
• http://eprints.zu.edu.ua/20758/1/%D0%A2%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C.pdf
• /
• https://en.wiktionary.org/wiki/%E1%BC%80%CE%BD%CE%B1-#Ancient_Greek ἀνα-
• https://en.wiktionary.org/wiki/%CE%B1%CF%80%CE%BF- απο-
• Обговорення користувача:Микола Івкі/Україна (назва)
• Джерела і "джерела"
• [78] Понятие этимологии. Этимологический анализ слова
• "етимологічний аналіз слова" 5
• [79] «На Україні» чи «в Україні» *
• ◊ ЕСТУ
• =0 \Грондський С.
• + Карпенко Ю. О.
• =0 Півторак Г. П.
• + Скляренко В. Г. .
• =0 Шелухін С. П.

• "украяти" синоніми 16
• [80] УКРАЇ́НА
• [81] укра́яти
• [82] УКРАЯТИ — СИНОНІМІЯ * відокремити частину від цілого

• wikt*
• https://pl.wiktionary.org/wiki/odłamek odłamek ułamek ułomek urywek
• https://en.wiktionary.org/wiki/apo-#Etymology
• https://en.wiktionary.org/wiki/apocrine
• https://en.wiktionary.org/wiki/%E1%BC%80%CF%80%CE%BF%CE%BA%CF%81%CE%AF%CE%BD%CF%89 ἀποκρίνω
• [[83]] удолина
• https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Indo-European/krey-
• https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/krojiti
• https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/kraj%D1%8C
• https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/krajina
• https://en.wiktionary.org/wiki/off
• https://pl.wiktionary.org/wiki/kraja%C4%87
• https://en.wiktionary.org/wiki/%E1%BC%80%CF%80%CF%8C#Etymology
• https://el.wiktionary.org/wiki/%E1%BC%80%CF%80%CF%8C
• https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/u
• https://en.wiktionary.org/wiki/u-#Czech
• [84] krajać
• [85] ukroić ukrajać
• [86] kraina
• [87] Proto-Slavic/krajina
• [88] u-
• [89] ανακρίνω
• [90] από
• https://fr.wiktionary.org/wiki/au-
• https://fr.wiktionary.org/wiki/u-#cs
• https://fr.wiktionary.org/wiki/ab-#Étymologie_2
• /https://fr.wiktionary.org/wiki/ab#Étymologie_10

• [91] Full text of "Україна - назва нашої землі з найдавніших часів" * Шелухін * 1936

СЛОВО „УКРАЇНА- в Пересопницькому Євангелії

• [92], [93], с. 3 А ЩО ВИ ЗНАЄТЕ ПРО СЛОВО "УКРАЇНА" ? * Скляренко * *ukrajь

• [94] "УКРАЇНУ" ВПЕРШЕ БУЛО ЗГАДАНО В ЛІТОПИСІ 828 РОКІВ ТОМУ * Олександр Палій * історик
• [95] Єрмоленко С. Я. Мова і українознавчий світогляд * 2007

• [96] "Коли і як виникла назва нашї країни - Україна" * Скляренко
• ru [97] * Походження назви Україна * Скляренко
• [98] * Скляренко
• "Скляренко" В. Г. "Походження назви Україна" * 7*

• [99] 2018 15 16 ЕІУ * УКРАЇНА, НАЗВА * open
• [100] 1980 Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II) * «Україна» — назва
• [101] 2016 207 216 ТОПОНІМІКА 2.10. Походження хороніма “Україна”

• [102] Етнічна історія України: Навч. посіб. * Розділ 16 ІСТОРИЧНІ ЕТНОТОПОНІМИ Й ЕТНОНІМИ (НАРОДОНАЗВИ) УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ * Грондський
• [103] С. А. Макарчук Етнографія України Навчальний посібник Львів "Світ" 2004 * Історичні етнотопоніми й етноніми (народоназви) українського народу * Грондський
• [104] С. А. Макарчук Етнічна історія України Навчальний посібник Київ "Знання" 2008 * Поява, поширення й утвердження етнотопоніма "Україна" та етноніма "українці" * Грондський
• [105] Володимир Селезньов Таємниці національного імені. Ч. 1 *\
• [106] УКРАЇНСЬКА ОНОМАСТИКА: БІБЛІОГРАФІЧНИЙ ПОКАЖЧИК
• [107] II. НАШІ НАЗВИ: РУСЬ — УКРАЇНА — МАЛОРОСІЯ * Іван ОГІЄНКО * ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ
• [108] Звідки пішло імя «Україна»? Богдан Барвінський
• [109] Звідки пішло імя «Україна»? (вид. 1917) Богдан Барвінський

• "укра́їна" «прикордонна земля» «будь-яке відокремлене місце»
• [110] «Україна» — це не «окраїна» * Григорій Півторак * ukrajь > Головна * література
• [111] Происхождение украинцев, русских, белорусов и их языков (рос.) * Григорій Півторак
• "укра́їна"
• [112] 7. Походження назви «Україна»
• [113] Назва * Вікі-ЦДПУ
• [114] С. І. ГОЛОВАЩУК * ПРО НАГОЛОС У СЛОВАХ УКРАЇ́НА, УКРАЇ́НСЬКИЙ
• [115] словники

УКРА́ЇНА, и, ж., заст. Територія уздовж меж держави, біля її краю.

УКРАЇ́НА, и, ж., заст. Країна, край. СУМ-11

1) = Країна.

2) Украйна, Малороссія — страна, заселенная украинскимъ народомъ. * СГ

1) країна, держава в Східній Європі.

2) (з малої літери) країна, край; див. ще уді́л, усо́биця. * СДЖ

• КРА́ЯТИ, кра́ю, кра́єш, недок., перех. і без додатка.

1. Різати що-небудь на шматки, на частини; розрізувати, розтинати.

// Різати що-небудь взагалі; тяти.

// перен. Вриватися, врізуватися в простір, у воду тощо.

◊ Кра́яти се́рце (ду́шу) чиє, кому — завдавати муки, душевного болю кому-небудь.

2. розм. Те саме, що кро́їти.

1) Рѣзать, разрѣзывать.

2) Кроить.

3) — серце. Раздирать, разрывать сердце.

• УКРА́ЯТИ (ВКРА́ЯТИ), а́ю, а́єш, док., перех. Краючи, ріжучи, відокремити частину від цілого.

1) Отрѣзать.

2) Откроить, отрѣзать.

• ВІДКРА́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДКРА́ЯТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Відрізувати частину чогось від цілого.

Отрѣзывать, отрѣзать. сорочку відкраяти. Отрѣзать полотна на сорочку.

• ru [116] Украйный * СД
• "українні міста"
• [117] Тарас Чухліб Назви «Україна» та «Українний» в офіційному тезаурусі держав Східної Європи та Малої Азії: діахронно-семантичний аналіз (1490-ті рр. — середина XVII ст.)
• [118] «Своєвольна» Україна
• [119] Чухліб Т. Чи існувала національна самосвідомість у українців у XVII ст.
• [120] Український історичний журнал
• [121] Україна в Центрально-Східній Європі
• [122] [Київ та інші українні міста]
• краяти
• [123] Сергій П. Шелухін: Звідкіля походить Русь : теорія кельтського походження Київської Руси з Франції * 1929
• [124] Сергій Павлович Шелухін: Україна - назва нашої землі з найдавніших часів * 1936
• [125] Євген Наконечний УКРАДЕНЕ ІМ’Я *
• [126] Євген Наконечний * XVII. УКРАЇНА
• [127] 1930 2 Професор С Шелухин. АГІТАЦІЯ „РУССНИХ УЧЕНИХ" ПРОТИ СВОБОДИ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ

„Москва" (Фінське слово, означає - болото, каламуть).

? Тут „Ляхи Україняни" — ті Ляхи, що на Вкраїні.

• [128] Україна — не «окраїна» *
• [129] 78 Василь БАГРИНЕЦЬ ПРО ПОХОДЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ІМЕНІ УКРАЇНЦІВ
• [130] Коли і як виникли назви "Україна", "українці" ? * Василь БАГРИНЕЦЬ
• [131] 14 РУСЬ-УКРАЇНА: З НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО СТВОРЕННЯ ІМПЕРІЇ * 13.1. Про назву «Україна»
• [132] Питання походження концепту «Україна» у динаміці історії, культури, мови * Клос Андрій
• "Україна" віддалена князівство

• [133] Остріг герби

1. [134] Звідки походить Україна
2. [135] 5 клас
3. [136] 4. Про термін «Україна»
4. [137] Порося, підкладене Росії тисячу років тому *
5. [138] Історія України: навч. посіб. * Наслідки роздробленості
6. [139] "Українсько-білоруські" війни *
7. [140] Походження назви «Україна»
8. [141] ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ КРАЇНИ «Руська земля» та Україна в системі історичних координат
9. [142] Костели і каплиці України *
10. [143] Русь = Україна ≠ Росія. Два імені однієї країни * Олександр Палій
11. [144] Переяслав, як свідок самодостатності держави «Україна» * Юрій Бобровнік
12. [145] Історія України: Посібник * § 19. Поява назви Україна у 1187 р. * Олександр Палій * украяти
13. [146] Історія України: Посібник * Олександр Палій
14. [147] Чому Україна назвали Україну? Історія України
15. [148] Історики нарахували кілька назв України * Олександр Палій
16. [149] Поява в літописах назви "Україна" у 1187 р.
17. [150] Звідки походить Україна * Олександр Палій
18. [151] "Згадати все" по-українськи * Олександр Палій
19. [152] Двi дати * «Україна» * Олександр Палій

• /
• [153] [58] 50 / 100 / > км прикордонна зона

1. [154] «Україна», «Русь», «Україна – Русь»: повернення пам'яті (до 21-ї річниці проголошення незалежності України)

• [155] Акцентуація ойконіма Новоукраїнка норма і відхилення.pdf
• /
• "Україна" віддалена відділена князівство

1. [156] Україна igorsova 2007 /\
2. [157] Григорій Півторак. Що таке "Русь", "Росія", "Малоросія" і як ми втратили своє споконвічне ім'я. 2014 * ukrajь
3. [158] ОЛЕКСАНДР МОЦЯ. “Русь”, “Мала Русь", “Україна”
4. [159] Д-р Богдан Барвінський Назва "Україна" та її поява на Закарпатті в XVII. стол.
5. [160] Происхождение слова Украина \\\

• 0 [161] Українці — це росіяни: Затулін відзначився новим історичним перлом
• /
• "окрайна" "окраина"
• [162] Украина \\\
• /[163] * \\\ ляхи-украиняне
• [164] Про походження слова "Україна"
• [165] [92] * Баран В. Д. 89 93
• [166] * Баран В. Д.
• /[167] [108] Володимир Баран: Давні слов'яни * ляхи-україняни
• [168] Україна - назва нашої землі з найдавніших часів Сергій Шелухин
• /"єм", ем, им, ім вим, вім м ме "сьте", сьти, "сте", сти
• "на въкраиници" * ще
• ru [169] Библиотека Литературы Древней Руси том 5 (XIII век)
• ru [170] Гайда Ф. А. Грани и рубежи: понятия «Украина» и «украинцы» в их историческом развитии
• [171] Історія України-Руси. XI - XIII вік

• [172] ЛІТОПИС РУСЬКИЙ
• [173] МЕШКАНЦІ МІСТ У ТЕРМІНОЛОГІЇ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОГО ЛІТОПИСУ * Олександр БАРАН
• [174] УІС
• [175] М. Грушевський. Історія України-Руси. Том II. Розділ VI. Стор. 2
• /
• ukrajь
• ru [176] Шульган В.В. * Топоним, Украина, Украйна, Вкраина, Русь, поэзия И.Я. Франко
• [177] 3 А ЩО ВИ ЗНАЄТЕ ПРО СЛО ВО "УКРАЇНА "?
• ru [178] * Пивторак
• "Скляренко" В. Г. "Походження назви Україна"
• [179] ЗВІДКИ ПІШЛА НАЗВА УКРАЇНА
• [180] ПОХОДЖЕННЯ НАЗВИ УКРАЇНА
• [181] Етнічні та географічні назви української землі
• /[182] Історія походження назви «Україна»

• ukrajъ
• [183] Українське народознавство
• [184] Чому Україна – не окраїна, або Як Росія вкрала у нас наше ім’я
• [185] Наталя ЯКОВЕНКО * ВИБІР ІМЕНІ VERSUS ВИБІР ШЛЯХУ * (НАЗВИ УКРАЇНСЬКОЇ ТЕРИТОРІЇ МІЖ КІНЦЕМ XVI — КІНЦЕМ XVII ст.)
• [186] Походження (етимологія) слова *
• [187] Справжня українська правда

• [188] Григорій Півторак (Київ) ЩО ТАКЕ «РУСЬ», «РОСІЯ», «МАЛОРОСІЯ» І ЯК МИ ВТРАТИЛИ СВОЄ СПОКОНВІЧНЕ ІМ Я
• [189] Історія походження назви «Україна»
• [190] Київська держава

• [191] Дух народу – його мова * Ігор Каганець
• [192] Походження назв Україна та Українці
• [193] Походження назви "Україна": історичний пошук. Реферат * 1.Олексій Братко-Кутинський \
• [194] НАРИСИ З ОСНОВОЦЕНТРИЧНОЇ ДЕРИВАТОЛОГІЇ

• [195] Українське народознавство - Лозко Г.С - УКРАЇНА
• [196] Сергій Шелухин * НАЗВА УКРАЇНИ * назва України у стародавніх географів
• [197] Хроныка 2000
• [198] Походження назви Україна * Дмитрий Глазунов * ukrajь
• /
• [199] Мовна свідомість українців * доктор філологічних наук, професор Гнатюк Лідія Павлівна
• [200] Історична граматика української мови * література
• [201] \етнонім украинец
• ru [202] Crystal Eyes ?
• ru [203] \\\ УКРАИНА - РУССКАЯ ЗЕМЛЯ
• [204] ЛІТОПИС РУСЬКИЙ за Іпатським списком
• [205] Холм та Холмщина * Вкраїниця
• ru [206] мова країна
• ru /[207] * Походження назви “Україна”
• Категорія:Етимологи
• [208] Походження хоронімів "Україна” та "Росія” / Г. Лабінська
• [209] Енциклопедія історії України: Україна—Українці * УКРАЇНА, НАЗВА * Грондський
• ? [210] Енциклопедія історії України: УКРАЇНА, НАЗВА * 2018 * Грондський
• [211] Енциклопедія історії України: Ясь Олексій В. УКРАЇНА, НАЗВА * 2018 * Грондський * Література
• [212] Походження термінів “Русь” та “Україна” - Реферат
• [213] Походження термінів Русь та Україна
• [214] Почему «Украина» - окраина, а не страна?
• [215] Сергій ШЕЛУХИН НАЗВА УКРАЇНИ НАЗВА УКРАЇНИ У СТАРОДАВНІХ ГЕОГРАФІВ
• [216] Шелухін С. Назва України. З картами. 1921 рік
• [217] Сергій Шелухин
• [218] Звідки пішла назва «Україна». Частина 3
• [219] Україна - "окраина". Чи навпаки?
• /[220] Не «окраїна»: як учені розвінчали імперські міфи про утворення назви України
• [221] Тарас Чухліб » Назви «Україна» та «Українний» в офіційному тезаурусі держав Східної Європи та Малої Азії: діахронно-семантичний аналіз (1490-ті рр. — середина XVII ст.)
• [222] україна українники Чухліб
• 0 [223] Масштабні лісові пожежі у Сибіру: дим вже оповив узбережжя США та Канади
• 0 [224] Гривня міцнішає: чому це ризиковано для економіки і який курс валют прогнозують експерти до кінця року
• [225] ЛІТОПИС РУСЬКИЙ за Іпатіївським списком
• 0 "краяти сало" ru.вс
• ru [226] краяти
• //
• ru [227] Концепт «Україна»: від загального поняття до власної назви
• [228] Українська етнологія
• [229] «На Україні» чи «в Україні»
• [230] Не «окраїна»: як учені розвінчали імперські міфи про утворення назви України
• "відкраяна" "україна"
• [231] * 4. Які ви знаєте гіпотези щодо походження назв "Русь" та "Україна" ?
• ru [232] * Походження назви “Україна”
• ru [233] * Походження назви «Україна» *
• [234], 12. * Походження назви “Україна”
• ru / [235] Походження назви [Україна]
• [236] Про походження слова "Україна"
• [237] Походження слова "Україна" *
• [238] Які ви знаєте гіпотези щодо походження * назв «Русь» та «Україна» ?
• [239] Походження назви держави Україна

• "украяна" "україна" 142
• [240] Приставки * у-
• ru / [241] Словарь Фасмера * у*

• [242] Словник Ожегова
• ru [243] о-
• ru [244] у-
• повні омоніми приклад
• [[245]] ίσταμαι
• [[246]] ἱστάναι
• [[247]] ἵστημι

• "изба" "болг" 3
• ru http://www.slovorod.ru/etym-cyganenko/cyg-i.htm
• ru http://enc.biblioclub.ru/termin/7063258_150
• 7 pdf 113 ЖИТЛО, ДВІР, САДИБА (за матеріалами давньоруської
• ru https://docplayer.ru/88777202-Russkoe-zhilishche-v-slovare-v-i-dalya-i-n-m-malechi-donskova-g-a-g-uralsk.html
• ru http://www.l-vs.ru/3324121820172041229723161215/12_30.html
• ru https://studopedia.ru/19_366131_eksfkstkm-eisek-st-eisek-stkm--.html
• ru http://www.endic.ru/words_forms/Izba-13054.html
• http://maxima-library.org/knigi/knigi/b/205328?format=read
• http://glossword.info/index.php/term/,6ea3ab6f59585e926e6b6a9a5aa4a459955b71a460a6a9545b575aa5589aa2565958989a61a69f5e6e939fa1b05b55aeb093549353ac.xhtml
• https://ordbog.oesteuropastudier.dk/index.php/term/%5Brus%5D+%D0%A6%D1%8B%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE,%D0%B8%D0%B7%D0%B1%D0%B0.xhtml
• ru http://www.endic.ru/fasmer/Izba-4858.html
• https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/8/8c/%D0%98%D0%B7%D0%B1%D0%B0_%28WV%29.pdf
• /
• [248]
• [249]
• ru [250]
• [251]
• /[252]
• / етимологія "Україна"
• / назва Україна 1187 1213 літопис
• [253]
• [254]
• [255]
• ru [256]
• [257] ПРО ЩО ГОВОРИТЬ МАПА УКРАЇНИ: ІРАНЦІ, КЕЛЬТИ, ГЕРМАНЦІ Й ПЕЧЕНІГИ В ІСТОРІЇ КРАЇНИ * -енко
• [258] Етнічні та географічні назви української землі
• [259] 9. Етимологія назв «Україна», «Русь»
• [260] Запитання до знавців про назву "Україна"
• [261] Польські словники онлайн
• [262] Походження термінів "кацап" і "хохол"
• [263] Жиди чи євреї? Текст галицького мовознавця та історика 1996 року
• [264] Кацапы
• ru [265] Походження термінів Русь та Україна
• [266] Історія української гривні
• [267] Походження назви "Україна": історичний пошук
• [268] Звідки пішла назва - Україна
• [269] Звідки і як пішли бо Україна й українці
• 0904
• [270] Русские виновны перед человечеством в несопротивлении путину * Сергей Дунаев
• [271] Історія походження назви «Україна»
• [272] Перші згадки терміну Україна: історіографічний аспект
• [273] Перші згадки терміну Україна: історіографічний аспект
• [274] «Україну» було вперше згадано в літописі 828 років тому
• ? [275] УКРАЇНА ТА УКРАЇНЦІ ОЧИМА ШАРЛЯ ДЮБРОЯ: ДЖЕРЕЛОЗНАВЧИЙ АНАЛІЗ МЕМУАРІВ «DEUX ANNÉES EN UKRAINE (1917-1919)»
• [276] ЕТНІЧНІ ТА ГЕОГРАФІЧНІ НАЗВИ УКРАЇНСЬКОЇ ЗЕМЛІ * Галина Лозко * література
• [277] Походження назви Україна * Глазунов Дмитро
• [278] Янко ТСУ* 1998
• [279] Янко ТСУ 2009
• [280] Григорій Петрович ПІВТОРАК ПОХОДЖЕННЯ УКРАЇНЦІВ, РОСІЯН, БІЛОРУСІВ ТА ЇХНІХ МОВ * pdf
• [281] А. І. Федорова. Перші згадки терміну Україна: історіографічний аспект * Одеса * література
• [282] Скляренкго * 75
• [283] * Гнатюк Лідія
• [284] Валентин ТАРАНЕЦЬ ПОХОДЖЕННЯ ЕТНОСУ УКРАЇНЦІ ТА ЇХНЬОЇ МОВИ * література
• [285] ЗВІДКИ ПІШЛА НАЗВА УКРАЇНА Е.С.Острась 2008 * ЛІТЕРАТУРа
• [286] ТАРАНЕЦЬ Укри — предки українців
• /[287] Скотарство
• [288] В.Г.ТАРАНЕЦЬ АРІЇ. СЛОВ’ЯНИ. РУСИ: Походження назв УКРАЇНА і РУСЬ Одеса 2004 ?
• [289] Походження назви “Україна” \ * Олексій Братко-Кутинський
• ru [290] Этнонимия украинцев * література
• [291] Звідки пішла назва «Україна» * Андрій Клос. Ім’я Вітчизни. — Nікополь, 7511 (2003)

Україна і „у края“

• Недавно один рос. етимолог (ЭССРЯ, #Словники) повторив давню вигадку про те, що Україна, мовляв,— від „у края“ (біля краю).
• Власна назва Україна походить від загальної назви україна, яка є в словниках ([292]).
• Слово україна має ненаголошений приросток у-, а вислів „у края“ — прийменник у.

Значення приростка у- може не мати значення прийменника у.

У рос. мові прийменник у «біля» поширений, а в укр.— рідкісний.

Ненаголошений приросток у- значення «біля поблизу» не має.

Наслідок.

Назва україна походити від „у края“ не може. --Микола Івкі (обговорення) 13:50, 9 січня 2020 (UTC)

• "синонім"
• Синоніми до слова Україна 136
• https://ukraina.hrest.info/2016/04/pochemu-russkie-ne-mogli-obozvat-kievskuyu-rus-okrainoy/
• https://buzina.org/golos-naroda/1963-ne-okraina-a-malorossiya.html
• https://www.unian.net/politics/638269-vlast-pomnit-pro-senegal-no-zabyila-ob-ukraine.html
• https://e-motion.tochka.net/ua/8470-proiskhozhdenie/
• https://www.kyivtoyou.com/istoriya/kak-kievskaya-rus-stala-ukrainoj/
• https://y-kulyk.livejournal.com/86178.html
• https://shron1.chtyvo.org.ua/Halushko_Kyrylo/Ukraynskye_predel_Ukrayna_y_ukraynts_v_evropeiskoi_kartohrafyy_ot_Antychnosty_do_KhKh_veka__ru.pdf?PHPSESSID=q8lol7crpued4k8203apm32bv0
• https://this-all.io.ua/s2644348/pershi_zgadki_terminu_ukraena_istoriografichniy_aspekt
• https://synonymkslovu.ru/%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D0%BC_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D0%B0/
• https://synonymkslovu.ru/синоним_слова_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D0%B0/
• https://glosum.ru/%D0%97%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5-%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0-%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D0%B0
• https://m.day.kyiv.ua/ru/article/ukraina-incognita/tak-kakaya-zhe-ukraina-o-knyaze-skorbela
• https://slovar.cc/rus/sinonim/1350438.html
• украина" "окраина" синоним 1

• https://m.day.kyiv.ua/ru/article/ukraina-incognita/tak-kakaya-zhe-ukraina-o-knyaze-skorbela
• https://gufo.me/dict/synonyms_abramov/%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D0%B0
• https://likbez.org.ua/chto-oznachalo-nazvanie-ukraina-na-protyazhenii-stoletiy.html
• https://sinonimir.com/word/ukraina/
• https://avsokolan.livejournal.com/5968.html
• http://www.magazineconsul.ru/news/2017/07/27/sut-ponyatiya-malorossiya/
• /
• https://books.google.com.ua/books?id=gR9fAAAAcAAJ&pg=PA336&lpg=PA336&dq=%22%D0%BD%D0%B0+%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%A3%22&source=bl&ots=3idF2x4uUr&sig=ACfU3U1agHgj7kp4-SKZQHxDYs6v1DGzJg&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwikypTDrZTvAhWKCRAIHYDUDLw4ChDoATAAegQIARAD#v=onepage&q=%22%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%A3%22&f=false
• http://istorya.ru/forum/index.php?showtopic=1674&page=18#entry529358
• http://www.ruslang.ru/doc/etymology/1983/04-petleva.pdf
• https://books.google.com.ua/books?id=SdyOBQAAQBAJ&pg=PT366&lpg=PT366&dq=%22%D0%BD%D0%B0+%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%A3%22&source=bl&ots=65lGcbMpFs&sig=ACfU3U2z55RFtnNwzGFavb0Bz_FS9qa5kg&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwjGxpO0q5TvAhXGl4sKHX8VDYIQ6AEwBnoECAkQAw#v=onepage&q=%22%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%A3%22&f=false
• /

Походження назви Тясмин

Наголоси

Назви Тя́смин, Тя́сьмин мають наголос на першому складі.

Загальна назва тясми́н має наголос на другому складі.

Слово та́сьма́ має подвійний наголос.

--Микола Івкі (обговорення) 12:26, 19 серпня 2021 (UTC)

Назви

Повідомляю за абеткою тільки назви кирилицею.

Назви латиницею обминаю (наприклад, назва Czyszmien явно неточна).

Тасменъ,

Тасмень,

Тасмина,

Тасьминъ,

Тасьмѣнь,

Тесмень,

Тисма,

Тисменъ,

Тисмень,

Тясма,

Тясмень,

Тя́смин, Тясмин, Тясминъ,

Тясмина,

Тясминка,

Тясмянъ,

Тясьма,

Тясьменъ,

Тя́сьмин, Тясьминъ,

Тясьминь (СГУ, /576/, /577/, /549/).

--Микола Івкі (обговорення) 12:44, 17 серпня 2021 (UTC)

Вивід

Дехто бере за основу Тесмень, першу згадку ("оустьӕ Тесмени",

[293] Літопис руський за Іпатським списком (ПСРЛ, Т. II, 1908)).

А я беру за основу Тясмень, різновид першої згадки ("оустіи Тясмени", те саме джерело).

Річ у тому, що в укр. говірках перехід Тес- > Тяс- відсутній, а перехід Тяс- > Тес- можливий.

Пор.: десеть < десять, рос тесьма «тасьма» < тясьма.

Тясмень < Тясма < Тясьма < тясьма.

Пор.: Вербень < Верба, тут наросток -ень — давній наросток для топонімів.

До речі, ще понад сто років тому виводили назву Тясмин від слова тасьма

([294] Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowuskich / Nakł. Sulimierskiego, W. Walewskiego. — Warszawa, 1880—1895. T. 1—14).

Відповідно до закону Бера річки в Україні, які течуть у південному / північному напрямку, підмивають правий берег.

Річка Тясмин з різних боків підмиває Холодноярську височину.

Річка Тясмин нагадує дугоподібну тясьму, яка стягує Холодноярську височину:

нині від витоків річки ло її гирла віддаль прямо — 33 км, а довжина річкм — 161 км.

--Микола Івкі (обговорення) 12:35, 5 вересня 2021 (UTC)

--Микола Івкі (обговорення) 11:19, 23 грудня 2022 (UTC)

Слова тясьма і тасьма

Укр. тяс(ь)ма / тасьма має значення «тасьма», «діал. стежка».

Слово тасьма виводять від тюрк. tasma / тасма (тур. tasma «ремінець; ошийник»).

Але в говорах укрю мови відсутній перехід tas- / тас- > тяс-.

Поступово створив свій вивід.

Тясьма < тясьм- < *тяс- (наросток -ьм-, пор.: писати і письмо, тягти і тяжмо, відати і відьма) < *ten- «тягти, натягувати, розтягувати».

Звертаю увагу: писати, тягти, відати — дієслова.

Укр. мова слов'янська.

До слов. мов найближчі балтійські.

Лит. мова балтійська.

Лит. tęsti «тягти: продовжувати» < *tens- < *ten-.

Укр. мова має давнє чергування -я- // -у-.

Тоді тяс(ь)м- // тус(ь)м- < *тус- < *tons- < *ton- // *ten-.

Укр слова на тус(ь)м- є !!

Прізвиша Тусменко, Тусьмук мають тус(ь)м-.

До речі, в тюрк. мовах очікуваних слів *tusma / *тусма не виявив.

Ще приклади.

Укр. тенета, тугий, др. тяга «скоба», тяго «ремінь», сътуга «зв'язок, скріпа».

ч. stuha «стрічка, шнурок», лит. tem̃pti «натягати, тягти»,

лат. tendere «тягти, натягувати; спрямовувати, направляти», tenus «мотузка, сильце (для ловлі птахів)».

Чеська мова слов'янська.

У чеській мові часто тя- > ta- (пор. укр. тягати і ч. tahani).

Тоді укр. тясьма відповідає ч. taśma «тасьма».

Тобто слово тасьма може мати чеське походження.

До речі, ч. taśma і ч. stuha — синоніми.

--Микола Івкі (обговорення) 13:38, 28 грудня 2022 (UTC)

Пояснення назв

• У говірках буває тя- > та- (пор. тясьма і тасьма, тятива і татива).

Тасменъ < Тасмень (пор. ясенъ і ясень).

Тасмень < Тясмень.

Тасмина < Тясмина.

Тасьминъ < Тясьминъ.

Тасьмѣнь < *Тясьмѣнь < Тясьминь (пор.: півінь, півинь, півень.

• У північних говірках ненаголошене -я- > ненаголошене -е- (пор. десять і десеть).

Тесмень < Тясмень (пор. Припеть і Прип'ять).

• В укр. мові ненаголошене -е- <-> ненаголошене -и- (пор. десеть і десить, село і сило, живе і жеве).

Тисма < *Тесма < Тясма (пор. Тесмень і Тясмень).

Тисменъ < Тисмень (пор. ясенъ і ясень).

Тисмень < Тесмень.

• Залишаються назви на Тя-.

Тясма < Тясьма (пор. Осмак і Осьмак, твердий [с] перед твердим [м]).

Тясмень < Тясма (пор.: Вербень і Верба, тут наросток -ень — давній наросток для топонімів).

Тя́смин, Тясмин, Тясминъ < Тясма (пор.: Химин і Хима) / Тясьмин (пор.: Тясма і Тясьма).

Тясмина < Тясмин (пор.: Василина і Василин).

Тясминка < Тясмина (пор.: Вільшанка і Вільшана).

Тясмянъ < Тясма (пор.: тьмяний і тьма, солом’яний і солома, Зорян, зоряний і зоря, було бр. тясмяный).

Тясмянъ < *Тясменъ < Тясьменъ (пор. Тясминъ і Тясьминъ).

Тясьма < тясьма «тасьма» (пор.: Верба < верба).

Тясьменъ < Тясьминъ (ненаголошене -е- <-> ненаголошене -и-).

Тя́сьмин, Тясьминъ < Тясьма (пор.: Тясмин і Тясма) / Тясьминь (пор.: Горин і Горинь, Ладин і Ладинь, ясен і ясень).

Тясьминь < Тясмень (пор.: Тясьма і Тясма, Тясьминъ і Тясьменъ).

• Узагальнення.

Усі відомі кириличні назви річки Тясмин можна вивести від слова тасьма.

Приклад.

Тесмень < Тясмень < Тясма < Тясьма < тясьма.

--Микола Івкі (обговорення) 12:34, 19 серпня 2021 (UTC)

--Микола Івкі (обговорення) 13:38, 12 січня 2023 (UTC)

Дерево тясмин

У говірках укр. мови є загальна назва тясмин «береза бородавчаста» ([295]

Кобів Ю. Словник українських наукових і народних назв судинних рослин. — К.: Наук, думка, 2004. — 800 с.).

Такої загальної назви не чув.

Коли вичитав, то на той час уже пов'язував назви Тясмин і тясьма.

Як узнав, що береза бородавчаста має ще назву тясмин,

то майже зразу почав шукати тясьми на березах — і швидко знайшов.

Дугоподібні пониклі гілки берези бородавчастої нагадують тясьми, які стягуючись тягнуться донизу.

--Микола Івкі (обговорення) 13:00, 1 липня 2021 (UTC)

--Микола Івкі (обговорення) 12:35, 27 грудня 2022 (UTC)

Прізвища Тясмин, Тусменко, Тусьмук

Є укр. прізвища Тясмин, Тусменко, Тусьмук.

Прізвище Тясмин і річка Тясмин мають те саме написання.

Є теж назва Тясьмин.

Є давнє чергування я < *en // у < *on

(пор.: в'язати і вузол, трясти і трусити, тяга і туга).

Тяга < *ten-g-,

туга < *ton-g-.

Тясмин < Тясм-, Тясьмин < Тясьм-,

Тусменко < Тусм-, Тусьмук < Тусьм-.

Пор. Тяс(ь)м- і Тус(ь)м-.

Тяс(ь)м < *тяс- < *ten-s-,

Тус(ь)м < *тус- < *ton-s-.

(якби у < *u, то с > х, тобто було б *Тух-; пор. дух, не *дус).

Тобто Тяс(ь)м- і Тус(ь)м- — можливі давні родичі.

Тоді прізвища Тясмин, Тусменко, Тусьмук — можливі давні родичі.

До речі, в тюрк. мовах очікуваних слів виду *тус(ь)ма / *tasma із значенням виду «стрічка» не виявив.

--Микола Івкі (обговорення) 13:31, 30 червня 2021 (UTC)

Таш ??

Трубачов О. М. (ЕСТУ, /482/) виводив назву річки Тясмин від тюрк. taš / таш «камінь».

1. Річка Тясмин має кам'яні виступи, але тільки на двох ділянках (Кам'янка і Чубівка).

2. В Україні (зокрема в басейні річки Тясмин) багато топонімів мають у назві слово Ташлик (< таш-лик).

Відомі кириличні назви річки Тясмин не мають літери ш.

Також відомі кириличні назви топоніма Ташлик не мають ні літери я, ні літери с.

3. Назва Тя́смин має наголос на першому складі, а тюрк. назви мають наголос на останньому складі (Ташли́к).

4. Береза / тясмин і каміння не пов'язані.

5. У говорах укр. мови відсутні переходи таш- > тяс-.

Тоді версія таш «камінь» зайва.

--Микола Івкі (обговорення) 12:53, 1 липня 2021 (UTC)

--Микола Івкі (обговорення) 12:40, 15 грудня 2022 (UTC)

Тесати ??

Откупщиков Ю. В. (ЕСТУ, /482/) виводив назву річки Тясмин від *tes- < *teks- / тесати «порубіжжя, межа».

1. Береза / тясмин росте звичайно за межами басейну Тясмину.

Береза / тясмин і порубіжжя не пов'язані.

2. Походження слова тесати досліджували різні мовознавці.

І ніхто (!) не додав звук *-n- (*tenk-).

Але деякі дослідники цього ніби не знали — і додали: Тясмин < *tesati < *teks- < *tenk- (??).

Вийшла суперечність.

3. У говорах укр. мови відсутні переходи тес- > тяс-.

Тоді версія тесати «порубіжжя, межа» зайва.

--Микола Івкі (обговорення) 12:54, 1 липня 2021 (UTC)

--Микола Івкі (обговорення) 12:51, 15 грудня 2022 (UTC)

*tьsmenь ??

Бучко Д. Г. (ЕСТУ, /482/) виводив назву річки Тясмин від *tьsmenь / н.луж. tšmeń «болотисте місце».

1. Нижньолужицькому tš- (tšawa) може відповідати укр. тр- (трава).

Пор. tšmeń «болотисте місце» і tśmjeń «болото».

Цим словам відповідає укр. трем- (тремтіти, див. [296]).

Тобто tšmeń — болотисте місце, яке тремтить, трясеться, інакше — трясовина.

Слово тремтіти має -р-, а назва Тясмин — ні.

Тоді нижньолужицьке tšmeń тут не до речі.

2. У говорах укр. мови відсутні переходи tьs- / тьс- > тяс-.

Тоді версія *tьsmenь «болотисте місце» зайва.

--Микола Івкі (обговорення) 11:51, 23 грудня 2022 (UTC)

Джерела, умовні скорочення

[297]] ЕСТУ — Лучик В. В. Етимологічний словник топонімів України / 187 В. В. Лучик; відп. ред. В. Г. Скляренко. — К.: ВЦ «Академія», 2014. —544 с.

[298] СГУ — Словник гідронімів України. — K. : Наук, думка, 1979. — 780 с.

[299] ТСУ — Янко M. Т. Топонімічний словник України : словник-довідник M. Т. Янко. — К. : Знання, 1998. — 430 с.

--Микола Івкі (обговорення) 13:24, 20 грудня 2020 (UTC)

--Микола Івкі (обговорення) 14:46, 2 лютого 2021 (UTC)

Додаток

• https://archive.org/details/etymol2014 ТСУ *
• https://verbum.by/hsbm/tyasmyanyj тясмяный
• http://www.bibliotekar.ru/3-1-87-drevnerusskie-goroda/250.htm <> список
• https://goroh.pp.ua/
• [300] ЕСТУ
• [301] УКРАЇНСЬКО-ТЮРКСЬКІ МОВНІ КОНТАКТИ
• [302] "грец" тасьма
• https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Indo-European/ten- * ten-s-
• tęsti * продолжать; тянуть
• [303] СЛОВАРЬ-МИНИМУМ ЛИТОВСКОГО ЯЗЫКА ДЛЯ НАЧИНАЮЩИХ. Часть XIV
• [304] И.-е. *ten- 'тянуть, натягивать', 'плести' в славянских языках
• [305] Историко-этимологический словарь осетинского языка: Указатель
• пошук tšmeń тясмин "тесмень" 2017
• [306] tšmeń tśmjeń
• [307] трава tšawa
• [308] тремтіти болот*о tśmjeń
• [309] ВИВІРКА
• * [310] Словник діалектизмів українських говірок Одеської області Одесв 1958 ТясмИн береза open

ТАсьма — просіка в лісі.

ТасьмА — а) біла смуга на небі;

б) зелена смуга на полі між ріллею.

• [311] тяс(ь)ма́ СУМ20 +- ТА́СЬМА́ «лямівка, облямівка; [біла смуга на небі; зелена смуга на полі між ріллею Мо; межа між посівами на полі Л; стежка Л; солом’яна стрічка, з якої шиють капелюхи Кур]»
• -https://shron1.chtyvo.org.ua/Verbych_Sviatoslav/Hidronimiia_Naddnistrianschyny_sklad_budova_osoblyvosti_stanovlennia.pdf?PHPSESSID=etqrunp94dg4p55bcvkf1qqb82
• -http://izbornyk.org.ua/pdf/slovnyk_movy_shevchenka_2.pdf /354/ Тясмин 5 Тясьма 1
• -http://izbornyk.org.ua/pdf/slovnyk_movy_shevchenka.htm Словник мови Шевченка 2
• Тесмень
• -http://litopys.org.ua/litop/lit33.htm
• -http://litopys.org.ua/litop/lit.htm
• -http://litopys.org.ua/ipatlet/ipatdod11.htm#T
• -https://pl.wiktionary.org/wiki/ligula
• \[312] \ тесма /44/ О. П. Карпенко “узкая речка, стиснутая водная артерия”
• -https://goroh.pp.ua/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0/%D0%A2%D1%8F%D1%81%D0%BC%D0%B8%D0%BD Тя́сми́н
• -https://1678.slovaronline.com/2956-%D1%82%D1%8F%D1%81%D0%BC%D0%B8%D0%BD Тя́смин
• -https://1678.slovaronline.com/
• https://en.wiktionary.org/wiki/tasma#Etymology_2 *
• https://cyberleninka.ru/article/n/o-formule-derivatsionnogo-tolkovaniya-znacheniy-russkih-suschestvitelnyh-s-suffiksom-m * тесьма
• -https://forum-eurasica.ru/topic/2836-%D0%BE%D0%B1%D1%8B%D1%87%D0%B0%D0%B8-%D1%81%D0%B2%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8B%D0%B5-%D1%81-%D0%BF%D0%BE%D1%8F%D1%81%D0%BE%D0%BC/page/2/ тусьма
• https://russko-belorusskij-slovar.slovaronline.com/55684-%D0%BE%D1%82%D0%BA%D1%80%D0%BE%D0%B8%D1%82%D1%8C
• https://дословно.рф/%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5/%D0%BE%D1%82%D0%BA%D1%80%D0%BE%D0%B8%D1%82%D1%8C
• Приложение:Обратный словарь русского языка-119 ВС
• укроіць
• https://gufo.me/dict/dal/%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D1%8B%D0%B9 украйный
• https://gufo.me/dict/dal/%D0%BE%D0%B1%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D1%8C обкраивать
• /
• https://polit.ru/article/2010/07/01/zalizniak/ Андрей Зализняк о происхождении слова "Украина" *
• https://gufo.me/dict/ushakov/%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D0%B0 украина
• /
• укра́їна
• https://forum.gorod.dp.ua/showthread.php?t=115281&page=19
• https://slovnyk.me/dict/vts/%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0
• https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9
• /*
• [313] Застосування методу проблемних завдань та ситуація під час вивчення програмного матеріалу
• [314] Епохальний момент. Кінець суперечки через значення слова "оукраина"
• [315] Конец споров о значении слова "оукраина"
• [316] україна
• [317] С. І. ГОЛОВАЩУК ПРО НАГОЛОС У СЛОВАХ УКРАЇ́НА, УКРАЇ́НСЬКИЙ
• /
• https://pl.wiktionary.org/wiki/ukraina
• https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/krajina
• https://ru.wiktionary.org/wiki/kraj
• https://ru.wiktionary.org/wiki/ab-
• https://ru.wiktionary.org/wiki/%D0%BE- 0-
• https://ru.wiktionary.org/wiki/%D0%BE%D1%82- от-
• /https://ru.wiktionary.org/wiki/%D1%83- у-
• УКРАЇНА — ТЛУМАЧЕННЯ https://goroh.pp.ua/Тлумачення/україна
• українонька http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%B0
• україночка http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%BE%D1%87%D0%BA%D0%B0
• https://shron1.chtyvo.org.ua/Verbych_Sviatoslav/Hidronimiia_Naddnistrianschyny_sklad_budova_osoblyvosti_stanovlennia.pdf?
• https://shron3.chtyvo.org.ua/Karavanskyy_Sviatoslav/Praktychnyi_slovnyk_synonimiv_ukrainskoi_movy.pdf?PHPSESSID=b4vf3mll8g9v3366oooqdjs730
• угорье — підгір'я *
• http://finno-ugry.ru/files/1303183744.pdf
• https://nauchkor.ru/uploads/documents/5f47c939cd3d3e0001761cc4.pdf
• https://elib.grsu.by/katalog/480034pdf.pdf?d=true
• https://vtoraya-literatura.com/pdf/lenivov_donskoj_kazachy_slovar-lexicon_1971_text.pdf
• https://toponimika.ru/index.php?id=77
• https://camp-altai.ru/wp-content/uploads/Slovar_toponimov_Gornogo_Altaya.pdf
• http://www.drevoslov.ru/wordcreation/morphem/%D0%A3 *
• https://elib.bsu.by/bitstream/123456789/13382/1/%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D1%8F%D0%B7%D1%8B%D0%BA_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0%20%D0%B8%20%D1%84%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%86%D0%B8%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B5.pdf блр
• http://endic.ru/rusethy/U/default.htm \
• http://smolgu.ru/files/doc/D212_254_01/disser/savina.pdf
• https://core.ac.uk/download/pdf/226291149.pdf
• різне Україна
• https://archive.org/stream/zvidkiliaRus/zvidkiliaRus_djvu.txt
• https://www.academia.edu/35499924/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9_%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%A8%D0%B5%D0%BB%D1%83%D1%85%D1%96%D0%BD_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B2%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D1%88%D0%BE%D1%97_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96_%D0%B7_%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%B8%D1%85_%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%96%D0%B2_Ukrajina_je_n%C3%A1zev_na%C5%A1%C3%AD_zem%C4%9B_od_d%C3%A1vn%C3%BDch_%C4%8Das%C5%AF_Ukraine_is_the_name_of_our_land_since_ancient_times
• http://vyz.com.ua/istoriia-ukrainy/item/937-pohodzhennya-terminiv-%E2%80%9Crus%E2%80%9D-ta-%E2%80%9Cukrayina%E2%80%9D-referat
• https://kampot.org.ua/history/cikavo/naykovi_praci/Sheluxin_ukraine.shtml
• https://macleon1976.wordpress.com/2009/02/01/%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9-%D1%88%D0%B5%D0%BB%D1%83%D1%85%D0%B8%D0%BD-%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B2%D0%B0-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8/
• http://slavko-ponomar.pp.ua/pokhodzhennia-nazv-rus-ukraina-malorosiia/
• https://studfile.net/preview/5046204/
• http://prosvit.in.ua/linguistics/ukraine.html

• http://ostkraft.ru/ru/articles/1060
• https://zapadrus.su/rusmir/istf/1047-ukraina-i-malaya-rus-okraina-i-tsentr.html
• http://nlr.ru/domplekhanova/dep/artupload/dp/article/70/NA1926.pdf
• https://dropdoc.ru/doc/261780/russkij-sbornik
• https://goroh.pp.ua/Синонімія/украяти відкраяти
• http://litopys.org.ua/rizne/nazva_eu.htm 1. Назва території і народу
• тясми́н
• http://koippo.in.ua/arhiv/druk/218_15_slovnik.pdf тясми́н береза Словник діалектизмів у картинках
• https://dokumen.pub/966-00-0355-2.html
• https://r2u.org.ua/s?w=%D1%82%D1%8F%D1%81%D0%BC%D0%B8%D0%BD&scope=all&dicts=14&no_accents=on
• [318] татива
• [319] татива
• [320] Олесь Гончар: "Хочу відстояти в романі слово "тясьма".
• [321] ТЯСМА, ТАСМА, ТЕСМА; ТЯСОМКА, ТЕСЕМКА
• [322] від татарського "тасма"(стрічка), "кам'яне місце".
• [323] * Суба
• "тясма" "Загально-географічна характеристика Кіровоградської області"
• "остугва"
• [324] *ten- ‘тягти(ся), розтягувати(ся), продовжувати(ся)’ (пор. лит. tęsti ‘розтягувати, продовжувати’).
• "tęsti" "tens" "ten"

[325]

[326]

https://etimologija.baltnexus.lt/?w=t%C4%99sti

https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Germanic/%C3%BEinsan%C4%85

https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Indo-European/tens-

• остуга [327] 357
• tenksmō
• [328] * 121 *tengh- ‘тягти, розтягувати, натягувати’
• tempti. |ti (ia, ė). тянуть; тащить; вытягивать; растягивать
• Тясмин / Тясьмин / Тяс(ь)ма / прізвища Тусьмук, Тусменко < *тяс- (пор.: письмо, писати) / *тус- < *тя(г)с- / *ту(г)с- < *тяг- (тяга, тягти) / *туг- (туга) «витягнутий» (тече навколо Холодноярської височини). --Микола Івкі (обговорення) 12:22, 10 липня 2019 (UTC)
• [329] р. Тясмин тече, майже замикаючи коло навкруг Холодноярської височини
• СГУ http://history.org.ua/LiberUA/SlGidrUkr_1979/SlGidrUkr_1979.pdf
• [330]

[331] Тясмин ВОСТОЧНОУКРАИНСКИЙ ЛИНГВИСТИЧЕСКИЙ сборник: Выпуск пятый Карпенко О. П. Гідронімні етимології: Тясмин 52 54 — 59

• "тясма" походження
• http://old.kpfu.ru/f10/publications/2000/articles.php?id=2&num=8000000
• http://194.44.152.155/elib/local/sk686764.pdf
• https://cs.wiktionary.org/wiki/ta%C5%9Bma
• https://en.wiktionary.org/wiki/tasma
• https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Indo-European/ten- * ten-s
• https://en.wiktionary.org/wiki/%CE%B4%CE%B5%CF%83%CE%BC%CF%8C%CF%82#Ancient_Greek δεσμός
• https://en.wiktionary.org/wiki/%D1%82%D0%B5%D1%81%D0%B0%D1%82%D0%B8#Old_East_Slavic тесати
• https://en.wiktionary.org/wiki/%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8 тягнути
• https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Indo-European/ten-
• https://en.wiktionary.org/wiki/tensio#Latin
• https://lt.wiktionary.org/wiki/t%C4%99sti tęsti ‘розтягувати, продовжувати’
• https://pl.wiktionary.org/wiki/tasma
• https://pl.wiktionary.org/wiki/ta%C5%9Bma taśma
• https://pl.wiktionary.org/wiki/ta%C5%9Bma#pl
• https://ru.wiktionary.org/wiki/tasma
• https://ru.wiktionary.org/wiki/тесьма
• https://tr.wiktionary.org/wiki/tasma
• https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D1%82%D0%B0%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%B0 та́сьма́ ЕТИМОЛОГІЯ

та́сьма́ – «лямівка, облямівка; [біла смуга на небі; зелена смуга на полі між ріллею Мо; межа між посівами на полі Л; стежка Л; солом’яна стрічка, з якої шиють капелюхи Кур]»

• https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D1%82%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B0 ТЕНЕТА — ЕТИМОЛОГІЯ
• https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D1%82%D0%B5%D1%81%D0%B0%D1%82%D0%B8 ТЕСАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
• https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D1%82%D1%83%D0%B3%D0%B8%D0%B9 ТУГИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
• https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D1%82%D1%8F%D0%B3%D1%82%D0%B8 ТЯГТИ — ЕТИМОЛОГІЯ тяжмо
• https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D1%82%D1%8F%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%B0 ТЯТИВА — ЕТИМОЛОГІЯ
• "Тєсмень"
• http://studopedia.com.ua/1_191616_vodoymi-oblasti.html тясма
• "тясма" "тясмин"
• тесьма тясм тясьм тесм тусм *
• http://www.poltavaforum.com/mova-ta-literatura-26/2635-skladayemo-slovnik-poltavskogo-balaku-25.html
• тясма
• http://www.classes.ru/all-russian/russian-dictionary-synonyms-term-85720.htm
• https://sites.google.com/site/olecbs/%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%94%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0-%D0%BC%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D1%97%D0%BA%D0%B0/%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%94%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D1%96-%D1%80%D0%B5%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8-8
• трубачев о н "названия рек правобережной украины" "тясмин"
• "Топонімічні особливості Кіровоградської області.doc"
• 1190 "на оустьӕ Тесмени" [ПСРЛ. — Т. 2. Ипатьевская летопись. — СПб., 1908. — Стлб. 652-673.] http://litopys.org.ua/ipatlet/ipat28.htm
• http://litopys.org.ua/ipatlet/ipatdod11.htm
• http://litopys.org.ua/ipatlet/ipat28.htm#lystob231
• Ірдинь і Тясминь http://ktour.in.ua/mesto-legend-sily-i-chudes-holodnyj-yar-i-my-26-27-sentyabrya-sovershim-puteshestvie-v-eto-unikalnoe-mesto/
• Тясмен http://umanfootball.com.ua/news/news3/350-kalendar-igor-chempionatu-cherkaskoyi-oblasti-z-mini-futbolu.html
• http://www.inmo.org.ua/assets/files/Luchyk.%20Etym.%20slovnyk.pdf
• "тясма" ЮРІЙ МАРИНОВСЬКИЙ
• -
• "tensti" "tempti"
• http://lietuviu5-6.mkp.emokykla.lt/lt/mo/zinynas/lietuviu_kalbos_rasyba_saknies_nosines_balses/
• http://www.morfologija.lt/zodzio-formos/t%C4%99sti
• http://www.lietuviu-rusu.com/t%C4%99sti/
• https://s3.amazonaws.com/ww-article-cache-1/uk/%25D0%25A3%25D0%25BA%25D1%2580%25D0%25B0%25D1%2597%25D0%25BD%25D1%2581%25D1%258C%25D0%25BA%25D1%2596_%25D0%25BF%25D1%2580%25D1%2596%25D0%25B7%25D0%25B2%25D0%25B8%25D1%2589%25D0%25B0 Українські прізвища
• https://lexicography.online/etymology/%D1%82/%D1%82%D0%B5%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%B0 Происхождение слова тесьма Этимологические словари Крылова Семёнова Успенского Фасмера Шанского
• цясьма 2 АЗаАЫЎ / Гісторыя Беларусі - Kamunikat.org / Геаграфічны паказальнік
• "тясма" походження
• http://old.kpfu.ru/f10/publications/2000/articles.php?id=2&num=8000000
• http://194.44.152.155/elib/local/sk686764.pdf
• http://shron.chtyvo.org.ua/Marynovskyi_Yurii/Cherkaska_mynuvshyna_-_2001_Dokumenty_i_materialy_z_istorii_Cherkaschyny.pdf
• http://www.ekmair.ukma.edu.ua/bitstream/handle/123456789/3008/Luchyk_etymolohichnyy_slovnyk_sufiksiv.pdf?sequence=1
• https://www.google.com.ua/search?q=%22%D1%82%D1%8F%D1%81%D0%BC%D0%B0%22+%D0%BF%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&hl=uk&gbv=2&prmd=ivns&ei=MAYOWPHdAoKUsAGa9434Dw&start=0&sa=N *
• http://studopedia.com.ua/1_191616_vodoymi-oblasti.html тясма
• http://www.uk.x-pdf.ru/5istoriya/1219416-18-oleksandrivschina-minule-suchasne-maybutn-materiali-konferencii-prezentacii-kirovograd-traven-2008-roku-dnipropetrovs.php ** "тясмин" походження назви 11
• http://www.toponymic-dictionary.in.ua/index.php?option=com_content&view=section&layout=blog&id=19&Itemid=20 тясмин
• http://static.klasnaocinka.com.ua/uploads/editor/11286/586847/blog_/files/istoriya_osviti_i_toponimi.pdf тясьма стрічка просіка
• http://www1.nas.gov.ua/institutes/ium/new_books/Documents/ukrainska-mova-3-2013.pdf Олесь Гончар
• Тясьма — річка, притока Дніпра. На ній стоїть м. Чигирин
• слід ? http://wap.platovetz.borda.ru/?1-11-0-00000015-000-0-0-1174146279
• тесьма http://etymology_ru.academic.ru/4117/%D0%A2%D0%95%D0%A1%D0%AC%D0%9C%D0%90.
• http://www.ekmair.ukma.edu.ua/bitstream/handle/123456789/3008/Luchyk_etymolohichnyy_slovnyk_sufiksiv.pdf?sequence=1 Тясмин *
• Ипатьевская летопись/ /Полное собрание русских летописей - М.,1962 - Т.2 - С.668 1190 * перша згадка

http://shron.chtyvo.org.ua/Marynovskyi_Yurii/Cherkaska_mynuvshyna_-_2001_Dokumenty_i_materialy_z_istorii_Cherkaschyny.pdf

• http://www.pslava.info/ChygyrynM_Fort_1994GetmanskyjZamokUChygyryni,125145.html Тясма
• http://www.new.pdfm.ru/35filologiya/82891-1-lingvisticheskiy-sbornik-pyati-vsh-usk-ters-tvo-bra-ra-doneckiy-gosudarstvenniy-universitet-vosto.php ВОСТОЧНОУКРАИНСКИЙ ЛИНГВИСТИЧЕСКИЙ СБОРНИК вигляд
• http://cheloveknauka.com/gidronimiya-srednego-dnepro-bugskogo-mezhdurechya Гидронимия Среднего Днепро-Бугского междуречья Лучик неякісно
• https://proza.ru/2020/10/18/818 Этимология топонима Суздаль *
• https://azbyka.ru/otechnik/Spravochniki/ocherki-po-etimologii/ Очерки по этимологии
• https://m.facebook.com/collegianostra/posts/2723827797851390 Этимология названий русских городов

---

• Слово «переселення» звучало тоді, як слово «смерть»… ([332])
• [333] Историко-этнические корни русского народа
• [334] Лiнгвокраїнознавчий словник власних назв
• http://nikturcentr.mksat.net/wp-content/uploads/2020/11/2.pdf

Походження назви Умань

• http://dir.icm.edu.pl/pl/Slownik_geograficzny/Tom_III/208
• http://beket.com.ua/cherkasskaja/uman/#f реки Умы
• http://wikimapia.org/1133057/uk/%D0%A3%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%8C «У Мані»
• http://chobd.ck.ua/index.php/component/tale/?view=tale&id=14&Itemid=101&page=12 річки Уми
• [335] books
• СГУ 580
• позбирати

Тищенко — не етимолог, а псевдоетимолог

• http://science.cfuv.ru/wp-content/uploads/2015/10/111.pdf
• http://catalog.library.tnpu.edu.ua:8080/library/TopicDescription?topic_id=87739
• http://publications.lnu.edu.ua/bulletins/index.php/philology/article/view/1646
• --Микола Івкі (обговорення) 14:45, 25 січня 2021 (UTC)

Слово без кореня

• https://rus.stackexchange.com/questions/9427/Слова-без-корня Стыдно признаться
• вы-н-ИМ-а-ть
• https://forum.wordreference.com/threads/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%8C-%D0%B2-%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B5-%D0%B2%D1%8B%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%8C.3829390/ *
• https://zen.yandex.ru/media/id/5e0e1f856f5f6f00ae0280d7/skolko-padejei-v-russkom-iazyke-ili-kogda-rodnoi-iazyk-slojnee-chem-my-dumaem-5ed3e522e69033768dc86f6d
• "вы-н-я-ть"
• https://stacyhome.ru/vse-o-rozetkah/gruppa-slov-s-vzaimosvyazannym-kornem-unikalnye-morfemy-svyazannye-korni/
• https://cifra.school/media/conspect_files/0cbac3a2-5709-4db2-9a0d-18e548865def.pdf
• https://books.google.com.ua/books?id=Qq9hDwAAQBAJ&pg=PA374&lpg=PA374&dq=%22%D0%B2%D1%8B-%D0%BD-%D1%8F-%D1%82%D1%8C%22&source=bl&ots=UtT4aQm0NN&sig=ACfU3U33PQWjHiaJeIwpdmKitfb4kuToMg&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwiRk9zDy7rzAhUl_rsIHWioDzQQ6AF6BAgjEAM#v=onepage&q=%22%D0%B2%D1%8B-%D0%BD-%D1%8F-%D1%82%D1%8C%22&f=false \\\
• https://www.liveinternet.ru/users/oprichnik46/post131976315/
• http://maxima-library.org/mob/b/121055?format=read * Ш*
• http://www.k2x2.info/jazykoznanie/lingvisticheskie_detektivy/p4.php * \
• https://klex.ru/j68 * Ш* *
• file:///C:/Users/Public.WortmannTest01/Downloads/v_mire_slov.pdf * Ш*
• http://genling.ru/books/item/f00/s00/z0000038/st002.shtml
• http://www.k2x2.info/jazykoznanie/lingvisticheskie_detektivy/p4.php#metkadoc13 >= 2000
• https://www.you-books.com/book/N-M-Shanskij/Lingvisticheskie-detektivy 2007
• /
• https://gufo.me/dict/dal/%D0%B2%D1%8B%D1%8F%D1%82%D1%8C выять
• https://lexicography.online/etymology/%D0%B2/%D0%B2%D1%8B%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%8C Происхождение слова вынуть н является вставочным
• "вынуть" "Павский" 0
• "Pskov_dict6_1984.pdf" https://dspace.spbu.ru › bitstream
• http://obs.uni-altai.ru/unibook/slmir5.pdf
• https://iling.spb.ru/periodicals/larng/2015/book.pdf
• https://pps.kaznu.kz/ru/Main/FileShow2/21495/132/3/7720/2014//
• https://www.sinykova.ru/doc/rus_yaz.htm
• https://pure.spbu.ru/ws/files/51284197/_2013.pdf
• http://cheloveknauka.com/lingvisticheskie-vzglyady-gerasima-petrovich-pavskogo
• https://books.google.com.ua/books?id=xyFfAAAAcAAJ&pg=PA80&lpg=PA80&dq=%22%D0%B2%D1%8B%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%8C%22++%22%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9%22&source=bl&ots=JS--21gCgV&sig=ACfU3U03Og63LbmwH7t1XWuKzlC-7G4RMg&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwiou4ml87XzAhXlwosKHSoQCaYQ6AF6BAgjEAM#v=onepage&q=%22%D0%B2%D1%8B%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%8C%22%20%20%22%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9%22&f=false
• /
• https://newstar.rinet.ru/~minlos/ *
• [336] РЭС Аникин /90/ * дынут * диал. взды́нуть (СРНГ 4: 262)
• [337] РЭС Аникин * дынут
• [338] СРНГ

04 262 Вздынуть*(ся) Вздыть

05 22 Воздынуть 282 ВыЗДЫНутъ*

11 240 Здынуть*

28 47 Подздынуть 305 Подынать дынут*

31 137 привздынуть 214 Призаздынуть 225 приздынуть 215 повыздынуть

• [339] СЛОВАРЬ МЕСТНЫХ И СТАРИННЫХ СЛОВ 2002

Зды́нуть* Позды́нывать призаздынуть Приздыну́тьце

• [340] СЛОВАРЬ ОБЛАСТНОГО АРХАНГЕЛЬСКАГО НАРБЧИЯ 1885

ВзДЫНуТЬ* Выздынуть* Здынуть* Привздынуть*

• [341] * СЛОВАРЬ русских говоров Карелии

ВЗДЫНУТЬ высдынуть ПОДЫНУТЬ*(ся) ПОСДЫНУТЬ* ПРИВЗДЫНУТЬ* ПРЙДЫНУТЬ ПРИЗЫНУТЬ Присдонуть ПРЙСДЫНУТЬ* РАЗДЫНУТЬ СДЫНУТЬ

• [342] ПРА - ПЯШКАЛО

ПоприздЫнуть ПривздЫнуть* ПриздЫнуть

• /
• https://www.bookvoed.ru/files/3515/18/93/98.pdf ***
• https://www.jstor.org/stable/44827482
• http://shkola-uchitel-ya.ru/sspu.ru/lingvo/doc/leksika/Poscovo_Maiorova.pdf?v=561464473
• http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/24428-koshatyna.html Винняв \ "выннялъ"
• https://shron3.chtyvo.org.ua/Slovnyk_ukrainskoi_movy_XVI_-_pershoi_polovyn/Vypusk_05_Vprashaty__Vprodaty.pdf?PHPSESSID=63tf84cogpeq06ri0oimtjisd6 вуннявъ
• https://www.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2016/10/dis_shpyt.pdf /17/ НЄ Угорской Руси
• https://shron3.chtyvo.org.ua/Slovnyk_ukrainskoi_movy_XVI_-_pershoi_polovyn/Vypusk_13_Y-I.pdf?
• /
• https://forum.wordreference.com/threads/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%8C-%D0%B2-%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B5-%D0%B2%D1%8B%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%8C.3829390/
• http://feb-web.ru/feb/sl18/slov-abc/03/sl424909.htm?cmd=p&istext=1
• https://proza.ru/2018/06/30/1357 "ВынАть, ВЫнять, ВынЯть,"
• https://slovar.cc/rus/dal/541900.html
• https://slovar.cc/rus/dal/541883.html
• https://gufo.me/search?term=%D0%B2%D1%8B%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%8C
• подын* ать / уть
• https://archive.org/stream/XIXVII.16XVII/%D0%A1%D0%9B%D0%9E%D0%92%D0%90%D0%A0%D0%AC%20%D0%A0%D0%A3%D0%A1%D0%A1%D0%9A%D0%9E%D0%93%D0%9E%20%D0%AF%D0%97%D0%AB%D0%9A%D0%90%20XI~XVII%20%D0%92%D0%92.%20%D0%92%D0%AB%D0%9F%D0%A3%D0%A1%D0%9A%2016%20(%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%A3%D1%81%D1%8C-%D0%9F%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8)_djvu.txt
• http://urokirus.com/online/srng/67-28-pod-pok/15390-pod-poj.html
• https://books.google.com.ua/books?id=MZwVEAAAQBAJ&pg=PA400&lpg=PA400&dq=%22%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%8B%D0%BD%D0%B0%D1%82%D1%8C%22&source=bl&ots=mES3HiUx_5&sig=ACfU3U06SQzv75Wn_YnHrg1OD47DjMTL8w&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwibi5uUz4rxAhWnlosKHUGnBJ0Q6AEwA3oECAkQAw#v=onepage&q=%22%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%8B%D0%BD%D0%B0%D1%82%D1%8C%22&f=false
• выймаць
• http://www.slounik.org/bn/l3/36
• https://belaruska-ykrainski-sloynik.slovaronline.com/1018-%D0%B2%D1%8B%D0%BD%D1%8F%D1%86%D1%8C
• https://belarus.github.io/Slouniki-Nasovic/index.html
• https://files.knihi.com/Knihi/Slounik/uploaded05/RUS-BEL.Hareckich.1920.zip/Maksim_Harecki_Hauryla_Harecki.Maskouska_bielaruski_slounik.pdf
• вымаць
• http://ebooks.grsu.by/lat_mov/latsinska-belaruska-ruski-slo-nik.htm ЛАЦІНСКА-БЕЛАРУСКА-РУСКІ СЛОЎНІК
• https://lib.vsu.by/jspui/bitstream/123456789/14042/1/%D0%BD%D0%B5%D1%82%20%D0%B2%20%D0%BA%D0%BE%20%D0%A0%D1%8D%D0%B3%D1%96%D1%8F%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8B%20%D1%81%D0%BB%D0%BE%D1%9E%D0%BD%D1%96%D0%BA%20%D0%92%D1%96%D1%86%D0%B5%D0%B1%D1%88%D1%87%D1%8B%D0%BD%D1%8B_%D0%A7.2.pdf
• https://ua1lib.org/book/3195294/71deae?id=3195294&secret=71deae *
• примать
• https://core.ac.uk/download/pdf/287465947.pdf
• http://lingvofolkperm.ru/wp-content/uploads/2017/01/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C-2-%D1%82%D0%BE%D0%BC-%D0%B4%D0%BE%D0%BA.pdf
• https://newstar.rinet.ru/~minlos/Karel_dictionary/SRGK_5_Poduz_svil.pdf
• https://vtoraya-literatura.com/pdf/lenivov_donskoj_kazachy_slovar-lexicon_1971_text.pdf
• https://ru.wiktionary.org/wiki/%D0%A3%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA:Vitalik/%D0%98%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81/%D0%9E%D0%B1%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BD%D1%8B%D0%B9_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C_%D1%80%D1%83%D1%81%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%8F%D0%B7%D1%8B%D0%BA%D0%B0/-%D1%83%D1%82%D1%8C -уть «Обратный словарь русского языка»
• выць
• https://proza.ru/2015/03/15/1519
• https://gendocs.ru/v5227/%D1%80%D0%B5%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82_-_%D1%81%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%B8_%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%B5_%D0%BE%D1%80%D1%84%D0%BE%D1%8D%D0%BF%D0%B8%D0%B8_%D1%80%D1%83%D1%81%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B8_%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%81%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%8F%D0%B7%D1%8B%D0%BA%D0%BE%D0%B2 Реферат * Сходство и различие орфоэпии русского и белорусского языков * час
• https://ik-ptz.ru/dictations-on-the-russian-language--class-2/belaruskii-alfavit-bukvy-i-zvuki-fonemnyi-status-myagkih-zadneyazychnyh.html
• https://e-libra.me/read/532214-uchebnik-belorusskogo-yazyka.html
• выняць выму
• https://be.info-4all.ru/obrazovanie/kak-po-sostavu-razobrat-slovo-vinut/ * ?
• https://4-info.ru/be/obrazovanie/2019/kakoj-koren-v-slove-quotvinutquot/ *
• http://slounik.org/dzsl/l3/53
• https://www.skarnik.by/tsbm/14604
• https://verbum.by/krapiva/vyniac
• /
• https://www.movananova.by/zaniatki/gramatyka-sprazhenne-dzeyaslovau-videa.html
• https://belarus.github.io/Slouniki-Nasovic/index.html
• https://issuu.com/movazbor/docs/biryla_slounik_text-layer_part_1
• http://philology.bsu.by/documents/%D0%9A%D0%B0%D1%84%D0%B5%D0%B4%D1%80%D0%B0%20%D1%81%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B0%D0%B9%20%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D0%B0%D1%80%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%B0%D0%B9%20%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%8B/%D0%91%D0%B5%D0%BB%D0%B0%D1%80%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F%20%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0.%20%D0%A5%D1%80%D1%8D%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D1%82%D1%8B%D1%8F.pdf
• http://feb-web.ru/feb/izvest/1899/03/029.pdf
• https://xn--d1ag.xn--e1a4c/%D1%81%D1%85%D0%BE%D1%9E/knihi.com/%D0%91%D0%B5%D0%BB%D0%B0%D1%80%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F%20%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D1%82%D1%8B%D0%BA%D0%B0/1/Bielaruskaja_hramatyka_1985_1.pdf
• /
• найма ́ти недок. — вл. najimać; чес. najímati; слн. najemati (найняти); серб. наимати
• https://rus.stackexchange.com/questions/9427/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0-%D0%B1%D0%B5%D0%B7-%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BD%D1%8F
• https://poisk-strasti.ru/%D0%B2-%D0%BA%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BC-%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%BC-%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B5-%D0%B2-%D1%80%D1%83%D1%81%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BC-%D1%8F/
• https://krasnozerskaya-nov.ru/u-kakogo-glagola-net-kornya/
• "лабиализация ы"
• http://www.spsl.nsc.ru/FullText/konfe/fonet-rus_2010.pdf
• https://nbikemsu.ru/media/filer_public/e7/0e/e70e098c-05d7-4bed-aeb2-c05aa2dc8550/slovar_russkikh_govorov_kuzbassa_s_dopolneniem.pdf мужуки музукальна
• https://ua1lib.org/book/2900427/f44767?id=2900427&secret=f44767 open pdf пром[у]шлять, п[ы]шнина
• "Лабиализация Ы отмечена и под ударением"
• /

---

• http://files.tgpi.ru/nauka/vestnik/2015/2/r.pdf /13/
• http://www.agape-biblia.org/books/Book05/P176.HTM при и мать
• http://www.agape-biblia.org/books/Book05/P029.HTM#4854 вынимать
• http://flibusta.site/b/281577/read
• /
• https://archive.org/stream/I.I.Sreznevsky.DrevnerusskySlovar/I.I.Sreznevsky.%20Drevnerussky%20slovar_djvu.txt
• http://www.ruslang.ru/doc/etymology/1991-1993/08-goryacheva.pdf /8/
• вынать
• http://rureg.ub.rub.de/uploads/Expeditions/BFF-PDF/KAT-01%20-%20South%20Russian%20Dialects%20-%201999.pdf
• file:///D:/Downloads/Pskov_dict6_1984.pdf
• file:///D:/Downloads/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%20%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%8F%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B9%20%D1%84%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%B8%20%D0%B8%20%D1%80%D1%83%D1%81%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B9%20%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B8.pdf
• https://imwerden.de/pdf/yaroslavsky_oblastnoj_slovar_03_1984__ocr.pdf
• /
• https://yvision.kz/post/777551
• http://www.philol.msu.ru/~dialectology/dictionary/aos8.pdf
• file:///D:/Downloads/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C%20%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%B9%20%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B8%D0%BA%D0%B8%20%D1%81%D0%B8%D0%B1%D0%B8%D1%80%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B0.pdf
• https://vtoraya-literatura.com/pdf/lenivov_donskoj_kazachy_slovar-lexicon_1971_text.pdf
• http://ruslang.ru/doc/anikin/Anikin-RES-IX.pdf /114/
• вы́нуть, (...)

Возникло из синонимичного вы́нять°, вы-ѩти (Трубачев ВЯ 5, 1961: 134) под влиянием през. выну, вынет вместо вымет.

Бодуэн предполагал преобразование вынять по аналогии с дунуть, плюнуть (Лопатин ЭИРЯ 4, 1963: 36) (Аникин, /164/).

• вы́нять.

Из въıѩти, въıимў и въıмў (...).

Согласный -n- появился по аналогии с *vъn-ęti, *sъn-ęti, др.-рус. вънѧти (см. внять I, РЭС 7: 330—331), сънѧти.

Появление през. типа выму обусловлено не стяжением гласных, а выпадением j после утраты слабого ь (Крысько в Комментарии к «Лекциям» Соболевского в Собол. 1: 41) (Аникин, /165/).

• /

/188/ вумáть Из вымáть° ‘вынимать’ вследствие ассимилятивной лабиализации вы- > ву-, ср. вудрá при вы́дра° I

• /114/ Начальную ее точку экземплифицирует глаг. выняти (см. вы́нять), през. выиметь, ср. подъяти — подъиметь, въз-яти — възметь.

3) По аналогии со съняти, въняти появляются выняти

/115/ 6) през. вынет, подынет, вздынет вместо вымет, подымет, вздымет в силу выравнивания с инфинитивом (вынять, поднять, взднять) с его н, а не м в основе;

7) инф. вынуть, подынуть, вздынуть под влиянием през. вынет, подынет, въздынет;

• /
• https://newstar.rinet.ru/~minlos/RussianDialects/Bol%20tolk%20slovar%27%20don%20kazachestva.pdf
• http://elbib.nbchr.ru/lib_files/0/kkni_0_0000173.pdf
• /
• "Н. М. Шанский пишет: "В настоящее время членится на морфемы так: ВЫ-Н-НУ-ТЬ (корневое Н апплицируется с Н суффиксальным)"
• http://213.230.96.51:8090/files/bsu/docs/jurnali/Buxdu%20Ilmiy%20jurnali%202-son%202014%20yil.pdf /64/
• https://ru.wiktionary.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C:%D0%9B%D0%B8%D0%BD%D0%B3%D0%B2%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B5_%D0%B8_%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B5_%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%8B/2013 **
• Глаг. вынуть в соврем, яз. оказался словом без корня http://www.slovorod.ru/etym-cyganenko/cyg-v.htm
• Примером новообразованной основы является слово вынуть, состоящее из приставки вы- и суффиксов - -ну-, -ть (ср. занять, отнять и т.п.). https://www.sinykova.ru/doc/rus_yaz.htm
• http://storage.elib.mgup.ru/9/tihonova_2014.pdf
• https://lexicography.online/etymology/vasmer/%D0%B2/%D0%B2%D1%8B%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%8C
• https://lexicography.online/etymology/%D0%B2/%D0%B2%D1%8B%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%8C

вы́нуть — слово, «замечательное полным исчезновением корня» (Унбегаун, BSL, 48, 1952, стр. 95). См. иму́. — Т.

• https://metalearn.ru/verbs/morphemic-word-formationssss.html
• https://docplayer.ru/190851744-Morfemika-i-slovoobrazovanie.html
• http://ruslang.ru/doc/anikin/Anikin-RES-IX.pdf /164/

Слово в° замечательно «полным исчезновением корня» (Унбегаун, см. доп. Трубачева в Фасм. 1: 369).

• https://books.google.com.ua/books?id=Qq9hDwAAQBAJ&pg=PA374&lpg=PA374&dq=%22%D0%97%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8B%D0%B9+%D1%80%D1%83%D1%81%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9+%D1%8F%D0%B7%D1%8B%D0%BA%22%C2%BB+%D0%9D.%D0%9C.%D0%A8%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9+%D0%B2%D1%8B%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%8C&source=bl&ots=UtS27Ln1KP&sig=ACfU3U2K-n1JeyDB9M3r8UIRaHvrglocog&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwiN3oyYmNPwAhU1i8MKHQs-DJEQ6AEwAnoECAUQAw#v=onepage&q=%22%D0%97%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8B%D0%B9%20%D1%80%D1%83%D1%81%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D1%8F%D0%B7%D1%8B%D0%BA%22%C2%BB%20%D0%9D.%D0%9C.%D0%A8%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%B2%D1%8B%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%8C&f=false
• http://www.youngcreat.ru/04_izdannoe/014/014_08.htm
• https://forum.wordreference.com/threads/%D0%B2%D1%8B%D0%BD%D0%B0%D1%82%D1%8C.2531220/ вынать * вынаю
• /
• Рос мова має слово вынуть — слово без кореня.
• http://new.gramota.ru/spravka/buro/search-answer?s=%D0%BF%D0%BE%20%D1%81%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%83&start=105 вынуть
• https://tehnodinamika.ru/uk/the-design-and-interior/issledovatelskaya-rabota-po-russkomu-yazyku-terminy-slovoobrazovaniya-chto-takoe/
• http://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/123456789/23770/1/Pliushch%20M.%20Ya.%20Hramatyka.pdf
• http://194.44.152.155/elib/local/sk684094.pdf
• "Шанский Н. М." "Тихонов А. Н." "вынуть"

\ http://smolapo.ru/sites/default/files/Prepod/Evstafieva/dop/slovo-slov.pdf /513/ украин-

https://library.tou.edu.kz/fulltext/buuk/b879.pdf /19/

https://tehnodinamika.ru/the-design-and-interior/issledovatelskaya-rabota-po-russkomu-yazyku-terminy-slovoobrazovaniya-chto-takoe/ Исследовательская работа по русскому языку *

https://www.sinykova.ru/doc/rus_yaz.htm

https://vkr.pspu.ru/uploads/3157/Emaleeva_vkr.PDF

http://storage.elib.mgup.ru/9/tihonova_2014.pdf

https://core.ac.uk/download/pdf/151221127.pdf

http://pce.syktsu.ru/publes/1(11)2014-175-185.pdf

http://storage.ucomplex.org//files/users/-1/03b06def4aba52a0.pdf?t=1557850250 *

--Микола Івкі (обговорення) 13:31, 7 квітня 2021 (UTC)

• "вынути"

https://archive.org/stream/kievskaya_starina_1889_10/kievskaya_starina_1889_10_djvu.txt

http://ruslang.ru/doc/anikin/Anikin-RES-IX.pdf /164/

https://iling.spb.ru/dictionaries/srng/28.pdf /305/

http://inslav.ru/sites/default/files/editions/2013_slavica_svetlanica.pdf /34/ * \

https://pykili.github.io/content/mid_rus_verbs.txt *

• "вынять" "вынуть"

https://rus.stackexchange.com/questions/9427/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0-%D0%B1%D0%B5%D0%B7-%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BD%D1%8F

https://poisk-strasti.ru/%D0%B2-%D0%BA%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BC-%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%BC-%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B5-%D0%B2-%D1%80%D1%83%D1%81%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BC-%D1%8F/ /\

https://jetta6club.ru/kakoe-slovo-bez-kornja/

https://lexicography.online/etymology/%D0%B2/%D0%B2%D1%8B%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%8C *

вы́нуть — слово, «замечательное полным исчезновением корня» (Унбегаун [...]) СФ

http://feb-web.ru/feb/sl18/slov-abc/03/sl424909.htm?cmd=p&istext=1

• "выняти" -"вынять" "вынуть"

https://lib.co.ua/dict/cyganenkogp/etimologicheskiyslovarrusskogo.jsp СЦ

http://www.slovorod.ru/etym-cyganenko/cyg-v.htm СЦ *

Глаг. вынуть в соврем, яз. оказался словом без корня. СЦ

http://etymolog.ruslang.ru/doc/xi-xvii_3.pdf /231/

--Микола Івкі (обговорення) 13:31, 7 квітня 2021 (UTC)

• выть мыть

выю > вою мыю > мою

вый > вой мый > мой

• вынять > вонять понять ньа

выйму > войму пойму выму

выйми > войми пойми

вынял > вонял понял

--Микола Івкі (обговорення) 13:31, 7 квітня 2021 (UTC)

Мови ВС

• https://meta.wikimedia.org/wiki/Wiktionary#List_of_Wiktionaries

bs Bosanski

cs Čeština

hsb Hornjoserbsce

hr Hrvatski

csb Kaszëbsczi

lv Latviešu

lt Lietuvių

pl Polski

sk Slovenčina

sl Slovenščina

sh Srpskohrvatski / Српскохрватски

be Беларуская

bg Български

mk Македонски

sr Српски / Srpski

ru Русский

uk Українська

• az Azərbaycanca

hu Magyar

uz O‘zbek

fi Suomi

tt Tatarça / Татарча

tr Türkçe

tk Türkmen

kk Қазақша

ky Кыргызча

mn Монгол

Меря

• https://elar.urfu.ru/bitstream/10995/23523/1/iurg-1997-07-01.pdf
• https://elar.urfu.ru/bitstream/10995/81399/1/vopon_2016_2_013.pdf
• http://www.inmo.org.ua/assets/files/Tkachenko.%20Issledovaniya%20po%20meryanskomu%20yazyku%20(2007).pdf ///
• https://life.kostromka.ru/merj-6412/
• https://file.kostromka.ru/pdf/tkachenko/014-065.pdf

• https://www.nnov.ec/%D0%9C%D0%B5%D1%80%D1%8F#.D0.9E.D0.B1.D0.B7.D0.BE.D1.80
• http://www.merja.org/language/
• https://leg0ner.livejournal.com/491674.html
• https://www.dissercat.com/content/landshaftnaya-leksika-finno-ugorskogo-proiskhozhdeniya-v-russkikh-govorakh-verkhnego-prikamy
• http://skythia.unicyb.kiev.ua/velykochudia.htm **

Урода

• [343] Откуда взялись уроды с точки зрения лингвистики
• [344] РАЗВИТИЕ СЕМАНТИЧЕСКОЙ СТРУКТУРЫ УРОД В РУССКОМ ЯЗЫКЕ
• [345] Каково происхождение слова "урод"?
• [346] ЯК ВИНИКЛО СЛОВО УРОЖАЙ?
• [347] З ЕТИМОЛОГІЧНОГО СЛОВНИКА

--Микола Івкі (обговорення) 13:25, 27 серпня 2021 (UTC)

Енантіосемія

• [348]
• [349]
• [350]
• [351]
• [352] *

--Микола Івкі (обговорення) 09:04, 2 вересня 2021 (UTC)

Мовознавство

• Фонетика. Міні.

2 голосні /a/ /ə/ абазинська убихська

1 губна м черокі маорі могіканська

• https://movoznavstvo.org.ua/arkhiv-zhurnalu.html
• https://movoznavstvo.org.ua/statti-za-nomerom-zhurnalu.html
• http://ukr.movoznavstvo.knu.ua/archive/
• https://ukrmova.iul-nasu.org.ua/vypusky-zhurnalu.html
• [353] Ґенеза української мови у гіпотезах та концепціях мовознавців ХІХ–ХХ століть (початок)
• чому росіяни не розуміють українську мову
• http://prosvit.in.ua/linguistics/history-moscow-language.html
• https://azbyka.ru/otechnik/Aleksandr-Kraveckij/uchebnoe-rukovodstvo-po-tserkovnoslavjanskomu-jazyku/11 ЦСМ

--Микола Івкі (обговорення) 11:52, 30 січня 2026 (UTC)

До відома

Добридень, шановний пане Миколо!

Півроку тому на мене навалилися недостатньо досліджені медициною хвороби. Тому відповім пізніше.

З повагою, — Yuri V. (о•в) 14:36, 8 вересня 2021 (UTC).

Yuri V.. Добридень ! Я припускав, що Ви нездорові. Будьте здорові ! --Микола Івкі (обговорення) 12:05, 10 вересня 2021 (UTC)

До diff. Нагадую w:ВП:ПЗВ130. 22:31, 16 жовтня 2021 (UTC).

відгукніться

Доброго дня!

Помітив Спеціальна:Внесок/Микола Івкі, що тут Вас немає з 11 жовтня. І глобально.

Де Ви є? Як ся маєте?

Бажаю усього найкращого! — Юpiй Дзядuк (о • в) 09:24, 30 листопада 2021 (UTC).

Yuri V.. Добридень ! Вітаю з новорічними святами. Бажаю передусім миру і здоров'я.

Я здоровий. --Микола Івкі (обговорення) 13:53, 5 січня 2022 (UTC)

Вітаю!!! Як я радий, що Ви живі-здорові! Скоро вже три місяці, як зненацька зникли, і не відповідаои. Насамперед вітаю Вас з Вашими іменинами, тобто з Днем св. Миколая (19 грудня). На Сході України його майже не святкують, а вже у Галичині, напр. у Трускавці, це день подарунків, бо св. Миколай це той самий Санта Клаус. Нехай привезе Вам мішок дпрунків, головне міцне здоров'я та гарний настрій, і щоб друзі (взаємно) не забували. — Yuri V (о•в) 14:09, 5 січня 2022 (UTC).

Yuri V.. Дякую. --Микола Івкі (обговорення) 14:20, 5 січня 2022 (UTC)

Ковід-19

• Можливі ліки.

Можливо, допомагає малина (садова, стебла з листям, як чай).

Може, дика малина — краще.

Може, дика ожина — ще краще.

--Микола Івкі (обговорення) 12:59, 20 лютого 2022 (UTC) — --Микола Івкі (обговорення) 11:08, 21 лютого 2022 (UTC)

• Обмеження — невдалі.

Восени придумали додаткові обмеження, але взимку — нова хвиля. --Микола Івкі (обговорення) 12:59, 20 лютого 2022 (UTC)

• Побічні дії.

Поблизу один немолодий чоловік вакцинувався, але тепер страждає еілька місяців.

--Микола Івкі (обговорення) 11:08, 21 лютого 2022 (UTC)

• Джерела.

100+ відповідей на запитання про вакцинацію проти COVID-19 [354].

Сімейна лікарка сумської амбулаторії розповіла, які є протипоказання до щеплення від COVID-19 [355].

Три групи протипоказань до вакцинації від COVID-19 — кому не можна щеплюватися (ВІДЕО) [356].

--Микола Івкі (обговорення) 11:35, 21 лютого 2022 (UTC)

Сучасна російсько-українська війна

Пишайся тим, що ти не завойовник ([357] / [358])

• Поразка Німеччини в Першій світовій війні призвела до влади реваншиста Гітлера.

Поразка Росії в холодній війні (Афганістан, Варшавський договір, СРСР) призвела до влади реваншиста Путіна.

• Реваншиста Гітлера вчасно не зупинили.

Чи зупинять вчасно реваншиста Путіна ?

--Микола Івкі (обговорення) 11:31, 21 лютого 2022 (UTC) — --Микола Івкі (обговорення) 13:16, 22 лютого 2022 (UTC)

• Реваншиста Путіна вчасно не зупинили.

--Микола Івкі (обговорення) 11:14, 25 листопада 2022 (UTC)

• Укр. ВП має статті про цю війну, але там не відшукав дечого важливого.

Причина сучасної рос.-укр. війни — рос. реваншизм.

Для виправдання нападу на Україну рос. історики (точніше, псевдоісторики) та лінгвісти (точніше, псевдолінгвісти) оновили брехню про один народ (українці, білоруси, росіяни).

Був, мовляв, один народ, а далі польський реваншизм (рух за відновлення незалежності Польщі) спричинив укр. сепаратизм.

Але одного народу не було, а укр. сепаратизм був і до поділів Польщі.

--Микола Івкі (обговорення) 14:33, 29 листопада 2022 (UTC)

• В Україні вже весна,

Абрикоса зацвіла.

Хай сюди і мир іде,

А війна геть пропаде.

• В Україну всюди мир

Хай хутчій-хутчій іде,

А цар пут іще хутчій

Хай у пекло попаде.

Примітка.

Цар пут — той, хто, на Вашу думку, головний винуватець війни 2022 в Україні

(чи Байден, чи Зеленський, чи Путін, чи інший).

2022.04.10. --Микола Івкі (обговорення) 13:33, 14 квітня 2022 (UTC)

• Час летить. Де кара

За війну жахливу,

За війну брехливу,

За московську мову,

За пограбування,

За високі ціни,

За великі черги,

За розбиті житла,

За розбиті школи,

За розбиті вежі,

За церкви розбиті,

За людей убитих,

За ракети в хатах,

За холодні хати ?

10 — 22.06, 28.12.2022. --Микола Івкі (обговорення) 12:10, 28 грудня 2022 (UTC)

• Мова укр. / рос.

Укр. прислів’я.

Мирно жити — щасливими бути.

Миром дорожити — людям довго жити.

Квітам потрібне сонце, а людям — мир.

Пташці — воля, людині — мир.

Мир — это свобода, основанная на признании прав всякого человека (Цицерон Марк Туллій).

Мы объявляем Третью мировую войну ("Комсомольская правда", 27.05.1994).

Война является отрицанием истины и гуманности (Д. Неру).

Самым большим моральным злом является конечно война (Вольтер).

Война, самое дикое, что только есть (А. Шефтсбери).

Война — это самое неразумное, что можно себе представить (А. Эйнзидель).

Война — это путь обмана (Сунь-Цзы).

Гроші — нерв війни (Цицерон Марк Туллій).

Під час війни закони мовчать (Цицерон Марк Туллій).

Перетворюють усе на пустелю, а називають це миром (Калгак (Тацит)).

Власть одного человека над другим губит прежде всего властвующего (Л. Толстой).

Народы (...) не могут стать завоевателями, не потеряв своей свободы (Ж. Кондорсе).

Не может быть свободен народ, угнетающий другие народы (Ф. Энгельс).

Народ, порабощающий другие народы, куёт свои собственные цепи (К. Маркс).

--Микола Івкі (обговорення) 12:34, 29 грудня 2022 (UTC)

• Мова укр. / рос.

Росія призначена тільки для того, щоб показати світові, як не жити і що не можна робить (П. Я. Чаадаєв).

--Микола Івкі (обговорення) 12:34, 29 грудня 2022 (UTC)

• Думки.
• Росія морально хвора, хвора не рік, не дев’ять, а понад двісті років.

Наприкінці XVIII ст. (1786 — 1789) М. М. Щербатов написав твір "О повреждении нравов в России" ([359]) (уперше надруковано в Лондоні 1859).

Де війна, там частіш і обман, і грабіж.

Який народ, така і мова.

Далі мова про рос. слова война, лесть, прелесть, хищение, восхищение.

У росіян лесть викликає прелесть, хищение — восхищение.

До речі, укр. мова не має слів, які звучать подібно до рос. слів прелесть / восхищение.

Рос прелесть отримало сучасне значення «очарование, обаяниеm привлекательность» наприкінці XVIII ст.

Раніше лесть < льсть «обман, хитрость», прелесть < прѣльсть «обман, хитрость, коварство».

Рос. восхищение означає «высшее удовлетворение, восторг».

Раніше восхищение < въсхыщениѥ «грабёж».

Тобто в росіян лесть / обман викликає прелесть / очарование, хищение / грабёж — восхищение / восторг.

Інакше, в росіян война (укр. війна) викликає прелесть / восхищение (укр. зачарування, захоплення).

Цитати (рос.).

На мысли следует нападать с помощью мыслей: по идеям не палят из ружей.

Война — это путь обмана.

Россия — самая лживая страна.

Московские люди землю сеют рожью, а живут ложью (рос. прислів’я).

Сладкая ложь лучше горькой правды (рос. прислів’я).

Первый признак порчи общественных нравов — это исчезновение правды.

Лесть — это стиль рабов.

Россия, Страна рабов.

[Русские —] нация рабов, снизу доверху все сплошь рабы.

Не бойся неволи, а бойся воли (рос. прислів’я).

Не может быть свободен народ, угнетающий другие народы.

Быть высоконравственным и значит быть свободным душой.

Человек свободный никогда не действует лживо, но всегда честно.

Честность — это простейшее выражение принцмпа правды.

--Микола Івкі (обговорення) 12:58, 20 січня 2023 (UTC)

• Тексти відомих рос. пісень "Хотят ли русские войны?", "Если б не было войны", "Отмените войну" багато разів мають слово война, але жодного разу — слово мир...

--Микола Івкі (обговорення) 11:57, 6 квітня 2023 (UTC) --Микола Івкі (обговорення) 12:39, 24 липня 2025 (UTC)

• Рос. вітання: "Документы !".

--Микола Івкі (обговорення) 12:34, 18 квітня 2023 (UTC)

• Передбачення війни.

Джохар Дудаєв, 1995, рос.: "Украина ещё схлестнётся с Россией" ([360]).

Хто ще (до 2005) ??

--Микола Івкі (обговорення) 12:34, 18 квітня 2023 (UTC)

• Початок реваншу.

Називають Мюнхенську промову Путіна 2007.

Ще 2005 було послання Путіна, де він сказав рос.:

"Прежде всего, следует признать, что крушение Советского Союза было крупнейшей геополитической катастрофой века.

Для российского же народа оно стало настоящей драмой".

1996 Державна дума РФ відмовилась визнати розпад СРСР.

Тобто реванш почав російський народ...

--Микола Івкі (обговорення) 13:18, 18 липня 2023 (UTC)

Українці — не росіяни

Факти — річ уперта

• Етноніми (назви народів).

Українці — не кацапи ([361], [362]), росіяни — не хохли ([363], [364]).

• Слово без кореня.

Рос. мова має слово без кореня: вынуть.

Укр. мова слів без кореня не має.

Які ще мови світу мають слова без кореня ??

• Міжмовна енантіосемія (протилежні значення подібних слів).

Укр. уродливий «красивий» і рос. уродливый «некрасивий» звучать подібно, але мають протилежні значення.

Укр. уродливий не має значення «некрасивий», рос. уродливый не має значення «красивий».

Такі слова належать різним народам.

• Ставлення до брехні.

Укр. прислів’я "Краще гірка правда, ніж солодка брезня" і рос. прислів’я "Сладкая ложь лучше горькой правды" мають протилежні значення.

Такі прислів’я належать різним народам.

• Мови.

Українська мова — єдина слов'янська мова, що має чергування о, е з і (Харків — Харкова Київ — Києва).

Через це українська мова — самостійна слов'янська мова (не рос. і не польськ.).

В українській мові панує тверда вимова перед е, а в рос. і польськ. — м'яка.

Через це українська мова — не рос. і не польськ.

Укр. мова має кличний відмінок (Україно, мамо, тату, земле), а рос. — ні.

Тому українці — не росіяни.

• Прізвища.

Серед росіян панують прізвища на -ов, -ев, -ин (-ын), прізвища типу присвійних прикметників.

На Подонні (Росія) понад 90 % рос. прізвищ мають наростки -ов, -ев, -ин.

Серед українців є відповідні прізвища на -ов, -ев (-єв), -ів (-їв), -ин (-їн).

Але в Україні такі прізвища не панують і не переважають.

Тому українці — не росіяни.

• Видатні люди.

Українці і росіяни визначали видатних людей (відповідні опитування „Великі українці“ і „Имя Россия“).

Серед перших 12 найвидатніших людей у цих обговореннях — нікого спільного.

Тому українці — не росіяни.

--Микола Івкі (обговорення) 11:54, 17 березня 2023 (UTC)

Див., зокрема: [365].

--Микола Івкі (обговорення) 13:19, 19 січня 2023 (UTC)

Мир / війна

• МИР.

Мова: укр. / рос.

• Мирилки.

Мирилка летіла, На плече сіла, Сказала тихенько: – Миріться швиденько! (примовка) ([366]).

Мир миром, Пироги з сиром, Вареники в маслі, Ми дружечки красні, Поцілуймося ([367]).

Мир-миром! Пироги з сиром, Варенички в маслі, Ми дружечки красні — Помирімося! [Різновид.]

• Укр. прислів’я.

Мирно жити — щасливими бути.

Миром дорожити — людям довго жити.

Квітам потрібне сонце, а людям — мир.

Пташці — воля, людині — мир.

Мир та лад — великий клад.

• Свобода.

Мир – це свобода, заснована на визнанні прав будь-якої людини. Цицерон Марк Туллій

Мир — это свобода, основанная на признании прав всякого человека.

Ми прагнемо миру, тому що знаємо: мир – це той клімат, у якому може бути свобода. Дуайт Ейзенхауер

Мы ищем мир, зная, что мир – это климат свободы.

Ви не можете відокремити мир від свободи, тому що ніхто не може бути в мирі, якщо він не має своєї свободи. Малкольм Ікс

Вы не можете отделить мир от свободы, потому что никто не может жить в мире, если у него нет свободы.

• Благо.

Мир настільки благодійний, що саме це слово пестить слух. Цицерон Марк Туллій

Мир настолько благодетелен, что самое это слово ласкает слух.

Мир — найвище благо, якого люди бажають у цьому житті. Мігель де Сервантес Сааведра

Мир – высшее благо, какого люди желают в этом мире.

• Щастя.

Мир, благополуччя і дружба народів – ось що нам потрібно для щастя. Марк Твен

Мир, благополучие и дружба народов – вот что нам нужно для счастья.

---

• ВІЙНА.

Мова: укр. / рос.

• Майбутні війни.

Або людство покінчить із війною, або війна покінчить із людством. Джон Фіцджеральд Кеннеді

Или человечество покончит с войной, или война покончит с человечеством.

[Ми оголошуємо Третю світову війну.]

Мы объявляем Третью мировую войну. "Комсомольская правда", 27.05.1994

Я не знаю, якою зброєю вестиметься Третя світова війна, але Четверта — ціпками та камінням. Альберт Ейнштейн

Я не знаю, каким оружием будет вестись Третья мировая война, но в Четвертой будут использоваться палки и камни.

• Дитячий віршик.

Їде півник на коні,

Куряву здіймає.

— Ти куда, ти куда? —

Курочка питає.

— Їду, курочко, прощай,

На війну велику.

— Кудкуда, кудкуда! —

Кури голосити ([368]).

• Укр. прислів’я.

Якби тому трясця, кому війна щастя.

Хто меч підняв, від меча і загине.

Коли зброя говорить, закони мовчать.

Війна людей їсть, а кров'ю запиває.

Моря без води, а війни без крові не буває.

• Визначення.

Війна є запереченням істини і гуманності. Джавахарлал Неру

Война является отрицанием истины и гуманности.

Найбільшим моральним злом є, звичайно, війна. Вольтер

Самым большим моральным злом является, конечно, война.

[Війна, найдикіше, що тільки є.] Антоні Шефтсбері

Война, самое дикое, что только есть.

[Війна — це найнерозумніше, що можна собі уявити.] Август Ейнзідель

Война — это самое неразумное, что можно себе представить.

Війна — це шлях обману. Сунь-цзи

Війна — це шлях брехні. [Різновид перекладу.]

Война — это путь обмана.

• Інше.

Гроші — нерв війни. Цицерон Марк Туллій

Деньги — нерв войны.

Під час війни закони мовчать. Цицерон Марк Туллій

Во время войны законы безмолвствуют.

Перетворюють усе на пустелю, а називають це миром. Сказав Калгак, описав Тацит Публій Корнелій.

Они создают пустыню и называют это миром.

• Рабство.

Влада однієї людини над іншою губить того, хто перш за все володарює. Лев Толстой

Власть одного человека над другим губит прежде всего властвующего.

Народи (...) не можуть стати завойовниками, не втративши своєї свободи, Марі Жан Антуан Нікола Кондорсе

Народы (...) не могут стать завоевателями, не потеряв своей свободы.

Не може бути вільним народ, який пригноблює інші народи. Сила, яка потрібна йому для придушення іншого народу, кінець кінцем завжди обертається проти нього. Фрідріх Енгельс

Не может быть свободен народ, угнетающий другие народы. Сила, нужная ему для подавления другого народа, в конце концов всегда обращается против него самого.

Народ, що поневолює інший народ, кує свої власні ланцюги. Карл Маркс

Народ, порабощающий другой народ, куёт свои собственные цепи.

Немає тяжчого злочину, ніж непотрібна війна. Ліон Фейхтвангер

Війна — це коли за інтереси інших гинуть безневинні люди. Вінстон Черчілль

• Dans toutes les guerres il ne s’agit que de voler. Вольтер

[В усіх війнах справа йде тільки про грабіж.]

Во всех войнах дело идет только о грабеже.

Війни ненависні матерям. Горацій

Войны ненавистны матерям.

Війна – це бич держави, який неодмінно виснажить її скарбницю. І навіть забравши все золото у переможеного ворога, така країна ніколи не стане багатою. Адже починаючи з Римської імперії, я не можу пригадати жодного народу, який зміг би в повній мірі збагатитися після перемоги. Вольтер

Жах війни і благополуччя світу настільки знайомі людям, що з найдавніших часів, найкращим побажанням по праву вважається «мир вам. Лев Толстой

Війна в рівній мірі збирає данину як чоловіків, так і жінок. Першим доводиться платити кров'ю, а другим – сльозами. Вільям Теккерей

Війна для країни – це крик і сльози, убиті горем вдови і сироти, зруйновані будинки, втоптана у бруд молодість і пригноблена старість. Ілля Еренбург

• Врун, так и обманщик; обманщик, так и плут; плут, так и мошенник, а мошенник, так и вор.
• Хто бреше, той і краде.
• Хто вміє красти, той уміє і брехеньку скласти.
• Московские люди землю сеют рожью, а живут ложью.

На мысли следует нападать с помощью мыслей: по идеям не палят из ружей.

Война — это путь обмана.

Россия — самая лживая страна.

Московские люди землю сеют рожью, а живут ложью (рос. прислів’я).

Сладкая ложь лучше горькой правды (рос. прислів’я).

Первый признак порчи общественных нравов — это исчезновение правды.

Лесть — это стиль рабов.

Россия, Страна рабов.

[Русские —] нация рабов, снизу доверху все сплошь рабы.

Не бойся неволи, а бойся воли (рос. прислів’я).

Не может быть свободен народ, угнетающий другие народы.

Быть высоконравственным и значит быть свободным душой.

Человек свободный никогда не действует лживо, но всегда честно.

Честность — это простейшее выражение принцмпа правды.

--Микола Івкі (обговорення) 13:42, 13 червня 2023 (UTC)

--Микола Івкі (обговорення) 13:41, 16 січня 2024 (UTC)

--Микола Івкі (обговорення) 12:46, 20 січня 2025 (UTC)

Думки росіян

Мова рос. / укр.

Русский народ — царелюбивый.

Русский терпелив до зачина. Русский задора ждет.

Русский человек любит авось (, небось да как-нибудь).

авось небось да как-нибудь — о беспечном, безответственном отношении к чему-нибудь.

На авось (делать)— на случайную удачу.

Авось да небось до добра не доведут.

Сладкая ложь лучше горькой правды.

Россия, Страна рабов (М. Лермонтов).

Росія, Країна рабів.

[О русских.] Нация рабов,— снизу доверху, все сплошь рабы (Н. Чернышевский).

Нація рабів,— знизу доверху, все суцільно раби.

Россия предназначена только к тому, чтобы показать всему миру, как не надо жить и чего не надо делать (П. Чаадаев).

Росія призначена тільки для того, щоб показати світові, як не жити і що не можна робить.

Россия – самая лживая страна в истории человечества. Георгий Мирский

Росія – найбрехливіша країна в історії людства.

Россия – страна не земледельческая и не торговая, а военная. Ее призвание – быть грозой мира. Микола II

Росія – країна не землеробське і не торговельне, а військове. Її покликання – бути грозою світу.

• Ты меня в поход не зови, –

Мы и так По пояс в крови!

Над Россией сквозь годы-века

Шли Кровавые облака.

Умывалися кровью мы,

Причащалися кровью мы.

Воздвигали мы на крови

Гнезда Ненависти и любви.

На крови посреди земли

Тюрьмы строили И Кремли.

Рекам крови потерян счет...

А она все течет и течет. Роберт Рождественский

([369] / [370]).

--Микола Івкі (обговорення) 13:15, 27 липня 2023 (UTC)

--Микола Івкі (обговорення) 12:56, 17 січня 2024 (UTC)

Рідна мова

І вашим і нашим

Для декого рідна мова і рос., і укр.

Але ж укр. мова миролюбна, а рос., навпаки, войовнича.

Через це однаково любити ці дві мови неможливо...

--Микола Івкі (обговорення) 12:56, 16 вересня 2024 (UTC)

Росіяни і війна (Хемінгуей)

• -
• Багато-багато років тому читав, цитую рос.:

"Мне земли и народы не нужны (...).

Испанец — герой романа Хемингуэя — говорит, что ненавидит всех иностранцев, но

больше всех русских за то, что они силой навязывают другим "хорошую" жизнь. (...)

Нам надо прекратить утомлять другие народы заботами о них

и позаботиться, наконец, о собственном народе (****ова, Петербург)".

• Багато років тому читав, цитую рос.:

"В 1968 (...) роман [Хемингуэя] "По ком звонит колокол" вышел с купюрами,

а один из испанских очерков Хемингуэя был снят целиком.

Этот очерк "Под защитой горы" (...) сохранился".

Звертаю увагу на слова "снят целиком".

Це оповідання в іншому рос. перекладі має назву "Под гребнем".

--Микола Івкі (обговорення) 11:46, 11 квітня 2023 (UTC)

• [371] "Под гребнем". Звідси цитата рос.

— Я ненавижу мавров, англичан, французов, итальянцев, немцев, североамериканцев и русских.

— Ты назвал их в порядке возрастания ненависти ?

— Нет… Но, возможно, русских я ненавижу больше всех.

— Слушай, какие интересные у тебя идеи, — отметил я. — Ты фашист ?

• [372] "За узгір'ям". Звідси цитата укр.

— Я ненавиджу марокканців, англійців, французів, італійців, німців, північноамериканців і росіян.

— Саме в такому порядку ?

— Еге ж…

— Чоловіче добрий, у вас надзвичайно цікаві погляди, — сказав я. — Ви що, фашист ?

--Микола Івкі (обговорення) 12:26, 3 квітня 2023 (UTC) — --Микола Івкі (обговорення) 12:04, 11 квітня 2023 (UTC)

• Ернест Хемінгуей. Твори в 4-х томах. Том 2. Київ: Дніпро, 1980. Розділ «Оповідання про громадянську війну в Іспанії». Перекладач Володимир Митрофанов. За узгір'ям, page 44

— Yuri V (о•в) 16:19, 10 квітня 2023 (UTC).

• Under The Ridge (Four Stories of the Spanish Civil War)
  • “I hate the Moors, the English, the French, the Italians, the Germans, the North Americans and the Russians.”
  • “You hate them in that order?”
  • “Yes. But perhaps I hate the Russians the most.”
  • “Man, you have very interesting ideas,” I said. “Are you a fascist?”
  • “No. I am an Extremaduran and I hate foreigners.”

— Yuri V (о•в) 03:59, 10 квітня 2023 (UTC).

Миролюбність / войовничість мов / народів

• https://uk.wikipedia.org/wiki/Список_мов_за_кількістю_носіїв
• Миролюбність / войовничість мов.

Яка людина, така мова

Який птах, такий спів

Кожний птах так співає, яким у нього дзьоб виростає

А мова й історія — це ж єдине ціле (О. Гончар)

Який народ, така і мова

Яка мова, такий народ

• Миролюбність.

Мова народу залежить, зокрема, від войовничості / миролюбності народу.

У стані гніву дитина, зокрема, закушує верхніми зубами нижню губу.

При утворенні губно-зубних звуків нижня губа зближується з верхніми зубами.

Тобто вимова губно-зубних звуків нагадує стан гніву.

Губно-зубні звуки бувають дзвінкі і глухі, тверді і м’які.

Рос. літературна мова має всі такі звуки / фонеми.

Укр. літературна мова має тільки один такий звук (запозичену фонему /ф/).

У частині укр. говорів відсутні такі звуки (пор. телефон і телехвон).

Пор. також укр. Хома, Пилип, Векла / Текля, квасоля і рос. Фома, Филипп, Фёкла, фасоль.

Рос. прізвища переважно мають -ов (а), -ев (а).

Такі прізвища мають губно-зубний звук.

Рос. назви Москва, Волга, Владимир мають губно-зубний звук.

Такі назви українською вимовляють, уживаючи губно-губний звук [в (w)], тобто без губно-зубних звуків.

Наслідок.

Укр. мова миролюбніша за рос.

• Спокійність.

Полегшити спалахи гніву може спокійна мова.

Рос. мова часто має проривний (рос. взрывной) г (g) там, де укр. мова має щілинний г (ɦ) (голова).

Укр. мова — одна з мов, де g > ɣ > ɦ.

Рос. мова може мати проривний г / к перед іншим проривним.

Пор. рос. кто, где, когда, тогда, всегда, иногда

і укр. хто, де, коли, тоді, завжди, іноді.

У південних рос. говорах є ɣ.

Наслідок.

Укр. мова спокійніша за рос.

• Ознаки мов.

Дані про мови переважно шукав у Вікіпедіях (передусім укр., рос., англ.).

Хай мова, яка рідна для понад 10 млн мовців, поширена.

Хай мова, що має рідну (незапозичену) губно-зубну фонему (наприклад, /f/ / /v/), войовнича, інакше миролюбна.

• Різні народи мають різну миролюбність / войовничість.

На війнах часто потрібна швидкість.

Наступні ознаки затримують швидкість мови:

- відсутність якісної редукції голосних;

- відсутність рідних (незапозичених) губно-зубних приголосних;

- наявність щілинних губно-губних приголосних.

Хай мова, що має всі ці ознаки, миролюбна.

Хай мова, що не має всіх цих ознак, войовнича.

Зірочкою позначено непоширені мови (кількість_носіїв менша десяти млн).

Двома зірочками позначено дуже непоширені мови (кількість_носіїв менша тисячі)..

Миролюбні мови.

Укр., слов’янська.

* Чеченська, кавказька.

* Каракалпацька, кипчацька.

Афганська (пушту), іранська.

Бірманська.

* Тибетська.

Ассамська, індоарійська.

Мадурська, індоарійська.

Маґадгі, індоарійська.

Орія, індоарійська.

Індонезійська, малайська.

Яванська, малайська.

Малайська.

Сунданська, малайська.

Тагальська, філіппінська.

Себуанська, філіппінська.

Хілігайнон, філіппінська.

Японська.

Корейська.

* Чукотська.

* Коряцька, чукотська.

** Айнська.

* Енга, папуаська.

Хауса, чадська.

* Масайська, нілотська.

* Нама, койсанська.

* Бака, пігмейська.

Кечуа, індіанська (інки).

* Аймара, індіанська.

* Уастекський науатль, індіанська (ацтеки).

* Кіче, індіанська.

* Юкатанська, індіанська (майя).

** Могіканська, індіанська.

• Укр. і тагальська мови — миролюбні.

Тагальська мова — одна з основних мов Філіппін.

Філіппіни тагальською Pilipinas.

Рос. Филипп українською Пилип.

За вимовою Pilip- дуже нагадує Пилип.

• Рос. стаття "Губно-зубные согласные" ([373]) має розділ "Происхождение".

Ширше: [374].

Спростування такого походження.

Яскравий приклад: японська мова.

Японці вживають сучасну їжу, але японська мова не має губно-зубних приголосних.

Збільшення частрти губно-зубних приголосних можна пояснити інакше: збільшення жахів воєн.

• Миролюбні народи бували загарбниками (наприклад, японці).
  
  

Войовничі мови.

6 Рос., слов’янська.

5 * Болгарська, слов’янська.

5 * Мокшанська, фіно-угорська.

* Чуваська, булгарська.

4 Німецька, германська.

4 Нідерландська, германська.

4 Африкаанс, германська.

4 Португальська, романська.

* Албанська.

3 Малагасійська.

Рос. і мокшанська мови

мають редукцію приголосних,

не мають щілинних /ɦ/ / /h/ / /ɣ/,

не мають дзвінких африкат.

• Войовничі країни ([375]).

Франція.

Великобританія.

Росія / СРСР.

США.

Китай.

Туреччина (Османська імперія).

Німеччина (Пруссія, Третій Рейх).

Іспанія.

Японія.

Іран (Персія).

• • https://en.wikipedia.org/wiki/Category:Lists_of_wars_by_country_involved

29.04.2023.

08.08.2023.

28.09.2024.

--Микола Івкі (обговорення) 12:51, 26 вересня 2023 (UTC)

--Микола Івкі (обговорення) 12:33, 1 жовтня 2025 (UTC)

--Микола Івкі (обговорення) 12:04, 5 березня 2026 (UTC)

Російська мова

Рос. фонетика

• https://studfile.net/preview/2780537/ мови
• https://studfile.net/preview/2780344/#2
• https://studfile.net/preview/2780344/page:3/
• https://www.textologia.ru/russkiy/russkaya-dialektologia/vokalizm-konsonantizm/gluhie-i-zvonkie-soglasnie-v-dialektah/2483/?q=463&n=2483
• https://studfile.net/preview/9537022/page:14/ v / w

https://studopedia.ru/29_4150_sistema-konsonantizma-russkih-govorov.html

https://www.textologia.ru/russkiy/russkaya-dialektologia/vokalizm-konsonantizm/gubnie-schelevie-soglasnie-v-dialektah/2473/?q=463&n=2473

• https://dzen.ru/a/YhVI8rkNcCb-jFK2 «гэканье» могло зародиться в северном Причерноморье в первые века нашей эры

https://web.archive.org/web/20181008104946/http://gramota.ru/book/village/map14.html

https://vk.com/wall-157831969_2720

https://vrn.aif.ru/society/history/frikativnoe_g_ochen_drevniy_zvuk_filolog_o_voronezhskom_govore

• https://dzen.ru/a/ZUUFE-rRtjkm44G4 дн ф *

https://litlife.club/books/271764/read?page=8

https://web.archive.org/web/20120120020508/http://www.gramota.ru/book/village/map17.html дн

http://iamruss.ru/dialektnoe-proiznoshenie-sochetanij-dn-i-bm/ дн

• Голосний [ы]. Суперечність.

Сильна позиція для голосних — під наголосом.

Голосний звук [ы] під наголосом буває, але фонеми /ы/ немає.

• Фонетика.

Фонетика рос. мови ближча до польської,

ніж до української.

Рос. фонеми ближчі до польських,

ніж до українських.

Рос. і польс. мови мають оглушення приголосних,

а укр. — майже ні.

--Микола Івкі (обговорення) 13:31, 16 травня 2024 (UTC)

--Микола Івкі (обговорення) 12:19, 27 травня 2024 (UTC)

--Микола Івкі (обговорення) 11:50, 4 березня 2026 (UTC)

Рос. морфологія

• https://wika.tutoronline.ru/russkij-yazyk/class/5/pravila-skloneniya-imen-sushhestvitelnyh путь *

Рос. лексика

• Рос. восхищение «захоплення», рос. восхитительный «чудовий».

Давнє въсхыщениѥ «грабіж» (пор. рос. хищение «розкрадання»).

Виходить, грабежі викликають у росіян чудові захоплення.

Грабежів багато на війнах.

Тобто війни викликають у росіян чудові захоплення.

--Микола Івкі (обговорення) 11:27, 13 квітня 2023 (UTC)

• Переважно 2015 — 2021.

--Микола Івкі (обговорення) 11:27, 13 квітня 2023 (UTC)

*

Миколо, чи Ви писатимете статті?--Albedo (обговорення) 13:28, 22 лютого 2022 (UTC)

Albedo. Добридень ! Статті, може,— іноді, а СО статей — так. --Микола Івкі (обговорення) 13:49, 22 лютого 2022 (UTC)

Походження слова кацап

• Через війну останній рік слово кацап звучить частіше.

Це спричинило моє дослідження.

• Значення слова кацап ([376], [377]).

Цитую (укр., рос.).

1. Зневажлива назва російського вояка в Україні у 18 ст.

2. Жартівлива назва росіянина.

разг.-сниж. Прозвище, даваемое русскому украинцами-националистами.

(дореволюц. бран.). Шовинистическое обозначение русского в отличие от украинца в устах украинцев-националистов, возникшее на почве национальной вражды.

• Широко відомо дві версії походження слова кацап: від іменника цап і від чужого слова касап (kassap) «м’ясник» ([378], [379]).

Цитую (укр., рос.).

КАЦА́П «росіянин» (заст., розм., знев.). Очевидно, утворене від цап за допомогою специфічного компонента ка як жартівливе позначення людей, що носять довгі бороди (Фасмер II 213; Преобр. І 302; Brückner 211J; недостатньо обґрунтоване виведення (Крымский Укр. гр. І 20; Яворницький 342) від тур. крим.-тат. аз. kassap «мʼясник», яке походить від ар. qaṣṣāb «тс.».

Каца́п [устаревш.], укр. прозвище великорусов (Гоголь и др.). С приставкой ка- от укр. цап «козел»; бритому украинцу бородатый русский казался козлом; ср. Брюкнер, KZ 45, 34; 48, 168; Słown. еtуm. 211; AfslPh 3, 163; Первольф, AfslPh 8, 5; Маценауэр, LF 8, 39; Преобр. I, 302.

Я заперечую обидві версії — і створив свою версію.

• Кацап < касап (kassap) ??

1. У доступних джерелах кацап — не «м’ясник», касап — не «росіянин».

2. У говорах укр. мови між голосними відсутній перехід -с- > -ц-.

Тоді версія касап зайва.

• Кацап < цап (іменник) ??

1. Бородаті старообрядці називали безбородих никоніанців кацапами.

Відповідно до версії цап (іменник) мало бути навпаки.

2. Виділяють приросток ка-, але не згадують його значення.

Приросток ка- < ко- може означати спільність дії.

Яку спільну дію виконують росіяни і цапи ??

3. Ще не згадують рос. слова коцапать «дряпати», яке з бородою не пов’язане.

Тоді версія цап (іменник) зайва.

• Слово кацап може мати рос. походження.

Кацап < коцап < коцапать < цапать (пор. выпад < выпадать < падать).

Слова коцап, коцапать є в словнику Даля ([380]), слово кацапать — у СРНГ ([381] /140/)..

Подібних укр. слів не виявив.

Рос. словники містять багато слів на -цапать (зацапать, подцапать, прицапать, сцапать, цапать, див. [382]).

Укр. словники містять мало слів на -цапати (підцапати, цапати, див. [383]).

Кацап < коцап (ненаголошений [о] перед наголошеним складом може переходити в [а], пор. катить < котити, кацапать < коцапать).

Коцап < коцапать (пор. выпад < выпадать, уступ < уступать).

Коцапать < цапать (пор. выпадать < падать, колупать < лупать).

• Рос. слова цапать і кацапать / коцапать мають спільне значення «царапать (укр. дряпати)».

Це може підтверджувати, що коцапать < цапать.

Але в рос. говорах слово кацап подібного значення не має.

• Рос слова на -цапать часто мають значення «красть / присваивать чужое».

У рос. говорах слово кацап подібне значення має: «обманщик, мошенник, плут» ([384] СРНГ, 13, /140/).

Є рос. прислів’я: "Врун, так и обманщик; обманщик, так и плут; плут, так и мошенник, а мошенник, так и вор".

Рос. слова врун «брехун» і вор «крадій» — родичі.

Є укр. прислів’я: "Хто бреше, той і краде", "Хто вміє красти, той уміє і брехеньку скласти".

Є рос. прислів’я: "Московские люди землю сеют рожью, а живут ложью".

Тобто слово кацап може означати «крадій» (також і «брехун»).

• Приросток ко- дуже давній, походить од прийменника к < къ і має в інших мовах відповідники ко- / ком- / кон-

«об’єднання, спільність, сумісність, спів-» ([385]).

Росіяни забагато воювали.

Що означає «спільно / гуртом / разом красти» та ще й на війні ?

Означає «грабувати; мародерствувати».

Слова мародерствувати, грабувати, красти мають подібні значення (синоніми) ([386]).

Тоді слово кацап може означати «крадій; грабіжник; мародер».

• Утворення слова кацап нагадує утворення лат. слова compilatio «крадіжка, грабіж»

< compilare «грабувати, красти» < com- «спільно», pilare «красти» ([387], [388], [389]).

• Слово кацап могло виникнути в Росії / Московії під час релігійного розколу, який постав у середині XVII ст.

Старообрядці називали никоніанців кацапами, а никоніанці старообрядців — інакше ([390] /43/).

Патріарх Никон, цитую рос., "грабил страну в масштабах, до того времени неведомых" ([391]).

Протопоп Авакум, ідеолог старообрядництва, писав про себе, цитую приблизно рос.:

"Двор у меня отнял, а меня выбил, всево ограбя, и на дорогу хлеба не дал" ([392]).

Тобто старообрядці мали підстави називати никоніанців кацапами / грабіжниками.

Никоніанці перемогли — і слово кацап отримало ширше значення: «росіянин».

Пізніше росіянам / кацапам / грабіжникам дуже підійшло відоме гасло "грабуй награбоване" (рос. "грабь награбленное").

• Умовні скорочення.

лат. латинський

пор. порівняйте

рос. російський

СРНГ Словарь русских народных говоров

ст. століття

укр. український

2023.01.23 — .02.01 — .02.11 — .03.23.

--Микола Івкі (обговорення) 11:37, 31 березня 2023 (UTC)

• Додаток.

У середині XIX ст. жив поет Степан Руданський, який створював, зокрема, віршовані гуморески про росіян.

Щодо росіян часто вжито значення «украсти; брехати».

Тобто часто росіянин — крадій (рос. вор); брехун (рос. врун).

І крадуть, і брешуть частіше на війні.

Тоді часто росіяни войовничі.

У передмові до співомовок Руданського щодо росіян ужито слово крутійство.

Тобто часто росіянин — крутій (рос. плут, мошенник).

Рос. слова вор, врун, плут, мошенник у дослідженні є...

--Микола Івкі (обговорення) 13:24, 10 квітня 2023 (UTC)

Походження слова плуг

Плуг < др. плугъ < псл. *plugъ (*plu-g-) «плуг» < іє. *pleu̯‑ / *plou̯‑ «тягти; текти, лити, литися» ([393]).

Плуг, бр. < стараж.-рус. плугъ < прасл. *plugъ (*plu-g-) «плуг» < і.-е. *pleu̯‑ / *plou̯‑ ’ліцца’, ’сунуцца, цягнуць’ ([394]).

Плуг, рос. Общеслав. Суф. производное от того же корня, что и плыть (см). Плуг по сравнению с сохой кажется «плывущим» ([395], [396]).

Плисти < др. плути < псл. pluti ‹ *plouti (*pleuti) «плисти» < іє. *pleu- «текти; литися, пливти» ([397]).

Слово виводять з плу — плисти, і з pflegen ([398]).

Слово плуг виводять з різних мов (слов’янських, германських, кельтських).

Праслов’янські слова plugъ і pluti мають спільний корінь plu-.

В інших мовах подібного не виявив.

Через це віддаю перевагу слов’янському походженню слова плуг.

• https://vuzlit.com/481306/ukrayinska_narodna_astronomiya Плуг *
• https://dereksiz.org/kiyiv-vidavnictvo-hudojneoyi-literaturi.html?page=8 плуг *
• https://slovnyk.me/search?term=плуг
• https://slovnyk.me/dict/orthography/Чепіга
• https://goroh.pp.ua/Словозміна/чепіга
• https://intelektnacii.top/2020/05/12/ukrainski-narodni-nazvy-suzir-iv/ * плуг СО

https://sco.wikipedia.org/wiki/Pleuch

• https://en.wiktionary.org/wiki/pleuch
• https://en.wiktionary.org/wiki/plou
• https://en.wiktionary.org/wiki/pleugh
• https://de.wiktionary.org/wiki/Pflug
• https://en.wiktionary.org/wiki/Pflug
• https://en.wiktionary.org/wiki/plough
• https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Germanic/plōgaz *

https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Indo-European/plew-

• https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/plugъ

--Микола Івкі (обговорення) 13:23, 21 вересня 2023 (UTC)

Походження слова часник

• В укр. мові слово часник перемогло слово чеснок < др. чеснъкъ «часник» ([399]).

Слова часник і чеснок означають те саме і звучать подібно,

але ці слова — не родичі: мають різні корені, які між собою не чергуються.

А от слова часник і частий — родичі: мають спільний давній корінь.

Подібно слова чеснок і чесати — родичі ([400])..

• Чеснок < чесн- < псл. čes-, чесати < псл. čes-.

Раніше чесн- міг означати «те, що чесане / відчесане / відділене / відокремлене (про зубки часнику)».

Але ж зубки часничини не відокремлені (від часничини).

• Часник < часн- < псл. čems-, частий < част- < псл. čems- ((рос.) [401]).

Слово частий, зокрема, означає «який складається з густо розташованих один біля одного

однорідних предметів або однорідних складових частин чого-небудь» ([402]).

Тоді раніше часн- міг означати наявність у часничині багатьох зубків,

густо розташованих один біля одного. Так і є !

Тобто назва часник точніша за назву чеснок.

--Микола Івкі (обговорення) 13:44, 21 листопада 2023 (UTC)

Тлумачні словники

• https://verbum.by/ ТСБМ
• https://sinonim.org/t ТСРЯ
• https://gramota.ru/biblioteka/slovari/bolshoj-tolkovyj-slovar БТС
• https://gufo.me/

--Микола Івкі (обговорення) 13:14, 18 червня 2025 (UTC)

Походження назви Москва

• Є річка Москва (Росія).

Є місто Москва.

Є спільна думка: назва міста Москва походить від назви річки Москва.

Про походження гідроніма Москва спільної думки нема.

Біля річки Москва жили угро-фіни, балти, пізніш і слов’яни.

Див. https://uk.wikipedia.org/wiki/Москва_(річка).

• Угро-фінські версії.

Угро-фінські племена меря, мещера жили й біля річки Москва.

Є версії на мовах комі, марійській і мерянській.

Племена комі і марі жили далеко від річки Москва —

тому ці версії не підходять.

Плем’я меря жило й біля річки Москва.

Мерянські слова мали ініціальний наголос (на перший склад, https://uk.wikipedia.org/wiki/Мерянська_мова).

Слово Москва в називному відмінку не мало наголосу на перший склад (С.П. Обнорський, [403]).

Тому ця версія не підходить.

Тобто угро-фінські версії не підходять.

Див. https://ourreg.ru/2017/10/06/moskva-kak-mnogo-v-jetom-slove/.

• Балтійська версія ("вузол").

Балтійське плем’я голядь жило біля річки Москва.

Слово Москва має -ск- (-sk-).

Балтійські відповідники до версії "вузол" мають -zg-

(лит. mãzgas "вузол", латис. mezgls "вузол") і не мають -sk-.

Тоді була б назва не Москва, а *Мазґва.

Тому ця версія не підходить.

• Слов’янська версія ("болото").

Слов’янські племена жили спочатку далеко від річки Москва.

Далі слов’янські переселенці почали жити й біля річки Москва.

Слов’янські слова мають різний наголос: мо́рква, моква́, мороква́.

Слов’янські віповідники до версії "болото" мають -ск- / -sk-:

словац. moskva «вологий хліб в зерні» / «хліб, зібраний з полів в дощову погоду».

• бр. Маскавіца, п. Moskawa.

Тому ця версія підходить.

Тобто тідьки одна версія підходить.

• корінь *mosk- в праслов'янській мові означав «багнистий, болотистий, грузький * в'язкий, топкий» або «болото, вогкість, волога, рідина», причому існували паралельні дублетні утвори *mozg- і *mosk-. Те, що корінь Моск- за своїм значенням пов'язаний з поняттям «волога», підтверджується вживанням його в інших слов'янських і балтійських мовах: у словацькій мові зустрічається загальний іменник moskva, що означає «вологий хліб в зерні» або «хліб, зібраний з полів в дощову погоду»; в литовській мові існує дієслово mazgóti «мити, полоскати», а в латиській мові — дієслово mazgāt, що означає «мити».
• ? У сучасній російській мові цей корінь представлений словом промозглый — «сирий», «вогкий» (про погоду)
• /
• https://igmos.ru/cto-oznacaet-slovo-moskva-na-russkom-azyke-proishozdenie-i-istoki-nazvania
• https://northwestglass.ru/izumitelnyj-proishozhdenie-nazvaniya-moskvy-uznajte-pochemu-stolica-rossii-tak-imenuetsya/
• Славянская гипотеза. «вязкий, мокрый» или «болото, сырость, влага»
• В пользу этой гипотезы говорят похожие названия рек в славянских языках. Однако есть замечание: эта версия противоречит /?/ древнейшей форме названия, зафиксированной в источниках: «Москъвь» (Москов).
• «Коровья река». Однако есть замечание: коми никогда не жили на территории, близкой к течению Москвы-реки. Кроме того, эта гипотеза противоречит древнейшей форме названия, зафиксированной в источниках.
• река Медведицы или Медвежья река. Однако эта версия не нашла поддержки, поскольку выяснилось, что слово «маска» имеет не мерянское происхождение, а попало в мордовско-эрзянские языки из русского словаря в XIV–XV веках.
• Балтийская теория.крива Однако эта теория требует дополнительных исследований и подтверждений.
• ? https://places.moscow/trip/proishozhdenie-nazvaniya-moskva-reka
• https://www.ixbt.com/live/travel/chto-oboznachaet-slovo-moskva-na-samom-dele.html
• https://www.techinsider.ru/popmem/1562783-moskva-samoe-izvestnoe-slovo-kotoromu-do-sih-por-nikto-ne-mozhet-dat-opredelenie/
• москаль
• https://ru.wikipedia.org/wiki/Инициальное_ударение
• балтийское аканье
• москва этимология * финские / балтские / славянские версии

балтійські гідроніми з приголосним перед -ва невідомі

https://bibliotekar.ru/2-8-6-moskva-podmoskovie/21.htm

https://ruslang.ru/doc/krysko60/Vasiliev.pdf

ненаголошене о в балтійських мовах невідоме * балтійське акання

Прабалтійська мова

https://uk.wikipedia.org/wiki/Мерянська_мова

https://cyberleninka.ru/article/n/udarnye-slogi-s-kratkimi-glasnymi-v-litovskom-i-latyshskom-yazykah

Плотва́ Протва́ * Болва́ < Обо́лва На́рва Нева́ < Не́во Непря́два

• • у-ф Вільва Кожва Койва Колва Косьва Кушва Лисьва Нитва Пожва Силва Сосьва Усьва
  • б Даугава Мітува
  • с Смордва́ багва́ моква́ мороква́
• https://uk.wikipedia.org/wiki/Москва_(річка)
• https://ru.wikipedia.org/wiki/Москва_(река)
  • https://ru.wikipedia.org/wiki/Этимология_ойконима_«Москва»
  • Старьковское болото (Москворецкая лужа)
  • Михалёвское (озеро, Московская область) * Заболоченные безлесные берега
• https://be.wikipedia.org/wiki/Масква_(рака)
• https://en.wikipedia.org/wiki/Moskva_(river)
  • https://ru.wiktionary.org/wiki/Москва
• https://uk.wikipedia.org/wiki/Мозгава (пол. Mozgawa)
• https://uk.wikipedia.org/wiki/Москава (пол. Moskawa)
• https://uk.wikipedia.org/wiki/Московиця * заболочене
  • https://be.wikipedia.org/wiki/Маскавіца_(возера)
  • https://be.wikipedia.org/wiki/Маскавіца_(рака)
• https://en.wiktionary.org/wiki/Moscow
  • https://en.wiktionary.org/wiki/mazgoti#Derived_terms * Proto-Uralic * mazgyti
  • https://en.wiktionary.org/wiki/mazgāt#Latvian
    • https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Indo-European/mesg- * mesg-
      • https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Uralic/mośke-
  • https://en.wiktionary.org/wiki/mežģīt * mezg-
  • https://en.wiktionary.org/wiki/mazgas
  • https://en.wiktionary.org/wiki/mezgls
  • https://ru.wiktionary.org/wiki/можжевельник * mezg *
  • https://ru.wiktionary.org/wiki/mazgyti * вязать; завязывать
  • https://en.wiktionary.org/wiki/muskeg < maskêk

https://nedelya40.ru/vladimir-petrov-o-russkom-yazyke-s-pristrastiem-protva-i-ogublyanka_177762/

https://proza.ru/2020/04/18/371

https://mtss.ru/download/moski.pdf

https://uk.wikipedia.org/wiki/Іменники_основи_на_-ū-

https://proza.ru/2022/07/29/827

https://cyrillitsa.ru/past/33430-chto-dostalos-russkim-ot-finno-ugrov.html москва

https://cyrillitsa.ru/past/33427-kak-russkie-pri-caryakh-ezdili-uchitsya-3.html

По одной из версий, слово Москва имеет финно-угорскую этимологию и переводится как «медвежья река».

https://petition.president.gov.ua/petition/35085

https://pikabu.ru/story/gidronimyi_rossii_nazvaniya_rek_chast_1_5852480

https://moluch.ru/th/6/archive/59/2490 mask-

* [404] нижче

https://nasledie-mo.ru/история-подмосковных-названий/ нечто «жидкое, мокрое, топкое, вязкое, слякотное»

• https://narvasadataa.livejournal.com/5778.html
• https://otvet.mail.ru/question/43031692
• назва річки може бути змінена * річка Урал
• https://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_geo/3307/Москва етимологія
  • https://humanities_dictionary.academic.ru/7628/Москва
• https://ru.wikipedia.org/wiki/Царевна-лягушка болото
• https://www.anekdot.ru/id/1561893/

---

• Шатура Калуга калюжа
• t https://verbum.by/esbm/maskatac * /
  • Маската́ць ’стукаць, шумець’ (смарг., Сцяшк. Сл.), драг. по‑москота́тэ посу́док ’з шумам паразбіваць посуд’ (КЭС). Відавочна, балтызм. Параўн. літ. maskatúoti ’шавяліцца, дрыжэць, трэсціся; гойдацца, хістацца; махаць, размахваць’, ’рабіць рухі рукамі; хуценька бегчы’, ’балбатаць’, ’гарэзіць’.
  • https://lithuanian_language.en-academic.com/113336/maskatas
  • https://lithuanian_language.en-academic.com/searchall.php?SWord=maskatuoti&from=en&to=xx&did=lithuanian_language&stype=
  • https://lithuanian_language.en-academic.com/searchall.php?SWord=maskėti&from=en&to=xx&did=&stype=0
• де початок болото / озеро
• https://ru.wikipedia.org/wiki/Список_рек_Московской_области
• https://ru.wikipedia.org/wiki/Болота_Москвы

--Микола Івкі (обговорення) 11:52, 17 листопада 2025 (UTC)

Походження прізвища Путін

Приклади — рос. мовою.

• Прізвище Путін (рос. Путин) чоловіче.

Відповідне жіноче прізвище — Путина.

Тоді обидва прізвища мають наросток -ин-.

За походженням такі назви — присвійні прикметники.

• Прізвище Путин має наголошений [у].

Слова пути́н, пути́на, путя́ мають інший наголос.

Тоді такі слова не розглянуто.

• Назви на -ин можуть походити від слів на голосну.

Прізвище Путин через ім’я Пута може походити від слова пута, зокрема, "путо": Путин < Пута < пута.

Пор.: Жабин < жаба, Крысин < крыса.

Ім’я Пута у словниках давніх імен є.

Слово пута (мн. путы) в рос. говорах є.

Є ще слово пу́тины, яке, зокрема, означає "пута".

«Слово о полку Ігоревім» має слова "въ путины" (тобто "в пута").

• Слово може переходити до іншого роду.

У рос. говорах є слова пут, пута, путо, зокрема, "путо".

Від слова пут може походити прізвище Путов: пут > Путов.

Пор.: комар > Комаров, таракан > Тараканов.

Від слова путо може походити теж прізвище Путов: путо > Путов.

Пор.: болото > Болотов, корыто > Корытов.

• Слово путо має ненаголошений [о].

Через акання слово середнього роду на -о може переходити до слова жіночого роду: путо > пута.

Пор.: стадо > стада, одеяло > адеяла (шалковая).

Тоді Путин < пута < путо.

• Є також похідні назви Путка і Путко, Путкин і Путков.

Від назв на -та можуть походити назви на -тка: Пута > Путка.

Пор.: Рита > Ритка, Света > Светка.

У рос говорах, зокрема,

пут "медлительный, неповоротливый человек",

путка "медлительный, нерасторопный человек",

путо "тот, кто часто путается, медлительный, бестолковый человек" / "путаник, бестолковый человек".

• Дехто виводить прізвище Путин од рос. путь.

Рос. путь чоловічого роду, має наприкінці м’який приголосний.

«Хождение за три моря» мтстить слова "путь правый" (тобто тут слово путь чоловічого роду).

При відмінюванні слово путо зберігає кореневий наголос, а слово путь — ні.

Від рос. слова путь може походити прізвище Путёв: путь > Путёв.

Пор.: журавль > Журавлёв, карась > Карасёв.

Тоді такий вивід не підходить.

• Дехто виводить прізвище Путин од імені Путя, яке дехто виводить од слова путь.

Відомі словники давніх імен не мають імені Путя (тобто ім’я Путя рідкісне).

У рос. говорах є рідкісні іменники путя "растерянный человек" і путька "индейка".

Значення іменників путя і путька суперечать значенням слова путь.

Тоді такий вивід не підходить.

• Наслідок.

Прізвище Путін попередньо походить від слова путо.

• 2014-07 — 2015-02.
• 2025-12 — 2026-03.

--Микола Івкі (обговорення) 13:44, 2 березня 2026 (UTC)

Темр1

---

• https://bdg.news/archive/familiya-putin-proishodit-ot-belorusskogo-poverya * бр.
• https://www.fontanka.ru/2001/08/08/64542/ У них в Литве этих Путиных - завались * putinas калина
• http://www.slovopedia.com/22/207/1640374.html ПУТЬКА
• https://www.philology.nsc.ru/journals/spj/pdf/2012_4/2012_4_Steksova.pdf
  • Производные от фамилии Путин требуют особого внимания. (...) Так, наименования Путя, Путька, образованное от фамилии, демонстрирует пренебрежительное отношение к личности политика и к тем, кто этого политика, по мнению создателя новообразования, незаслуженно превозносит (...).
• https://elar.urfu.ru/bitstream/10995/1924/1/VO-2005-02-06.pdf
• Додаток.
• [405] Славян родные имена 2006
• [406] Подюков, И. А. Словарь русских говоров Южного Прикамья Пермь, 2012
  • ПУТА. Ремень для путания ног коням, путы.
• [407] Словарь русских говоров Среднего Урала Т.1 - Т.7 (1964)
  • ПУТА. То же, что ПУТО 1.
  • ПУТАНКА. Веревка, которой стя-гивают ноги домашиего скота.
    • ПУТО 1. Приспособление (веревоч-ное, ременное, из цепи) для спуты-вания ног лошадям при выпасе. *** 2. Путаник, бестолковый человек.
• [408] Ярославский областной словарь: Дополнения : в 2 т ( 2015)

ПУТ. 1. То же, что пута (в 1 знач.).

2. Перен. О медлительном, непово-ротливом человеке.

ПУТА. 1. Ремень, соединяющий ударную часть цепа с рукояткой.

о Пута. Пута скрепляет черенок и било. Пута - ремень у цепа.

2. Путы, мн. Ремешки, завязки у лаптей.

ПУТАНКА. Сеть для ловли рыбы.

*ПУТЕЧКО. То же, что пута (в 1 знач.).

*ПУТО. 1. Часть бороны — про-дольный брус, которым она крепит-ся к упряжи лошади; грядиль.

2. Спутанный лён. Лён-то нынче одно путо, вот и выполни норму за день.

3. В сочетаниях. 9 Как путо ка-кое. О слабом, неразвитом человеке.

© Путо го-роховое. О медлительном, нерастороп-ном человеке.

• Пуд Путь Путя 1647 Пут Путка Путко Путин 1620

1. Пуд 1622 Пут-о-в 1552 Путка 1564
2. -
3. \ Пут-о-в 1552 Путка
4. Путай
5. Пута Путь Путо-в - путо. 1552
6. Пута
7. Попутай Пуд 1563 Путалов Путаников

• путало - «всякая вещь, чем путают, вяжут»; путляла - «кто путает и плутает»
• путаник - «ветреный, легкомысленный чел.»
  • https://ru.wikisource.org/wiki/Хождение_за_три_моря_Афанасия_Никитина путь правый
• https://moluch.ru/conf/phil/archive/136/6556 Этимология русских фамилий
• https://ru.wikisource.org/wiki/ТСД2/Путать пут путо
• https://dictionnaire.narod.ru/Maksimov-2021.pdf *\\
• https://ru.wikisource.org/wiki/ТСД2/Путать
• https://dic.academic.ru/dic.nsf/slovo_o_polku_igoreve/740/путины
• https://azbyka.ru/otechnik/assets/uploads/slovar-russkih-narodnyh-govorov/Slovar_govora-33.pdf
  • Пу́тина, ж 1 Мн Путы
    • 2 Веревка, соединяющая части сохи
    • 3 Шнурок, на котором носился нательный крест
  • Путка, * путанка... 5 М и ж Медлительный, нерасторопный человек.
    • Путо, ср 1 Веревка, ремень или специальное приспособление с застежками для спутывания ног пасущихся лошадей, коров
    • 2. Рыболовные сети
    • 3. Било цепа
    • 4. Поплавок у невода
    • 5 Тот, кто часто путается, медлительный, бестолковый человек
  • Путочка, ж 1 Веревка * Короткая веревка
  • Путца, ж 1 То же, что путце (во 2 м знач)
    • 2 Веревочная петля, при помощи которой весло прикрепляется к уключине
  • Путце и путцо, ср 1 Путце То же что путо (в 1 м знач )
    • 2 Ремешок, соединяющий рукоятку и било цепа, путо
    • 3 Путце Цеп
    • 4 Било цепа
    • 5 Путце Веревочная петля, при помощи которой весло прикрепляется к уключине
    • 6 Путцо Волосяной силок для ловли птиц и мелких животных
    • 7 Путце Ременная привязь на ногах ловчих птиц
    • 8 Путце Нитка или шнурок привязанные к двум верхним углам и к середине бумаж ного змея
  • 1 Путцо См Путце
    • 2 Путцо, ср Прок, толк
  • Путы, мн 1 То же, что путце (во 2 м знач )
    • 2. Слепни
    • 3 Запутанное, бестолковое известие, сообщение, которое трудно понять
  • 2 Путь, ж То же, что путо (в 1-м знач )
  • Пу́тька, ж Индейка Новоторж Твер, 1852
  • Пу́тя, м и ж Растерянный человек (...) Межев Костром, 1970
• https://ru.wikisource.org/wiki/ТСД2/Путька
• https://names.neolove.ru/last_names/o/op/oputin.html
• https://names.neolove.ru/last_names/p/pu/putin.html
  • основ зона — Центральная Россия: Тверская, Владимирская, Ярославская, Московская, Рязанская обл
• https://familio.org/surnames/acf0bbd7-b642-475f-b9d4-c904897cb3df
  • преимущественно в Пермском крае, Свердловской, Новосибирской областях, Краснодарском крае
• https://www.fontanka.ru/2001/08/08/64542/ У них в Литве этих Путиных - завались
  • • суперечливо \\\
• https://files01.core.ac.uk/download/pdf/42975896.pdf
  • Путята – східнослов’янське ім’я з формантом -ята, похідне від Путимиръ, Путиславъ
  • https://ikribl.com/wp-content/uploads/2024/11/ksiazka-antroponimikon.pdf
• https://goroh.pp.ua/Тлумачення/путо *
• https://azbyka.ru/otechnik/Istorija_Tserkvi/slovar-nekalendarnyh-lichnyh-imen-prozvishh-i-familnyh-prozvanij-severo-zapadnoj-rusi-15-17-vv/1175 Путятин ← Путята
  • https://en.wiktionary.org/wiki/Путин *
• https://ru.wikipedia.org/wiki/Верещагинский_район * болото / село Путино
• https://feb-web.ru/feb/slovenc/es/es4/es4-1921.htm ПУТИНЫ

---

---

• Прізвище Путин може мати білоруське походження: Путин < Пуцін < пуця "курица".
• Прізвище Путин може мати литовське походження: Путин < Putinas < putinas "калина".
• Від слова путо давно утворене дієслово путати > путать.

Є прізвища Путаев, Путалов, Путанов.

• До прізвищ на -ин могли додати -ов: Путин > Путинов.

Пор.: Бородин > Бородинов, Лапин > Лапинов.

• Перед коренем слова буває приросток.

Є дієслова запутать, опутать тощо.

Є слово запута "путы, вязи, связка, завязки, чем кто или что связано, стянуто" ([409]).

«Задонщина» містить слово "опутины" (тобто "пута").

• • https://ru.wikisource.org/wiki/ТСД2/Запутывать запута
  • https://ru.wikisource.org/wiki/ТСД2/Опутывать опу́тина
  • https://ru.wikisource.org/wiki/ТСД2/Спутывать
• https://feb-web.ru/feb/sl18/slov-abc/15/slh05704.htm ОПУ́ТИНА
• https://ru.wikisource.org/wiki/ТСД2/Опутывать
  • https://azbyka.ru/otechnik/Istorija_Tserkvi/biblioteka-literatury-drevnej-rusi-tom-6/10 опутины
• https://azbyka.ru/otechnik/assets/uploads/slovar-russkih-narodnyh-govorov/Slovar_govora-23.pdf
  • Опутина, ы, ж. 1. Веревка, ремень, которым кто-, что-либо связывается; путы.
    • 2. Нитки, привязанные треугольником к бумажному змею (к середине и двум верхним углам).
    • 3. Веревка вместо дужки ведра.
    • 4. Строение тела человека; телосложение; фигура.
  • Опутинка, и, ж. Ласк. То же, что опутина (в 1-м знач.).
  • Опутины, мн. Мелкие деревца, прутья, которыми обкладывают стог сена.
  • Опутка, и, ж. Обивка тесом углов постройки.
  • Опутки, мн. Веревки, которыми обвязывают сани.
  • Опутыни, мн. Путы.
  • Опутья, мн. Путы.
• https://verbum.by/?q=пута
• пу́та, -а, М пу́це, мн. -ы, пут, н.
• 1. Вяроўка, якой перавязваюць пярэднія ногі каню ў час пасьбы.
• 2. мн. Вяроўкі, рамяні і пад., якімі звязваюць рукі і ногі для пазбаўлення свабоды рухаў (уст.).
• 3. мн., перан. Тое, што пазбаўляе волі, прыгнятае. Путы рабства.
• пу́та, ‑а, М пуце, н.
• 1. Вяроўка або ланцуг, якім перавязваюць пярэднія ногі каню ў час пасьбы. Жарабец.. [Зыгмуся] парваў быў раз пута і паўгоняў аўса стравіў. Чорны. [Васіль] з вераўчаным путам у руцэ павёў каня к узлеску, дзе пасвілі коней. Спутаў, пусціў пасвіцца. Мележ.
• 2. толькі мн. (пу́ты, ‑аў). Вяроўкі, кандалы і інш., якімі звязваюць каго‑н., каб пазбавіць свабоды рухаў. І вядуць па іх [сцежках] этапы не ў астрог пад путаў звон, а да явы да багатай жыватворчых нашых дзён. Машара. // перан.; звычайна чаго. Тое, што пазбаўляе волі, прыгнятае. Путы рабства. □ Ўжо многія народы путы збілі І ў будучыню ўпэўнена пайшлі. Астрэйка.
• пу́та н.
• 1. (каня) Féssel f -, -n;
• 2. разм. груб. (пра чалавека) verständnisloser Mensch, Tölpel m -s, -;
  • ничего не понимающий человек
• 3. перан.: пу́ты Fésseln pl, Kétten pl
• Беларуска-нямецкі слоўнік (М. Кур'янка, 2010, актуальны правапіс)
• Пу́та ’вяроўка, якой звязваюць пярэднія ногі каня, калі ён пасецца’ (ТСБМ, Бяльк., Шат., Сл. ПЗБ), пу́то ’тс’ (Нас., ТС; мазыр., З нар. сл.; Бес.), мн. л. пу́ты ’тс’ (Гарэц.), ’аковы, кайданы’ (Булг.), пу́та ’нізка (грыбоў, рыбы і інш.)’ (ЛА, 1; Сл. ПЗБ), ’непісьменны чалавек’ (Жд. 3), пу́то, мн. л. пу́та ’жалезныя хамуцікі, якімі прымацоўваецца вось да насаду ў возе’ (Сіг.), púto ’рэгулятар на канцы дышла плуга; жэрдкі, што звязваюць кроквы вышэй паловы іх даўжыні’ (Тарн.), у выразе на́ша пу́то пасці́ — пра чаргу пасвіць карову і інш. (тут пута перадаецца як знак чаргі) (жытк., Мат. Гом.); параўн. укр. пу́то, мн. л. пу́та ’пута, кандалы’, рус. пу́то, мн. л. пу́ты ’пута; бесталковы чалавек’, польск. pęto, мн. л. pęta ’аковы, кайданы’, чэш. pouto, мн. л. pouta ’тс’, славац. púto ’тс’, в.-луж. puto, н.-луж. pyto ’тс’, славен. pọ́ta ’спражка’, серб.-харв. пу̏то ’пута’. Прасл. *pǫto, мн. л. pǫta, вытворнае ад *pęti, *рьnǫ ’нацягваць, напінаць’, гл. пяць, пну, роднаснае ст.-прус. panto ’пута, кайданы’, літ. pántis ’тс’, лат. pineklis ’пута, аковы’, літ. spándyti ’нацягваць’, ням. spannen ’тс’, spinnen ’прасці’ (Фасмер, 3, 412; Бязлай, 3, 95 і інш.). Гл. таксама путаць.
  • ’непісьменны чалавек’
• https://verbum.by/?q=путце
• Пу́тца ’прывязка ў цэпа’ (ашм., Сл. ПЗБ), путцо ’тс’ (ДАБМ, камет’., 829), пущо ’тс’ (смарг., Сцяшк. Сл.), пу́цца ’тс’ (Бяльк.), пу́тца ’гафтачка’ (Ян.), пу́цца ’пяцелька’ (ветк., Мат. Гом.), ’вешалка (у паліто)’ (Мат. Гом.), параўн. рус. пу́тце, путцо, пу́ца, пуцо ’прывязка ў цэпа; раменьчык на нагах лоўчых птушак’, польск. pętca, pęca ’раменьчык на ножках лоўчага сокала’, ст.-польск. pęczca ’тс’ (XVI ст.), ст.-чэш. putce ’гайданкі’, н.-луж. pyśco ’тс’, харв. puce, мн. л. рыса ’перавязка на ногі авечак, кароў; пяцелька’ (памянш. аjxputo ’пута’, Скок, 3, 65). Гл. пута.
• Пу́ця 1, дзіц. пу́тя ’курыца’ (Клім.), пу́тачка ’курачка’ (барыс., LKK, 17, 187), пу́ценькі ’кураняткі’ (Сцяц.), в.-луж., н.-луж. дзіц. puta ’курыца’, польск. вілен. putʼa ’курыца’, славен. pùta ’тс’. Паводле Турскай (Powstanie, 106), польскае слова ўтворана ад выгуку puť‑puť, якім клічуць курэй, тое ж датычыць беларускага (гл. пуць-пуць), лужыцкага і славенскага слоў (ад put‑put), гл. Шустар-Шэўц, 2, 1194; Сной, 517. Грынавяцкене і інш. (LKK, 17, 187) выводзіць пу́тачка з літ. putùtė ’курачка’, што сумнеўна.
• Пу́ця 2, пу́тя ’cunnus’ (драг., БЛ, 17, 67), польск. сейн. putʼa, putʼka ’pudmen muliebre’, дыял. puta, putka ’penis; cunnus’. Меркаванне пра балтыйскае паходжанне, параўн. літ. pùtė ’pudmen muliebre’ (Лаўчутэ, Балтизмы, 83; Лучыц-Федарэц, БЛ, 17, 67), якое грунтуецца на фармальным атаясамліванні пу́ця 1 і пуця 2, недастаткова абгрунтаванае, бо табуізаванне назваў геніталій праз назвы хатніх птушак вядомае значна шырэй, параўн. ку́рыца 2, пятух (гл.), балг. кур ’penis’, пу́тка ’cunnus’ і пад.; спасылка на вакалізм пачатку слова pu‑, прысутны ў літ. putýtis ’птушка’, лат. putns ’тс’ пры прасл. *pъta (Лучыц-Федарэц, там жа), не пераконвае, бо ў аснове назвы пуця 1 ляжыць гукаперайманне; палаталізаваны варыянт канца слова характэрны для т. зв. дзіцячых слоў, параўн. ко́ця ад кот, ву́ця ад вутка і пад. Да пуця 1 ў выніку табуізацыі ці эўфемізацыі зыходнай назвы.

--Микола Івкі (обговорення) 12:39, 2 березня 2026 (UTC)

Присвійні прикметники

• https://bdg.news/archive/familiya-putin-proishodit-ot-belorusskogo-poverya

С суффиксом ИН притяжательное прилагательное обыкновенно образуется от существительного, которое кончается:

а) на А или Я, мужского и женского рода: ПАПА — ПАПИН; МАМА — МАМИН; ПТИЦА — ПТИЦЫН; ПЕТЯ — ПЕТИН; КАТЯ — КАТИН; ТЯТЯ — ТЯТИН; ДЯДЯ — ДЯДИН;

б) на то же Я на конце, которое на самом деле — суффикс. К существительному мужского рода добавляется ласкательный суффикс Я: КОТ — КОТЯ — КОТИН. Вполне естественно, на мой слух, звучали бы русские фамилии ЛИЛИПУТИН и ШЕЛАПУТИН. Лучше, чем ЛИЛИПУТОВ, ШЕЛАПУТОВ. Это предполагает промежуточную ласкательную форму: ЛИЛИПУТЯ, ШЕЛАПУТЯ. Милый такой ШЕЛАПУТЯ;

в) на О, ИЕ, ЬЕ, среднего рода (более редкое): СЧАСТЬЕ — СЧАСТЬИН; РАСПЕТУШЬЕ — РАСПЕТУШЬИН (странноватое, но возможное образование); КОПЫТО — КОПЫТИН, БОЛОТО — БОЛОТИН;

г) на Ы, И, А, pluralia tantum: ВЕРИГИ — ВЕРИГИН, ВОРОТА — ВОРОТИН.

• ов ев ин

https://cyberleninka.ru/article/n/dinamika-razvitiya-prityazhatelnyh-prilagatelnyh-s-suffiksom-inv-russkom-yazyke-po-dannym-leksikograficheskih-istochnikov/viewer

https://cyberleninka.ru/article/n/slovoobrazovanie-prityazhatelnyh-prilagatelnyh-v-berestyanyh-gramotah-i-novgorodskoy-pervoy-letopisi/viewer

https://vestnik.philol.msu.ru/issues/VMU_9_Philol__2025_03_8.pdf

--Микола Івкі (обговорення) 11:08, 2 березня 2026 (UTC)

Словники давніх імен

1. https://enc.biblioclub.ru/Encyclopedia/50_Tupikov_N__M__Slovar_drevne-russkih_lichnyh_sobstvennyh_imen Словарь древне-русских личных собственных имен 1899 / *
2. [410] Ономастикон. Древнерусские имена, прозвища и фамилии 1974
3. https://biografii.niv.ru/doc/dictionary/biography/index-207-2.htm#abПУ Биографический словарь 1998
4. https://dl.libcats.org/genesis/605000/e8a4f796a2afbcb0cc5c2f78c41a90f8/_as/[Selishev_A._M.]_Trudue_po_russkomu_yazueku._Tom_1(libcats.org).pdf Т. 1 Язык и общество 2003
5. https://djvu.online/file/OxLnD3eLub000 Славян родные имена 2006
6. https://proza.ru/2025/04/21/182 Словарь русских славянских имён 2006
7. \ https://www.booksite.ru/fulltext/kuznez_al/text.pdf Народный именослов Русского Севера XV - XVII веков 2020

• https://djvu.online/file/oXdAurMObs0yR Павло Чучка СЛОВ'ЯНСЬКІ ОСОБОВІ ІМЕНА УКРАЇНЦІВ
  • Історико-етимологічний словник Ужгород 2011 * +-
• https://www.slovorod.ru/old-novgorod/onovg-onomastics.htm Путко
• https://author.today/post/316020
  • https://vk.com/wall215457705_4193 *
  • https://onomastics.ru/content/2022-t-19-№3-14
• https://nominic.ru/Фамилия/Василеня

--Микола Івкі (обговорення) 13:02, 24 лютого 2026 (UTC)

Рос. назва Путин

• Прізвище.

Не створи собі кумира

• Ім’я (наприклад: [411]). Пор.: імена Лені́на, Сталі́на.
• Кличка: жеребець, пес, кіт.
• Торт. Пор.: торт «Наполеон».

--Микола Івкі (обговорення) 10:54, 26 січня 2026 (UTC)

Temp

• новини василівка оріхів 2026
• https://1981dn-dn.livejournal.com/20569.html?es=5 Украинский это диалект белорусского - Андрей Зализняк \\\ академік

https://elementy.ru/nauchno-populyarnaya_biblioteka/431649/Ob_istorii_russkogo_yazyka Об истории русского языка

• Риба смердить від голови
• https://en.wikipedia.org/wiki/Ukrainian_language

https://dzen.ru/a/X8tKtY-MeFPtmS-O

https://topwar.ru/193115-ukrainskij-jazyk-narechie-russkogo-jazyka.html

https://mr-shuklin.livejournal.com/38226.html

• https://www.rbc.ru/rbcfreenews/699e8b6e9a7947199f92dd21?utm_source=gismeteo&utm_medium=cpc&utm_campaign=gismeteo_cpc
• https://www.rbc.ru/rbcfreenews/699e13359a79471df41926c5?utm_source=gismeteo&utm_medium=cpc&utm_campaign=gismeteo_cpc
• https://www.rbc.ru/politics/25/02/2026/699ee9d09a7947298df0e265?utm_source=gismeteo&utm_medium=cpc&utm_campaign=gismeteo_cpc
• /https://www.rbc.ru/rbcfreenews/699e9f619a79475c56a5e6d7?utm_source=gismeteo&utm_medium=cpc&utm_campaign=gismeteo_cpc
• https://verbum.by/?q=%D0%BF%D1%83%D1%82%D0%B0
• Северное наречие русского языка
  • Среднерусские говоры
    • Южное наречие русского языка
• https://ria.ru/20260119/reyting-2068531924.html рос. злочинність
• https://studopedia.org/5-32626.html наголос

https://cyberleninka.ru/article/n/raznovidnosti-udareniya-na-primere-yazykov-evropy-i-azii-otobrannyh-metodom-sluchaynoy-vyborki

• https://phonetic-fanatic.ru/звук-шва-ə-и-редукция-гласных-в-англий/ шва

https://studfile.net/preview/2378300/page:2/

https://languages42.ru/tutorials/javanese/fonologicheskie-protsessy/ яван*

https://ru.wikipedia.org/wiki/Шва

https://sprashivalka.com/qa/linguistics/4115872-в-каких-языках-есть-звук-шва-и-в-каких-он-имеет-буквенный-аналог \\\

• https://www.infox.ru/news/251/373116-trevel-bloger-obasnil-pocemu-na-kavkaze-ne-lubat-muzcin-v-sortah?utm_medium=referral&utm_source=infox.sg&utm_campaign=80927921
• https://www.rbc.ru/politics/12/02/2026/698d8aa59a794798aab050e2
• "хлюпоньки"
• https://360.ru/news/mir/krym-prizval-ssha-vernut-rossii-aljasku/ призвал США вернуть России Аляску
  • https://mail.russkiymir.ru/news/343363/
  • https://www.rbc.ru/politics/05/02/2026/6984a0a99a7947bd01f87f52?utm_source=gismeteo&utm_medium=cpc&utm_campaign=gismeteo_cpc
  • https://www.rbc.ru/politics/06/02/2026/6985388a9a7947491c1ce992?utm_source=gismeteo&utm_medium=cpc&utm_campaign=gismeteo_cpc
• разевать разинуть разиня
• https://uk.wikipedia.org/wiki/Культ_Путіна
• путо запятая препинание
  • "россияне стали чаще материться" * 2025 2026 * мат — язык войны... причина сво
• https://proza.ru/2016/10/07/650 у-родина *
• http://lingva.ffl.msu.ru/2020/06/диалекты-русского-языка/
  • [412] Южнoe нapeчиe pyccкoгo языкa и eгo гpyппы гoвopoв
  • https://stkshen.ucoz.ru/publ/raznoe/rrr/11-1-0-130 Курский говор или русско-украинский суржик?
• https://www.rbc.ru/politics/21/01/2026/6970a4bd9a7947b1f507f945?utm_source=gismeteo&utm_medium=cpc&utm_campaign=gismeteo_cpc
• https://www.rbc.ru/finances/21/01/2026/6970864f9a7947179af9ff29?utm_source=gismeteo&utm_medium=cpc&utm_campaign=gismeteo_cpc
• https://www.rbc.ru/politics/21/01/2026/696fb5e89a794708a2e27afe?utm_source=gismeteo&utm_medium=cpc&utm_campaign=gismeteo_cpc
• https://www.rbc.ru/rbcfreenews/69708b6a9a79474de249f7c5?utm_source=gismeteo&utm_medium=cpc&utm_campaign=gismeteo_cpc
• https://inosmi.ru/20260120/rakety-276693358.html?utm_medium=referral&utm_source=infox.sg&utm_campaign=exchange
• https://ukraina.ru/20260119/imenno-zelenskiy-primet-reshenie-o-sudbe-grenlandii-1074494561.html
  • опитування
• https://tass.ru/obschestvo/25139511
  • https://dzen.ru/a/ZwkFs8oIlSjYnhVk
  • https://news.rambler.ru/sociology/43877618-pochti-90-rossiyan-ezhednevno-rugayutsya-matom/
• https://russianfield.com/svo19
  • https://sociologyclub.ru/news/obshchestvo/tri-goda-svo/
• https://www.gazeta.ru/social/news/2025/05/16/25800962.shtml?utm_auth=false
  • https://aif.ru/politics/vciom-doverie-rossiyan-putinu-v-2025-godu-sohranilos-na-vysokom-urovne
• https://www.mk.ru/social/2025/04/16/stalo-izvestno-stalo-li-po-sravneniyu-s-90mi-bolshe-schastlivykh-rossiyan.html
  • https://rg.ru/2025/09/20/vosem-iz-desiati-rossiian-schitaiut-sebia-schastlivymi-po-rezultatam-oprosa.html
• https://uk.wikipedia.org/wiki/Шаблон:Російське_вторгнення_в_Україну_(з_2022) Масовані обстріли
• \ путо * https://uk.wiktionary.org/wiki/Спеціальна:Внесок/Assyrian_Human
• https://verbum.by/?q=кома
• https://goroh.pp.ua/Етимологія/кома
  • https://en.wiktionary.org/wiki/кома#Ukrainian
  • https://en.wiktionary.org/wiki/comma#English
• https://t-j.ru/list/dialect-russia/?utm_referrer=https%3A%2F%2Fyandex.ru%2F /10/ говоров
  • https://myfilology.xyz/155/gruppy-govorov/
  • https://ethnolex.ru/Download/doc_2014.pdf
• https://songtextes.de/songtexte/vyacheslav-kukoba-pisnya-pro-putyu Пісня про Путю
• https://www.ridivira.com/uk/pokazhchyk-imen/item/rozputa
• https://society.comments.ua/ua/news/prirodny/rozumom-malo-chim-vidriznyaetsya-vid-davnih-lyudey-yak-orangutan-sam-sebe-likuvav-i-scho-ce-oznachae-dlya-nas-790371.html
  • https://world.comments.ua/ua/news/russia/prosto-bozhevillya-scho-viluchala-ohorona-u-vidviduvachiv-pryamoi-linii-putina-791165.html
    • https://world.comments.ua/ua/news/russia/zhivemo-girshe-za-papuasiv-putina-na-ves-svit-zhorstko-prinizili-na-pryamiy-linii-791152.html "Чому простий народ живе гірше папуасів?"
• [413] "Мене це лякає": Ющенко відреагував на переговори у Берліні
• https://society.comments.ua/ua/news/warrussia/dlya-putina-ce-ne-finalna-meta-u-es-ozvuchili-ultimatum-schodo-zdachi-donbasu-rf-790504.html 19 країн
• https://society.comments.ua/ua/news/warrussia/vivert-rf-ne-proyshov-yaku-vimogu-kremlya-schodo-viyni-v-ukraini-vidhilili-v-oon-790160.html ЧАЕС
• https://society.comments.ua/ua/news/warrussia/yak-putin-mozhe-prodovzhuvati-viynu-proti-ukraini-u-nato-vidpovili-odnim-slovom-790159.html Путін знову займається будівництвом імперії. М. Рютте
  • https://life.comments.ua/ua/news/self-development/tri-ukrainskih-slova-yaki-buli-zaboroneni-za-radyanskih-chasiv-789708.html
  • https://health.comments.ua/ua/news/diseases/yaka-poza-dlya-snu-nebezpechna-dlya-vashogo-zdorov-ya-789706.html
    • https://biography.wikireading.ru/307613
    • http://www.edudic.ru/fam/10121/
    • https://azbyka.ru/otechnik/Istorija_Tserkvi/slovar-nekalendarnyh-lichnyh-imen-prozvishh-i-familnyh-prozvanij-severo-zapadnoj-rusi-15-17-vv/1224
• Ананьїнська * Городецька культура * Дяковська * Мощинська * Фатьянівська
• https://verbum.by/esbm *-
• https://ru.wikipedia.org/wiki/Удар_по_Тернополю_19_ноября_2025_года
  • Обстрелы гражданских объектов в ходе вторжения России на Украину
• Преступления и враньё РФ Тернополь 20 11 2025
• Aleksej Orlov

Россияне в чем ваша радость от УНИЧТОЖЕННЫХ ГОРОДОВ УКРАИНЫ? ( я повторяюсь, может так хоть кому то дойдет ... тут специально акцентирую на национальность, так как в России утверждают, что спасают русских)....... что делает армия России в Украине???Может картошку сажает??? Русские России ВТОРГЛИСЬ в Украину УБИВАТЬ СВОИХ РУССКИХ УКРАИНЫ!!! ОБОСНУЮ: если открыть СОВЕТСКУЮ энциклопедию то там ВАМ РУССКИМ языком написано что более 10 % РОССИЯН в Украине имеют своих РОДСТВЕННИКОВ (теперь это конечно в прошлом)... если задать САМОСТОЯТЕЛЬНО вопрос ИИ (Искуственному Интеллекту) то он на основе анализа скажет, что численность этнических русских на момент до 24 февраля 2022, до момента третьего уже полномасштабного вторжения России в Украину, составляла приблизительно 6.6 до 7.5 миллионов человек, что от общего количества жителей Украины в 44 миллиона человек составляет 15-17% ... и вот путлер дает команду :иди убей ближнего своего разруш его город и его жизнь, и увы недостатка дегенератов идущих в Украину убивать РУССКИХ , убивать своих РОДНЫХ... НЕТ!!! О какой помощи РУССКИМ Украины в России массово визжат??... Всего два примера: уничтожив город Мариуполь,который до вторжения России был цел а люди живы .... стерев его с лица земли на более чем 80 % вместе с русскими там жившими ...каким русским Вы помогли и как??? СКОЛЬКО ДЕТЕЙ ТАМ УБИТЫ РУССКОЙ Армией? Вот Соловьёв очередной раз орет, что уничтожит город Харьков .... Город ХАРЬКОВ-город РУССКОГОВОРЯЩИХ !!! СОГЛАСНЫ???который до вторжения России был цел а люди живы !! ТЕПЕРЬ вы россияне его уничтожаете постоянными обстрелами!!! .... как уничтожая целые города вы кому то помогаете??? напомню все эти города дo вторжения России туда были ЦЕЛЫ а люди ЖИВЫ!!! ..а таких уничтоженных городов на линии российского вторжения в 1200 км МНОГО!!! ....города Киев и Одесса - города ГЕРОИ ВЕЛИКОЙ ОТЕЧЕСТВЕННОЙ войны, но выроссияне их уничтожаете вместе с там находящимися воинскими захоронениями погибших в той войне...а потом цинично ходите на парады с плакатами что якобы что то помните ...дегенераты

• • https://m.ok.ru/video/10046550051433
• \ https://hrinchenko.com/
• \ https://554.slovaronline.com/
• / http://ukrlit.org/slovnyk/hrinchenko_slovar_ukrainskoi_movy
• https://history.wikireading.ru/171711 Московство Штепа Павло
• «Каждая лягушка своё болото хвалит».
  • «В своём болоте и лягушка поёт».
  • «Было бы болото, а лягушки будут».
  • «Лягушка и та хочет, чтобы её болото самым большим было».
• https://vdahl.ru/word/плуг/
  • • https://ru.wikisource.org/wiki/ТСД2/Рука Будет плуг, да не будет рук.
  • https://stihiskazki.ru/poslovicy/Poslovitsy-na-P/poslovitsy-pogovorki-N10051.shtml
  • https://permskiukrau.detkamnasametku.ru/2023/12/19/плуг/

--Микола Івкі (обговорення) 12:09, 24 листопада 2025 (UTC)

2026

• Словник Грінченка ***
• https://ru.wikipedia.org/wiki/Курско-Орловская_группа_говоров * губно-губное /ф/ ?
• https://www.gazeta.ru/science/2013/06/13_a_5377397.shtml?utm_auth=false Горцы «кхыкают» повсюду
• https://inosmi.ru/20130616/210077762.html Как география повлияла на звучание языка * гора
• https://uk.wikipedia.org/wiki/Освіта_мовами_народів_Росії

https://dzen.ru/a/ZhZlPUL-YDAbQcFs укр. мова *

• https://dzen.ru/a/YHewEo-xwnMFtXCD Что россияне думают об украинском языке? 2021

[414] Украинский язык древнее русского, но ведет себя как маленький - лингвист Дыбко 2019

[415] Михаил Дзюбенко О специфике украинского литературного языка 2018 — 2022

[416] Мовы нет. Украинский диалект — исторически часть русского, считает эксперт 2023

[417] Украинский язык – наречие русского языка 2022-03-07

[418] УКРАИНСКИЙ ЯЗЫК: ВРЕМЯ ВОЗНИКНОВЕНИЯ 2023

https://lepekhin.ru/blog/ukrainian-language/ Разговор об украинском языке 2017

[419] Украинский - это диалект русского? 2015

• https://uk.wikisource.org/wiki/Непотрібність_великоруської_літератури_для_України_і_для_слов%27янщини/Частина_1 *
• https://videouroki.net/razrabotki/stikhi-svyazannye-s-matematikoy.html математика

https://studopedia.su/19_48933_a-paradoksi.html Парадоксы

https://www.ivanovonews.ru/reports/1328216/ ошибка

http://www.plam.ru/nauchlit/kak_zhe_nazyvaetsja_yeta_kniga/p6.php логика

• Індекс:Дитячі слова
• Індекс:Інфінітивні утворення-демінутиви
• Обговорення індексу:Пестливі слова
• [420] кухня (не)смачна
• Від 24.02.2022 більше днів минуло, ніж від 22.06.1941 до 09.05.1945...
  • Микола Івкі (обговорення) 13:37, 19 січня 2026 (UTC)
• [421] Россия потребовала отозвать из суда США иск о царском долге на $225 млрд
• [422] Гибель младенцев в роддоме Новокузнецка. Главное
• https://library-poems.com/yak-miy-kum-buv-morzhem/ Як мій кум був моржем – Павло Глазовий
• https://www.radiosvoboda.org/a/khorly-shcho-vidomo/33638529.html Хорли
  • Не було комендантської години...
• острова пелевские
• https://en.wikipedia.org/wiki/Hawu_language
• [423] Мѣщерить? вят. о землѣ, мокнуть, намокать, говорятъ и мощерить ряз.

--Микола Івкі (обговорення) 13:37, 19 січня 2026 (UTC)

2025

• • https://vfokuse.mail.ru/article/vladimir-putin-obyasnil-iz-za-chego-voznikla-problema-s-ostrym-deficitom-vody-na-donbasse-69166415/
  • https://dzen.ru/a/aUlg8AGQ4n2f6DWj
  • https://dzen.ru/a/aUVVfQGQ4n2f4pRk
• https://health.comments.ua/ua/news/diseases/zhinka-mae-alergiyu-na-zimu-yaki-simptomi-ridkisnogo-zahvoryuvannya-foto-791548.html алергія на зиму
• https://health.comments.ua/ua/news/our-body/yak-omoloditi-sviy-mozok-na-8-rokiv-nazvano-4-zvichki-yaki-zroblyat-z-vami-divo-791416.html
  • https://society.comments.ua/ua/news/warrussia/krasche-rozstril-stalo-vidomo-yakiy-nakaz-putina-schodo-ukraini-vidmovivsya-vikonati-kozak-791031.html
  • https://world.comments.ua/ua/news/russia/putin-v-indii-zrobiv-novu-bozhevilnu-zayavu-chomu-napav-na-ukrainu-789345.html
  • https://world.comments.ua/ua/news/russia/putin-zayaviv-scho-viynu-pochala-ne-rosiya-kogo-zvinuvativ-kreml-790869.html
  • https://society.comments.ua/ua/news/warrussia/nas-vkotre-pidstupno-obduryat-u-radi-zhorstko-vislovilisya-stosovno-garantiy-soyuznikiv-790883.html ***
  • ласк -уменьш ласкательные 686
  • pieszcz.
• https://world.comments.ua/ua/news/russia/putin-v-indii-zrobiv-novu-bozhevilnu-zayavu-chomu-napav-na-ukrainu-789345.html
• https://world.comments.ua/ua/news/russia/patriarh-kirilo-zaklikav-rosiyan-dyakuvati-bogu-za-putina-i-chas-u-viyni-proti-ukraini-790706.html рпц
  • https://cyberleninka.ru/article/n/zvukovaya-kartina-russkogo-yazyka-s-tochki-zreniya-chastoty-vstrechaemosti-fonemnyh-grupp частоти фонем
    • https://cyberleninka.ru/article/n/raspredeleniya-grupp-fonem-v-zvukovyh-tsepochkah-yazykov-i-dialektov
    • https://liconism.com/images/documents/1013/Бондарко%20Зиндер%20Штерн%20Статистические%20характеристики%20русской%20речи.pdf
    • https://sgpi.ru/user/-5/umk/М.Ю.%20Беляевой%20Фонетика%20учеб.%20пособие%2024.10.2019%20НАШ.pdf Отсутствие звука [ф]
    • https://libq.ru/articles/yazyikoznanie/akusticheskaya-klassifikacziya-fonem/
    • https://dzen.ru/a/XkTyVbfuKQRp-r5g
    • https://en.wikipedia.org/wiki/List_of_languages_by_number_of_phonemes
    • https://inslav.ru/sites/default/files/isd19-20-087rusak-gecevich.pdf
• https://society.comments.ua/ua/news/religion/ce-pogana-prikmeta-scho-vi-zavzhdi-robite-u-cerkvi-ale-chogo-naspravdi-ne-mozhna-robiti-789339.html
• https://life.comments.ua/ua/news/self-development/yak-skazati-ukrainskoyu-odnofamilec-pravilniy-variant-bagatoh-zdivue-789315.html *
• \ Штрафбат як засіб знищення власного народу * "жіночі штрафні батальйони"

https://romen-sula.org/320-troyand/

https://svpressa.ru/post/article/277604/

https://dzen.ru/a/XOzcl0Ty4AC0n4HN

https://military.wikireading.ru/15000

• [424] На похороні не можна торкатися домовини та померлого
  • «Коли ракети летять, не знаєш, куди ховатись… Складно довго сидіти у підвалі, бо там ще холодніше, аніж у домі. Це не життя».
  • https://emmanuil.cbn.org/read/v-kozhnomu-domi-maye-buti-teplo
• [425] Це українське слово не зможе вимовити жоден росіянин: і це не паляниця
• [426] Кремль готує депортацію українців до Сибіру – історія повертається
• [427] мудра жінка
• https://health.comments.ua/ua/news/diseases/likarka-shokuvala-novi-pravila-harchuvannya-pri-gastriti-786180.html гастрит
• \\\ https://1981dn.livejournal.com/59010.html?es=2 звуки
• Звивистість річок
  • https://proza.ru/2014/07/26/1423 Тясмин 161 / 33 = 4.9
  • https://proza.ru/2017/04/17/685 П’яна РФ 436 / 66 = 6.6 max
• компаративізм
• https://proza.ru/2015/06/05/1407 Нева, Нево, река, озеро этимология
  • https://pikabu.ru/story/skolko_vsego_slov_v_russkom_yazyike_13218366
  • https://www.litres.ru/journal/velikii-i-moguchii-30-interesnykh-faktov-o-russkom-iazyke/
  • https://dobro.press/lifestyle/33-interesnyh-fakta-o-russkom-yazyke-kotorye-vas-udivyat
• [428] РСМД \\\
• https://peremogi.livejournal.com/16625377.html укр. мова

https://poltora-bobra.livejournal.com/1351709.html

goroh Тлумачний словник: містить тлумачення для 508 тис. слів із прикладами вживання для кращого розуміння.

• [429] 12 *
• декротуар / обшкрібачка / рос. уличная щётка / чистилка для обуви
• вантуз / пробивачка

[430] Засмічення в трубах: (...) застосування народних засобів

[431] Рекомендації фахівців, як усунути засмічення в раковині на кухні в домашніх умовах

• Українські прізвища * Російські прізвища * Білоруські прізвища *

Русские фамилии * Список общерусских фамилий *

• https://old_russian.academic.ru/ Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
• камба +-
  • • https://synonyms.su/accents/s/skazat
    • https://sinonim.org/a/сказать
• [432]
• [433]
• https://uk.wikipedia.org/wiki/Борщ#Поширення_та_походження_борщу

https://www.bbc.com/ukrainian/features-54447232

https://goroh.pp.ua/Етимологія/борщ

• • https://uk.wikipedia.org/wiki/Паляниця_(кодове_слово) Шиболет

https://www.ridivira.com/uk/suspilstvo/ukrainska-mova/chomu-ukraintsi-prosiat-vymovyty-slovo-palianytsia-dlia-identyfikatsii-rosiian

https://sprashivalka.com/questions/800c1e7b/чому-ми-українці-без-проблем-розуміємо-російську-мову-а-фактично-жоден-росіянин

паляниця полуниця криниця рушниця Укрзалізниця везла паляниці.

https://olga-den-f.livejournal.com/627009.html

https://life.comments.ua/ua/news/self-development/ce-ukrainske-slovo-ne-zmozhe-vimoviti-zhoden-rosiyanin-i-ce-ne-palyanicya-783351.html

• https://bigenc.ru/c/frantsuzy-e36ba9 галли

https://kartaslov.ru/книги/Серж_Нонте_Франция_Полная_история_страны/3

• • русские слова угро-финское происхождение / Как финно-угорские языки повлияли на русский язык?
• https://vk.com/topic-15162325_22994838
  • этногенез французов / Какие культурные особенности французов связаны с кельтским наследием?
  • Как римское завоевание повлияло на язык французов?
• Языковые особенности: некоторые лингвисты считают, что финно-угорское влияние проявилось в следующих чертах русского языка:

— неразличение «а» и «о» в безударном положении;

— неразличение «ц» и «ч»;

— противопоставление твёрдых и мягких согласных;

— переход «е» в «о», особенно в безударном положении («несу» — «нес»).

• [434] угорці * N угро-фінські запозичення

https://dzen.ru/a/YIKZwutR8kcLf6_s

• https://dzen.ru/a/XYuxpj0AiACsrIZt галліцизми 100 167 300

https://ru.wikipedia.org/wiki/Старофранцузский_язык#Галльский_язык *

• https://science-education.ru/article/view?id=15401 К ВОПРОСУ ГЛОТТОГЕНЕЗА ВОСТОЧНО-ИРАНСКИХ ЯЗЫКОВ

https://www.academia.edu/18429540/Український_глотогенез

• https://dzen.ru/a/ZUXu1pLpUUPgdPKQ UA be ru

https://www.bolshoyvopros.ru/questions/327796-kakoj-jazyk-schitaetsja-bolee-starym-russkij-ili-ukrainskij.html

https://dzen.ru/a/XJyi2z0ZmgCz0yGL

https://en.wikipedia.org/wiki/History_of_the_Slavic_languages

• https://ru.wikipedia.org/wiki/Физическая_антропология_и_генетика_русских
• https://kanaldim.tv/skilky-ukrayincziv-dosyagly-100-rokiv-i-bilshe-dani-pensijnogo-fondu/ 90+ 100+
• [435] чек
• https://www.kommersant.ru/doc/611986 Лицо русской национальности

https://genofond.ru/genofond.ru/default2e5fb.html РУССКИЙ ГЕНОФОНД В КРИВЫХ ЗЕРКАЛАХ ЖУРНАЛИСТИКИ

https://genofond.ru/genofond.ru/default20451.html *

https://genofond.ru/genofond.ru/default2e2aa.html Пролог

https://www.uarp.org/news/1423830147 Хто ж є справжньою спадкоємицею Русі Київської?

[436] Являются ли финно-угры предками русских: что говорят учёные

https://ok.ru/profile/566080164171/statuses/156459484336203

https://vk.com/wall-74010007_203

https://ukr-space.com/news/30603

https://pubdoc.ru/doc/297177/proishozhdenie-ukraincev--russkih--belorusov-i-ih-yazykov //

https://tver.mk.ru/social/2022/05/18/ukrainskiy-istorik-paliy-russkie-ne-slavyane-oni-potomki-lyudoedov-iz-kamennogo-veka.html

• четверта палаталізація

https://studfile.net/preview/13056522/page:8/

https://www.academia.edu/44872801/History_of_the_Ukrainian_Language_Phonetics_and_Phonology_Practice_Book

https://philology.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2015/05/ІГ.-18-16.pdf

https://shron1.chtyvo.org.ua/Pavlenko_Larysa/Istorychna_hramatyka_ukrainskoi_movy.pdf

• https://uk.wikipedia.org/wiki/Мови_Європи
• Мови євреїв / німців

https://nplus1.ru/blog/2018/07/06/a-hundred-languages-german pf

https://bigenc.ru/c/nemetskii-iazyk-a95c3a

https://infourok.ru/leksicheskie-i-grammaticheskie-osobennosti-formirovaniya-nemeckogo-yazyka-6920020.html

https://postnauka.org/video/89299

Їдиш — єврейська мова з групи германських мов (ВП).

Рос. мова — фінська мова з групи слов’янських мов. 23.09

https://en.wikipedia.org/wiki/Biblical_Hebrew#Phonology

https://en.wikipedia.org/wiki/Yiddish#Phonology dz

https://en.wikipedia.org/wiki/Standard_German_phonology pf багато голосних

• https://uk.wikipedia.org/wiki/Міт_про_неслов%27янське_походження_росіян ...

https://ru.wikipedia.org/wiki/Миф_о_неславянском_происхождении_русских

https ://wikireality.ru/wiki/Русские_не_славяне

https://uk.wikipedia.org/wiki/Фіно-угорські_мови акання

https://web.archive.org/web/20160518135349/http://www.proto-slavic.ru/balto-slavic-unity/_pdf-books/12-1997-balto-slavic-studies-1988-1996.pdf

• https://ru.wikipedia.org/wiki/Аканье / окання

https://ru.wikipedia.org/wiki/Памятник_букве_«О»

https://www.souzveche.ru/articles/culture/32710/

https://ya.ru/neurum/c/nauka-i-obrazovanie/q/pochemu_okane_rasprostraneno_v_severnyh_govorah_bf3f1ccf

https://postnauka.org/talks/31887

https://dzen.ru/a/Y-TTjJEr1HRsBAHM

[437] Динамика рефлексации аканья в русских деловых памятниках XVII-XVIII вв.

[438] Фонетические системы мордовских (мокшанского и эрзянского) языков в синхроническом и диахроническом аспектах

https://illhkomisc.ru/wp-content/uploads/2020/10/illja-vas.pdf ИЛЛЯ ВАСЬ: ЖИЗНЬ И ТВОРЧЕСТВО

[439] В. И. ЛЫТКИН и ПРОБЛЕМЫ ИСТОРИИ ПЕРМСКИХ ЯЗЫКОВ

https://life.kostromka.ru/merianica-12571/ ЧАСТЬ 3

https://www.v-stetsyuk.name/ru/Substrat/LangSubst.html

• [440] Холодов О.В., Холодова Н.В., Орел А.С. Роль субстрату в східнослов’янському глотогенезі

[441] Теоретичні проблеми дослідження субстрату в європейському мовознавстві ХІХ–ХХ ст.

• [442] Півторак Походження українців росіян, білорусів та їхніх мов

https://archive.org/details/pokhodzhennia_201907

https://vk.com/@petlurovec-psevdonauchnost-koncepcii-triedinstva-na-primere-russkih-i-u

• https://vja.ruslang.ru/ru/archive Вопросы языкознания

https://vja.ruslang.ru/archive/1965-4.pdf акання...

https://vja.ruslang.ru/archive/1965-6.pdf

https://vja.ruslang.ru/ru/archive/2000-6/98-109 Р.Ф. Касаткина Южнорусское наречие. Новые данные

https://vja.ruslang.ru/ru/archive/2005-2/29-45 Р.Ф. Касаткина Московское аканье в свете некоторых диалектных данных

http://www.philol.msu.ru/~ruslang/data/pdf/6.pdf С. В. КНЯЗЕВ СТРУКТУРА ФОНЕТИЧЕСКОГО СЛОВА

В РУССКОМ ЯЗЫКЕ : СИНХРОНИЯ И ДИАХРОНИЯ

https://www.philol.msu.ru/~ruslang/data/pdf/vya2000-1.pdf С. В. КНЯЗЕВ к вопросу \

http://www.philol.msu.ru/~ruslang/data/pdf/ryano07.pdf С. В. КНЯЗЕВ * генезис \

http://www.philol.msu.ru/~ruslang/data/pdf/kistofo.pdf С. В. КНЯЗЕВ r bcnjhbb \

https://vja.ruslang.ru/ru/search-article?search_api_fulltext=аканье&field_year=&field_avtor=&field_klyuchevye_slova=&field_keywordseng=

• [443] Як зварити м’яку та смачну перловку
• [444] 65+ ru

[445] 60+

• https://www.rbc.ru/rbcfreenews/68ba8d4b9a794733f7e5bbe0?utm_source=gismeteo&utm_medium=cpc&utm_campaign=gismeteo_cpc

https://www.rbc.ru/politics/05/09/2025/68ba88d89a79477c1d46771e?utm_source=gismeteo&utm_medium=cpc&utm_campaign=gismeteo_cpc

https://www.kp.ru/online/news/6554696/?utm_source=24smi&utm_medium=referral&utm_content=8107843&utm_referrer=24smi.info

https://www.rambler.ru/pro/professii/55247197-zarplata-20-tysyach-rubley-kto-v-rossii-poluchaet-menshe-vseh/?utm_campaign=rambler_rambler_1_s-d_ru_usefull_20250905&utm_term=55247197&utm_content=pro_media&utm_medium=exchange&utm_source=infox.sg&es=infox

• Додаток:Слова з літерою Ф

https://uk.wikipedia.org/wiki/Запозичені_слова_в_українській_мові

https://peremogi.livejournal.com/39039593.html О звуке "ф" и украинской мове

• https://lgz.ru/article/na-novom-etape/ "Россия не начинала эту войну" 1991 2022

https://arbatmedia.kz/exo-moskvy/ne-my-nacali-etu-voinu-putin-1843

• http://www.cikrf.ru/reception/quantity/01012025.php

https://ru.wikisource.org/wiki/Закон_ДНР_от_20.09.2022_№_410-IIНС

https://rapsinews.ru/incident_publication/20220922/308300354.html

• [446] КАБом по автовокзалу в Запоріжжі: яка мета ворога
  • "русско-польский диалект"

https://m.litlife.club/books/105801/read?page=9

• • Почему говорят украинцы и русские один народ?
• "Раби не хочуть бути / стати"
• "самое страшное в рабстве то что рабы"
  • Самое страшное в рабстве — то, что рабы не хотят стать свободными. Они хотят стать надсмотрщиками над другими рабами * Бертольд Брехт
• https://maidan.org.ua/arch/mova/1183297393.html До мови з розумом Святослав Караванський
• https://coollib.cc/b/335424/read#t2 * ua-ru словник мовних і фразеологічних відмінностей
  • https://moreknig.org/reader/36394/
• https://slovnyk.me/dict/newsum/терка 3
• https://krapka.media/2025/05/23/rosiya-vidnovyla-rytoryku-pro-nezakonnist-rozpadu-radyanskogo-soyuzu/?utm_medium=cpc&utm_source=i.ua&utm_campaign=i.ua.p
• https://world.comments.ua/ua/news/russia/ekonomika-rf-letit-u-prirvu-na-zahodi-nadali-dokazi-770976.html
• https://slovnyk.me/search?term=Пестл.
• https://archive.org/stream/nimchuk1978/nimchuk1978_djvu.txt /[447] pdf Історія української мови. Морфологія
• https://slovnyk.me/dict/newsum/кізонька пестливі утворення – віночок, волики, воріженьки
• [448] 642 храми
• "пестливі дієслова"
• https://textarchive.ru/c-2694582-pall.html РУСАНІВСЬКИЙ ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ
• [449] най* слова
• "Національний характер українців"

[450] Національний характер українців

[451]

• [452] Незмінювані форми дієслова в прасловянській та сучасній українській мові
• "войну начал путин" 1
• https://stihi.ru/2023/05/22/2960 Как ВВП принял решение о начале СВО

https://proza.ru/2024/01/08/487 Почему Путин начал СВО

• особливості фонології української мови

особенности фонологии украинского языка

• https://slovnyk.me/dict/synonyms_vusyk/спати
• https://slovnyk.me/dict/newsum/україна

https://studopedia.info/5-11663.html

http://historyetno.blogspot.com/2011/07/blog-post_06.html

https://gloomymastif-creacion.blogspot.com/2013/09/blog-post.html

http://ukrlit.org/slovnyk/україна

https://uk.wikisource.org/wiki/Словарь_української_мови_(1924)/Україна

https://ua-etymology.livejournal.com/282251.html

https://russki-hohol.livejournal.com/6574.html

• Десять років без права листування \\
• https://4italka.site/nauka_obrazovanie/istoriya/279709/fulltext.htm «Великі міфи імперії»
• https://ukrainian-hist.livejournal.com/3046.html історія
• https://art-yukh.livejournal.com/3063.html ЯК МОВА ФОРМУЄ ДУМКУ ///
• https://ru.wikisource.org/wiki/Душа_России_(Бердяев)#I
• https://phytolex.iling.spb.ru/lexeme/724
• https://en.wiktionary.org/wiki/огірок
• https://en.wiktionary.org/wiki/ogórek
• https://verbum.by/esbm?prefix=ат
• Чи буде мирне небо в Україні за 100 діб ??

Я не військовий, але схильний до думки, що мирного неба в Україні не буде й до кінця 2025...

--Микола Івкі (обговорення) 13:12, 22 січня 2025 (UTC)

2024

• https://www.uarp.org/news/1432646409 Українська мова - мова волелюбних людей
• https://www.chitalnya.ru/work/3809018/ народ — мародёр и убийца
• https://serpompo2018.livejournal.com/1372125.htmlЗа?page=2 плани 2022
• https://proza.ru/2004/10/30-28?ysclid=m4msg3dwc3448253437 воры

https://pikabu.ru/story/russkie__natsiya_zhulikov_i_vorov_2546987

http://samlib.ru/b/bychkow_s_w/russkie.shtml

• https://novate.ru/blogs/190721/59827/ чорна / курна изба / податок

https://vk.com/wall-199313739_2212?ysclid=m4mry9gf37133852062

• https://tsargrad.tv/articles/gore-ot-uma-petra-chaadaeva_202954 Чаадаев

[453]

https://russian7.ru/post/7-tragedij-v-zhizni-petra-chaadaeva/

• "Голод і репресії на Гуляйпільщині" *
• [454] Онтологічні причини війни Росії в Україні
• вплив воєн на погоду
• https://www.kp.ru/daily/27524/4788567/?ysclid=m4cq0jfqpb537431200 пияцтво
• https://dzen.ru/a/ZELxlgwZDkoRv2kq Генетические корни народов Европы по аутосомным ДНК
• https://stihi.ru/2024/09/02/6373?ysclid=m2lwzlrzik194882938 кров * почему россия немытая
• Ультиматум Путина

Законность вторжения России на Украину (2022) *

[455]

• https://postnauka.org/video/14284 Фонетика языков мира
• Зеленський, 16.10.2024.

Путін не шукає справедливого миру. Він збожеволів. Путін хоче лише війни і він не зміниться.

Ми не наївні. Україна не вірить і не повірить, що більшість росіян усвідомлюють справді глибину морального падіння їхньої держави. Але вони мають відчути падіння російської армії і це буде програшем їхньої ідеології війни.

• https://rustih.ru/igor-talkov-globus/ Игорь Тальков — Глобус
• https://russian.rt.com/inotv/2014-04-19/Illarionov-Putin-ne-skrival-chto Илларионов Путин
• Хотят ли русские — мира? Виктор Ерофеев 2017 [456], опитування 2023 [457]
• вислови про мову

https://englishaggeeva.wixsite.com/anna/post/2017/04/10/высказывания-великих-людей-о-языке

https://multiurok.ru/blog/tsitaty-velikikh-liudei-21.html

Скільки мов ти знаєш – стільки разів ти людина

• https://dzen.ru/a/ZOL_W5184ys6IOuc 1968 *
• https://www.chasipodii.net/article/13162/ Росія-Україна *
• https://ru.wikisource.org/wiki/Детство_(Суриков) 2 3 4
• https://ru.wikisource.org/wiki/В_полном_разгаре_страда_деревенская_(Некрасов) русская долюшка женская!
• https://ru.wikisource.org/wiki/Пословицы_русского_народа_(Даль)/Неправда_—_Ложь

https://stihi.ru/diary/peterhof/2013-10-11 Пословицы о лжи

• "Солженицын-империалист"

https://pub.wikireading.ru/76947 СЛАВЯНСКАЯ ТРАГЕДИЯ

https://ru.telegram-store.com/catalog/channels/politnavigator/117952 Солженицын еще страшнее Путина

Наряду с Солженицыным-антисоветчиком всегда существовал Солженицын-империалист

• [458] Сигачев М. И. Славянский национальный характер в работах мыслителей панславистской и славянофильской направленности
• В своей стране я словно иностранец. https://ru.wikisource.org/wiki/Русь_советская_(Есенин)
• https://ru.wikiquote.org/wiki/Александр_Исаевич_Солженицын
• "Россией принесено в мир Зла больше, чем любой другой страной."
• "автократия и любовь к рабству глубоко в крови русской нации"
• http://lit.lib.ru/w/wolodimerowa_l_w/stikhi_proza_posle_knig.shtml * раб *
• https://stihi.ru/diary/emma505/2022-04-09 Снова стыдно быть русским... А. Андреевский
• Солженицын
• Что же сказать о сегодняшней России? В ней политика наиболее удалена от нравственности.

Перерождение гуманизма (2000)

• Я, проработав над историей революции 50 лет, с огорчением убедился, что Государь Николай II хотя и был несомненно редкий пример христианина на троне, но он же был первый и основной виновник всего, как рухнуло в России, главный виновник. Он многое сделал для падения России до 1905 года, из этой пропасти спас его Столыпин. Но он ещё следующие 11 лет, до 17-го года, снова всё упустил, и в самом 17-м году совершил непростительные личные и государственные ошибки, приведшие потом к массовым людским гибелям. Поэтому меня коробит, что выделяется его роль едва ли не как первомученика, первострадальца и главы сонма святых. Поспешный жест.

Беседа с Витторио Страда (2000)

• переемная культура всегда непоправимо ниже перенимаемого образца

Исчерпание культуры? (1997)

• На таких огромных пространствах, как Россия, с нашими нынешними язвами нам никогда не справиться при пассивности народа.

Речь в Государственной Думе (1994)

• Кубанский край был весь оцеплен, оцеплена была Украина, со всех сторон.

Выступление в Ростовском университете (1994)

• Мы надломили народный хребет ещё в XVII веке, когда с безумием стали громить старообрядчество — самую грамотную, самую инициативную, самую яркую часть собственного народа. 12 миллионов человек объявили вне закона, хотя тогда и всего-то населения не намного больше было.

Выступление в Новосибирске, в Доме учёных Академгородка (1994)

Пётр после разгрома старообрядчества скрутил православию шею. Униженное положение православия в XVIII, XIX и начале XX века во многом и привело к трагедии 1917 года.

• церковный раскол. Во имя чего? А для вот этой панславистской идеи: чтобы как-нибудь ближе быть к Балканам, к южным славянам. Церковный раскол XVII века был такой удар по хребту русскому, который сказался и в 1917 году.

https://ru.wikiquote.org/wiki/Интервью_Александра_Солженицына_Станиславу_Говорухину

• Держать великую Империю — значит вымертвлять свой собственный народ.

https://ru.wikiquote.org/wiki/Как_нам_обустроить_Россию%3F

Надо перестать попугайски повторять: «мы гордимся, что мы русские», «мы гордимся своей необъятной родиной», «мы гордимся…».

• насилию нечем прикрыться, кроме лжи, а ложь может держаться только насилием.

Жить не по лжи! (1974) *

• насилие не живёт одно и не способно жить одно: оно непременно сплетено с ложью. Между ними самая родственная, самая природная глубокая связь: насилию нечем прикрыться, кроме лжи, а лжи нечем удержаться, кроме как насилием. Всякий, кто однажды провозгласил насилие своим методом, неумолимо должен избрать ложь своим принципом.

Нобелевская лекция (1972)

• Даже когда большинство населения вовсе безсильно помешать своим государственным руководителям – оно обречено на ответственность за грехи и ошибки тех.

Раскаяние и самоограничение как категории национальной жизни» (1973)

За чудовищную расправу со старообрядцами - кострами, щипцами, крюками и подземельями, еще два с половиной века продолженную бессмысленным подавлением двенадцати миллионов безответных безоружных соотечественников, разгоном их во все необжитые края и даже за края своей земли, - за тот грех господствующая церковь никогда не произнесла раскаяния.

• Война есть массовое, густое, громкое, яркое, но далеко не единственное проявление никогда не прекращённого многоохватного мирового насилия.

https://ru.wikiquote.org/wiki/Мир_и_насилие_(Солженицын)

• Вся мировая история показывает, что народы, создавшие империи, всегда несли духовный ущерб. Цели великой империи и нравственное здоровье народа несовместимы.

https://ru.wikiquote.org/wiki/Письмо_вождям_Советского_Союза

Изучением я убедился, что массовые кровавые революции всегда губительны для народов, среди которых они происходят.

Может быть, на обозримое будущее, хотим мы этого или не хотим, назначим так или не назначим, России всё равно сужден авторитарный строй? Может быть, только к нему она сегодня созрела?..

• /
• "историческая фонетика праславянского языка" / -ой -ке
• https://habr.com/ru/companies/timeweb/articles/557572/ Исторические чередования
• https://dzen.ru/a/ZDkHhB5o4GcoqRRM великие славянские палатализации
• http://old.russ.ru/antolog/vek/1990/5/furman.htm "обречены жить при диктатуре"
• /https://ru.wikisource.org/wiki/Задонщина/1858/Задонщина
• [459] ? В форме НЕПР река ДНЕПР часто упоминается в русских былинах.
• https://web.archive.org/web/20070610115747/http://www.starbel.narod.ru/mamaj.htm Поле Куликово. Сказания о битве на Дону Сказание о Мамаевом побоище
• https://proza.ru/2016/12/18/1635 Кержаки. Кто они?
• https://ruvera.ru/articles/jizn_staroverov 17 фактов о жизни староверов
• https://proza.ru/2018/06/04/497 Староверы-странники
• https://proza.ru/2018/06/23/1066 Панславизм как угроза современной Европе
• [460]
• https://proza.ru/2017/04/08/415
• https://archive.org/stream/shakhm1941/shakhm1941_djvu.txt
• https://newsland.com/post/5484559-iakoiu-bula-ukrayinska-mova-400-rokiv-tomu
• https://mybiblioteka.su/tom2/2-61596.html
• https://archive.org/stream/ugchenko/Ugchenko2_djvu.txt Фразеологічний словник східнослобожанських і степових говірок Донбасу
• щахматов "великорусская народность происхождения" 1916
• "филология и погодинская гипотеза"

https://archive.org/details/krym1904

https://dn790009.ca.archive.org/0/items/krym1904/krym1904.pdf

• русский / украинский менталитет особенности */*/*
• https://dzen.ru/a/WwFjSbzmfrmjBmDD
• https://m.ok.ru/group/62150545440973/topic/154568709237709?ysclid=lt4f3gotnm809821398
• /
• Маленька правдонька всі неправди переважить
• https://stihi.ru/2022/12/17/3370?ysclid=lsuemmp6ot722532037 \\\
• https://dzen.ru/a/YAlgJhmBHwwjeBRh Не обманешь - не проживешь
• https://proza.ru/2012/08/07/715?ysclid=lsud4yg8t535095747
• https://dzen.ru/a/Wnt8JUgmd4UbhtZ8 Россия покрылась ложью как коростой Шукшин
• https://newizv.ru/news/2018-07-10/vsya-rossiya-pokrylas-lozhyu-shvets-sobral-antirusskie-tsitaty-pisateley-267413?ysclid=lsucxs18ng814086551 *
• https://stihi.ru/2022/12/15/4098?ysclid=lsucwr0o8e585664849
• /Ложь — религия рабов и хозяев… Правда — бог свободного человека!
• https://proza.ru/2023/02/25/1446 сво / війна
• / https://www.rbc.ru/politics/03/06/2022/629936b49a7947e357c8d6ad
• \ https://lexicography.online/etymology/shansky/
• http://www.bolshoyvopros.ru/questions/3245258-kakova-etimologija-slova-chuchelo.html
• https://pishika.ru/ogorodnye-chuchela-kak-pishetsya-pravilno/
• / https://glosum.ru/Значение-слова-Чуча
• Категория:Русские поэты Украины
• Категория:Украинские поэты
• https://uk.wikiquote.org/wiki/Головна_сторінка
• https://uk.wikiquote.org/wiki/Російське_вторгнення_в_Україну_(з_2022)
• https://otvet.mail.ru/question/94522441 высловы про мову
• https://ru.wikisource.org/wiki/Резолюция_Клуба_русских_националистов_по_поводу_проекта_преподавания_на_„украинском“_языке
• https://litvek.net/chitat-online/654517-kniga-sergey-plohiy-russko-ukrainskaya-voyna-chitat-online
• Кобахидзе: Реваншизм России — главный вызов безопасности в регионе

23 апреля 2018 : https://eadaily.com/ru/news/2018/04/23/kobahidze-revanshizm-rossii-glavnyy-vyzov-bezopasnosti-v-regione

• Тотальная ложь [461]
• "а ми його надишем"
• "Російський менталітет"
• Брешуть невільники, вільні кажуть правду. Луцій Анней Сенека
• Російська демократія закінчується там, де починається українське питання. Винниченко Володимир Кирилович
• Демократія — погана форма правління, однак нічого кращого людство поки не придумало. Вінстон Черчилль

Демократия — плохая форма правления, однако ничего лучшего человечество не придумало.

• https://faqukrsx.ru/novini-ta-suspilstvo/kultura/171706-rosijskij-harakter-taemnicja-za-simoma-pechatkami.html
• Найважча робота — (це) думати.
• наврутся
• http://www.trend-city.ru/poslovicy-o-vojne?ysclid=lrqdo4w6eg136554824 Пословицы и поговорки о войне » текст, видео, картинки
• https://posloviz.ru/category/vojna/ Пословицы о войне
• https://proza.ru/2015/02/12/242?ysclid=lrqdlj2bgr433397529 Врать Анна Боднарук
• * налгутся
• https://wladimire.livejournal.com/125484.html * Пословицы о войне

--Микола Івкі (обговорення) 13:20, 23 січня 2024 (UTC)

• Моя думка: росіяни знову виберуть Путіна Президентом...

--Микола Івкі (обговорення) 13:26, 19 лютого 2024 (UTC)

2023

• https://citaty.info/topic/ukraincy
• https://citatu.ru/citaty-pro/ukraincy

• https://fr.wikiquote.org/wiki/Discussion:Voltaire#Citations_1
• Мирилка – це доброзичливий віршик для примирення [після сварки або образи]. Синонім до слова мирилки – примирення.
• https://oselyaua.com/koly-posvarylysya-45-garnyh-virshykiv-myrylok-dlya-ditej-ukrayinskoyu-movoyu/
• https://mamabook.com.ua/dutyachi-mirulku-ukrainskou-movou/
• https://mini-rivne.com/virshi_murulku/
  • https://deti-online.com/stihi/mirilki/
• Через тин вишня похилилася

(Мирилка)

Через тин вишня похилилася,

А дружка з дружкою посварилися.

Тобі яблучко, мені грушечка,

Не сварімося, помирімося, дружечко.

• Через тин вишня похилилася, А дружка з дружкою посварилися. Тобі яблучко, мені грушечка, Не сварімося, помирімося, дружечко.
• Україна завжди прагнула до свободи. Вольтер

Украина всегда стремилась к свободе.

L'Ukraine a toujours aspiré à être libre.

• Я расскажу вам про страну макаревич текст
• http://www.lyricshare.net/ru/andrey-makarevich/moya-strana-soshla-s-uma.html

https://stihi.ru/diary/igslav/2014-09-07 Моя страна сошла с ума * Андрей Макаревич

• "15 ноября 2023" "философ, член "Зиновьевского клуба" и Российского союза писателей Тимофей Сергейцев."

Не вміє розмовляти вживає багато слів-паразитів ну вот вообще так сказать

• https://forum.privet.com/viewtopic.php?t=240787
• https://naspravdi.info/novosti/chto-rossiya-dolzhna-sdelat-s-ukrainoy
• https://podcast.ru/e/0BGaTJfVc5H
• https://medialeaks.ru/0404tat-str-ria/
• https://pioneer-lj.livejournal.com/1873228.html
• https://pikabu.ru/story/chto_rossiya_dolzhna_sdelat_s_ukrainoy_po_mneniyu_odnogo_rossiyskogo_zhurnalista_8990301 Что Россия должна сделать с Украиной по мнению одного российского журналиста⁠⁠
• https://club.berkovich-zametki.com/?p=70080 Лазарь Фрейдгейм: Что Россия должна сделать с Украиной
• /
• [462] Ексрегіонал Царьов одним махом зіпсував 10-річну російську пропаганду
• [463] ...сивина зникне назавжди
• [464] Принципова різниця між українцями та росіянами – Макаревич
• -[465]
• "За что Россия борется на Украине" 6
• \
• https://sunja-edu.livejournal.com/481774.html?ysclid=losm9vhd6f768425346 Ермолов 27 января 1827
• https://studfile.net/preview/5853566/ Высказывания известных людей об Ингушах и Осетинах

• https://ruxpert.ru/Цитаты_об_Украине?ysclid=losncdbum7803947181 * Цитаты_об_Украине
• https://www.sports.ru/profile/1030964596/status/2001595/?ysclid=losnf6yx1z92672375 Высказывания великих людей о украинцах
• https://proza.ru/2022/04/23/1562?ysclid=losnek4o73617284700 Классики об окраинцах \
• https://topwar.ru/47060-dorevolyucionnye-russkie-ob-ukraincah-i-ukrainskoy-idee-zanimatelnye-citaty.html?ysclid=losnd8q4vj839219443 Дореволюционные русские об украинцах и украинской идее (занимательные цитаты)
• https://citaty.info/topic/ukraincy Цитаты на тему «украинцы»
• https://ru-polit.livejournal.com/7774237.html?ysclid=losnbm3uuf389959678 Классики об украинцах
• https://citatu.ru/citaty-pro/ukraincy?ysclid=losn9wuj9p43727849 Цитаты про украинцев
• /
• https://stihi.ru/2020/05/25/8005 Сам Пушкин – шовинист
• https://ru.wikisource.org/wiki/Клеветникам_России_(Пушкин)
• https://air-spb.ucoz.ru/news/2008-09-30-134 Пушкин - шовинист, ксенофоб и враг многонациональной духовности
• https://vk.com/topic-1274789_8942816 Пушкин - шовинист, ксенофоб и националист
• https://proza.ru/2016/06/07/368 Высказывания о чеченцах
• Высказывания об ингушах / украинцах / русских
• -Ветеран про загарбницьку політику СРСР і Росії - YouTube youtube.com›watch
• https://rozrobki.at.ua/load/ukrajinska_literatura/zagarbnicka_politika_rosijskoji_imperiji_za_poemoju_t_g_shevchenka_kavkaz/35-1-0-5837
• https://ru.wikisource.org/wiki/Теоретики_русского_самодержавия_(Черняев)
• Смирись, Кавказ: идет Ермолов! [466].
• Смирись, черкес! и запад и восток [467].
• https://yakovenkoigor.blogspot.com/2022/04/blog-post_5.html?m=1

https://www.yahoo.com/entertainment/archives-kremlin-mouthpiece-ria-publishes-092200579.html

https://ru.wikipedia.org/wiki/Что_Россия_должна_сделать_с_Украиной

https://ria.ru/20220403/ukraina-1781469605.html

• Найбільший хижак — людина ([468] Дрозд В. Катастрофа)
• Іврит: f, v... Палестинський діалект: f.
• https://be.wikipedia.org/wiki/Беларуская_фанетыка
• - "варвари космічної доби"

https://referatss.com.ua/work/leksichnij-sklad-poezij-v-simonenka/

• https://goroh.pp.ua/Римування/торговельний

будіве́льник відгодіве́льний заготіве́льник покріве́льник торговельник

годіве́льний зиміве́льний купіве́льний

• "В Україні, а не на Україні" Огієнко

https://goroh.pp.ua/Слововживання/україна

• реетимологізація

https://phil.duan.edu.ua/images/PDF/Full_issues/Issues/1_3_2012.pdf

https://archive.org/stream/pryzv2005/pryzv2005_djvu.txt Прізвища закарпатських українців. Історико-етимологічний словник

• укр. літ. часни́к замість сподіваного *чесник (пор. укр. [чесник], слн. čêsnik) є вторинною формою, що виникла, очевидно, в результаті зближення з ча́стий
• ВЕЖА ВИВІРКА ВИСТЕПКА "вівірка" / "вівериця" ПЕРЕПілка / ПЕРЕПЕЛИЦЯ білка / білиця

ТІТКА — ЕТИМОЛОГІЯ тютка ТЕТЕРВАК — ЕТИМОЛОГІЯ

[469] [470] [471]

[472] [473] [474]

• "Стоїть при дорозі на одній нозі"
• https://educador.narod.ru/index/chuchelo/0-1475

https://ru-etymology.livejournal.com/1068471.html

https://ru.wikisource.org/wiki/%D0%A2%D0%A1%D0%943/%D0%A7%D1%83%D1%87%D0%B0/%D0%94%D0%9E чуча чукча чучело

• ерзянська водська вепська карельська
• http://litopys.org.ua/litop/lit22.htm Вілікаїл / Викинт

lt Viligaila Vykintas 1219

• ІСТОРИЧНА ФОНОЛОГІЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
• https://ia800106.us.archive.org/32/items/istorychna_fonoloh/istorychna_fonoloh_text.pdf
• https://ua-mova.livejournal.com/1249521.html
• Вчені нарешті зрозуміли, звідки пішли індоєвропейські мови * meta.ua
• https://www.studmed.ru/view/bevzenko-sp-ukrayinska-dalektologya_91f19a859b0.html?page=6 Бевзенко С.П. Українська діалектологія 1980
• https://lingvoforum.net/index.php?topic=2698.0 обійстя
• https://chtivo.org.ua/literature/naukova/19666-istorichna-fonologija-ukrayinskoyi-movi.html
• http://izbornyk.org.ua/shevelov/shev.htm
• * https://archive.org/stream/istorychna_fonoloh/istorychna_fonoloh_djvu.txt
• https://philology.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2015/05/ІГ.-18-16.pdf * Історична граматика
• r2u.org.ua ***
• https://podskazok.net/ua/tsytaty/velyki-pro-pravdu-ta-brekhniu.html
• https://www.pravda.ru/news/culture/24402-viktor_erofeev_pisatel_priroda_russkogo_mata/ Єрофеєв
• https://nipalki.ru/znaya-tri-yazyka-uvazhal-russkiy-mat/
• https://ansari75.livejournal.com/1586443.html
• https://donenko.mirtesen.ru/blog/43994053413/Russkiy-mat-ili-netsenzurnaya-leksika.
• /
• https://vostlit.info/Texts/Dokumenty/Arabien/XX/1900-1920/Kawakibi/pred1.phtml ПРИРОДА ДЕСПОТИЗМА И ГИБЕЛЬНОСТЬ ПОРАБОЩЕНИЯ

АБД АБД АР-РАХМАН АЛЬ-КАВАКИБИ

• Список войн с участием России * List of wars involving Russia
• https://news.zhitomir.ua/post2893225
• https://grnt.media/other/zvidky-pohodyt-rosijska-zhorstokist-yak-imperiya-zla-znyshhyla-lyudske-u-simyah-rosiyan/
• https://probapera.org/publication/13/53550/rosijska-zhorstokist.html

• https://pan-baklazhan.livejournal.com/95943.html
• https://mysliwiec.livejournal.com/1647625.html
• https://streithahn.livejournal.com/315152.html
• https://ru.wikisource.org/wiki/О_русском_крестьянстве_(Горький) жестокость
• https://litresp.ru/chitat/ru/М/manujlov-viktor-vasiljevich/zhernova-19181953-boljshaya-chistka/3 Обломов
• https://ukraineclub.net/slovar-ukraineclub
• http://www.tezan.ru/slov_ukr.htm
• кавычка (от ковычька < ковыка 'запинка, помеха' < ковь. 'оковы, путы')

[475] СВО

• https://www.9111.ru/questions/7777777772080415/
• https://www.9111.ru/questions/7777777772199879/
• /
• https://aif.ru/politics/world/groznye_predznamenovaniya_nachnetsya_li_v_donbasse_voyn
• https://chelyabinsk-news.net/other/2022/01/24/341960.html
• https://www.rzn.info/news/2022/2/22/sovfed-razreshil-putinu-ispolzovat-vooruzhennye-sily-za-rubezhom-247384.html
• https://proza.ru/avtor/vrvarlamov&s=50
• https://www.9111.ru/questions/7777777771735332/
• [476] Цапать | Украсть. // 3. Приобретать каким-л. неблаговидным способом. // 2) перен. Присваивать, прикарманивать.

вы́цапать, аю, аешь, сов., что у кого-чего.(простореч.). Насильно или бесцеремонно отнять, добыть что-н. от кого-н., откуда-н.

заца́пать || Арестовать. || также чего. Присвоить, захватить. // 1. что. Присвоить себе что-н. 2. кого-что. Схватить, поймать, арестовать.

зацапывать 1) б) Арестовывать. 2) Присваивать чужое.

Нацапать чего, нахапать, нахватать. /// Цапать | Украсть. / Нацапать, накрасть.

Перецапать, перехватать, нахватать.

Подцапать подцапнуть что, подхватить или | подтибрить.

подца́пнуть, ну, нешь, сов. (к подцапывать), кого-что (простореч.). Схватить, утащить, украсть.

подцапывать 2) перен. Красть, тащить.

Прицапывать, прицапать, прицапнуть что, прихватить чужое, присвоить себе что, завладеть.

Сцапать | стянуть, украсть. // 1) б) Украсть. 2) б) перен. Лишить свободы, арестовать. // || Украсть (обл.).

ПІДЦА́ПАТИ Див. підца́пувати. ПІДЦА́ПУВАТИ Те саме, що кра́сти.

[477] СЛОВАРЬ ТАМБОВСКИХ ГОВОРОВ /208/ ЦАПАТЬ, ПОДЦАПАТЬ – украсть, унести.

[478] РЕЧЕВАЯ КУЛЬТУРА БЕЛОЗЕРЬЯ В ФОКУСЕ ГОВОРА ОДНОЙ ДЕРЕВНИ /263/ -цап-

[479] Уца́пать, -аю, -ают. гл. перех. сов. Утащить, зацепив когтями.

• [480] СРНГ 13 /140/ кацап кацапать

[481] ЖИВАЯ СТАРИНА 1898 /92/ кацапать царапать

[482] УЧЕНЫЕ ЗАПИСКИ ПЕТРОЗАВОДСКОГО ГОСУДАРСТВЕННОГО УНИВЕРСИТЕТА * кулугур

Теза Московії: "русские и украинцы – один народ"

https://www.niialt.ru/attachments/article/300/250918-1_ars_2018.pdf АЛТАЙСКО-РУССКИЙ СЛОВАРЬ

https://translate.academic.ru/pilum/la/ru/

https://korneslov.info/pilum-i-kompiljacija/

[483] 1 2 3

[484] ОРЕНБУРГСКИЙ ОБЛАСТНОЙ СЛОВАРЬ * кацап кержак кулугур хохол

[485] Скорбь кіевлянъ о потере Магдебургскаго права (1835) (современное стихотвореніе)

[486] wiki цитати

[487] прізвища імена

[488] Словник лемківскої говірки цапати Хватати, красти (в перен. знач.); хапати, лапати, поцупити.

?[489] москали

[490]

[491] Корне-кустовой словарь русского языка: 64.000 слов

[492] Обратный (инверсионный) cловарь русского языка Автор А.А.Зализняк

[493] Приростки * ?

[494] словари

[495] ПОСТАНОВЛЕНИЯ СТОГЛАВОГО СОБОРА

[496] Розкол

[497] Как я полностью перешёл на українську мову.

--Микола Івкі (обговорення) 11:28, 1 березня 2023 (UTC)

• Через війну:

— в мене і більшрсті сусідів вікна майже без шибок, деякі двері повідмикало;

— в мене і частини знайомих бували погіршення здоров’я.

Мабуть, більшість жителів України отримали погіршення здоров’я.

--Микола Івкі (обговорення) 12:04, 10 жовтня 2023 (UTC)

• Ґґ, Єє, Іі и Її.
• Рос. цензура наче діє на таких ділянках:

укр. абетка,

пошук Google,

новини Google,

Укр. радіо,

укр. Вікіпедія,

укр. словники,

рос.-укр. словники,

Дудаєв (Джохар).

--Микола Івкі (обговорення) 13:18, 27 жовтня 2023 (UTC)

2022

• "шлюб" "брак" кохання лікарня больница
• http://it-claim.ru/Projects/ASIS/SAS/SAS_pdf/SAS.pdf
• http://www.vox.com.ua/data/fun/2005/11/16/problema-dvomovnosti-u-nashomu-suspylstvi.html 2005
• http://www.inmo.org.ua/assets/files/2021/%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C-2021.pdf
• https://kolincinema.livejournal.com/6125.html Україна
• https://www.oa.edu.ua/ua/info/news/2020/21-02-01
• https://ridna.ua/2018/03/ukrajintsi-ta-rosiyany-naviky-okremo-2/ ***
• https://yatran.com.ua/blog/porvnyalne-movoznavstvo/
• [498] Бера закон
• [499] 3 . Т. Ф Р А Н К О ГРАМАТИЧНА БУДОВА УКРАЇНСЬКИХ ГІДРОНІМІВ
• [500] В. В. ЛУЧИК СЕРЕДНЬОНАДДНШРЯНСЬКА ПРАБАТЬКІВЩИНА СЛОВ’ЯН З ЛІНГВІСТИЧНОГО ПОГЛЯДУ
• [501] УКРАЇНСЬКА ЛЕКСИКА, ПОЗНАЧЕНА ЗАХІДНОСЛОВ’ЯНСЬКИМ ВПЛИВОМ, У ЗАПИСАХ Я. ГОЛОВАЦЬКОГО
• Івківці карта / мапа
• [502] Мапа села Івківці з вулицями та будинками
• [503] Івківці, на карті
• Івківка (річка) вп > Івка 2 Івківці 2
• [504] Гончарук зізнався, чому не зміг вичистити Авгієві стайні в Кабміні
• [505] Українізація від Лаврентія Берії. Секретна постанова 1953 року вимагала відійти від русифікації
• [506] Івківська громада

• [507] Історична довідка Медведівської сільської ради
• [508] Ивковцы *
• [509] Історія села Івківці
• [510] Залізнякові читання. Матеріали П`ятої наукової краєзнавчої конференції
• [511] Максим Залізняк:під покровом таємниці
• wikipedia:en:
• wikipedia:ru: --Микола Івкі (обговорення) 15:30, 5 травня 2022 (UTC)
• [512]. --Микола Івкі (обговорення) 14:08, 30 листопада 2022 (UTC)

Слова-паразити

• ...ну вот вообще так_сказать
• это самое
• http://noorysan.ru/xarakter-po-slovam-parazitam/
• http://www.bolshoyvopros.ru/questions/2194932-kakie-est-byvajut-slova-parazity-polnyj-perechen.html
• https://dzen.ru/a/WufpaS9XjAxyRolL
• https://www.liveinternet.ru/users/4419085/post354846729/
• https://www.kp.ru/daily/26517.3/3532730/
• https://russian7.ru/post/35-slov-parazitov-russkogo-yazyka-2/

--Микола Івкі (обговорення) 12:55, 20 листопада 2023 (UTC)

Вербна неділя

Добридень, пане Миколо!

Щиро вітаю з Вербною неділею! Щиро бажаю здоров'я! А для цього, як водиться сьогодні, треба Вас побити гілочками. Не я б'ю — верба б'є!

Знов маю приємність читати Ваші спостереження, напр. про переклади Хемінгуея.

— Yuri V (о•в) 19:05, 9 квітня 2023 (UTC).

Огірок

• Різновиди.

1. *агірок
2. *вгірок / *вгірки
3. *вгурок
4. во́гирок
5. во́гіро́к / вогірочок
6. воґурка
7. *вугирок
8. *вурок
9. гиро́к
10. гіро́к / гірочок
11. говіро́к
12. гогіро́к
13. *гоірок
14. гоїро́к
15. *гуїрок
16. гуро́к / гурочок
17. о́гиро́к
18. *огірець / огірці́
19. огіро́к / огірочок
20. огорок
21. огуре́ць
22. огурок / огурка
23. угірок / угірочок
24. угуре́ць
25. угуро́к
26. хірок

[513].

Зірочкою позначені слова, взяті з пошуку: "вгірки" "гурок".

• Пояснення різновидів.

Коротко.

*агірок < огірок

*вгірок < угірок

*вгурок < угурок

во́гирок < огирок

во́гіро́к < огірок

воґурка < огурка

*вугирок < вогирок

*вурок < гурок

гиро́к < огирок

гіро́к < огірок

говіро́к < гогірок

гогіро́к < огірок

*гоірок < гоїрок

гоїро́к < гогірок

*гуїрок < гоїрок

гуро́к < огурок

о́гиро́к < огорок

*огірець < огірок

огіро́к < огорок

огорок < *

огуре́ць < огурок

огурок / огурка < огуръ

угірок < огірок

угуре́ць < огурець

угуро́к < огурок

хірок < гірок

https://uk.wikisource.org/wiki/Словник_української_мови_(1937)/гірок

Чому у огірка гіркий кінчик ([514]).

https://uk.telegram-store.com/catalog/channels/harbuzovenamysto/101

• https://ua-etymology.livejournal.com/72888.html
• https://lingvoforum.net/index.php?topic=34959.0
• https://lingvoforum.net/index.php?topic=17597.0 *
• https://maksymus.wordpress.com/2014/01/16/313193/
• https://en.wiktionary.org/wiki/огурокъ * огірок
• https://slovnyk.me/dict/holoskevych/добро?ysclid=lkwj0yxwry728864968 Добро́, -ра́, -ру́, в -брі́; до́бра, дібр
• https://goroh.pp.ua/Етимологія/діброва#5607
• https://goroh.pp.ua/Етимологія/заміж
• https://goroh.pp.ua/Етимологія/огІрок
• Словник Грінченка.

--Микола Івкі (обговорення) 12:52, 31 травня 2023 (UTC)

--Микола Івкі (обговорення) 13:50, 27 липня 2023 (UTC)

Число пі

Кто и шутя и скоро пожелаетъ

Пи узнать число, ужъ знаетъ. Шенрок

• Різновид 1.

Вас я зараз зацікавлю,

Пі знайти число заставлю.

Вам я, отже ж, скажу таємничку:

Пі знайти число вже швидко.

Осінь 1967 — 01.09.1968.

Підказка.

Після другого рядка лічімо кількість букв у всіх словах.

π = 3,1415926536...

03.03.2024.

• Різновид 2.

1

Вас я зараз зацікавлю,

Пі знайти число заставлю.

2

Вам я, отже ж, скажу таємничку:

Пі знайти число вже легко.

Записати таємничку

Думайте швиденько.

Хай же три спочатку буде !

Згодом ще додати слід теж три.

Дописати три ще

Думайте швиденько.

3

Годі вже писати,

Треба пі шукати.

Пі легесенько знайти:

Треба тільки глянуть

У частину другу

Та підряд усе лічить.

П’ять і нуль додайте,

Кому та три крапки

Там, де треба, допишіть.

π = 3,1415926535 8979323846 2643383279 50...

09.06.1969 — 05.03.2024.

--Микола Івкі (обговорення) 13:33, 15 травня 2024 (UTC)

Поети. Дитинство

• https://stihi.pro/730-zaporozhskie-poety-i-pisateli.html
• https://www.mk-zap.ru/culture/2024/03/21/vsemirnyy-den-poezii-kakimi-talantami-bogata-zaporozhskaya-zemlya.html
• https://emlira.com/1-17-2017/aleksandr-melnik/russkaya-lira-v-stepyakh-ukrainy

Вибрано з укр. і рос. ВП поетів, які народились і переважно виросли в тих регіонах України, що нині окуповані Росією.

• Допомога.

Категорія:Українські поети 1686 *

Категорія:Українські поетеси 768 *

Категорія:Російські поети 391 *

Категорія:Російські поетеси 94 *

Категорія:Російськомовні українські поети 45 *

Категорія:Українські російськомовні поетеси 25

+ Категорія:Кримськотатарські поети 31

Категория:Украинские поэты 334 *

Категория:Поэты Украины 521 *

Категория:Поэтессы Украины 80

Категория:Русские поэты 2192 *

Категория:Русские поэтессы 58

Категория:Русские поэты Украины 27

Категория:Поэты Крыма 22

Категория:Крымскотатарские поэты 40

• Херсонщина.

1. Дніпрова Чайка (Василевська-Березіна Людмила Олексіївна)
2. Жук Михайло Іванович *
3. Кичинський Анатолій Іванович
4. Фомін Євген Павлович

1. Баранова Євгенія Олегівна
2. Кабанов Олександр Михайлович

• Запоріжчина.

1. Абліцов Олександр Іванович
2. Білокопитов Микола Григорович
3. Брацило Марина Анатоліївна
4. Вольвач Павло Іванович
5. Геньба Любов Григорівна
6. Діденко Василь Іванович *
7. Компанієць Лідія Олександрівна
8. Лиходід Микола Хомич
9. Лютий Григорій Іванович
10. Медко Олександр Олексійович
11. Нагнибіда Микола Львович
12. Ребро Петро Павлович
13. Рекубрацький Анатолій Захарович
14. Сухар Іван Потапович

1. Самченко Георгій Дмитрович (Єгор)

• Донеччина.

1. Бойко Григорій Пилипович (Грицько)
2. Катрич (Сугалова) Тетяна Іванівна
3. Комар Олег Юхимович (Орач) *
4. Рибалко Микола Олександрович
5. Сосюра Володимир Миколайович

1. Ківа Ія Янівна
2. Пляцковський Михайло Спартакович
3. Ревякіна Анна Миколаївна
4. Шаталов Сергій Анатолійович

• Луганщина.

1. Гайворонська Ганна Андріївна *
2. Чернявський Микита Антонович

1. Матусовський Михайло Львович
2. Мозговий Олексій Борисович

• Крим.

1. Гук В'ячеслав Анатолійович *
2. Липа Іван Львович

1. Кілеса В’ячеслав Володимирович
2. Левчин Рафаель Залманович
3. Поляков Андрій Геннадійович
4. Сельвінський Ілля Львович *
5. Скорий Сергій Анатолійович
6. Турбіна Ніка Георгіївна (Торбіна)

1. Алядін Шаміль
2. Аметов Джевдет Рамазанович
3. Болатуков Усеїн
4. Гірайбай Амді
5. Ґерай Гази II
6. Джавтобелі Зіядін
7. Джаманакли Керім
8. Кендже Джеміль
9. Лятіф-заде Абдулла
10. Меджитова Джеваріє
11. Муртаза Муміне
12. Нузет Мемет
13. Одабаш Абібулла Абдурешидович
14. Сеітумер Емін
15. Сейдамет Джеміль
16. Сулейман Максуд
17. Татаров Едем Амет оглу
18. Тинчеров Раїм
19. Тохтаргази Усеїн Шаміль
20. Умеров Нузет
21. Фазил Різа
22. Челебіджіхан Номан
23. Чобан-заде Бекір
24. Шакір-Алі Якуб
25. Шем'ї-заде Ешреф

• Севастополь.

1. Саша Красний / Брянський Олександр Давидович

--Микола Івкі (обговорення) 12:55, 3 квітня 2025 (UTC) --Микола Івкі (обговорення) 11:18, 3 березня 2026 (UTC)

Ввічливе звертання

• Ввічливий відмінок (кличний / звертальний).

іменники чоловічого / жіночого роду

однина

був репресований

• ВВічливі займенники (Ви, вони).

виникли пізніше

• повага до особистості
• БЛАВАТ http://ukrlit.org/slovnyk/блават
• Хтіли мене мати Восени віддати. А мати хотіли, А я не хотіла. [515]

---

• https://cyrillitsa.ru/tradition/82189-zvatelnyy-mestnyy-i-drugie-padezhi-ru.html

ЛІНГВІСТИЧНИЙ ЖАРТ * сміються з нас / сміються над нами [516]

А вокатив і датив, нейтрально-ввічливий займенник ти, дієслова недоконаного виду, фатичні питання є надійними виразниками української комунікативної культури – доброзичливості, сердечності, емоційності та щирості.

пошана повага ввічливість доброзичливість

https://otherreferats.allbest.ru/languages/01389830_0.html Кличний відмінок як мовний індикатор увічливої адресатності

кличний відмінок є особливим засобом репрезентації адресата: демонстрування поваги та респекту, а також солідарності, паритетності, доброзичливості, щирості, емоційності та інтимності.

В XIV–XV веках звательный падеж использовался как форма уважительного обращения к лицам более высокого социального ранга.

В польском языке звательный падеж (...) сохраняется как признак уважения к партнеру ([517]).

Кличний, відмінок донедавна, в радянські часи, був репресований, аби українська мова була подібною до [російської] ([518]).

в советское время ему отказывали в праве называться падежом, дали другое название - "клична форма". Потом объявили жертвой коммунистического режыма, дескать, отобрали у бедного украинского языка полноценный падеж, потому что такого не было в русском ([519]).

Микола Івкі (обговорення) 12:49, 31 березня 2025 (UTC)

Українська мова — не російська, не білоруська і не польська

Багато росіян давно кажуть / пишуть, що укр. мова — ніби рос. мова, зіпсована польс. мовою.

Один рос. академік заявив, що укр. мова — ніби діалект білоруської мови.

Мова тут іде про особливості відповідних літературних мов.

1. Укр. мова має тверду вимову приголосних перед е (веселесеньке), а рос., бр. і польс. мови не мають.
2. Укр. мова має перехід [и], [ы] > нова фонема /и/ (липа, риба), а рос., бр. і польс. мови не мають.
3. Укр. мова має гортанне [г (ɦ)] (горіх, гострий, гикавка, Ганна), а рос., бр. і польс. мови не мають. Білоруська мова має щілинне задньоязикове [г (ɣ)].
4. Укр. мова не має м'яких [ґь], [кь], [хь], а рос., бр. і польс. мови мають (на ноге [наґє], руке [рукє], мухе [мухє]).
5. Укр. мова має чергування і // е, і // о (Київ — Києва, Львів — Львова, Харків — Харкова; сім — семи, кінь — коня), а рос., бр. і польс. мови не мають.
6. Укр. мова має перехід ять > і (укр. літо, хліб), а рос., бр. і польс. мови не мають.
7. Укр. мова не має глухої вимови приголосних наприкінці слова, а рос., бр. і польс. мови мають (раб [рап], ров [роф], рог [рок], род [рот], раж [раш], раз [рас], хлеб [хлєп]; chleb [хлєп]).
8. Укр. мова має синтетичну (просту) форму майбутнього часу (спатиму, питиме, їстимуть), а рос., бр. і польс. мови не мають.
9. Укр. мова має пестливі дієслова (спатки, питки, їстки; спатусі, питоньки, їсточки), а рос., бр. і польс. мови не мають.
10. Укр. мова має слово воріженьки, а рос., бр. і польс. мови відповідного слова не мають.
11. Укр. мова близька до давньоруської (переклади "Плачу Ярославни"), а рос., бр. і польс. мови далекі.
12. Укр. мова не має зменшено-пестливих слів до слова путо, а рос., бр. і польс. мови мають (пу́тце, путцо, пу́ца, пуцо; pętca, pęca).

Наслідок.

Українці — не росіяни, не білоруси і не поляки.

--Микола Івкі (обговорення) 10:49, 19 квітня 2025 (UTC)

--Микола Івкі (обговорення) 13:20, 16 вересня 2025 (UTC)

--Микола Івкі (обговорення) 11:47, 15 грудня 2025 (UTC)

--Микола Івкі (обговорення) 13:26, 10 березня 2026 (UTC)

Українці — не росіяни *

• Передмова.

На початку липня знов і почув, і прочитав, що українці та росіяни, мовляв,— один народ.

Тобто навіщо, мов, одному народові мати дві держави. Таким чином хочуть виправдати сучасну агресію Росії проти України.

Понад сто років тому, після того як Росія програла війну з Японією,

рос. академіки визнали, що українці — не росіяни і укр. мова — не рос.

Але це визнання містить кілька десятків сторінок. Через це спробую пояснити набагато коротше.

• Мови.

Українська мова — єдина слов'янська мова, що має чергування о, е з і (Харків — Харкова Київ — Києва).

Через це українська мова — самостійна слов'янська мова (не рос. і не польськ.).

В українській мові панує тверда вимова перед е, а в рос. і польськ. — м'яка.

Через це українська мова — не рос. і не польськ.

Тому українці — не росіяни.

• Прізвища.

Серед росіян панують прізвища на -ов, -ев, -ин (-ын), прізвища типу присвійних прикметників.

На Подонні (Росія) понад 90 % рос. прізвищ мають наростки -ов, -ев, -ин.

Серед українців є відповідні прізвища на -ов, -ев (-єв), -ів (-їв), -ин (-їн).

Але в Україні такі прізвища не панують і не переважають.

Тому українці — не росіяни.

• Видатні люди. https://uk.wikipedia.org/wiki/Великі_українці

Українці і росіяни визначали видатних людей (відповідні опитування „Великі українці“ ([520]) і „Имя Россия“ ([521]).

Серед перших 12 найвидатніших людей у цих обговореннях — нікого спільного.

Тому українці — не росіяни.

• Післямова.

І за мовами, і за прізвищами, і за видатними людьми українці — не росіяни.

Це означає, що українці та росіяни — не один, а два народи.

[Ще не все.]

--Микола Івкі (обговорення) 12:00, 21 серпня 2017 (UTC)

--Микола Івкі (обговорення) 12:37, 21 серпня 2017 (UTC)

--Микола Івкі (обговорення) 11:18, 7 березня 2026 (UTC)

Росіяни — не слов'яни

• Слова без кореня вынуть подынуть вздынуть
• Слов'янське перше пом'якшення. Присвійні прикметники белочкин лисичкин старухин *
• https://siver.com.ua/publ/4-1-0-51
  • Днепр Ткать

На розвиток мов у цкнтрі РФ могли впливати сусідні мови; слов’янські укр., білоруська, балтійські голядська, литовська, латвійська, фінські мерянська, муромська, мещерська, ерзянська, мокшанська.

• Звук шва / [ə].

Рос мова при аканні часто має звук шва / [ə] ([522]).

Сусідні слов’янські і балтійські мови звука шва не мають.

Звук шва має фінська мокшанська мова.

Тобто рос. звук шва може мати фінське походження.

• Дзвінкі африкати.

• Рос. акання.

Рос мова при аканні часто має звук шва / [ə] ([523]).

Рос. акання може мати фінське походження.

Рос. мова має фінський субстрат.

новгород окання

Білоруське акання може мати балтійське походження.

Білоруська мова має балтський субстрат.

Прабалтійська мова мала збіг голосних *a та *o в *a, тобто *акання.

Балтійські литовська і латиська мови в рідних словах не мають короткого о,

• Кличний відмінок.

Українська мова має кличний відмінок (брате, сестро, друже, козаче, пастуше).

Для росіян кличний відмінок чужий (Боже, Господи — майже нічого).

У часи Союзу панував не вислів "кличний відмінок", а вислів "клична форма".

Раніш у серці Росії жили фінські племена меря, мурома тощо. Археологічні і лінгвістичні дані свідчать, що на фінські землі була міграція слов'янських і балтійських племен з України, Білорусі, Польщі, Литви, Латвії (Півторак Г. П. Діалектна ситуація в Київській Русі // Мовознавство. — 1993. — № 2. — С. 9 — 13).

Українська, білоруська, польська, також литовська і латиська мови кличний відмінок зберегли, а російська — ні. Фінські мови кличного відмінка не мають.

Росіяни — переважно нащадки суміші фінських, слов'янських, балтійських племен. Фінські племена часто запозичали мову слов'ян, але не подужали засвоїти кличний відмінок, який для слов'янських і балтійських племен був рідний, а для фінських — чужий.

Кличного відмінка росіяни не мають через те, що переселенців (слов'янських і балтійських племен разом) було менше, ніж місцевих (фінських племен).

Російська мова — переважно слов'янська.

Росіяни — переважно нащадки ослов'янених (обрусілих) фінських племен.

• Слов'янське друге пом'якшення.

Українці зберігають друге пом'якшення, зокрема чергування г — з, к — ц, х — с (нога — нозі, рука — руці, лелека — лелеці, муха — мусі, стріха — стрісі; луг — у лузі, бік — у боці, око — в оці, рух — у русі, вухо — у вусі).

Є також чергування ґ — дз (дзиґа — дзидзі, лелеґа — леледзі).

Друге пом'якшення було перед і < ѣ (ять) не тільки наприкінці слова.

Наприклад, пор. ціна і лит. kaina "ціна".

У слові ціна було друге пом'якшення к — ц.

Для росіян "ніжне" друге пом'якшення чуже.

Це означає, що зокрема, рос. цена — слово запозичене.

Якби росіяни мали переважно слов'янське походження, то вони зберегли б слов'янське друге пом'якшення і писали б, наприклад, *нозе, *руце, *мусе.

У словах слов'янського походження нога, рука, муха тощо росіяни пишуть не по-слов'янськи: ноге, руке, мухе.

• Наказовий спосіб.

Друга особа однини наказового способу раніше мала "ніжне" закінчення -и (-і).

Далі -и > -и / -ь / -й / -0.

Перед -и було слов'янське пом'якшення г > ж, к > ч (бігти — біжи, пекти — печи, лягти — ляж < ляжь < ляжи).

Раніше шиплячі ж, ч були м'які.

Пор. рос. беги, пеки, ляг < лягъ.

Рос. -ги- < -гы-, -ки- < -кы-.

Раніше друга особа однини наказового способу "грубих" закінчень -ы, -ъ не мала.

Якби росіяни мали переважно слов'янське походження, то вони зберегли б слов'янське пом'якшення г > ж, к > ч і писали б, наприклад, *бежи, *печи, *ляжь.

У словах слов'янського походження бежать, печь, лечь тощо росіяни пишуть не по-слов'янськи: беги, пеки, ляг.

27.02.2017.

--Микола Івкі (обговорення) 12:32, 10 вересня 2025 (UTC)

--Микола Івкі (обговорення) 12:22, 5 березня 2026 (UTC)

Питання з оформлення списку

а, які, власне питання? Зараз, наприклад, я привів посилання до вигляду Вікіпедії, з іменованим ref (ref name). Відтак, «гінтуючи» (навівши на слово), де є такий реф., воно показує, з якого словника/джерела узято, а кому бракує, — то може навіть клацнути і його перекине на саме́ посилання унизу. Можна й цифри використати, як було, але самі по сабі вони інфи не несуть, як у мапі, потрібна легенда, без котрої не читається. Цифри —  якщо нумерований список — це #, список з ∙  — це крапка —  ті кнопки — оформлення списку є в панелі (верхня, правіше слова Формат). Ряд символів ¹²³⁴⁵ я додав на панель унизу, ті символи більше для етимології придатні, бо вик. у розрізненні окремих слів Albedo (обговорення) 11:41, 30 квітня 2025 (UTC)

Зозулині черевички

Цю назву мають, зокрема, журавець лучний, купина запашна, льонок звичайний, первоцвіт весняний, сокирки польові, фіалка триколірна ([524]).

--Микола Івкі (обговорення) 13:44, 18 липня 2025 (UTC)

Слово о полку Ігоревім

Факти — річ уперта

• [525] кольори

https://gallery.ddt-chkalov.ru/wp-content/uploads/2024/04/2f988d59f79e1581be6ae86e726d0ddf.pdf

[526]

https://ruvera.ru/articles/cvet_krasnyj

https://krasniykarandash.ru/ideas/istoriya-tsveta-krasnyy-ili-krasivyy-/

• г к х кличний відмінок *
• ru wp Заболоцький Риленков шедеври ??
• ru Плач Ярославни Жуковський Майков Заболоцький Гербель шедеври ??
  • https://feb-web.ru/feb/slovbul/bul-abc/bul/bul-1516.htm *

--Микола Івкі (обговорення) 12:14, 8 серпня 2025 (UTC)

• https://voplit.ru/article/kogda-bylo-napisano-slovo/
• https://topwar.ru/196167-kogda-bylo-napisano-slovo-o-polku-igoreve.html
• https://www.ras.ru/digest/showdnews.aspx?id=8a726463-8b97-411c-8137-973a7afb6cec
• /https://feb-web.ru/feb/slovo/critics/isl/isl-029-.htm
• https://1981dn.livejournal.com/32694.html
• https://feb-web.ru/feb/slovoSS/ss-abc/ss4/ss4-0351.htm
• https://niv.ru/doc/dictionary/regiment-of-igor/index.htm
• /https://azbyka.ru/otechnik/Istorija_Tserkvi/slovo-o-polku-igoreve-vzgljad-lingvista/ *

---

• задонщина плач 4 ? причит* парал*ельно
  • http://lib.pushkinskijdom.ru/default.aspx?tabid=4980
• «Доне, Доне, быстрая река, прорыла еси ты каменные горы и течеши в землю Половецкую. Прилѣлѣй моего господина Микулу Васильевича ко мнѣ!»

«Се уже веселие мое пониче во славном граде Москве, и уже не вижу своего государя Тимофея Волуевича в животѣ!»

«Се уже обѣмя нам солнце померкло в славном граде Москвѣ, припахнули к нам от быстрого Дону полоняныа вѣсти, носяще великую бѣду: и выседоша удальцы з боръзыхъ коней на суженое мѣсто на полѣ Куликове на речке Непрядве!»

171 = 1000 * 13 / 76 * 2 2 9 * 21 19 36

• «О Дон, Дон, быстрая река, прорыла ты каменные горы и течешь в землю Половецкую. Принеси на своих волнах моего господина Микулу Васильевича ко мне!»

«Вот уже веселие мое поникло в славном городе Москве, и уже не увижу я своего государя Тимофея Волуевича живым!»

«Вот уже для нас обеих солнце померкло в славном городе Москве, домчались к нам с быстрого Дона горестные вести, неся великую печаль: повержены наши удальцы с борзых коней на суженом месте на поле Куликовом, на речке Непрядве!»

313 = 1000 * 25 / 80 * 6 4 15 * 24 19 37

• https://eor.dgu.ru/lectures_f/Малецкая/project/p12aa1.html
• https://facetia.ru/node/4726

--Микола Івкі (обговорення) 11:19, 21 лютого 2026 (UTC)

Плач Ярославни

Усе підлягає обчисленню і вимірюванню. Д. Дідро ([527])

Плач Ярославни — поетична вершина "Слова о полку Ігоревім".

"Слово о полку Ігоревім" створене наприкінці XII ст., до монголо-татарської навали.

На той час короткі голосні ъ, ь майже зникли.

Раніше, 1996 — 1997, уже досліджував за різними звуковими рисами і "Слово о полку Ігоревім", і "Плач Ярославни".

1997 виявив, що "Плач Ярославни" помітно відрізняє від "Слова о полку Ігоревім" частота кінцевих приголосних звуків слів тексту.

"Плач Ярославни" має набагато менше значення цієї риси

(тобто плач Ярославни голосний має набагато більшу частоту кінцевих голосних звуків).

Чиї переклади за частотою кінцевих приголосних звуків ближчі до давнього тексту "Плачу Ярославни" ?

Уже досліджено понад три десятки перекладів.

Можливо, якісь переклади досліджено неправильно (через недогляд).

Але вже ясно однозначно: найближчі переклади — українські !!

Тобто давньоруська і українська мови — близькі,

а давньоруська і російська / білоруська / польська мови — далекі.

Тоді давньоруська мова — це давньоукраїнська мова.

• https://uk.wikisource.org/wiki/Кобзарь_(1876)/Том_1/Плач_Ярославни

https://poembook.ru/poem/3113985-Plač-Yaroslavni

https://ozlib.com/814711/literatura/perevodchik_sozdatel_metateksta_dvuh_yaroslavnah_vostochnoslavyanskoy_poezii

https://www.kritika24.ru/page.php?id=2366

https://fantlab.org/work679968

---

• [528] Шевченко лучше всех перевел «Плач Ярославны»
• https://valya-15.livejournal.com/62000.html
• https://uchenik.top/plach-yaroslavny-perevody-raznyh-avtorov/
• https://uk.wikisource.org/wiki/Слово_о_полку_Ігоревім * * Степан Руданський
• https://uk.wikisource.org/wiki/Слово_о_пълку_Игоревѣ *
• https://uk.wikisource.org/wiki/Слово_про_похід_Ігорів_(Гребінка)
• https://uk.wikisource.org/wiki/Плач_Ярославни * * Маркіян Шашкевич
• https://ukrainopedia.fandom.com/wiki/Слово_о_полку_Ігоревім_(Переклад_Максима_Рильського)
• https://ukrainopedia.fandom.com/wiki/Слово_о_полку_Ігоревім
• махновець слово о полку ігоревім переклад
• https://be.wikisource.org/wiki/Слова_пра_паход_Ігараў
• https://ru.wikisource.org/wiki/Слово_о_полку_Игореве

https://ru.wikisource.org/wiki/Слово_о_полку_Игореве/Текст

https://ru.wikisource.org/wiki/Плач_Ярославны *

• https://uk.wikisource.org/wiki/Кобзарь_(1876)/Том_1/Плач_Ярославни
• http://nevmenandr.net/cgi-bin/trans.py?it=b2

Перетворення текстів

Виділення останньої літери усіх слів (риска перед останньою буквою). Для приголосних можливе додавання ъ / ь.

--Микола Івкі (обговорення) 13:24, 21 липня 2025 (UTC)

Обробка текстів

• • а я е / ё є э о ѣ і / ї и ы у ю ъ ь a / ą e / ę o / ó i y u
• Давній текст (паперове джерело) а / (-а) 19 я 4 е 16 о 17 ѣ 18 и 22 ы 8 у 9 ю 19 ъ 22 ь 4

165 19 + 4 + 16 + 17 + 18 + 22 + 8 + 9 + 19 + 22 + 4 = 158 (22 + 4) / 158 * 1000 = 165

424 = (18 / 2 + 22 + 8 + 9 + 19) / 158 * 1000

• • ru Давній текст 2 [529] а / (-а) 16 я 5 е 16 о 17 ѣ 17 и 21 ы 8 у 9 ю 19 ъ 23 ь 5

179 16 + 5 + 16 + 17 + 17 + 21 + 8 + 9 + 19 + 23 + 5 = 156 (23 + 5) / 156 * 1000 = 179

420 = (17 / 2 + 21 + 8 + 9 + 19) / 156 * 1000

1. it Р. Поджолі [530] a 44 e 43 o 51 i 33 y 1 u 3 ъ 25 ь 6

   -15 150 44 + 43 + 51 + 33 + 1 + 3 + 25 + 6 = 206 (25 + 6) / 206 * 1000 = 150

   180 = (33 + 1 + 3) / 206 * 1000

2. Л. Гребінка [531] а 22 я 2 е 21 є 1 о 21 і 28 и 19 у 13 ю 7 ъ 23 ь 6

   13 178 22 + 2 + 21 + 1 + 21 + 28 + 19 + 13 + 7 + 23 + 6 = 163 (23 + 6) / 163 * 1000 = 178 178 - 165 = 13

   353 = (28 + 19 / 2 + 13 + 7) / 163 * 1000

3. С. Руданський [532] а 24 я 6 е 26 є 13 о 24 і 32 и 33 у 11 ю 7 ъ 29 ь 10

   16 181 24 + 6 + 26 + 13 + 24 + 32 + 33 + 11 + 7 + 29 + 10 = 215 (29 + 10) / 215 * 1000 = 181

   309 = (32 + 33 / 2 + 11 + 7) / 215 * 1000

4. it Э. Саронне [533] a 36 e 39 o 49 i 35 y 1 u 2 ъ 26 ь 10

   17 182 36 + 39 + 49 + 35 + 1 + 2 + 26 + 10 = 198 (26 + 10) / 198 * 1000 = 182

   192 = (35 + 1 + 2) / 198 * 1000

5. Л. Махновець (паперове джерело) а 17 я 1 е 15 є 3 о 20 і 30 и 22 у 13 ю 8 ъ 25 ь 4

   19 184 17 + 1 + 15 + 3 + 20 + 30 + 22 + 13 + 8 + 25 + 4 = 158 (25 + 4) / 158 * 1000 = 184

   392 = (30 + 22 / 2 + 13 + 8) / 158 * 1000

6. М. Рильський [534] а 16 я 4 е 17 є 1 о 21 і 25 и 24 у 16 ю 11 ъ 26 ь 6

   27 192 16 + 4 + 17 + 1 + 21 + 25 + 24 + 16 + 11 + 26 + 6 = 167 (26 + 6) / 167 * 1000 = 192

   383 = (25 + 24 / 2 + 16 + 11) / 167 * 1000

7. О. Огоновський [535] а 21 я 2 е 21 є 2 о 29 і 23 и 31 у 10 ю 5 ъ 33 ь 5

   44 209 21 + 2 + 21 + 2 + 29 + 23 + 31 + 10 + 5 + 33 + 5 = 182 (33 + 5) / 182 * 1000 = 209

   294 = (23 + 31 / 2 + 10 + 5) / 182 * 1000

8. Т. Шевченко [536] а 30 я 6 е 26 є 9 о 17 і 38 и 21 у 13 ю 11 ъ 29 ь 21

   61 226 30 + 6 + 26 + 9 + 17 + 38 + 21 + 13 + 11 + 29 + 21 = 221 (29 + 21) / 221 * 1000 = 226

   328 = (38 + 21 / 2 + 13 + 11) / 221 * 1000

9. І. Огієнко [537] а 39 я 10 е 33 є 5 о 27 і 52 и 26 у 21 ю 6 ъ 51 ь 16

   69 234 39 + 10 + 33 + 5 + 27 + 52 + 26 + 21 + 6 + 51 + 16 = 286 (51 + 16) / 286 * 1000 = 234

   322 = (52 + 26 / 2 + 21 + 6) / 286 * 1000

10. П. Мирний [538] а 38 я 10 е 24 є 6 о 28 і 24 и 21 у 15 ю 7 ъ 40 ь 13

    70 235 38 + 10 + 24 + 6 + 28 + 24 + 21 + 15 + 7 + 40 + 13 = 226 (40 + 13) / 226 * 1000 = 235

    250 = (24 + 21 / 2 + 15 + 7) / 226 * 1000

11. М. Максимович [539] а 35 я 9 е 15 є 0 о 31 і 32 и 17 у 11 ю 9 ъ 41 ь 9

    74 239 35 + 9 + 15 + 0 + 31 + 32 + 17 + 11 + 9 + 41 + 9 = 209 (41 + 9) / 209 * 1000 = 239

    289 = (32 + 17 / 2 + 11 + 9) / 209 * 1000

12. М. Шашкевич [540] а 14 я 2 е 12 є 9 о 20 і 25 и 15 у 12 ю 12 ъ 29 ь 11

    83 248 14 + 2 + 12 + 9 + 20 + 25 + 15 + 12 + 12 + 29 + 11 = 161 (29 + 11) / 161 * 1000 = 248

    351 = (25 + 15 / 2 + 12 + 12) / 161 * 1000

13. be М. Горецький [541] а 31 я 5 е 16 э 1 о 7 і 16 и 0 ы 16 у 13 ю 13 ъ 33 ь 11

    107 272 31 + 5 + 16 + 1 + 7 + 16 + 0 + 16 + 13 + 13 + 33 + 11 = 162 (33 + 11) / 162 * 1000 = 272

    358 = (16 + 0 + 16 + 13 + 13) / 162 * 1000

14. ru Д. Лихачов [542] а 17 я 6 е 29 о 28 и 8 ы 15 у 5 ю 9 ъ 38 ь 7

    113 278 17 + 6 + 29 + 28 + 8 + 15 + 5 + 9 + 38 + 7 = 162 (38 + 7) / 162 * 1000 = 278

    228 = (8 + 15 + 5 + 9) / 162 * 1000

15. І. Франко [543] а 27 я 9 е 11 є 0 о 26 і 32 и 32 у 10 ю 3 Ъ 46 ь 13

    117 282 27 + 9 + 11 + 0 + 26 + 32 + 32 + 10 + 3 + 46 + 13 = 209 (46 + 13) / 209 * 1000 = 282

    292 = (32 + 32 / 2 + 10 + 3) / 209 * 1000

16. ru Л. Мей [544] а 17 я 10 е 28 о 28 и 9 ы 14 у 12 ю 5 ъ 35 ь 15

    124 289 17 + 10 + 28 + 28 + 9 + 14 + 12 + 5 + 35 + 15 = 173 (35 + 15) / 173 * 1000 = 289

    231 = (9 + 14 + 12 + 5) / 173 * 1000

17. Н. Забіла [545] а 16 я 7 е 16 є 2 о 13 і 23 и 18 у 18 ю 5 ъ 35 ь 15

    133 298 16 + 7 + 16 + 2 + 13 + 23 + 18 + 18 + 5 + 35 + 15 = 168 (35 + 15) / 168 * 1000 = 298

    327 = (23 + 18 / 2 + 18 + 5) / 168 * 1000

18. ru В. Капніст [546] а 19 я 7 е 26 о 23 и 8 ы 11 у 9 ю 8 ъ 38 ь 13

    150 315 19 + 7 + 26 + 23 + 8 + 11 + 9 + 8 + 38 + 13 = 162 (38 + 13) / 162 * 1000 = 315

    222 = (8 + 11 + 9 + 8) / 162 * 1000

19. О. Олесь [547] а 21 я 9 е 25 є 4 о 25 і 16 и 25 у 12 ю 3 ъ 58 ь 8

    155 320 21 + 9 + 25 + 4 + 25 + 16 + 25 + 12 + 3 + 58 + 8 = 206 (58 + 8) / 206 * 1000 = 320

    211 = (16 + 25 / 2 + 12 + 3) / 206 * 1000

20. be Я. Купала [548] а 44 я 6 е 21 э 1 о 6 і 21 и 2 ы 25 у 19 ю 9 ъ 53 ь 20

    157 322 44 + 6 + 21 + 1 + 6 + 21 + 2 + 25 + 19 + 9 + 53 + 20 = 227 (53 + 20) / 227 * 1000 = 322

    335 = (21 + 2 + 25 + 19 + 9) / 227 * 1000

21. pl Ю. Тувім [549] a 29 e 41 o 10 i 14 y 14 u 7 ъ 47 ь 11

    170 335 29 + 41 + 10 + 14 + 14 + 7 + 47 + 11 = 173 (47 + 11) / 173 * 1000 = 335

    202 = (14 + 14 + 7) / 173 * 1000

22. ru В. Жуковський [550] а 18 я 6 е 24 о 20 и 9 ы 21 у 12 ю 10 ъ 42 ь 19

    172 337 18 + 6 + 24 + 20 + 9 + 21 + 12 + 10 + 42 + 19 = 181 (42 + 19) / 181 * 1000 = 337

    287 = (9 + 21 + 12 + 10) / 181 * 1000

23. ru А. Тарковський; Т. Шевченко [551] а 22 я 10 е 32 о 19 и 23 ы 14 у 12 ю 10 ъ 52 ь 33

    209 374 22 + 10 + 32 + 19 + 23 + 14 + 12 + 10 + 52 + 33 = 227 (52 + 33) / 227 * 1000 = 374

    260 = (23 + 14 + 12 + 10) / 227 * 1000

24. ru М. Заболоцький [552] а 18 я 21 е 31 о 18 и 13 ы 19 у 9 ю 7 ъ 62 ь 29

    236 401 18 + 21 + 31 + 18 + 13 + 19 + 9 + 7 + 62 + 29 = 227 (62 + 29) / 227 * 1000 = 401

    211 = (13 + 19 + 9 + 7) / 227 * 1000

25. ru М. Гербель [553] а 21 я 21 е 26 о 26 и 12 ы 18 у 7 ю 8 ъ 56 ь 39

    241 406 21 + 21 + 26 + 26 + 12 + 18 + 7 + 8 + 56 + 39 = 234 (56 + 39) / 234 * 1000 = 406

    192 = (12 + 18 + 7 + 8) / 234 * 1000

26. ru К. Бальмонт [554] а 20 я 10 е 27 о 20 и 11 ы 15 у 7 ю 1 ъ 50 ь 29

    251 416 20 + 10 + 27 + 20 + 11 + 15 + 7 + 1 + 50 + 29 = 190 (50 + 29) / 190 * 1000 = 416

    179 = (11 + 15 + 7 + 1) / 190 * 1000

27. ru М. Деларю [555] а 26 я 5 е 24 о 13 и 3 ы 13 у 7 ю 7 ъ 53 ь 21

    265 430 26 + 5 + 24 + 13 + 3 + 13 + 7 + 7 + 53 + 21 = 172 (53 + 21) / 172 * 1000 = 430

    174 = (3 + 13 + 7 + 7) / 172 * 1000

28. ru І. Козлов [556] а 31 я 10 е 34 о 24 и 24 ы 10 у 8 ю 4 ъ 71 ь 49

    288 453 31 + 10 + 34 + 24 + 24 + 10 + 8 + 4 + 71 + 49 = 265 (71 + 49) / 265 * 1000 = 453

    174 = (24 + 10 + 8 + 4) / 265 * 1000

29. ru А. Майков [557] а 14 я 2 е 27 о 21 и 9 ы 19 у 6 ю 4 ъ 60 ь 25

    290 455 14 + 2 + 27 + 21 + 9 + 19 + 6 + 4 + 60 + 25 = 187 (60 + 25) / 187 * 1000 = 455

    203 = (9 + 19 + 6 + 4) / 187 * 1000

30. ru Н. Рыленков [558] а 20 я 12 е 23 о 23 и 22 ы 12 у 11 ю 2 ъ 61 ь 45

    294 459 20 + 12 + 23 + 23 + 22 + 12 + 11 + 2 + 61 + 45 = 231 (61 + 45) / 231 * 1000 = 459

    203 = (22 + 12 + 11 + 2) / 231 * 1000

31. de Р. Рільке [559] a 6 e 9 o 2 i 10 y 0 u 14 ъ 171 ь 7

    648 813 6 + 9 + 2 + 10 + 0 + 14 + 171 + 7 = 219 (171 + 7) / 219 * 1000 = 813

    110 = (10 + 0 + 14) / 219 * 1000

--Микола Івкі (обговорення) 13:19, 18 серпня 2025 (UTC)

8

• https://newlit.ru/~temnuhin/4082.html
• https://feb-web.ru/feb/slovenc/es/es4/es4-1091.htm?cmd=p
• https://nsportal.ru/ap/library/drugoe/2016/04/04/slovo-o-polku-igoreve-v-perevodah-razlichnyh-avtorov

https://урок.рф/library/perevodi_slova_o_polku_igoreve_064125.html

https://otvet.mail.ru/question/172151309

https://stihi.ru/2018/10/24/2381

https://valya-15.livejournal.com/62000.html?es=2

https://studfile.net/preview/7016938/page:19/

https://newsland.com/post/1366878-plach-iaroslavny-na-drevnerusskom-sovremennom-russkom-i-na-malorusskom

https://proza.ru/2022/03/13/238

https://stihi.ru/2013/12/12/5423

https://orthedu.ru/nbpi/nbpi/posobia/litera/slovo.htm

https://www.literaturus.ru/2016/03/tekst-plach-jaroslavny-slovo-o-polku-igoreve.html *

Давній текст 2

• Ярославнын-ъ глас-ъ слышит-ъ: зегзице-ю незнаем-ь, ран-о кычет-ь: полеч-ю, реч-е, зегзице-ю п-о Дунаев-и; омоч-ю бебрян-ъ рукав-ъ в-ъ Каял-ѣ рѣц-ѣ, утр-у Княз-ю кровавы-я ег-о ран-ы н-а жестоцѣм-ъ ег-о тѣл-ѣ.
• Ярославн-а ран-о плачет-ъ в-ъ Путивл-ѣ н-а забрал-ѣ, аркуч-и: -о вѣтр-ѣ! вѣтрил-о! чем-у Господин-е насильн-о вѣеш-и? Чем-у мычеш-и Хиновьскы-я стрѣлк-ы н-а свое-ю н-е трудно-ю крилц-ю н-а мое-я лад-ы во-и? Мал-о л-и т-и бяшет-ъ гор-ъ под-ъ облак-ы вѣят-и, лелѣюч-и корабл-и н-а син-ѣ мор-ѣ? Чем-у Господин-е мо-е веселі-е п-о ковылі-ю развѣ-я?
• Ярославн-а ран-о плачет-ь Путивл-ю город-у н-а заборол-ѣ, аркуч-и: -о Днепр-е словутиц-ю! т-ы пробил-ъ ес-и каменны-я гор-ы сквоз-ѣ земл-ю Половецку-ю. Т-ы лелѣял-ъ ес-и н-а себ-ѣ Святославл-и носад-ы д-о плък-у Кобяков-а: възлелѣй-ь господин-е мо-ю лад-у к-ъ мн-ѣ, -а бых-ъ неслал-а к-ъ нем-у слез-ъ н-а мор-е ран-о.
• Ярославн-а ран-о плачет-ъ к-ъ Путивл-ѣ н-а забрал-ѣ, аркуч-и: свѣтло-е -и тресвѣтло-е слънц-е! всѣм-ъ тепл-о -и красн-о ес-и: чем-у господин-е простр-е горячю-ю сво-ю луч-ю н-а лад-ѣ во-и? в-ъ пол-ѣ безводн-ѣ жажде-ю им-ь луч-и съпряж-е, туго-ю им-ъ тул-и затч-е.

Давній текст

• Н-а Дуна-и Ярославнын-ъ глас-ъ с-я слышит-ъ, зегзице-ю, незнаем-а, ран-о кычет-ь: "Полеч-ю,— реч-е,— зегзице-ю п-о Дунаев-и, омоч-ю бебрян-ъ рукав-ъ в-ъ Каял-ѣ рѣц-ѣ, утр-у Княз-ю кровавы-я ег-о ран-ы н-а жестоцѣм-ъ ег-о тѣл-ѣ".
• Ярославн-а ран-о плачет-ъ в-ъ Путивл-ѣ н-а забрал-ѣ, аркуч-и: "-О вѣтр-ѣ, вѣтрил-о! Чем-у, господин-е, насильн-о вѣеш-и? Чем-у мычеш-и хиновьскы-я стрѣлк-ы н-а свое-ю нетрудно-ю крилц-ю н-а мое-я лад-ы во-и? Мал-о л-и т-и бяшет-ъ гор-ѣ под-ъ облак-ы вѣят-и, лелѣюч-и корабл-и н-а син-ѣ мор-ѣ? Чем-у, господин-е, мо-е веселі-е п-о ковылі-ю развѣ-я?"
• Ярославн-а ран-о плачет-ь Путивл-ю город-у н-а заборол-ѣ, аркуч-и: "-о Днепр-е Словутиц-ю! Т-ы пробил-ъ ес-и каменны-я гор-ы сквоз-ѣ земл-ю Половецку-ю. Т-ы лелѣял-ъ ес-и н-а себ-ѣ Святославл-и насад-ы д-о плък-у Кобяков-а. Възлелѣй-ь, господин-е, мо-ю лад-у к-ъ мн-ѣ, абых-ъ н-е слал-а к-ъ нем-у слез-ъ н-а мор-е ран-о".
• Ярославн-а ран-о плачет-ъ в-ъ Путивл-ѣ н-а забрал-ѣ, аркуч-и: "Свѣтло-е -и тресвѣтло-е слънц-е [!] Всѣм-ъ тепл-о -и красн-о ес-и! Чем-у, господин-е, простр-е горячю-ю сво-ю луч-ю н-а лад-ѣ во-и, в-ъ пол-ѣ безводн-ѣ жажде-ю им-ь луч-и съпряж-е, туго-ю им-ъ тул-и затч-е?"

Т. Шевченко

• В-ъ Путивл-і град-і в-ъ-ранц-і ран-о

Співа-є-плач-е Ярославн-а, Як-ъ т-а зозуленьк-а ку-є, Словам-и жал-ю дода-є. „Полеч-у, каж-е, зигзице-ю, Тиє-ю чайко-ю-вдовице-ю, Т-а п-о-над-ъ Доном-ъ полеч-у, Рукав-ъ бобровий-ь омоч-у В-ъ ріц-і Каял-і; -і н-а тіл-і Н-а княжім-ъ білім-ъ помарнілім-ъ Оми-ю кров-ъ сух-у, — отр-у Глибоки-ї, тяжки-ї ран-и...“

• -І квилит-ь-плач-е Ярославн-а

В-ъ Путивл-і ран-о н-а вал-у: „Вітрил-о, вітр-е мій-ь єдиний-ь, Легкий-ь, крилатий-ь господин-е! Н-а-щ-о н-а дужом-у крил-і, Н-а вс-і люби-ї мо-ї, Н-а княз-я, лад-о мо-є мил-е, Т-и ханов-и метаєш-ъ стріл-и? Н-е мал-о неб-а -і земл-і -І мор-я синёг-о! Н-а мор-і Гойдай-ь насад-и корабл-і! -А т-и, прелютий-ь... гор-е, гор-е! Мо-є веселі-є украв-ъ, В-ъ степ-у н-а тирс-і розібгав-ъ!“

• Суму-є, квилит-ь-плач-е ран-о

В-ъ Путивл-і град-і Ярославн-а, -І каж-е: „Дужий-ь -і старий-ь, Широкий-ь Дніпр-е, н-е малий-ь! Пробив-ъ- єс-и висок-і скал-и, Текуч-и в-ъ земл-ю Половчан-а; Носив-ъ- єс-и н-а байдаках-ъ, Н-а Половчан-ъ, н-а Кобяк-а Дружин-у ту-ю Святославл-ю! -О, мій-ь Словутиц-ю преславний-ь! Мо-є т-и лад-о принес-и, Щоб-ъ -я постіл-ь весел-а слал-а, -У мор-е слёз-ъ н-е посилал-а — Слёзам-и мор-я н-е долит-ь!“

• -І плач-е, плач-е Ярославн-а

В-ъ Путивл-і н-а вал-у, н-а брам-і — Святе-е сонечк-о зійшл-о — -І каж-е: „Сонц-е пресвяте-є! Н-а земл-ю радіст-ь принесл-о -І людям-ъ, -і земл-і, — моє-ї Туг-и-нудьг-и н-е розвел-о. Святий-ь, огненний-ь господин-е! Спалив-ъ- єс-и луг-и, степ-и, Спалив-ъ -і княз-я, -і дружин-у, — Спал-и мен-е н-а самот-і! Аб-о н-е грій-ь -і н-е світ-и... Загинув-ъ лад-о, — -я загин-у!“

І. Франко

• Ярославнин-ъ голос-ъ даєс-ь чут-и.

Мов-ъ зозул-я перед-ъ зорев-ъ ран-о, Так-ъ заводит-ь в-ъ туз-і -і печал-і: «-О, коб-ъ мен-і зозульк-и сизой-ь крил-а, Полетіл-а б-ъ -я тихим-ъ Дунаєм-ъ, Омочил-а б-ъ мій-ь рукав-ъ багряний-ь -У ріц-і Каял-і, втерл-а б-ъ княз-ю Ті-ї ран-и глибок-і, кривав-і Н-а йог-о жестокім-ъ, сильнім-ъ тіл-і!»

• Ярославн-а ран-о заридал-а

-У Путивл-і-град-і н-а забрал-і: «-О вітрил-о, вітр-е! чом-ъ насильн-о Вієш-ъ? Пощ-о мечеш-ъ ханськ-і стріл-и Н-а мойог-о муж-а-лад-и полк-и Своїм-и легеньким-и крилам-и? Ч-и ж-ъ т-и мал-о бул-о місц-я в-ъ світ-і. Щоб-ъ т-и віяв-ъ понад-ъ син-і гор-и -І леліяв-ъ корабл-і-носад-и Н-а рожевих-ъ хвилях-ъ син-я мор-я? -О, чом-у, чом-у т-и, господин-е, Мо-ю радіст-ь п-о степ-у розвіяв-ъ?..»

• Ярославн-а ран-о заридал-а

-У Путивл-і-град-і н-а забрал-і: «Ой-ь т-и, Дніпр-е, т-и, старий-ь Словут-о Т-и пробив-ъ єс-и кам'ян-і гор-и, Т-и продерс-я кріз-ь поганськ-у земл-ю, Т-и колис-ь носив-ъ н-а своїх-ъ хвилях-ъ Святославов-і судн-а, поганців-ъ Пораженн-я! -О, днес-ь, господин-е, Прилелій-ь д-о мен-е мог-о муж-а, Щоб-и -я з-а ним-ъ щоден-ь гарячих-ъ Сліз-ъ н-е слал-а від-ъ ран-а д-о мор-я!»

• Ярославн-а ран-о заридал-а

-У Путивл-і-град-і н-а забрал-і: «-О т-и, світл-е -і тресвітл-е Сонц-е, Всім-ъ т-и добр-е єс-и -і прекрасн-е! -О, чом-у ж-ъ сво-ї гаряч-і луч-і Мечеш-ъ н-а степ-у пустім-ъ, безвіднім-ъ Т-и н-а полк-и мог-о муж-а-лад-и? -О, чом-ъ т-и спрягл-о їм-ъ туг-і лук-и Спрагов-ъ, -а тугов-ъ заткал-о тул-и?..»

М. Рильський

• Ярославн-и-княгин-і чут-и голос-ъ.

Як-ъ т-а чайк-а-жалібниц-я, Стогн-е вон-а вранц-і-ран-о: «Полеч-у, — каж-е, — зозуле-ю п-о Дуна-ю, Умоч-у бобровий-ь рукав-ъ -У Каял-і-ріц-і, Обми-ю князев-і кривав-і ран-и Н-а тіл-і йог-о дужом-у!»

• Плач-е-тужит-ь Ярославн-а

Вранц-і в-ъ Путивл-і н-а вал-у, Словам-и промовляюч-и: «-О вітр-е, вітрил-о! Чом-у, господар-ю, сило-ю вієш-ъ? Чом-у мечеш-ъ ворож-і стріл-и Н-а крилах-ъ своїх-ъ легких-ъ Прот-и воїнів-ъ мог-о милог-о? Ч-и т-о мал-о тоб-і шугат-и під-ъ хмарам-и, Корабл-і н-а синім-ъ мор-і гойдаюч-и? Чом-у, господар-ю, п-о ковил-і срібній-ь Розсіяв-ъ т-и мо-ї радощ-і?»

• Плач-е-тужит-ь Ярославн-а

Вранц-і в-ъ Путивл-і н-а вал-у, Словам-и промовляюч-и: , «-О Дніпр-е-Славут-о! Пробив-ъ т-и кам’ян-і гор-и Кріз-ь земл-ю Половецьк-у, Гойдаєш-ъ корабл-і Святославов-і, Д-о полків-ъ несуч-и Кобякових-ъ. Принес-и ж-ъ т-и, господар-ю, Д-о мен-е мог-о милог-о, -А н-е слал-а б-ъ -я сліз-ъ йом-у ревних-ъ Н-а мор-е пораненьк-у!»

• Плач-е-тужит-ь Ярославн-а

Вранц-і в-ъ Путивл-і н-а вал-у, Словам-и промовляюч-и: «Сонц-е світл-е, трисвітл-е! Дл-я всіх-ъ т-и тепл-е -і красн-е! Чом-у ж-ъ, сонц-е-господар-ю, Простерл-о гаряч-е сво-є промінн-я Н-а воїнів-ъ мог-о милог-о -У пол-і безводном-у, Спраго-ю ї-м лук-и посушил-о, Туго-ю сагайдак-и склепил-о!»

В. Жуковський

• Голос-ъ Ярославнин-ъ слышитс-я, н-а зар-е одинокой-ь чечотко-ю кличет-ъ:

‎«Полеч-у, — говорит-ъ, — чечотко-ю п-о Дуна-ю, ‎Омоч-у бобровый-ь рукав-ъ в-ъ Каял-е-рек-е, ‎Оботр-у княз-ю кровавы-е ран-ы н-а отвердевшем-ъ тел-е ег-о».

• Ярославн-а поутр-у плачет-ъ в-ъ Путивл-е н-а стен-е, приговарива-я:

‎«-О ветер-ъ, т-ы, ветер-ъ! ‎К-ъ чем-у ж-е так-ъ сильн-о вееш-ь? ‎Н-а чт-о ж-е наносиш-ь т-ы стрел-ы хански-е ‎Своим-и легковейным-и крыльям-и ‎Н-а воинов-ъ лад-ы моей-ь? ‎Мал-о л-ь подоблачных-ъ гор-ъ твоем-у веянь-ю? ‎Мал-о л-ь кораблей-ь н-а синем-ъ мор-е твоем-у лелеянь-ю? ‎Н-а чт-о ж-ъ, как-ъ ковыл-ь-трав-у, т-ы развеял-ъ мо-е весели-е?»

• Ярославн-а поутр-у плачет-ъ в-ъ Путивл-е н-а стен-е, припеваюч-и:

‎«-О т-ы, Днепр-ъ, т-ы, Днепр-ъ, т-ы, слав-а-рек-а! ‎Т-ы пробил-ъ гор-ы каменны-е ‎Сквоз-ь земл-ю Половецку-ю; ‎Т-ы, леле-я, нес-ъ суд-а Святославов-ы к-ъ рат-и Кобяковой-ь: ‎Прилелей-ь ж-е к-о мн-е т-ы лад-у мо-ю, ‎Чтоб-ъ н-е слал-а к-ъ нем-у п-о утрам-ъ, п-о зорям-ъ слез-ъ -я н-а мор-е!»

• Ярославн-а поутр-у плачет-ъ в-ъ Путивл-е н-а стен-е городской-ь, припеваюч-и:

‎«Т-ы, светло-е, т-ы, пресветло-е солнышк-о! ‎Т-ы дл-я всех-ъ тепл-о, т-ы дл-я всех-ъ красн-о! ‎Чт-о ж-ъ так-ъ простерл-о т-ы свой-ь горячий-ь луч-ь н-а воинов-ъ лад-ы моей-ь, ‎Чт-о в-ъ безводной-ь степ-и лук-и им-ъ сжал-о жаждой-ь ‎-И заточил-о им-ъ тул-ы печали-ю?»

м. Заболоцький

• Над-ъ широким-ъ берегом-ъ Дуна-я,

Над-ъ великой-ь Галицкой-ь землей-ь Плачет-ъ, из-ъ Путивл-я долета-я. Голос-ъ Ярославн-ы молодой-ь; «Обернус-ь -я, бедна-я, кукушкой-ь, П-о Дуна-ю-речк-е полеч-у -И рукав-ъ с-ъ боброво-ю опушкой-ь, Наклоняс-ь, в-ъ Каял-е омоч-у. Улетят-ъ, развеютс-я туман-ы, Приоткроет-ъ оч-и Игор-ь-княз-ь, -И утр-у кровавы-е -я ран-ы, Над-ъ могучим-ъ телом-ъ наклоняс-ь». Далек-о в-ъ Путивл-е, н-а забрал-е, Лиш-ь зар-я займетс-я поутр-у,

• Ярославн-а, полна-я печал-и,

Как-ъ кукушк-а, кличет-ъ н-а юр-у: «Чт-о т-ы, Ветер-ъ, злобн-о повеваеш-ь, Чт-о клубиш-ь туман-ы -у рек-и, Стрел-ы половецки-е вздымаеш-ь, Мечеш-ь их-ъ н-а русски-е полк-и? Чем-ъ теб-е н-е люб-о н-а простор-е Высок-о под-ъ облаком-ъ летат-ь, Корабл-и лелеят-ь в-ъ синем-ъ мор-е, З-а кормо-ю волн-ы колыхат-ь? Т-ы ж-е, стрел-ы вражески-е се-я, Тольк-о смерть-ю вееш-ь с-ъ высот-ы. Ах-ъ, зачем-ъ, зачем-ъ мо-е весель-е В-ъ ковылях-ъ навек-ъ развеял-ъ т-ы?» Н-а зар-е в-ъ Путивл-е причита-я, Как-ъ кукушк-а ранне-ю весной-ь,

• Ярославн-а кличет-ъ молода-я,

Н-а стен-е рыда-я городской-ь: «Днепр-ъ мой-ь славный-ь! Каменны-е гор-ы В-ъ землях-ъ половецких-ъ т-ы пробил-ъ, Святослав-а в-ъ дальни-е простор-ы Д-о полков-ъ Кобяковых-ъ носил-ъ. Возлелей-ь ж-е княз-я, господин-е, Сохран-и н-а дальней-ь сторон-е, Чтоб-ъ забыл-а слез-ы -я отнын-е, Чтоб-ы жив-ъ вернулс-я он-ъ к-о мн-е!» Далек-о в-ъ Путивл-е, н-а забрал-е, Лиш-ь зар-я займетс-я поутр-у,

• Ярославн-а, полна-я печал-и,

Как-ъ кукушк-а, кличет-ъ н-а юр-у: «Солнц-е трижд-ы светло-е! С-ъ тобо-ю Каждом-у приветн-о -и тепл-о. Чт-о ж-ъ т-ы войск-о княз-я удало-е Жарким-и лучам-и обожгл-о? -И зачем-ъ в-ъ пустын-е т-ы безводной-ь Под-ъ ударом-ъ грозных-ъ половчан-ъ Жаждо-ю стянул-о лук-ъ походный-ь, Горем-ъ переполнил-о колчан-ъ?»

Д. Лихачов

168. Н-а Дуна-е Ярославнин-ъ голос-ъ слышитс-я, кукушко-ю безвестно-ю ран-о кукует-ъ. 169. «Полеч-у, – говорит-ъ, – кукушко-ю п-о Дуна-ю, 170. омоч-у шелковый-ь рукав-ъ в-ъ Каял-е-рек-е, 171. утр-у княз-ю кровавы-е ег-о ран-ы н-а могучем-ъ ег-о тел-е».

172. Ярославн-а ран-о плачет-ъ в-ъ Путивл-е н-а забрал-е, приговарива-я: 173. «-О ветер-ъ, ветрил-о! Зачем-ъ, господин-ъ, вееш-ь т-ы навстреч-у! 174. Зачем-ъ мчиш-ь хиновски-е стрелочк-и н-а своих-ъ легких-ъ крыльицах-ъ н-а воинов-ъ моег-о милог-о? 175. Разв-е мал-о теб-е был-о высок-о под-ъ облакам-и веят-ь, леле-я корабл-и н-а синем-ъ мор-е? 176. Зачем-ъ, господин-ъ, мо-е весель-е п-о ковыл-ю т-ы развеял-ъ?»

177. Ярославн-а ран-о плачет-ъ в-ъ Путивл-е-город-е н-а забрал-е, приговарива-я: 178. «-О Днепр-ъ Словутич-ь! Т-ы пробил-ъ каменны-е гор-ы сквоз-ь земл-ю Половецку-ю. 179. Т-ы лелеял-ъ н-а себ-е Святославов-ы насад-ы д-о стан-а Кобяков-а. 180. Прилелей-ь ж-е, господин-ъ, моег-о милог-о к-о мн-е, чтоб-ы н-е слал-а -я к-ъ нем-у слез-ы н-а мор-е ран-о».

181. Ярославн-а ран-о плачет-ъ в-ъ Путивл-е н-а забрал-е, приговарива-я: 182. «Светло-е -и трижд-ы светло-е солнц-е! Все-м т-ы тепл-о -и прекрасн-о: 183. зачем-ъ, владык-о, простерл-о т-ы горячи-е сво-и луч-и н-а воинов-ъ моег-о лад-ы? В-ъ пол-е безводном-ъ жаждо-ю им-ъ лук-и скрутил-о, горем-ъ им-ъ колчан-ы заткнул-о?»

А. Тарковський; Т. Шевченко

• В-ъ Путивл-е-град-е утром-ъ ран-о

Поет-ъ -и плачет-ъ Ярославн-а, Поет-ъ кукушко-ю, скорб-я, -И скорбь-ю мучает-ъ себ-я. Молвит-ъ: «Полеч-у зегзице-ю, Сизой-ь чайко-ю-вдовице-ю -Я вдол-ь п-о Дон-у полеч-у, Рукав-ъ бобровый-ь омоч-у В-ъ Каял-е. -И н-а тел-е белом-ъ, Н-а тел-е княжьем-ъ омертвелом-ъ -Я кров-ь суху-ю оботр-у, Глубоки-е омо-ю ран-ы…»

• -И стонет-ъ-плачет-ъ Ярославн-а

В-ъ Путивл-е ран-о н-а вал-у: «Т-ы ветер-ъ, ветер-ъ мой-ь, ветрил-о! Т-ы, господин-ъ мой-ь легкокрылый-ь! Зачем-ъ крылом-ъ могучим-ъ т-ы Н-а войск-о наш-е с-ъ высот-ы, Н-а войск-о княз-я неустанн-о Бросаеш-ь злы-е стрел-ы хан-а? Н-е мал-о л-ь неб-а, -и земл-и, -И мор-я синег-о? Н-а мор-е Качай-ь насад-ы-корабл-и. -А т-ы прелютый-ь… Гор-е! Гор-е! Мо-е весель-е т-ы украл-ъ, В-ъ степ-и ковыльной-ь разбросал-ъ».

• Тоскует-ъ, стонет-ъ, плачет-ъ ран-о

В-ъ Путивл-е-град-е Ярославн-а -И молвит-ъ: «Сильный-ь -и седой-ь, Широкий-ь Днепр-ъ! Своей-ь волной-ь Пробил-ъ ес-и круты-е скал-ы, Катяс-ь п-о землям-ъ половецким-ъ, Носил-ъ ес-и н-а байдаках-ъ Н-а половцев-ъ, н-а Кобяк-а — Носил-ъ дружин-у Святославл-ю!.. -О мой-ь Славутич-ь достославный-ь! Мо-е т-ы лад-о принес-и, Чтоб-ъ -я постел-ь ем-у постлал-а -И в-ъ мор-е слез-ъ н-е посылал-а, — Слезам-и мор-я н-е долит-ь».

• -И плачет-ъ-плачет-ъ Ярославн-а

В-ъ Путивл-е, н-а воротах-ъ град-а… Свято-е солнышк-о взошл-о. -И молвит-ъ; «Солнц-е пресвято-е Н-а земл-ю радост-ь принесл-о Земл-е -и людям-ъ. Над-о мно-ю Одной-ь досел-ь н-е рассвел-о. Т-ы, господин-ъ мой-ь, сжег-ъ долин-ы, Спалил-ъ ес-и трав-у степей-ь, Спалил-ъ -и княз-я -и дружин-у, Тепер-ь вдов-у ег-о убей-ь! Т-ы, солнц-е! Н-е свет-и, н-е грей-ь, — Мой-ь княз-ь погиб-ъ… -я тож-е сгин-у!»

О. Олесь, 1940

• Чорним-ъ круком-ъ чорн-у вістк-у

Із-ъ чужин-и хтос-ь приніс-ъ, — -І п-о цілій-ь Україн-і Розлилос-я мор-е сліз-ъ. Нач-е темн-а ніч-ъ осінн-я, Жінк-а Ігор-я смутн-а… Плач-е, туж-е Ярославн-а, Припада-є д-о вікн-а. Ран-о вдосвіт-а, д-о сонц-я, Йд-е з-а міст-о, н-а вал-и… Вигляда-є: степ-ъ т-а неб-о, Т-а під-ъ хмарам-и орл-и.

• Плач-е туж-е Ярославн-а,

Сохн-е, в'ян-е, як-ъ той-ь цвіт-ъ: Закотилос-ь ї-ї сонц-е, Заступил-и хмар-и світ-ъ. „Обернус-я -я в-ъ зозул-ю, П-о Дуна-ю полеч-у -І мягкий-ь рукав-ъ бобровий-ь -У Каял-і обмоч-у. Н-а йог-о змарнілім-ъ тіл-і Кров-ъ -і ран-и обітр-у, Йог-о сльоз-и, як-ъ перлин-и, Д-о останньо-ї збер-у.

• Вітр-е, вітр-е, нащ-о вієш-ъ,

Нащ-о ліс-ъ зелений-ь гнеш-ъ, Нащ-о стріл-и половецьк-і В-ъ військ-о Ігор-я несеш-ъ? Чом-ъ під-ъ хмарам-и н-е вієш-ъ, Н-е гойдаєш-ъ корабл-і, Чом-ъ п-о степ-у т-и розвіяв-ъ Скарб-и-радощ-і мо-ї?!.

• Дніпр-е, Дніпр-е! Розбивав-ъ т-и

Мур-и — гор-и кам'ян-і, Віз-ъ т-и в-ъ земл-ю половецьк-у Святослав-а н-а човн-і. Принес-и ж-ъ йог-о д-о мен-е Через-ъ гор-и, через-ъ ліс-ъ, Щоб-ъ д-о ранк-у -я н-е слал-а В-ъ син-є мор-е своїх-ъ сліз-ъ.

• Сонц-е ясн-е, трич-і красн-е,

Всіх-ъ т-и грієш-ъ, сяєш-ъ всім-ъ, Чом-ъ ж-е військ-о мог-о муж-а Палиш-ъ т-и огнем-ъ своїм-ъ? Нащ-о т-и в-ъ степ-у безводнім-ъ Йог-о стріл-и й-ь лук-и гнеш-ъ, Нащ-о т-и із-ъ уст-ъ спрагнілих-ъ Йог-о кров-ъ гаряч-у п'єш-ъ?“ Як-ъ підбит-а чайк-а в-ъ неб-і, Як-ъ осінн-я ніч-ъ смутн-а, Плач-е, туж-е Ярославн-а, Припада-є д-о вікн-а.

П. Мирний

• Ой-ь т-о н-е сив-а зозуленьк-а закувал-а,

Н-е дрібн-і пташк-и защебетал-и, — Т-о Ярославн-а, ран-о д-о схід-ъ сонц-я, слізн-о ридал-а, Словам-и промовлял-а:

„Ой-ь полеч-у, — каж-е, — -я зозуле-ю,
Т-а помчус-я п-о синім-ъ Дуна-ю,
Сяд-у-впад-у край-ь річк-и Каял-и,
Змоч-у сво-ї бобров-і рукав-и,
Т-а обітр-у князев-и кервав-і
Н-а хоробрім-ъ тіл-і йог-о ран-и“.

• Ой-ь -у Путивл-і н-а муров-і зран-а,

Щ-е й-ь ясн-е сонц-е н-е вставал-о, — Як-ъ Ярославн-а гірк-о плакал-а, ридал-а, Словам-и промовлял-а:

„Вітр-е, — каж-е, — буйне-є вітрил-о:
Ч-и т-о тоб-і мо-ї сльоз-и мил-і?
Н-а щож-ъ вієш-ъ, вієш-ъ, завіваєш-ъ,
Н-а щ-о ханов-і стріл-и хапаєш-ъ,
Н-а легком-у крил-і підіймаєш-ъ,
В-ъ військ-о мог-о княз-я пускаєш-ъ?
Ч-и т-о тоб-і -є мал-о простор-у
Віятис-я попід-ъ небосклоном-ъ,
Син-і фил-і в-ъ мор-і піднимат-и,
Корабл-і н-а хвилях-ъ гойдат-и?
Н-а щож-ъ мо-ю радіст-ь розвіваєш-ъ —
Н-а шовковій-ь трав-і розстиляєш-ъ?“

• Ой-ь -у Путивл-і н-а муров-і зран-а,

Щ-е й-ь ясне-є сонц-е н-е вставал-о, — Як-ъ Ярославн-а гірк-о плакал-а-ридал-а, Словам-и промовлял-а:

„Ой-ь т-и, Дніпр-е, — каж-е, Славут-о!
Чомуж-ъ мен-і н-е принесеш-ъ, синій-ь,
Княз-я мог-о, єдин-у дружин-у, —
Щоб-ъ -я йом-у, д-о схід-ъ сонц-я ран-о,
Своїх-ъ гірких-ъ сліз-ъ н-е посилал-а?“

• Ой-ь -у Путивл-і н-а муров-і зран-а,

Щ-е й-ь ясне-є сонц-е н-е вставал-о, — Як-ъ Ярославн-а гірк-о плакал-а-ридал-а, Словам-и промовлял-а:

„Ясн-е, — каж-е, — триясне-є сонц-е!
Люб-о сяєш-ъ з-ъ свог-о т-и віконц-я,
Добрим-ъ людям-ъ тепл-о розливаєш-ъ —
Н-а щож-ъ мен-е слізм-и обливаєш-ъ?
Н-а щ-о сво-є горяч-е промінн-я
Розсипаєш-ъ н-а княж-у дружин-у?
Н-а безвідд-ю — їх-ъ згаго-ю томиш-ъ,
Сагайдак-и — спеко-ю згинаєш-ъ,
Стрілешниц-і — туго-ю замикаєш-ъ?“

М. Шашкевич

• Ярославнин-ъ голос-ъ с-я розліга-є; зозуле-ю незнаєму-ю ранком-ъ сумненьк-о ку-є: «Полеч-у, каж-е, зозуле-ю п-о Дуна-ю; вмоч-у бобровий-ь рукав-ъ -у ріц-і Каял-і, втр-у княз-ю кроваві-ї йог-о ран-и н-а дивнім-ъ тіл-і».
• Ярославн-а ран-о плач-е в-ъ Путивл-і н-а городських-ъ стінах-ъ -і жалібн-о промовля-є: «-О вітер-ъ! Вітрил-о! Чом-у, господин-е, насильн-о вієш-ъ? Чом-у мечеш-ъ ханські-ї стрілк-и легким-ъ крильцем-ъ н-а во-ї мойог-о Лад-и? Мал-о тоб-і бул-о гір-ъ під-ъ оболокам-и віят-и, леліюч-и корабл-і н-а синім-ъ мор-і? Чом-у, господин-е, мо-є весілл-є розвіяв-ъ- єс-ь п-о трав-і-ковил-і?»
• Ярославн-а ранком-ъ плач-е н-а стін-і город-а Путивл-я, жалісн-о промовляюч-и: «-О Дніпр-е-Словутиц-ю! Т-и пробив-ъ- єс-ь каменн-і гор-и скріз-ь земл-ю половецьку-ю. Т-и леліяв-ъ- єс-ь н-а соб-і човн-и Святославов-і д-о полк-у Кобяковог-о; возлелій-ь, господин-е, мо-ю Лад-у к-о мен-і, абим-ъ н-е слал-а к-ъ нем-у слез-ъ раненьк-о н-а мор-е».
• Ярославн-а ран-о плач-е в-ъ Путивл-і н-а городській-ь стін-і, припіваюч-и: «Світло-є -і тресвітло-є сонц-е! Т-и всім-ъ тепло-є -і красно-є. Чом-у, господин-е, простерл-о--с-ь гарячу-ю сво-ю луч-у н-а Ладин-і во-ї? В-ъ пол-і безводнім-ъ жаром-ъ лук-и їм-ъ попалилос-ь- с-ь, туго-ю тул-и заткалос-ь».

Л. Гребінка

• Н-а Дуна-ї

Ярославнин-ъ голос-ъ чут-и; Зозуле-ю, позабут-а, Раннім-ъ-ран-о вс-е кигич-е. «Полеч-у, — реч-е, — зозуле-ю П-о Дунаєв-і, Омоч-у бобровий-ь рукав-ъ -У Каял-і-ріц-і, Отр-у князев-і Криваві-ї ран-и Н-а могутнім-ъ йог-о тіл-і».

• Ярославн-а ран-о плач-е

В-ъ Путивл-і-город-і н-а заборол-і, Примовляюч-и: «Ой-ь, вітр-е-вітрил-о! Чом-у, господин-е, Так-ъ сильн-о вієш-ь? Нащ-о, легкокрилий-ь, Хиновськ-і стріл-и мечеш-ъ Н-а мог-о лад-а во-ї? Хіб-а тоб-і бул-о мал-о Гор-і під-ъ хмарам-и віят-и, Леліюч-и корабл-і Н-а синьом-у мор-і? Чом-у, господин-е, Мо-ю т-и втіх-у П-о тирс-і розвіяв-ъ?»

• Ярославн-а ран-о плач-е

В-ъ Путивл-і-город-і н-а заборол-і, Примовляюч-и: «Ой-ъ, Дніпр-е-Словут-о! Пробив-ъ т-и камінн-і гор-и Т-а кріз-ь земл-ю Половецьк-у, Леліяв-ъ т-и н-а соб-і Човн-и Святославов-і Аж-ъ д-о військ-а Коб’яковог-о! Прилелій-ь, господин-е, Мог-о лад-а д-о мен-е, Щоб-ъ -я йом-у н-е слал-а Сліз-ъ н-а мор-е щоран-а!»

• Ярославн-а ран-о плач-е

В-ъ Путивл-і н-а заборол-і, Примовляюч-и: «Світл-е-пресвітл-е сонц-е! Усім-ъ т-и тепл-е т-а красн-е єс-и. Чом-у ж-ъ, господин-е, Т-и без-ъ жал-ю простерл-о Палюч-е сво-є промінн-я Н-а ладов-і во-ї, -У пол-і безводном-у Їм-ъ спраго-ю лук-и звел-о, Туго-ю їм-ъ сайдак-и заткнул-о?»

О. Огоновський

• Чутн-о голос-ъ Ярославн-и; — як-ъ зозул-я н-а самот-і ран-о кука-є-рида-є: „Полеч-у,“ каж-е, „зозуле-ю п-о Дунаєв-и; обмоч-у бобровий-ь рукав-ъ в-ъ Каял-і ріц-і, обітр-у князев-и крівав-і ег-о ран-и н-а помарнілім-ъ ёг-о тіл-і!“
• Ярославн-а ран-о плач-е в-ъ Путивл-і н-а городській-ь стін-і -и каж-е: „-О вітр-е-вітрил-о! чом-у, господин-е, так-ъ неприхильн-о против-ъ мен-е вієш-ъ? Чом-у мечеш-ъ ханівськ-і стрілк-и своім-и легоньким-и крильцям-и н-а воівників-ъ мог-о муж-а? Хиб-а-ж-ъ мал-о тоб-і, віят-и гор-і під-ъ облакам-и, колишуч-и корабл-і н-а синём-у мор-і? Н-а-щ-о-ж-ъ, господин-е, розвіяв-ъ єс-и мо-і радощ-і п-о ковиль-ю?“
• Ярославн-а ран-о плач-е в-ъ Путивл-і міст-і н-а стін-і -и каж-е: „-О Дніпр-е-Словутич-у! т-и пробив-ъ єс-и камінн-і гор-и кріз-ъ земл-ю половецьк-у. Т-и колихав-ъ н-а соб-і човн-и Святославов-і, несуч-и іх-ъ д-о військ-а Кобяковог-о. Принес-и-ж-ъ, господин-е, -и мог-о лад-у д-о мен-е, щоб-ъ -я н-е слал-а к-ъ ём-у ран-о сліз-ъ моіх-ъ н-а мор-е!“
• Ярославн-а ран-о плач-е в-ъ Путивл-і н-а стін-і -и голосит-ь: „Сонц-е ясн-е, трич-и ясн-е! всім-ъ тепл-е -и красн-е єс-и. Н-а-щ-о-ж-ъ, господин-е, простерл-о єс-и горячий-ь луч-ъ свій-ь н-а військ-о мог-о лад-и? н-а-щ-о в-ъ пол-і безводнім-ъ спеко-ю зігнул-о єс-и ім-ъ лук-и, — н-а-щ-о туго-ю ім-ъ тул-и затягл-о?“

С. Руданський

• Ярославн-и тихий-ь голос-ъ

Незнакомий-ь чу-є, Зозуле-ю ран-о-ран-о Бідна-я ворку-є: «Зозуле-ю полеч-у -я, — Каж-е, — п-о Дуна-ї, Обмоч-у рукав-ъ бобровий-ь Н-а річц-і Каял-і. Вийм-у з-ъ княз-я молодог-о Половецьк-і стріл-и -І утр-у кривав-і ран-и Н-а змучанім-ъ тіл-і!»

• Ярославн-а ран-о плач-е

Дрібним-и сльозам-и, -У Путивл-і н-а забрал-і Ворку-є словам-и: «Ой-ь вітр-е мій-ь, — каж-е, — вітр-е! Буйне-є вітрил-о! Чог-о ж-ъ т-и, мій-ь господин-е, Вієш-ъ через-ъ сил-у? Чог-о мичеш-ъ, чог-о гониш-ъ Ті-ї стріл-и хвінськ-і Н-а легеньких-ъ своїх-ъ крилах-ъ Н-а милог-о військ-о? -А ч-и ж-ъ мал-о тоб-і хмар-и Віят-и н-а гор-и Т-а корабл-і колисат-и Н-а синьом-у мор-і? Чог-о ж-ъ т-и, мій-ь господар-ю, Т-и мо-є весілл-я П-о ковил-ю степовом-у, Як-ъ порох-ъ, розвіяв-ъ?»

• Ярославн-а ран-о плач-е

Дрібним-и сльозам-и, -У Путивл-і н-а забрал-і Ворку-є словам-и: «Дніпр-е славний-ь! пробив-ъ ж-е т-и Камінні-ї гор-и Через-ъ земл-ю Половецьк-у Н-а синє-є мор-е! Милував-ъ ж-е т-и н-а соб-і Жив-і т-а здоров-і Святославов-і байдак-и В-ъ степ-и Кобяков-і; Помилуй-ь ж-е й-ь мог-о муж-а, Дніпр-е-господин-е, Щоб-ъ н-е слал-а сліз-ъ д-о нег-о -Я н-а мор-е син-є!»

• Ярославн-а ран-о плач-е

Дрібним-и сльозам-и, -У Путивл-і н-а забрал-і Ворку-є словам-и: «Сонц-е мо-є золоте-є, Сонц-е мо-є ясн-е! Всім-ъ т-и, сонц-е, єс-и тепл-е, Всім-ъ т-и, сонц-е, красн-е. Чог-о ж-ъ луч-і т-і гаряч-і, Т-і пекуч-і дуж-е, Т-и пустил-о н-е н-а хмар-и, -А н-а військ-о мужн-є? -І згаго-ю серед-ъ пол-я Лук-и їм-ъ спрагнул-о, -І туго-ю н-а безвідд-і Тул-и їм-ъ заткнул-о!»

М. Гербель

• Звучный-ь голос-ъ раздаетс-я

Ярославн-ы молодой-ь; Стоном-ъ горлиц-ы несетс-я Он-ъ пред-ъ утренней-ь зарей-ь: «-Я, быстрей-ь лесной-ь голубк-и, П-о Дуна-ю полеч-у, -И рукав-ъ бобровой-ь шубк-и -Я в-ъ Каял-е обмоч-у; Оыщ-у ег-о -и стан-у Обмыват-ь своей-ь рукой-ь Окровавленну-ю ран-у Н-а груд-и ег-о больной-ь.»

• Так-ъ в-ъ Путивл-е, изныва-я,

Н-а стен-е городовой-ь Ярославн-а молода-я Горьк-о плачет-ъ пред-ъ зарей-ь: «Ветер-ъ, ветер-ъ перелетный-ь! Чт-о т-ы воеш-ь -и свистиш-ь? Чт-о т-ы в-ъ неб-е, беззаботный-ь, Туч-и черны-е клубиш-ь? Дл-я чег-о т-ы окрыляеш-ь Вражь-и стрел-ы? дл-я чег-о Целой-ь тучей-ь посылаеш-ь Их-ъ н-а муж-а моег-о? Разв-е тесн-о н-а простор-е Шумн-о мчатьс-я в-ъ облаках-ъ? Ил-ь резвитьс-я в-ъ синем-ъ мор-е, В-ъ пышн-о вздутых-ъ парусах-ъ? Дл-я чег-о ж-ъ одним-ъ размахом-ъ Радост-ь лучшу-ю мо-ю Т-ы развеял-ъ легким-ъ прахом-ъ П-о степном-у ковыл-ю?»

• Так-ъ в-ъ Путивл-е, изныва-я,

Н-а стен-е городовой-ь Ярославн-а молода-я Горьк-о плачет-ъ пред-ъ зарей-ь: «Днепр-ъ мой-ь славный-ь! т-ы волнам-и Гор-ы крепки-я пробил-ъ, Половецким-и землям-и Пут-ь свой-ь дальний-ь проложил-ъ; Т-ы н-е раз-ъ своей-ь волно-ю Мчал-а, горда-я рек-а, Святослав-а над-ъ собо-ю Д-о улусов-ъ Кобяк-а: -О, когд-а б-ъ т-ы внов-ь примчал-а Друг-а к-ъ этим-ъ берегам-ъ, Чтоб-ы -я к-ъ нем-у н-е слал-а Слез-ъ н-а мор-е п-о утрам-ъ.»

• Так-ъ в-ъ Путивл-е, изныва-я,

Н-а стен-е городовой-ь Ярославн-а молода-я Горьк-о плачет-ъ пред-ъ зарей-ь: «Солнц-е, солнц-е золото-е! Солнц-е светло-е мо-е! Согрева-я всех-ъ собо-ю, Льеш-ь сияни-е сво-е: Дл-я чег-о ж-е т-ы сжигаеш-ь Войск-о друг-а моег-о? Дл-я чег-о т-ы их-ъ терзаеш-ь В-ъ пол-е жаждой-ь? дл-я чег-о Т-ы, сия-я, иссушил-о Тетив-ы н-а их-ъ луках-ъ, -И в-ъ колчан-ы заложил-о Стрел-ы страшны-е в-ъ боях-ъ?»

І. Козлов

• ‎Т-о н-е кукушк-а в-ъ рощ-е тёмной-ь

Кукует-ъ ран-о п-о зар-е; В-ъ Путивл-е плачет-ъ Ярославн-а, Одн-а н-а городской-ь стен-е: ‎«-Я покин-у бор-ъ сосновый-ь, ‎Вдол-ь Дуна-я полеч-у, ‎-И в-ъ Каял-ь-рек-е бобровый-ь ‎-Я рукав-ъ мой-ь обмоч-у; -‎Я домчус-ь к-ъ родном-у стан-у, ‎Гд-е кипел-ъ кровавый-ь бой-ь; ‎Княз-ю -я обмо-ю ран-у ‎Н-а груд-и ег-о младой-ь.»

• В-ъ Путивл-е плачет-ъ Ярославн-а

Зарёй-ь н-а городской-ь стен-е: ‎«Ветер-ъ, ветер-ъ, -о могучий-ь, ‎Буйный-ь ветер-ъ, чт-о шумиш-ь? ‎Чт-о т-ы в-ъ неб-е чёрн-ы туч-и ‎-И вздымаеш-ь, -и клубиш-ь? ‎Чт-о т-ы лёгким-и крылам-и ‎Возмутил-ъ поток-ъ рек-и, ‎Ве-я ханским-и стрелам-и ‎Н-а родимы-е полк-и?»

• В-ъ Путивл-е плачет-ъ Ярославн-а

Зарёй-ь н-а городской-ь стен-е: ‎«В-ъ облаках-ъ л-и тесн-о веят-ь ‎С-ъ гор-ъ крутых-ъ чужой-ь земл-и? ‎Есл-и хочеш-ь т-ы лелеят-ь ‎В-ъ синем-ъ мор-е корабл-и: ‎Чт-о ж-е страхом-ъ т-ы усеял-ъ ‎Наш-у дол-ю? Дл-я чег-о ‎П-о ковыл-ь-трав-е развеял-ъ ‎Радост-ь сердц-а моег-о?»

• В-ъ Путивл-е плачет-ъ Ярославн-а

Зарёй-ь н-а городской-ь стен-е: ‎«Днепр-ъ мой-ь славный-ь! т-ы волнам-и ‎Скал-ы Половцев-ъ пробил-ъ; ‎Святослав-ъ с-ъ богатырям-и ‎П-о теб-е свой-ь бег-ъ стремил-ъ: ‎Н-е волнуй-ь ж-е, Днепр-ъ широкий-ь, ‎Быстрый-ь ток-ъ студёных-ъ вод-ъ; ‎Им-и княз-ь мой-ь черноокий-ь ‎В-ъ Рус-ь святу-ю поплывёт-ъ.»

• В-ъ Путивл-е плачет-ъ Ярославн-а

Зарёй-ь н-а городской-ь стен-е: ‎«-О рек-а! отдай-ь мн-е друг-а; ‎Н-а волнах-ъ ег-о лелей-ь, ‎Чтоб-ы грустна-я подруг-а ‎Обнял-а ег-о скорей-ь; ‎Чтоб-ъ -я бол-е н-е видал-а ‎Вещих-ъ ужасов-ъ в-о сн-е; ‎Чтоб-ъ -я слёз-ъ к-ъ нем-у н-е слал-а ‎Синим-ъ морем-ъ н-а зар-е.»

• В-ъ Путивл-е плачет-ъ Ярославн-а

Зарёй-ь н-а городской-ь стен-е: ‎«Солнц-е, солнц-е т-ы сияеш-ь ‎Всем-ъ прекрасн-о -и светл-о! ‎В-ъ знойном-ъ пол-е чт-о сжигаеш-ь ‎Войск-о друг-а моег-о? ‎Жажд-а лук-и с-ъ тетивам-и ‎Иссушил-а в-ъ их-ъ руках-ъ, ‎-И печал-ь колчан-ъ с-ъ стрелам-и ‎Заложил-а н-а плечах-ъ.»

• -И тих-о в-ъ терем-ъ Ярославн-а

Уходит-ъ с-ъ городской-ь стен-ы.

Н. Забіла

• 168. Н-а Дуна-ї чут-ь, як-ъ промовля-є

Ярославн-а ранком-ъ -у плач-у: 169. – Ой-ь, полин-у, – каж-е, – п-о Дуна-ю, мов-ъ зозул-я сив-а полеч-у. 170. Омоч-у -я свій-ь рукав-ъ бебряний-ь -у Каял-і, в-ъ бистром-у вир-у, 171. н-а кривавім-ъ тіл-і присхл-і ран-и -я моєм-у княз-ю обітр-у. 172. Ярославн-а плач-е н-а горож-і -у Путивл-і, в-ъ передранній-ь тьм-і: 173. – Ой-ь, Вітрил-о-Вітр-е! Чом-ъ ворож-е повіваєш-ъ легким-и крильм-и? 174. Чом-ъ несеш-ъ т-и злив-у необорн-у половецьких-ъ стріл-ъ н-а руськ-у рат-ь? 175. Ч-и тоб-і н-е вистачит-ь простор-у угор-і під-ъ хмарам-и гулят-ь? Ч-и тоб-і замал-о, легкові-ю, колихат-и в-ъ мор-і корабл-і? 176. Чом-ъ розкидав-ъ т-и мо-ю наді-ю п-о степ-у, п-о білій-ь ковил-і? 177. -У Путивл-і Ярославн-а тужит-ь в-ъ передранній-ь тьм-і, в-ъ самотин-і: 178. – Ой-ь, Славут-о-Дніпр-е! Біг-ъ твій-ь дужий-ь пробива-є гор-и кам’ян-і! 179. Т-и назустріч-ъ слав-і т-а звитяз-і Святославів-ъ човен-ъ легк-о ніс-ъ, 180. принес-и ж-ъ тепер-ъ д-о мен-е княз-я, щоб-ъ н-е слал-а -я д-о мор-я сліз-ъ! 181. -У Путивл-і плач-е Ярославн-а, -і лун-а тужінн-я голосн-е: 182. – Сонц-е, Сонц-е! Красн-е т-а ласкав-е, т-и д-о всіх-ъ привітн-е т-а ясн-е! 183. Нащ-о ж-ъ т-и промінням-ъ попалил-о в-ъ чистім-ъ пол-і князев-і полк-и? – Їм-ъ від-ъ спраг-и лук-и покрутил-о, затулил-а туг-а сайдак-и!

І. Огієнко

• 168. Н-а Дуна́-ї чут-ь голос-ъ княгин-і, –

Ярославн-а з-а Ігорем-ъ плач-е, Встал-а тайн-о із-ъ Сонечком-ъ нин-і, Т-а й-ь кува́л-а, зозу́леньк-а нач-е: 169. «Полеч-у́ -я зозу́ле-ю понад-ъ Дунаєм-ъ, 170. Рукав-а́ омоч-у -я бобро́вог-о -У Кая́л-і ріц-і, 171. й-ь обітр-у із-ъ розмаєм-ъ -У княз-я мог-о чорнобровог-о Йог-о ран-и кривав-і Н-а му́жньом-у тіл-і, Щ-о дістав-ъ їх-ъ -у Слав-і З-а по́двиг-и сміл-і»…

• 172. Ярославн-а ранесеньк-о плач-е

В-ъ Пути́влев-і н-а заборо́л-і, -І ворку́-є, голубк-а ненач-е, Пр-о вс-і сво-ї жа́л-і т-а бол-і: 173. «Ой-ь Вітр-е-Вітри́л-о, мій-ь пан-е, Чом-у ж-ъ т-о т-и вієш-ъ навпрот-и Н-а кня́зев-е військ-о вибра́н-е, 174. -І ме́чеш-ъ стріла́м-и сухот-и, Стріла́м-и від-ъ хан-а Н-а любог-о лад-у, Н-а кри́льцях-ъ д-о пан-а Несу́ч-и заглад-у?.. 175. Ч-и мал-о дл-я теб-е під-ъ хмар-и Носитис-я в-ъ вольнім-ъ простор-і, -І ле́гк-і вітри́льн-і отар-и Вс-е лю́лят-ь п-о синьом-у мор-і? 176. Чом-у ж-ъ мо-є ща́сн-е весі́лл-я Розвіяв-ъ т-и п-о ковил-ю́, Мов-ъ буре-ю зламан-е гі́лл-я, -У серц-е наливш-и жал-ю́?»…

• 177. Ярославн-а ранесеньк-о плач-е

В-ъ Пути́влев-і н-а забо́рол-і, -І ворку́-є, голубк-а ненач-е, Пр-о вс-і сво-ї жа́л-і т-а бол-і: 178. «Ой-ь Дніпр-е-Славу́тич-у красний-ь, Пробив-ъ т-и камінні-ї гор-и -У Край-ь Полове́цький-ь злощасний-ь Почерез-ъ Степо́в-і простор-и. 179. Т-и лю́ляв-ъ єс-и н-а соб-і Човн-и́ Святославов-і ра́тн-і, Як-ъ той-ь з-ъ Коб’яко́м-ъ в-ъ боротьб-і Вказав-ъ, н-а щ-о ру́сич-і здатн-і. 180. Прилю́ляй-ь ж-е ла́д-у д-о мен-е, Щоб-ъ сліз-ъ -я д-о ньог-о н-е слал-а Уранц-і н-а мор-е шален-е, Як-ъ серц-е отруйн-і тнут-ь жа́л-а»…

• 181. Ярославн-а ранесеньк-о плач-е

В-ъ Пути́вл-і н-а заборол-і, -І ворку-є, голубк-а ненач-е, Пр-о вс-і сво-ї жал-і т-а бол-і: 182. «-О світл-е й-ь трисвітле-є Сонц-е, – Всім-ъ тепл-е т-а красн-е єс-и́, 183. -І через-ъ небесн-е віконц-е Н-а земл-ю всім-ъ ме́чеш-ъ Крас-и́! Чом-у́ ж-ъ т-и, мій-ь пан-е, промі́нн-я Гаряч-е, як-ъ при́сок-ъ, н-а ла́д-у Вс-е мечеш-ъ йом-у н-а терпінн-я, -А во́ям-ъ йог-о н-а заглад-у? -І на́щ-о в-ъ безводном-у Пол-і Т-и в-ъ спраз-і стягнув-ъ їхн-і лу́к-и, -А сагайдак-и́ їх-ъ в-ъ недол-і Заткав-ъ їм-ъ туго́-ю розпук-и

М. Деларю

• Слышен-ъ глас-ъ Ярославн-ы; пустынной-ь кукушко-ю с-ъ у́тр-а

Кличет-ъ он-а: «Полеч-у, говорит-ъ, п-о Дуна-ю кукушкой-ь, Мой-ь бобровый-ь рукав-ъ омоч-у в-ъ каяльски-е вод-ы, Ран-ы кровавы-е княз-ю н-а страждущем-ъ тел-е отр-у им-ъ!»

• Плачет-ъ н-а ранней-ь зар-е Ярославн-а в-ъ Путивл-е н-а стенах-ъ,

Так-ъ говор-я: «-О ветр-ъ, ветр-ъ могучий-ь! к-ъ чем-у, властелин-ъ, т-ы Вееш-ь напротив-ъ? К-ъ чем-у н-а свободных-ъ крылах-ъ своих-ъ мчиш-ь т-ы Хански-е стрел-ы н-а воинов-ъ друг-а? Ил-ь мал-о под-ъ небом-ъ Гор-ъ теб-е веят-ь, леле-я судов-ъ ста-и н-а мор-е синем-ъ? Чт-о́ ж-е, могучий-ь, весель-е мо-е п-о ковы́л-ю развеял-ъ?»

• Плачет-ъ н-а ранней-ь зар-е Ярославн-а в-ъ Путивл-е н-а стенах-ъ,

Так-ъ говор-я: «-О Днепр-ъ пресловутый-ь! т-ы каменн-ы гор-ы Сквоз-ь Половецку-ю земл-ю пробил-ъ; т-ы суд-а Святослав-а Д-о Кобяков-а войск-а лелеял-ъ; взлелей-ь ж-е, могучий-ь, Друг-а к-о мн-е, чтоб-ъ н-е слал-а -я слез-ъ к-ъ нем-у н-а́ мор-е с-ъ у́тр-а!»

• Плачет-ъ н-а ранней-ь зар-е Ярославн-а в-ъ Путивл-е н-а стенах-ъ,

Так-ъ говор-я: «Светло-е солнц-е, тресветло-е солнц-е! Всем-ъ тепл-о́ -и красн-о́ т-ы! К-ъ чем-у ж-ъ, властелин-ъ, т-ы простерл-о Луч-ь свой-ь горячий-ь н-а воинов-ъ друг-а? в-ъ пол-е безводном-ъ Жаждой-ь им-ъ лук-и свел-о, печаль-ю им-ъ тул-ы заткал-о?»

В. Капніст

• Ярославнин-ъ голос-ъ слышитс-я. Он-а, как-ъ пустынна-я горлиц-а, ран-о воркует-ъ: «Полеч-у, вещает-ъ, горлице-ю п-о Дуна-ю; обмоч-у бобровой-ь рукав-ъ в-ъ Каял-е-рек-е, оботр-у княз-ю кровавы-е ран-ы н-а твердом-ъ ег-о тел-е».
• Ярославн-а поутр-у плачет-ъ в-ъ Путивл-е н-а городской-ь стен-е, приговарива-я: «-О ветер-ъ, буйный-ь ветер-ъ! почт-о т-ы так-ъ сильн-о вееш-ь? К-ъ чем-у наносиш-ь хански-е стрел-ы своим-ъ неутомимым-ъ крылом-ъ н-а воинов-ъ милог-о моег-о супруг-а? Мал-о л-и теб-е гор-ъ возвеват-ь под-ъ облакам-и, кача-я корабл-и н-а синем-ъ мор-е? Почт-о развеял-ъ т-ы п-о ковыл-ю мо-е весели-е?»
• Ярославн-а поутр-у плачет-ъ в-ъ Путивл-е н-а городской-ь стен-е, приговарива-я: «-О славный-ь Днепр-ъ! т-ы пробил-ъ каменны-е гор-ы сквоз-ь земл-ю Половецку-ю, т-ы носил-ъ н-а себ-е Святославов-ы военны-е суд-а д-о стан-у Кобяков-а; принес-и к-о мн-е моег-о супруг-а, чтоб-ъ н-е посылат-ь мн-е слез-ъ к-ъ нем-у н-а мор-е».
• Ярославн-а поутр-у плачет-ъ в-ъ Путивл-е н-а городской-ь стен-е, приговарива-я: «-О светло-е -и пресветло-е солнц-е! дл-я всех-ъ т-ы тепл-о -и красн-о; почт-о простерл-о т-ы горячий-ь луч-ь н-а воинов-ъ моег-о супруг-а? в-ъ пол-е безводном-ъ засушил-о лук-и их-ъ жаждо-ю, -и горести-ю колчан-ы их-ъ затворил-о?»

Л. Мей

‎* Ярославн-ы голос-ъ слышен-ъ… Перелетно-ю кукушко-ю Поутр-у он-а кукует-ъ: «Полеч-у, — княгин-я молвит-ъ, — -Я кукушкой-ь п-о Дуна-ю, ‎Омоч-у рукав-ъ бобровый-ь ‎В-о Каял-е, в-о рек-е, Вытр-у ран-ы -я -у княз-я Н-а ег-о кровавом-ъ тел-е!»

• Ярославн-а ран-о плачет-ъ

В-о Путивл-е, н-а оград-е, ‎Приговариваюч-и: ‎«Ой-ь т-ы, ветер-ъ, буйный-ь ветер-ъ! ‎Дл-я чег-о насильн-о вееш-ь, ‎Дл-я чег-о н-а легких-ъ крыльях-ъ ‎Т-ы стрелков-ъ наносиш-ь ханских-ъ Н-а удалу-ю дружин-у Моег-о милог-о друг-а? Ал-и мал-о теб-е веят-ь Вверх-ъ, под-ъ облак-о, леле-я Корабл-и н-а синем-ъ мор-е? Дл-я чег-о мо-е весель-е П-о ковыл-ь-трав-е развеял-ъ?»

• Ярославн-а ран-о плачет-ъ

В-о Путивл-е, н-а оград-е, ‎Приговариваюч-и: «Ох-ъ, т-ы Днепр-ъ, мой-ь пресловутый-ь! ‎Через-ъ каменны-е гор-ы ‎В-ъ Половецку-ю стран-у ‎Т-ы пробилс-я, т-ы лелеял-ъ ‎Святославов-ы насад-ы ‎Д-о Кобяков-а полк-у: ‎Прилелей-ь ж-е мн-е милов-а, ‎Чтоб-ъ н-а мор-е поутр-у ‎Мн-е н-е слат-ь к-ъ милом-у слез-ъ!»

• Ярославн-а ран-о плачет-ъ

В-о Путивл-е, н-а оград-е, ‎Приговариваюч-и: ‎«Ох-ъ, т-ы солнц-е, мо-е солнц-е, ‎Солнц-е светло-е мо-е! ‎Всем-ъ светл-о -и всем-ъ красн-о т-ы: ‎Дл-я чег-о ж-ъ лучем-ъ горячим-ъ ‎Опалил-о т-ы дружин-у ‎Моег-о милов-а друг-а -И в-ъ безводном-ъ пол-е жаждой-ь -У не-е лук-и стянул-о, -И колчан-ы ей-ь истомой-ь Заложил-о, запекл-о?»

А. Майков

• Игор-ь слышит-ъ Ярославнин-ъ голос-ъ…

Там-ъ, в-ъ земл-е незнаемой-ь, поутр-у Раным-ъ-ран-о ласточкой-ь щебечет-ъ: «П-о Дуна-ю ласточкой-ь помчус-ь -я, Омоч-у бебрян-ъ рукав-ъ в-ъ Каял-е, Оботр-у кровав-ы ран-ы княз-ю Н-а белом-ъ ег-о могучем-ъ тел-е!..»

• Там-ъ он-а, в-ъ Путивл-е, раным-ъ-ран-о

Н-а стен-е стоит-ъ -и причитает-ъ: «Ветр-ъ-ветрил-о! чт-о т-ы, господин-е, Чт-о т-ы вееш-ь, чт-о н-а легких-ъ крыльях-ъ Носиш-ь стрел-ы в-ъ храбрых-ъ воев-ъ лад-ы! В-ъ небесах-ъ, под-ъ облак-и б-ы веял-ъ, П-о морям-ъ кораблик-и лелеял-ъ, -А т-о вееш-ь, вееш-ь — развеваеш-ь Н-а ковыл-ь-трав-у мо-е весель-е…»

• Там-ъ он-а, в-ъ Путивл-е, раным-ъ-ран-о

Н-а стен-е стоит-ъ -и причитает-ъ: «Т-ы л-и, Днепр-ъ мой-ь, Днепр-ъ т-ы мой-ь Славутич-ь! П-о земл-е прошел-ъ т-ы Половецкой-ь, Пробивал-ъ т-ы каменны-е гор-ы! Т-ы ладь-и лелеял-ъ Святослав-а, Д-о земл-и Кобяковой-ь носил-ъ их-ъ… Прилелей-ь к-о мн-е мо-ю т-ы лад-у, Чтоб-ъ мн-е слез-ъ н-е слат-ь к-ъ нем-у с-ъ тобо-ю П-о сырым-ъ зорям-ъ н-а син-е мор-е!..»

• Ран-о-ран-о уж-ъ он-а в-ъ Путивл-е

Н-а стен-е стоит-ъ -и причитает-ъ: «Светло-е, трисветло-е т-ы Солнц-е, Ах-ъ, дл-я всех-ъ красн-о, тепл-о т-ы, Солнц-е! Чт-о ж-ъ т-ы, Солнц-е, с-ъ неб-а устремил-о Жаркий-ь луч-ь н-а лад-ы храбрых-ъ воев-ъ! Жаждой-ь их-ъ томиш-ь в-ъ безводном-ъ пол-е, Сушиш-ь-гнеш-ь несмоченны-е лук-и, Замыкаеш-ь кожаны-е тул-ы…»

К. Бальмонт

• Свист-ъ л-и копий-ь ил-и песн-я? Чт-о з-а песн-я над-ъ Дунаем-ъ?

Ярославнин-ъ слышен-ъ голос-ъ. Как-ъ безвестна-я кукушк-а, Кличет-ъ ран-о: «Полеч-у, мол-ъ, -я кукушкой-ь п-о Дуна-ю, Омоч-у рукав-ъ бобровый-ь -я в-ъ рек-е Каял-е быстрой-ь, Ран-ы -я утр-у н-а княз-е, кров-ь утр-у н-а тел-е сильном-ъ».

• Ран-о плачет-ъ Ярославн-а н-а стен-е градской-ь в-ъ Путивл-е,

Кличет-ъ к-ъ ветр-у: «Ветр-ъ, ветрил-о, т-ы к-ъ чем-у насильн-о вееш-ь? Т-ы зачем-ъ, -о господин-е, н-а своих-ъ нетрудных-ъ крыльях-ъ Стрел-ы хански-е бросаеш-ь н-а бойцов-ъ, гд-е он-ъ, мой-ь Лад-о? Мал-о л-ь был-о в-ъ высях-ъ веят-ь -и летат-ь под-ъ облакам-и, Прилетев-ъ, качат-ь-лелеят-ь корабл-и н-а синем-ъ мор-е? Т-ы зачем-ъ мо-е весель-е ковылям-и вс-ё развеял-ъ?»

• Ран-о плачет-ъ Ярославн-а н-а стен-е градской-ь в-ъ Путивл-е:

«Славный-ь Днепр-ъ, пробил-ъ т-ы гор-ы сквоз-ь земл-и той-ь Половецкой-ь, Святославов-ы суд-а т-ы, в-ъ стан-ъ Кобяков-ъ мч-а, лелеял-ъ, Возлелей-ь, -о господин-е, моег-о примч-и т-ы Лад-а, Чтоб-ы утром-ъ -я н-е слал-а слез-ъ к-ъ нем-у н-а мор-е ран-о».

• Ран-о плачет-ъ Ярославн-а н-а стен-е градской-ь в-ъ Путивл-е:

«Солнц-е светло-е, свет-ъ-солнц-е, т-ы дл-я всех-ъ тепл-о -и красн-о, Дл-я чег-о ж-е, господин-е, т-ы стремиш-ь свой-ь луч-ь горячий-ь Н-а войск-а, гд-е он-ъ, мой-ь Лад-о? Дл-я чег-о в-ъ безводном-ъ пол-е Т-ы тоской-ь им-ъ сушиш-ь лук-и -и колчан-ы затворяеш-ь?»

М. Максимович

• 168. Чутн-о голос-ъ Ярославн-и.

Як-ъ зозульк-а н-а зор-і, Заридал-а, загукал-а -У Путивл-і н-а стін-і: 169. «-Я зозулько-ю далек-о П-о Дуна-ю полеч-у 170. -І бобровий-ь рукавец-ь мій-ь -У Каял-і обмоч-у; 171. Свог-о милог-о -я княз-я Д-о серденьк-а пригорн-у -І кривав-і йог-о ран-и -Я проми-ю, обітр-у!»

• 172. Т-о княгин-я Ярославн-а

-У Путивл-і н-а стін-і Заридал-а, загукал-а, Як-ъ зозульк-а н-а зор-і: 173. «Ой-ь т-и вітр-е, буйний-ь вітр-е! 174. Чог-о вс-е напротив-ъ дмеш-ъ -І н-а легких-ъ своїх-ъ крильцях-ъ Стріл-и ханські-ї несеш-ъ? 175. Ч-и т-о ж-ъ мал-о тоб-і віят-ь З-ъ облакам-и угор-і Д-а п-о синьом-у п-о мор-ю Колихат-и корабл-і! 176. Нащ-о ж-ъ, вітр-е, буйний-б вітр-е, Нащ-о радіст-ь т-и мо-ю В-ъ чистім-ъ пол-і вж-е розвіяв-ъ П-о срібном-у ковил-ю!»

• 177. Т-о княгин-я Ярославн-а

-У Путивл-і н-а стін-і Заридал-а, загукал-а, Як-ъ зозульк-а н-а зор-і: 178. «Ой-ь т-и Дніпр-е-Славутиц-ю! Н-а простір-ъ соб-і пробив-ъ Крут-і гор-и кам’яні-ї Через-ъ земл-ю половців-ъ. 179. -І д-о військ-а Кобяков-а В-ъ час-ъ велико-ї війн-и Т-и доносив-ъ, Дніпр-е славний-ь, Святославов-і човн-и. 180. Принес-и ж-ъ д-о мен-е княз-я, Друг-а милог-о мог-о, Щоб-ъ -я сльоз-ъ моїх-ъ н-е слал-а Вс-е н-а мор-е д-о йог-о!»

• 181. Т-о княгин-я Ярославн-а

-У Путивл-і н-а стін-і Заридал-а, загукал-а, Як-ъ зозульк-а н-а зор-і: 182. «Сонц-е ясн-е -і прекрасн-е! Всім-ъ тепл-о -і світ-ъ даєш-ъ; 183. Нащ-о ж-ъ військ-о мог-о друг-а Т-и лучем-ъ своїм-ъ печеш-ъ? Нащ-о їм-ъ в-ъ безводнім-ъ пол-і Лук-и смаго-ю звел-о, -І їх-ъ тул-и з-а плечим-а Лютим-ъ горем-ъ затягл-о!»

Я. Купала

• 168. н-а Дуна-і

-А ў-ъ Пуціўл-і Яраслаўн-а Безуцешна-ю зязюляй-ь Нарака-е раным-ъ-ран-а: 169. «Палят-у -я ў-ъ дал-ь зязюляй-ь П-а Дуна-ю з-а дубров-ы, 170. Памач-у ў-ъ рац-э Каял-е Рукавок-ъ -я свой-ь бабров-ы. 171. -I злят-у д-а княз-я ў-ъ пол-і Дз-е ў-ъ зялёнай-ь лёг-ъ пасцел-і, Д-ы крывавы-я ўтр-у ран-ы Н-а яг-о магутным-ъ цел-е».

• 172. Яраслаун-а ран-а плач-а

-У Пуцівл-і н-а сцян-е, Наракаюч-и зязюлькай-ь, Дол-ю горку-ю клян-е: 173. «-О вецер-ъ, вятрыск-а! Чам-у, ўладар-ъ, лётам-ъ Сваім-ъ гэтак-ъ вееш-ъ -У воч-ы сіротам-ъ? 174. Чам-у т-ы н-а крыллях-ъ – -I вольн-ы, -і смел-ы – Н-а мужніх-ъ ваякаў-ъ Мчыш-ъ ханскі-я стрэл-ы? 175. Ц-і ж-ъ веяц-і мал-а Таб-е пад-ъ аблок-і – ўгар-ы, ў-ъ паднябесс-і Шырокім-ъ, далёкім-ъ? Аб-о ў-ъ сінім-ъ мор-ы Лялеяц-ь, гайдац-і Чаўн-ы з-ъ караблям-і Д-а ціха-е гац-і? 176. Чам-у т-ы, ўладар-у, Мн-е радасц-ь асіліў-ъ Вясёласц-ь развеяў-ъ П-а дзікім-ъ кавылл-і?»

• 177. Яраслаун-а ран-а плач-а

-У Пуціўл-і н-а сцян-е, Наракаюч-и зязюлькай-ь, Дол-ю горку-ю клян-е: 178. «-О Днепр-а-Славутіч-ъ! Т-ы ў-ъ каменных-ъ горах-ъ Праз-ъ полаўцаў-ъ зямл-і Дол-ъ высек-ъ -у мор-а. 179. Кабякав-у войск-у Чаўн-ы Святаслав-а Сабой-ь т-ы лялеяў-ъ, Акрылен-ы славай-ь. 180. -О, мн-е прылялей-ь ж-а, ўладар-у, ў-ъ харом-ы Саколік-а-муж-а 3-ъ зямл-і незнаёмай-ь! Каб-ъ слёзаў-ъ -я ран-а ў-ъ туз-е небывалай-ь К-ъ ям-у цераз-ъ пол-е Н-а мор-а н-е слал-а!»

• 181. Яраслаўн-а ран-а плач-а

-У Пуціўл-і н-а сцян-е, Наракаюч-ы зязюлькай-ь, Дол-ю горку-ю клян-е: 182. «-О светла-е сонц-а, Трысветла-е! ўсюд-ы Цяплом-ъ -і красо-ю Яснееш-ъ, як-ъ цуд-ы. 183. Чам-у ж-ъ, владар-у, Свой-ь промен-ь пякуч-ы Н-а мужня-е войск-а Нанесл-а, н-е ждуч-ы? Н-а пол-і бязводным-ъ Т-ы смагай-ь пагнул-а Ім-ъ лук-і, -а тугай-ь Заткал-а утул-ы?!»

М. Горецький

• 167. Чувац-ь голас-ъ Яраслаўлін-ъ; нязнана-я, зязюлька-ю н-а раніц-ы стогн-е:

168. “Паляч-у, каж-а, зязюлька-ю п-а Дуна-ю; 169. абмач-у бабров-ы рукаў-ъ -у Каял-е-рац-э, 170. абатр-у княз-ю крывавы-я ран-ы яг-о 171. н-а магутным-ъ цел-е яг-о”.

• 172. Раніца-ю плачац-ь Яраслаўн-а ў-ъ Пуціўл-і н-а замковай-ь сьцян-е:

173. “-О вецер-ъ, вятрыл-а, чам-у-ж-ъ т-ы; валадар-ъ, вееш-ъ так-ъ дуж-а? 174. Чам-у т-ы сваім-ъ лёгкім-ъ крыльлем-ъ падганяеш-ъ ханскі-я стрэл-ы н-а вояў-ъ майг-о любаг-а муж-а? 175. Ц-і мал-а таб-е веяц-ь высок-а пад-ъ ваблокам-і, карабл-і песьціц-ь н-а сінім-ъ мор-ы? 176. Чам-у, валадар-ъ, радасьц-ь ма-ю п-а кавыл-ь-трав-е разьвеяў-ъ?”

• 177. Раніца-ю плачац-ь Яраслаўн-а ў-ъ горадз-е Пуціўл-і н-а сьцян-е, кажуч-ы:

178. “-О Няпр-о-Славут-а! прабіў-ъ т-ы гор-ы каменны-я скроз-ь палавецку-ю зямл-ю; 179. зыбаў-ъ т-ы н-а саб-е Сьвятаслаўлев-ы насад-ы к-ъ войск-у Кабяковам-у: 180. прызыбай-ь, валадар-у, майг-о муж-а к-а мн-е, каб-ъ н-я слал-а ям-у раніца-ю сьлёз-ъ н-а мор-а”.

• 181. Раніца-ю плачац-ь Яраслаўн-а ў-ъ Пуціўл-і н-а сьцян-е, кажуч-ы:

182. “Сонц-а сьветла-е, прасьветла-е! Усім-ъ т-ы цёпла-е, прыгожа-е: 183. чам-у-ж-ъ, валадарна-е, бліснул-а палаючым-і косам-і н-а вояў-ъ мужавых-ъ? -у пол-і бязводным-ъ смага-ю лук-і ім-ъ спрагл-а, туга-ю каўчан-ы іх-ъ заткал-а?”

Н. Рыленков

• 168. Н-а зар-е, н-а зорьк-е ран-о-ран-о,

С-о своей-ь тоской-ь наедин-е, Плачет-ъ, причитает-ъ Ярославн-а Н-а Путивльской-ь городской-ь стен-е: 169. – -Я взовьюс-ь кукушкой-ь бесприютной-ь, Н-а Дунай-ь далекий-ь полеч-у, 170. Гд-е-нибуд-ь в-ъ Каял-ь-рек-е попутной-ь Свой-ь рукав-ъ бобровый-ь омоч-у. 171. Наяв-у л-ь, в-о сн-е л-и в-ъ час-ъ туманный-ь, В-ъ той-ь ковыл-ь-трав-е, в-ъ степном-ъ дым-у, Оботр-у запекшиес-я ран-ы Мил-у друг-у, княз-у моем-у…

• 172. Так-ъ з-а всех-ъ, кт-о из-ъ чужог-о кра-я

Милых-ъ ждет-ъ, вздыха-я в-ъ тишин-е, Плачет-ъ Ярославн-а, причита-я Н-а Путивльской-ь городской-ь стен-е. 173. – Ветер-ъ, ветер-ъ, почем-у, могучий-ь, Т-ы забыл-ъ старинно-е родств-о, 174. Вражьих-ъ стрел-ъ зачем-ъ т-ы мечеш-ь туч-и Н-а дружин-у княз-я моег-о! 175. Мал-о, чт-о л-ь, з-а облакам-и мчатьс-я, Гнат-ь п-о син-ю мор-ю корабл-и. 176. Дл-я чег-о ж-ъ мо-е т-ы отнял-ъ счасть-е, Разметал-ъ в-ъ глухой-ь степной-ь дал-и?

• 177. Так-ъ, горючих-ъ слез-ъ н-е утира-я,

В-ъ ранней-ь ран-и далек-о слышн-а, Плачет-ъ Ярославн-а горева-я, Причитает-ъ н-а стен-е одн-а. 178. – Солнц-е, дважд-ы светло-е -и трижд-ы, Тает-ъ мгл-а перед-ъ тобой-ь, как-ъ дым-ъ, Всем-ъ тепл-о отрадно-е дариш-ь т-ы, Чт-о ж-е с-ъ милым-ъ сделал-о моим-ъ? 179. Т-ы жарой-ь полк-и ег-о спалил-о, Половецкой-ь рат-и помогл-о, Лук-и храбрых-ъ русичей-ь скрутил-о, Заперл-о колчан-ы, как-ъ назл-о.

• 180. Так-ъ, вплета-я голос-ъ в-ъ шум-ъ дубравный-ь,

В-ъ камышиный-ь шелест-ъ над-ъ рекой-ь, Плачет-ъ, причита-я Ярославн-а Н-а стен-е Путивльской-ь городской-ь. 181. – Днепр-ъ Словутич-ь! Горных-ъ кряжей-ь камен-ь Т-ы пробил-ъ -и в-ъ степ-и пут-ь открыл-ъ, 182. Святослав-а с-ъ верным-и полкам-и Н-а полк-и Кобяков-ы носил-ъ. 183. Так-ъ неужт-о т-ы, родной-ь, допустиш-ь, Чтоб-ъ текл-и мо-и в-ъ печал-и дн-и. Успокой-ь мн-е сердц-е, Днепр-ъ Словутич-ь, Сохран-и мн-е друг-а -и верн-и…

Л. Махновець

• Н-а Дуна-ї Ярославнин-ъ голос-ъ чут-и,

зозуле-ю, незнаєм-а, ран-о ку-є. "Полеч-у, — реч-е, — зозуле-ю п-о Дунаєв-і, омоч-у шовковий-ь рукав-ъ -У Каял-і-ріц-і, утр-у княз-ю криваві-ї йог-о ран-и н-а дужом-у йог-о тіл-і".

• Ярославн-а ран-о плач-е в-ъ Путивл-і н-а забрал-і, примовляюч-и:

"-О вітр-е, вітрил-о! Чом-у, господин-е, так-ъ сильн-о вієш-ь т-и? Чом-у мечеш-ъ т-и хиновські-ї стрілк-и н-а своїх-ъ легесеньких-ъ крильцях-ъ н-а моє-ї лад-и воїв-ъ? Мал-о тоб-і бул-о вгор-і під-ъ хмарам-и віят-и, леліюч-и корабл-і н-а синім-ъ мор-і? Чом-у, господин-е, мо-ї веселощ-і п-о ковил-і розвіяв-ъ?"

• Ярославн-а ран-о плач-е в-ъ Путивл-і-город-і н-а заборол-і, примовляюч-и:

"-О Дніпр-е Словутич-у! Т-и пробив-ъ єс-и кам’яні-ї гор-и через-ь земл-ю Половецьку-ю. Т-и леліяв-ъ єс-и н-а соб-і Святослав-а насад-и д-о полк-у Кобяковог-о. Прилелій-ь, господин-е, мо-ю лад-у мен-і, Щоб-ъ -я н-е слал-а йом-у Сліз-ъ н-а мор-е ран-о".

• Ярославн-а ран-о плач-е в-ъ Путивл-і н-а забрал-і, примовляюч-и:

"Світле-є і трисвітле-є сонц-е! Всім-ъ тепл-е -і красн-е єс-и! Чом-у, господин-е, простерл-о гаряч-і промен-і сво-ї н-а лад-и воїв-ъ, в-ъ пол-і безводнім-ъ спраго-ю їм-ъ лук-и звел-о, туго-ю їм-ъ сайдак-и стягл-о?"

Ю. Тувім

• 168. -A j-a słysz-ę, ż-e zazul-a zawodz-i -

Jarosławn-a woł-a -o jutrzn-i: 169. „W-ъ dal-ь kukułk-ą frun-ę ku Donow-i, 170. W-ъ wodzi-e rękaw-ъ umocz-ę bobrow-y, W-ъ smętnej-ь rzec-e, w-ъ Kajal-e krwawej-ь, 171. -I ochłodz-ę j-a znój-ь Igorow-y, Zwilż-ę ran-y bobrowym-ъ rękawem-ъ”.

• 172. Jarosławn-a zawodz-i żałośni-e

N-a Putywl-u murach-ъ przed-ъ zaraniem-ъ: 173. „Wietrz-e! Wietrz-e! Czem-u wiejesz-ъ tak-ъ groźni-e? 174. Wichrz-e! Wichrz-e! Bezlitosn-y pani-e! Strzał-y miotasz-ъ z-e skrzydeł-ъ wysokich-ъ W-ъ meg-o ład-y miłeg-o zastęp-y. 175. Małoż-ъ tobi-e, ż-e mkniesz-ъ pod-ъ obłok-i -I kołyszesz-ъ n-a morz-u okręt-y? 176. Spójrz-ъ, rozwiał-a si-ę łkaniem-ъ-płakaniem-ъ Radość-ь moj-a p-o trawi-e, p-o rośnej-ь…”

• 177. N-a Putywl-u murach-ъ przed-ъ zaraniem-ъ

Jarosławn-a zawodz-i żałośni-e: 178. „Dnieprz-e mój-ь, Sławut-o! N-a swej-ь wodzi-e, C-o przebił-a połowiecki-e skał-y, 179. Hołubiłeś-ь Światosław-a łodzi-e, Gd-y Kobiak-a hord-y umykał-y, 180. T-y m-i męż-a przyhołub-ъ n-a łodz-i, Bym-ъ n-a morz-e łez-ъ ni-e słał-a z-a nim-ъ”.

• 181. Jarosławn-a żałośni-e zawodz-i

N-a Putywl-u murach-ъ przed-ъ zaraniem-ъ: 182. „Słońc-e jasn-e, p-o trzykroć-ь jarząc-e, Słonk-o, wszystkim-ъ łaskaw-e -i rad-e! 183. Czem-u prażysz-ъ płomiennym-ъ gorącem-ъ W-ъ chrobr-e pułk-i, w-ъ meg-o męż-a-ład-ę? Skwar-ъ n-a wyschłej-ь pal-i si-ę cięciwi-e, Smutek-ъ zamknął-ъ im-ъ strzał-y w-ъ kołczani-e!” Jarosławn-a płacz-e źałośliwi-e N-a Putywl-u murach-ъ przed-ъ zaraniem-ъ.

Р. Поджолі

• 168. Echeggi-a fin-o -a m-e l-a voc-e d-i Jaroslavn-a: com-e il-ъ cucul-o chiam-a all-a terr-aъestrani-a fin-ъ dal-ъ mattin-o.

169. – Voler-ò – dic-e – lung-o il-ъ Dunaj-ь com-e il-ъ cucul-o. 170. Nel-ъ Kajal-y immerger-ò l-a mi-a manic-a d-i castor-o. 171. Deterger-ò l-e piagh-e sanguinos-e del-ъ princip-e sul-ъ suocorp-o robust-o. –

• 172. Piang-e all’alb-a dal-ъ baluard-o -a Putiv-i’ Jaroslavn-a dicend-o:

173. – -O vent-o, venticell-o! perch-é, -o signor-e, soff-i con-ъ tant-a violenz-a? 174. Perch-é sollev-i l-e saett-e ungher-e sull-a tu-a al-a noncurant-e contr-o --i guerrieri del-ъ mi-o spos-o? 175. Non-ъ t-i bast-a d-i soffiar-e in-ъ alt-o sott-o l-e nuvol-e, -e d-i dondolar-e -i navigl-i sul-ъ mar-e azzurr-o? 176. Perch-é, -o signor-e, hai-ь spart-o l-a mi-a gioi-a sull’erb-a verd-e dell-a stepp-a? –

• 177. Piang-e all’alb-a dal-ъ baluard-o -a Putiv-i’ Jaroslavn-a dicend-o:

178. – -O Dnjèper-ъ, figli-o d-i Slavùt-a! t’inoltrast-i fr-a -i mont-i petros-i attravers-o l-a terr-a cuman-a. 179. Fin-o all’ord-a d-i Kobjak-ъ t-u cullast-i s-u t-e -i vascell-i diSvjatoslav-ъ. 180. Fin-o -a m-e, -o signor-e, cull-a il-ъ mi-o spos-o sui-ь flutt-i, ch-e i-o non-ъ mand-i al-ъ mattin-o lacrim-e -a lui-ь vers-o il-ъ mar-e –.

• 181. Piang-e all’alb-a dal-ъ baluard-o -a Putiv-i’ Jaroslavnadicend-o:

182. – Chiar-o sol-e, tr-e volt-e chiar-o! -a tutt-i cald-o -e bellot-u sei-ь. 183. Perch-é, -o signor-e, vibrast-i il-ъ tu-o raggi-o ardent-e sui-ь guerrier-i del-ъ mi-o spos-o, gl-i arch-i nell’arid-o camp-o seccast-i -a lor-o d’arsur-a, -e d’angosci-a n-e serrast-i -i turcass-i ? –

Е. Саронне

• 168. M-a ecc-o s’od-e

l-a voc-e dijaroslavn-a cucul-o cant-a il-ъ mattin-o all-a terr-a sconosciut-a 169. Voler-ò diss-e cucul-o lung-o il-ъ Dunaj-ь 170. Bagner-ò l-a manic-a d-i castor-o nel-ъ fium-e Kajal-y 171. Deterger-ò al-ъ princip-e l-e ferit-e sanguinos-e sul-ъ su-o corp-o fort-e

• 172. Jaroslavn-a

piang-e il-ъ mattin-o -a Putiv-i’ sui-ь bastion-i dicend-o 173. -O vent-o venticell-o -a qual-ъ fin-e -o signor-e soff-i violent-o 174. -A qual-ъ fin-e port-i frecc-e unn-e con-ъ l-e tu-e al-i legger-e sui-ь guerrier-i del-ъ mi-o spos-o? 175. Non-ъ t-i bastav-a soffiar-e alt-o sott-o l-e nuvol-e culland-o nav-i sul-ъ mar-e azzurr-o? 176. -A qual-ъ fin-e -o signor-e spargest-i sull’erb-a l-a mi-a gioi-a?

• 177. Jaroslavn-a

piang-e il-ъ mattin-o sui-ь bastion-i dell-a citt-à d-i Putiv-i’ dicend-o 178. ODnepr-ъ figli-o d-i Slovut-a hai-ь trapassat-o mont-i pietros-i fin-ъ dentr-o l-a terr-a cuman-a 179. S-u d-i t-e hai-ь cullat-o -i vascell-i d-i Svjatoslav-ъ fin-o al-ъ pian-o d-i Kobjak-ъ 180. Cull-a -o signor-e fin-o -a m-e il-ъ mi-o spos-o ch’i-o non-ъ mand-i -a lui-ь lacrim-e sul-ъ mar-e il-ъ mattin-o

• 181. Jaroslavn-a

piang-e il-ъ mattin-o sui-ь bastion-i -a Putiv-i’ dicend-o 182. Chiar-o tr-e volt-e chiar-o sol-e tiepid-o -a tutt-i -e bell-o t-u sei-ь 183. -A qual-ъ fin-e signor-e effondest-i il-ъ tu-o rovent-e raggi-o sui-ь guerrier-i del- mi-o spos-o nell’arid-a pianur-a gl-i arch-i allentast-i d-i set-e d-i pen-a serrast-i -i turcass-i?

Р. Рільке

• 168. D-a hört-ъ man-ъ die-i Stimm-e der-ъ Jaroslawn-a, einem-ъ einsamen-ъ Kuckuck-ъ gleich-ь klagt-ъ sie-i seit-ъ Morgengraun-ъ.

169. «Fliegen-ъ will-ъ ich-ь, – sagt-ъ sie-i, – wie-i ein-ъ Kuckuck-ъ den-ъ Dunai-ь entlang-ъ, 170. meinen-ъ Ärmel-ъ von-ъ Biberpelz-ъ will-ъ ich-ь hineinhalten-ъ in-ъ den-ъ Kajal-a-Fluß-ъ, 171. auswaschen-ъ will-ъ ich-ь dem-ъ Fürsten-ъ die-i blutigen-ъ Wunden-ъ seines-ъ grausamen-ъ Leibes-ъ».

• 172. Jaroslawn-a weint-ъ seit-ъ Morgengraun-ъ in-ъ Putiwl-ъ auf-ъ den-ъ Mauern-ъ und-ъ spricht-ъ:

173. «-O Wind-ъ, Wind-ъ! Herr-ъ, warum-ъ wehst-ъ d-u s-o sehr-ъ! 174. Warum-ъ mit-ъ deinen-ъ leichten-ъ Flügeln-ъ treibst-ъ d-u die-i Pfeil-e des-ъ Khans-ъ z-u meines-ъ Geliebten-ъ Kriegsheer-ъ? 175. War-ъ es-ъ dir-ъ nicht-ъ genug-ъ, hoch-ъ unter-ъ den-ъ Wolken-ъ z-u wehn-ъ und-ъ Schiff-e z-u schaukeln-ъ auf-ъ blauem-ъ Meer-ъ? 176. Warum-ъ, Herr-ъ, hast-ъ d-u mein-ъ Frohsein-ъ verweht-ъ über-ъ das-ъ Grasland-ъ hin-ъ?»

• 177. Jaroslawn-a weint-ъ seit-ъ Morgengraun-ъ in-ъ Putiwl-ъ, der-ъ Stadt-ъ, auf-ъ den-ъ Mauern-ъ und-ъ spricht-ъ:

178. «Dnepr-ъ, d-u Held-ъ! D-u durchschlugst-ъ dir-ъ die-i steinernen-ъ Berg-e im-ъ polowzischen-ъ Land-ъ. 179. D-u trugst-ъ liebkosend-ъ auf-ъ dir-ъ Swjatoslaws-ъ Kähn-e hinein-ъ in-ъ das-ъ Heer-ъ des-ъ Kobjak-ъ. 180. Nun-ъ trag-e zärtlich-ь, Herr-ъ, auch-ъ den-ъ Gatten-ъ mir-ъ z-u, daß-ъ ich-ь ihm-ъ nicht-ъ ans-ъ Meer-ъ muß-ъ Tränen-ъ schicken-ъ im-ъ Morgengraun-ъ».

• 181. Jaroslawn-a weint-ъ seit-ъ Morgengraun-ъ in-ъ Putiwl-ъ auf-ъ den-ъ Mauern-ъ und-ъ spricht-ъ:

182. «Hell-e d-u, überhell-e Sonn-e! D-u bist-ъ allen-ъ warm-ъ und-ъ gut-ъ: 183. Herrin-ъ, warum-ъ legst-ъ d-u glühend-ъ dein-ъ Licht-ъ auf-ъ die-i Mannen-ъ meines-ъ Gemahls-ъ? Durst-ъ hat-ъ ihnen-ъ im-ъ wasserlosen-ъ Land-ъ die-i Bogen-ъ gedörrt-ъ, und-ъ Niedergeschlagenheit-ъ schließt-ъ ihnen-ъ die-i Köcher-ъ z-u?»

Прамови

• Прамова
• Категорія:Прамови
• ru Прамировой язык
• ru Праностратический язык
• Праіндоєвропейська мова
• ru Пракельтский язык
• Прагерманська мова
• Прабалто-слов'янська мова
• Прабалтійська мова
• Праслов'янська мова
• Прауральська мова
• ru Пра-финно-угорский язык
• ru Пратюркский язык
• ru Прамонгольский язык

--Микола Івкі (обговорення) 11:52, 19 вересня 2025 (UTC)

Воєнні горіхи

Цього року виявив багато незвичних плодів волоських горіхів.

На одному дереві чотири плоди мали три стулки, на іншому — аж двадцять горішків мали більше двох стулок. Один горішок мав чотири стулки.

Ще до великої війни бували незвичні плоди, але рідко.

Див. [560].

Микола Івкі (обговорення) 12:46, 8 жовтня 2025 (UTC)

Рос. щастя

4 / 5 опитаних дорослих росіян вважають себе щасливими ([561]),

а 2 / 3 — підтримують СВО, тобто велику війну Росії проти України ([562]).

Звідси випливає, що більшість дорослих щасливих росіян — за велику війну,

тобто за різні прояви жорстокості.

Напрклад. узимку мирні люди без тепла.

Інакше, рос. щастя — це переважно жорстокість.

Щастя через жорстокість — це злорадість.

Тобто рос щастя — це злорадість через жорстокість.

--Микола Івкі (обговорення) 13:27, 28 січня 2026 (UTC)