Обговорення користувача:Микола Івкі

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Різне[ред.]


VoidWanderer. Навіщо тему «‎Щодо безстрокового блокування чи реабілітації» заховали під «Щодо безстрокового блокування» ??
Спочатку виконайте «#Тест для адміністраторів і арбітрів».
Щодо мене до 15 листопада ВП:ПОКОЛУ не вживали. Але ж не по колу, а по спіралі.
Щодо лайливого вигуку початкові джерела замінив повністю.
Одного адміністратора з лайливого списку прибрав. --Микола Івкі (обговорення) 13:28, 18 листопада 2019 (UTC)
Слово о полку Ігоревім
  • Ірдинь (річка)#Назва
Думка Стецюка — абсурд: автор — не етимолог і навіть не мовознавець.
  • Умань#Назва
Є думка Стецюка про назву Умань.
Думка Стецюка — абсурд: автор — не етимолог і навіть не мовознавець.
Думка Пріцака — абсурд: автор — не етимолог.
  • Стецюк Валентин Михайлович

Biletsky Volodymyr. Добридень ! Звістку отримали ? --Микола Івкі (обговорення) 13:40, 20 листопада 2019 (UTC)

  • Перенаправлення Ленид і * Ленід потрібно вилучити як рідкісн е і
  • Вероніка струмкова треба вилучити рідкісну і застарілу назву на ї*
Також треба вилучити перенаправлення від тієї назви як рідкісне і застаріле
Пор * їволга Їван мають більшу частоту але відповідні перенаправлення на цю мить відсутні
  • Хибні ненаукові етимології автори ***

Lanamy. В.Галушко. Добридень ! Звістку отримали ? Див. тут тему «#Етимологія назви Україна». --Микола Івкі (обговорення) 13:43, 22 грудня 2019 (UTC)

Вітаю! Так, отримав. Дякую. ----Lanamy (обговорення) 20:54, 22 грудня 2019 (UTC)

Lanamy. В.Галушко. Добридень ! З новорічними святами ! --Микола Івкі (обговорення) 14:01, 9 січня 2020 (UTC)

Добридень! На жаль, там це розцінюватимуть як ОД. --Lanamy (обговорення) 14:32, 9 січня 2020 (UTC)

Lanamy. ОД, але не в статті. --Микола Івкі (обговорення) 13:25, 10 січня 2020 (UTC)

Lanamy. В.Галушко. Добридень ! Див. «#Україна (назва)», А ЩО ВИ ЗНАЄТЕ ПРО СЛОВО "УКРАЇНА" ?. --Микола Івкі (обговорення) 13:57, 16 січня 2020 (UTC)
Добридень ! Повертайтеся в укрвікі і пишіть там про це (там це буде корисніше (на мою думку)). З повагою --Lanamy (обговорення) 14:39, 16 січня 2020 (UTC)

Lanamy. Дякую за [1]. --Микола Івкі (обговорення) 14:36, 21 січня 2020 (UTC)

Вітаю! Прошу. --Lanamy (обговорення) 06:04, 23 січня 2020 (UTC)
  • [2] Гончарук написав заяву про відставку, – Дубінський
  • [3] Кабмін запустив сайт з інформацією про коронавірус
  • [4] Що треба знати про новий коронавірус?
  • [5] СУМ 1907 — 1909
  • [6] Віталій Портников: Це буде другий уряд Зеленського
  • [7] В Енергодарі жінка сокирою трощила двері сусіда!
  • [8] У Запоріжжі померла дитина, на яку в парку впала 200-кг скульптура \
  • [9] Жителі Запоріжжя принесли квіти та іграшки у парк, де загинула 8-річна дівчинка
  • [10] У Запоріжжі померла дитина, на яку в парку впала скульптура
  • [11] \ Загибель дитини під скульптурою у Запоріжжі: керівництво парку прокоментувало трагедію. ВІДЕО
  • [12] «Ситуація критична», - прем’єр Італії, - «Часу вже немає. Ми вводимо надзвичайний стан» (ФОТО/ВІДЕО)
  • [13] Держдума РФ дозволила Путіну правити вічно
  • [14] Зеленський: Ми воюємо за нашу культуру
  • [15] Обвал цін на нафту: чи можливий крах економіки РФ та що буде з Україною
  • [16] У Нідерландах розповіли, як вручили усім бойовикам повідомлення на суд по MH17
  • [17] Ветерани "Азова" штовхнули Сивохо на підлогу і зірвали його презентацію
  • [18] Італія посилила карантинні заходи через коронавірус: закрили майже всі магазини
  • [19] ВООЗ ОГОЛОСИЛА ПАНДЕМІЮ КОРОНАВІРУСУ. ЩО ЦЕ ОЗНАЧАЄ?
  • [20] В ІТАЛІЇ СТРІМКО ЗРОСТАЄ КІЛЬКІСТЬ ЗАГИБЛИХ ВІД КОРОНАВІРУСУ, А В УГОРЩИНІ ОГОЛОСИЛИ НАДЗВИЧАЙНИЙ СТАН
  • [21] Пандемія і заборона в’їзду до США: світові фондові ринки різко обвалилися
  • [22] Дохідність від депозитів падає: прогнози на літо 2020
  • [23] Населення Київської держави розмовляло староукраїнською мовою – історик
  • [24] Очільник МОЗ України Ємець сказав, що від коронавірусу в Україні «помруть всі пенсіонери»
  • [25] Петро Порошенко: вимагаємо від Зеленського негайно пояснити, хто дав директиви Єрмаку підписати Протокол ТКГ від 11 березня
Biletsky Volodymyr. Добридень ! Звістку отримали ?
--Микола Івкі (обговорення) 14:43, 2 лютого 2021 (UTC)

Lanamy. В.Галушко. Добридень ! Що помітне дописали за останні 16 місяців ?

--Микола Івкі (обговорення) 14:05, 3 лютого 2021 (UTC)
Вітаю Вас, Миколо, у Вікісловнику. Ви мене неодноразова згадували, але сюди я рідко заходжу, а пінг в Українській Вікіпедії чомусь не спрацював, тому помітив Ваші питання не так давно. Спочатку щодо тутешнього проекту: чи все в порядку в статті скула? У словниках слова скула не знайшов. У «Правилах класифікації і побудови суден змішаного плавання», виданих у Києві 2017 року, згадується суднобудівельний термін «скула», але грамотність документа нижче плінтуса. Припускаю, що машинний переклад з російської, таки да.
Тепер питання. Що означає префікс «роз-» у слові «розбігатися»? Що таке «бігатися»? З повагою --В.Галушко (обговорення) 16:40, 26 лютого 2021 (UTC)
В.Галушко. Добридень ! Прочитав. Тепер знову маю цейтнот, тому відповім не зараз. --Микола Івкі (обговорення) 12:20, 28 лютого 2021 (UTC)
...Генеральний регіонально анотований корпус української мови (ГРАК). --Микола Івкі (обговорення) 12:33, 28 лютого 2021 (UTC)
В.Галушко. Добридень ! Стаття сумнівна. У словниках слово скула є: https://goroh.pp.ua/Тлумачення/скула.
Є РОЗБІГА́ТИСЯ і РОЗБІ́ГАТИСЯ. Приросток роз- може тут означати розширення (рух ізсередини назовні).
Слова бігатися не чув, є в Словнику Грінченка, рос. бегаться є в Словнику Даля.
--Микола Івкі (обговорення) 14:15, 1 березня 2021 (UTC)
Частково цитую.
Сьогодні 1 березня 2021 р.
Вашу згадку В.Галушко надіслано.
--Микола Івкі (обговорення) 14:22, 1 березня 2021 (UTC)
В.Галушко. Чи синоніми рос. околица і окраина ? --Микола Івкі (обговорення) 14:40, 1 березня 2021 (UTC)
Вітаю! Згадка надійшла до Англійської Вікіпедії (до Української ні). Відповідаю: около і окрай — споріднені слова? Ви не припускали версії, що Україна — запозичене слово? Слово украй є в Даля.
До речі, мене грозили заблокувати за «тролінг». Починаю погоджуватися з Вашою думкою, що «в українській Вікіпедії панують не українські адміністратори».
Ви бачили обговорення вилучення сторінки Опанас (значення)? Користувач усерйоз стверджує, що ім'я Панас утворене від Атанасій (саме так, через «т»). Який фонетичний закон описує перехід t > p? --В.Галушко (обговорення) 17:54, 11 березня 2021 (UTC)
В.Галушко. Добридень ! Сповіщаю інакше...
У відомих рос. словниках околица і окраина, около і окрай ніби не синоніми. Але чому ?
Укр. околиця і окраїна, около і окрай — синоніми.
Хочете сказати, що укр. Україна — запозичене слово ? Чому ?
Так не припускав, але припускав, що рос. украина — українізм.
Іменник украй був і до Даля.
Інше — пізніше. --Микола Івкі (обговорення) 14:27, 12 березня 2021 (UTC)
Yuri V.. Добридень ! Сповіщення отримали ?
Ваші весняні дописи на моїй СО як сповіщення отримав.
--Микола Івкі (обговорення) 14:38, 12 березня 2021 (UTC)
Yuri V.. Добридень ! Краще пізно, ніж ніколи. Прощаю.
Перегляньте свої дописи (під різними іменами) у ВП на моїй СО і на СО ВП:К-А — і, може, поміняйте.
--Микола Івкі (обговорення) 12:54, 14 березня 2021 (UTC)
В.Галушко. Добридень ! Вітаю зі святом ! --Микола Івкі (обговорення) 14:14, 18 березня 2021 (UTC)

Словники[ред.]

  • [26] Етимологічний словник української мови * ЕСУМ * DjVu
[27] pdf
  • [28] Етимологічний словник української мови * Рудницький
[29] pdf том 2
  • [30] Етимологічно-семантичний словник української мови * ЕССУМ * Огієнко
--Микола Івкі (обговорення) 14:08, 18 лютого 2019 (UTC) — --Микола Івкі (обговорення) 12:32, 11 червня 2019 (UTC)
  • [31] Словник української мови VI століття * Ющук
--Микола Івкі (обговорення) 14:19, 19 лютого 2019 (UTC)
  • ? [32] СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ * Грінченко
[33] СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE * Грінченко
http://hrinchenko.com/
Микола Івкі (обговорення) 12:51, 11 березня 2019 (UTC) — --Микола Івкі (обговорення) 13:41, 7 лютого 2021 (UTC)
--Микола Івкі (обговорення) 14:11, 10 січня 2020 (UTC)
  • Інверсійний словник української мови *
  • [40] Найширший тлумачний словник полтавсько-черкаської говірки
  • [41] Гонца І. С. Словник ойконімів Уманщини * 2017
  • [42] СЛОВНИК СТАРОУКРАЇНСЬКОЇ МОВИ XIV — XV ст.
  • [43] МАЛОРУСЬКО-НІМЕЦЬКИЙ СЛОВНИК Є. ЖЕЛЕХІВСЬКОГО та С. НЕДІЛЬСЬКОГО
  • [44] * Власні імена людей 2005
  • \
  • [45] * Власні імена людей 2005
  • [46] * Власні імена людей: словник-довідник
  • [47] pdf * Власні імена людей: словник-довідник
  • [48] СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
  • / *
--Микола Івкі (обговорення) 13:29, 24 січня 2020 (UTC) — --Микола Івкі (обговорення) 13:20, 4 лютого 2020 (UTC)

Етимологія[ред.]

  • „Етимологією займатися під силу не кожному. Це досить важка і марудна справа“: [63], [64].
Микола Івкі (обговорення) 12:51, 11 березня 2019 (UTC)
Ця тема містить ОД. --Микола Івкі (обговорення) 10:24, 22 травня 2019 (UTC)
  • Джерела: «#Словники». --Микола Івкі (обговорення) 13:28, 24 січня 2020 (UTC)
  • Вежа
  • Вивірка
  • Витязь
  • Діброва
  • Дістати
  • Дніпро
  • Дністер
  • Дон
  • Дуб
  • Дунай
  • Істик, істник, існик < *іст- / *st- „ставити, класти“. --Микола Івкі (обговорення) 10:24, 22 травня 2019 (UTC)
  • Книга
  • Князь
  • Мирошник
  • Москва
  • Обійстя
  • Плуг
  • Половець
  • Приспа
  • Путін
  • Риба < *ри-б-а (пор.: верба < вер-б-а) < *ри- / *ry- (рити, рвати, зривати) — «рвучка». --Микола Івкі (обговорення) 12:22, 9 липня 2019 (UTC)
  • Рушник — не ручник
  • Стебка
  • Степ
  • Стріла, стрель
  • Суботів < Су́бот < Су́ба (річка в селі Су́ботів). Пор.: Субо́тин < Субо́та. --Микола Івкі (обговорення) 11:42, 11 липня 2019 (UTC)
  • Тетерев
  • Тясмин / Тясьмин / Тяс(ь)ма / прізвища Тусьмук, Тусменко < *тяс- (пор.: письмо, писати) / *тус- < *тя(г)с- / *ту(г)с- < *тяг- (тяга, тягти) / *туг- (туга) «витягнутий» (тече навколо Холодноярської височини). --Микола Івкі (обговорення) 12:22, 10 липня 2019 (UTC)
  • Україна
  • Умань < *ум- < корінь *у- / *au- (ЕСТУ). Але далі чомусь беруть значення не кореня, а приростка.
Корінь *au- має значення „те, що не спить“ або „жвавий, бадьорий“. --Микола Івкі (обговорення) 10:24, 22 травня 2019 (UTC)
  • Хліб
  • Хортиця
  • Черкаси (місто), Черкас (села) < *черк- (черкати) ?
Якщо виводити від черкес, то чому -ес > -ас ?? --Микола Івкі (обговорення) 11:42, 11 липня 2019 (UTC)
  • Чигирин
--Микола Івкі (обговорення) 14:30, 23 грудня 2019 (UTC)
--Микола Івкі (обговорення) 13:47, 27 листопада 2020 (UTC)

Етимологія назви Україна[ред.]

  • Минають дні, тижні, місяці, але й досі не виявив або не прочитав такого виводу назви Україна, до якого не маю зауваження.
Тому цей вивід частково містить ОД (оригінальне дослідження). --Микола Івкі (обговорення) 13:27, 22 грудня 2019 (UTC)
Мій основний підхід: слова Україна, країна, край, краяти, украяти, відкраяти, також окраїна, о(б)краяти — родичі: мають спільний корінь. --Микола Івкі (обговорення) 13:31, 23 грудня 2019 (UTC)
Краяти > украяти > україна (у-краj-ина, [оукраина], де оу — [у]) > Україна.
Потреби в іменнику виду *ukrajь не бачу.
До речі, іменник *ukrajь плутається з прислівником украй < у-край (пор. убік < у-бік).
Пор. тулити > відтулити > відтулина (?!), рос. вилять > извилять > извилина (Цыганенко, Шанский).
Украяти > вкраяти — «відділити / відокремити частину від цілого».
Пор. украяти, відкраяти, відрізати, відламати, відірвати тощо.
Пор. також украяти, уламок, уривок і рос. відповідники.
Тоді україна > вкраїна — «відділена частина (від) цілого (наприклад, князівства)».
Україна може бути і не бути окраїною.
Пор.: відділена частина від решти хлібини може бути і не бути окрайцем.
Слово україна походити від слова окраїна не може.
Приросток у- може не мати значення відповідного прийменника у.
Приросток у- слова україна означає «від», «відділити частину від цілого», тобто походить від *au- «від» (не *on-).
Приростки о-, *on- значення «від» не мають.
Край < краяти (не кроїти).
Є украяти і відкраяти.
Є україна. Де *відкраїна ?? --Микола Івкі (обговорення) 13:27, 22 грудня 2019 (UTC)
  • Україна — окраїна Європи, але україна значення «окраїна» не має.
  • Україна — рідна країна для більшості українців, але приросток у- значення «рідний» не має (є рідна і чужа україна).
  • Дехто порівнює слова Україна і англ. inland — «внутрішня земля», але тут приросток у- значення «внутрішній» не має (тут у- < *au-).
  • Ключові слова: Україна, украяти, відкраяти.
Назву Україна від украяти вже виводили.
Але потрібні тексти цих виводів.
Що там написано про іменник виду *ukrajь ?.. --Микола Івкі (обговорення) 13:31, 23 грудня 2019 (UTC)
Це так, пане Миколо, але ж Ви знаєте, що можна внести в статтю Етимологічний вивід назви України - тільки з АД. На СО (Обговорення:Україна_(назва)#Словники) Ви написали, що "Серед зібраних словників тільки словники Лучика і Янка містять вивід назви Україна." — На мою думку, це — важливий факт. — Лучик В.В.: [65], Янко М.Т.: [66] --Lanamy (обговорення) 20:39, 23 грудня 2019 (UTC)

Lanamy. Знаю, але краще ті статті прочитати. Див. також тему «#Україна (назва)». --Микола Івкі (обговорення) 13:56, 27 грудня 2019 (UTC)

--Микола Івкі (обговорення) 13:35, 13 грудня 2020 (UTC)

Україна (назва)[ред.]

  • "украяти" синоніми 16
  • [69] УКРАЇ́НА
  • [70] укра́яти
  • [71] УКРАЯТИ — СИНОНІМІЯ * відокремити частину від цілого
  • [80] Full text of "Україна - назва нашої землі з найдавніших часів" * Шелухін * 1936
СЛОВО „УКРАЇНА- в Пересопницькому Євангелії
  • [81], [82], с. 3 А ЩО ВИ ЗНАЄТЕ ПРО СЛОВО "УКРАЇНА" ? * Скляренко * *ukrajь
  • [83] "УКРАЇНУ" ВПЕРШЕ БУЛО ЗГАДАНО В ЛІТОПИСІ 828 РОКІВ ТОМУ * Олександр Палій * історик
  • [84] Єрмоленко С. Я. Мова і українознавчий світогляд * 2007
  • [85] "Коли і як виникла назва нашї країни - Україна" * Скляренко
  • ru [86] * Походження назви Україна * Скляренко
  • [87] * Скляренко
  • "Скляренко" В. Г. "Походження назви Україна" * 7*
  • [88] 2018 15 16 ЕІУ * УКРАЇНА, НАЗВА * open
  • [89] 1980 Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II) * «Україна» — назва
  • [90] 2016 207 216 ТОПОНІМІКА 2.10. Походження хороніма “Україна”
  • [91] Етнічна історія України: Навч. посіб. * Розділ 16 ІСТОРИЧНІ ЕТНОТОПОНІМИ Й ЕТНОНІМИ (НАРОДОНАЗВИ) УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ * Грондський
  • [92] С. А. Макарчук Етнографія України Навчальний посібник Львів "Світ" 2004 * Історичні етнотопоніми й етноніми (народоназви) українського народу * Грондський
  • [93] С. А. Макарчук Етнічна історія України Навчальний посібник Київ "Знання" 2008 * Поява, поширення й утвердження етнотопоніма "Україна" та етноніма "українці" * Грондський
  • [94] Володимир Селезньов Таємниці національного імені. Ч. 1 *\
  • [95] УКРАЇНСЬКА ОНОМАСТИКА: БІБЛІОГРАФІЧНИЙ ПОКАЖЧИК
  • [96] II. НАШІ НАЗВИ: РУСЬ — УКРАЇНА — МАЛОРОСІЯ * Іван ОГІЄНКО * ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ
  • [97] Звідки пішло імя «Україна»? Богдан Барвінський
  • [98] Звідки пішло імя «Україна»? (вид. 1917) Богдан Барвінський
  • "укра́їна" «прикордонна земля» «будь-яке відокремлене місце»
  • [99] «Україна» — це не «окраїна» * Григорій Півторак * ukrajь > Головна * література
  • [100] Происхождение украинцев, русских, белорусов и их языков (рос.) * Григорій Півторак
  • "укра́їна"
  • [101] 7. Походження назви «Україна»
  • [102] Назва * Вікі-ЦДПУ
  • [103] С. І. ГОЛОВАЩУК * ПРО НАГОЛОС У СЛОВАХ УКРАЇ́НА, УКРАЇ́НСЬКИЙ
  • [104] словники
УКРА́ЇНА, и, ж., заст. Територія уздовж меж держави, біля її краю.
УКРАЇ́НА, и, ж., заст. Країна, край. СУМ-11
1) = Країна.
2) Украйна, Малороссія — страна, заселенная украинскимъ народомъ. * СГ
1) країна, держава в Східній Європі.
2) (з малої літери) країна, край; див. ще уді́л, усо́биця. * СДЖ
  • КРА́ЯТИ, кра́ю, кра́єш, недок., перех. і без додатка.
1. Різати що-небудь на шматки, на частини; розрізувати, розтинати.
// Різати що-небудь взагалі; тяти.
// перен. Вриватися, врізуватися в простір, у воду тощо.
◊ Кра́яти се́рце (ду́шу) чиє, кому — завдавати муки, душевного болю кому-небудь.
2. розм. Те саме, що кро́їти.
1) Рѣзать, разрѣзывать.
2) Кроить.
3) — серце. Раздирать, разрывать сердце.
  • УКРА́ЯТИ (ВКРА́ЯТИ), а́ю, а́єш, док., перех. Краючи, ріжучи, відокремити частину від цілого.
1) Отрѣзать.
2) Откроить, отрѣзать.
  • ВІДКРА́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДКРА́ЯТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Відрізувати частину чогось від цілого.
Отрѣзывать, отрѣзать. сорочку відкраяти. Отрѣзать полотна на сорочку.
  • ru [105] Украйный * СД
  • "українні міста"
  • [106] Тарас Чухліб Назви «Україна» та «Українний» в офіційному тезаурусі держав Східної Європи та Малої Азії: діахронно-семантичний аналіз (1490-ті рр. — середина XVII ст.)
  • [107] «Своєвольна» Україна
  • [108] Чухліб Т. Чи існувала національна самосвідомість у українців у XVII ст.
  • [109] Український історичний журнал
  • [110] Україна в Центрально-Східній Європі
  • [111] [Київ та інші українні міста]
  • краяти
  • [112] Сергій П. Шелухін: Звідкіля походить Русь : теорія кельтського походження Київської Руси з Франції * 1929
  • [113] Сергій Павлович Шелухін: Україна - назва нашої землі з найдавніших часів * 1936
  • [114] Євген Наконечний УКРАДЕНЕ ІМ’Я *
  • [115] Євген Наконечний * XVII. УКРАЇНА
  • [116] 1930 2 Професор С Шелухин. АГІТАЦІЯ „РУССНИХ УЧЕНИХ" ПРОТИ СВОБОДИ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ
„Москва" (Фінське слово, означає - болото, каламуть).
? Тут „Ляхи Україняни" — ті Ляхи, що на Вкраїні.
  • [117] Україна — не «окраїна» *
  • [118] 78 Василь БАГРИНЕЦЬ ПРО ПОХОДЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ІМЕНІ УКРАЇНЦІВ
  • [119] Коли і як виникли назви "Україна", "українці" ? * Василь БАГРИНЕЦЬ
  • [120] 14 РУСЬ-УКРАЇНА: З НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО СТВОРЕННЯ ІМПЕРІЇ * 13.1. Про назву «Україна»
  • [121] Питання походження концепту «Україна» у динаміці історії, культури, мови * Клос Андрій
  • "Україна" віддалена князівство
  • [122] Остріг герби
  1. [123] Звідки походить Україна
  2. [124] 5 клас
  3. [125] 4. Про термін «Україна»
  4. [126] Порося, підкладене Росії тисячу років тому *
  5. [127] Історія України: навч. посіб. * Наслідки роздробленості
  6. [128] "Українсько-білоруські" війни *
  7. [129] Походження назви «Україна»
  8. [130] ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ КРАЇНИ «Руська земля» та Україна в системі історичних координат
  9. [131] Костели і каплиці України *
  10. [132] Русь = Україна ≠ Росія. Два імені однієї країни * Олександр Палій
  11. [133] Переяслав, як свідок самодостатності держави «Україна» * Юрій Бобровнік
  12. [134] Історія України: Посібник * § 19. Поява назви Україна у 1187 р. * Олександр Палій * украяти
  13. [135] Історія України: Посібник * Олександр Палій
  14. [136] Чому Україна назвали Україну? Історія України
  15. [137] Історики нарахували кілька назв України * Олександр Палій
  16. [138] Поява в літописах назви "Україна" у 1187 р.
  17. [139] Звідки походить Україна * Олександр Палій
  18. [140] "Згадати все" по-українськи * Олександр Палій
  19. [141] Двi дати * «Україна» * Олександр Палій
  • /
  • [142] [58] 50 / 100 / > км прикордонна зона
  1. [143] «Україна», «Русь», «Україна – Русь»: повернення пам'яті (до 21-ї річниці проголошення незалежності України)
  • [144] Акцентуація ойконіма Новоукраїнка норма і відхилення.pdf
  • /
  • "Україна" віддалена відділена князівство
  1. [145] Україна igorsova 2007 /\
  2. [146] Григорій Півторак. Що таке "Русь", "Росія", "Малоросія" і як ми втратили своє споконвічне ім'я. 2014 * ukrajь
  3. [147] ОЛЕКСАНДР МОЦЯ. “Русь”, “Мала Русь", “Україна”
  4. [148] Д-р Богдан Барвінський Назва "Україна" та її поява на Закарпатті в XVII. стол.
  5. [149] Происхождение слова Украина \\\
  • 0 [150] Українці — це росіяни: Затулін відзначився новим історичним перлом
  • /
  • "окрайна" "окраина"
  • [151] Украина \\\
  • /[152] * \\\ ляхи-украиняне
  • [153] Про походження слова "Україна"
  • [154] [92] * Баран В. Д. 89 93
  • [155] * Баран В. Д.
  • /[156] [108] Володимир Баран: Давні слов'яни * ляхи-україняни
  • [157] Україна - назва нашої землі з найдавніших часів Сергій Шелухин
  • /"єм", ем, им, ім вим, вім м ме "сьте", сьти, "сте", сти
  • "на въкраиници" * ще
  • ru [158] Библиотека Литературы Древней Руси том 5 (XIII век)
  • ru [159] Гайда Ф. А. Грани и рубежи: понятия «Украина» и «украинцы» в их историческом развитии
  • [160] Історія України-Руси. XI - XIII вік
  • [161] ЛІТОПИС РУСЬКИЙ
  • [162] МЕШКАНЦІ МІСТ У ТЕРМІНОЛОГІЇ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОГО ЛІТОПИСУ * Олександр БАРАН
  • [163] УІС
  • [164] М. Грушевський. Історія України-Руси. Том II. Розділ VI. Стор. 2
  • /
  • ukrajь
  • ru [165] Шульган В.В. * Топоним, Украина, Украйна, Вкраина, Русь, поэзия И.Я. Франко
  • [166] 3 А ЩО ВИ ЗНАЄТЕ ПРО СЛО ВО "УКРАЇНА "?
  • ru [167] * Пивторак
  • "Скляренко" В. Г. "Походження назви Україна"
  • [168] ЗВІДКИ ПІШЛА НАЗВА УКРАЇНА
  • [169] ПОХОДЖЕННЯ НАЗВИ УКРАЇНА
  • [170] Етнічні та географічні назви української землі
  • /[171] Історія походження назви «Україна»
  • ukrajъ
  • [172] Українське народознавство
  • [173] Чому Україна – не окраїна, або Як Росія вкрала у нас наше ім’я
  • [174] Наталя ЯКОВЕНКО * ВИБІР ІМЕНІ VERSUS ВИБІР ШЛЯХУ * (НАЗВИ УКРАЇНСЬКОЇ ТЕРИТОРІЇ МІЖ КІНЦЕМ XVI — КІНЦЕМ XVII ст.)
  • [175] Походження (етимологія) слова *
  • [176] Справжня українська правда
  • [177] Григорій Півторак (Київ) ЩО ТАКЕ «РУСЬ», «РОСІЯ», «МАЛОРОСІЯ» І ЯК МИ ВТРАТИЛИ СВОЄ СПОКОНВІЧНЕ ІМ Я
  • [178] Історія походження назви «Україна»
  • [179] Київська держава
  • [180] Дух народу – його мова * Ігор Каганець
  • [181] Походження назв Україна та Українці
  • [182] Походження назви "Україна": історичний пошук. Реферат * 1.Олексій Братко-Кутинський \
  • [183] НАРИСИ З ОСНОВОЦЕНТРИЧНОЇ ДЕРИВАТОЛОГІЇ
  • [184] Українське народознавство - Лозко Г.С - УКРАЇНА
  • [185] Сергій Шелухин * НАЗВА УКРАЇНИ * назва України у стародавніх географів
  • [186] Хроныка 2000
  • [187] Походження назви Україна * Дмитрий Глазунов * ukrajь
  • /
  • [188] Мовна свідомість українців * доктор філологічних наук, професор Гнатюк Лідія Павлівна
  • [189] Історична граматика української мови * література
  • [190] \етнонім украинец
  • ru [191] Crystal Eyes ?
  • ru [192] \\\ УКРАИНА - РУССКАЯ ЗЕМЛЯ
  • [193] ЛІТОПИС РУСЬКИЙ за Іпатським списком
  • [194] Холм та Холмщина * Вкраїниця
  • ru [195] мова країна
  • ru /[196] * Походження назви “Україна”
  • Категорія:Етимологи
  • [197] Походження хоронімів "Україна” та "Росія” / Г. Лабінська
  • [198] Енциклопедія історії України: Україна—Українці * УКРАЇНА, НАЗВА * Грондський
  • ? [199] Енциклопедія історії України: УКРАЇНА, НАЗВА * 2018 * Грондський
  • [200] Енциклопедія історії України: Ясь Олексій В. УКРАЇНА, НАЗВА * 2018 * Грондський * Література
  • [201] Походження термінів “Русь” та “Україна” - Реферат
  • [202] Походження термінів Русь та Україна
  • [203] Почему «Украина» - окраина, а не страна?
  • [204] Сергій ШЕЛУХИН НАЗВА УКРАЇНИ НАЗВА УКРАЇНИ У СТАРОДАВНІХ ГЕОГРАФІВ
  • [205] Шелухін С. Назва України. З картами. 1921 рік
  • [206] Сергій Шелухин
  • [207] Звідки пішла назва «Україна». Частина 3
  • [208] Україна - "окраина". Чи навпаки?
  • /[209] Не «окраїна»: як учені розвінчали імперські міфи про утворення назви України
  • [210] Тарас Чухліб » Назви «Україна» та «Українний» в офіційному тезаурусі держав Східної Європи та Малої Азії: діахронно-семантичний аналіз (1490-ті рр. — середина XVII ст.)
  • [211] україна українники Чухліб
  • 0 [212] Масштабні лісові пожежі у Сибіру: дим вже оповив узбережжя США та Канади
  • 0 [213] Гривня міцнішає: чому це ризиковано для економіки і який курс валют прогнозують експерти до кінця року
  • [214] ЛІТОПИС РУСЬКИЙ за Іпатіївським списком
  • 0 "краяти сало" ru.вс
  • ru [215] краяти
  • //
  • ru [216] Концепт «Україна»: від загального поняття до власної назви
  • [217] Українська етнологія
  • [218] «На Україні» чи «в Україні»
  • [219] Не «окраїна»: як учені розвінчали імперські міфи про утворення назви України
  • "відкраяна" "україна"
  • [220] * 4. Які ви знаєте гіпотези щодо походження назв "Русь" та "Україна" ?
  • ru [221] * Походження назви “Україна”
  • ru [222] * Походження назви «Україна» *
  • [223], 12. * Походження назви “Україна”
  • ru / [224] Походження назви [Україна]
  • [225] Про походження слова "Україна"
  • [226] Походження слова "Україна" *
  • [227] Які ви знаєте гіпотези щодо походження * назв «Русь» та «Україна» ?
  • [228] Походження назви держави Україна
  • "украяна" "україна" 142
  • [229] Приставки * у-
  • ru / [230] Словарь Фасмера * у*
  • [231] Словник Ожегова
  • ru [232] о-
  • ru [233] у-
  • повні омоніми приклад
  • [[234]] ίσταμαι
  • [[235]] ἱστάναι
  • [[236]] ἵστημι

Україна і „у края“[ред.]

  • Недавно один рос. етимолог (ЭССРЯ, #Словники) повторив давню вигадку про те, що Україна, мовляв,— від „у края“ (біля краю).
  • Власна назва Україна походить від загальної назви україна, яка є в словниках ([281]).
  • Слово україна має ненаголошений приросток у-, а вислів „у края“ — прийменник у.
Значення приростка у- може не мати значення прийменника у.
У рос. мові прийменник у «біля» поширений, а в укр.— рідкісний.
Ненаголошений приросток у- значення «біля поблизу» не має.
Наслідок.
Назва україна походити від „у края“ не може. --Микола Івкі (обговорення) 13:50, 9 січня 2020 (UTC)

Походження назви Тясмин[ред.]

Назви[ред.]

Повідомляю за абеткою тільки назви кирилицею.
Назви латиницею обминаю (наприклад, назва Czyszmien явно неточна).
Тасменъ,
Тасмень,
Тасмина,
Тасьминъ,
Тасьмѣнь,
Тесмень,
Тисма,
Тисменъ,
Тисмень,
Тясма,
Тясмень,
Тясмин, Тясминъ,
Тясмина,
Тясминка,
Тясмянъ,
Тясьма,
Тясьменъ,
Тясьмин, Тясьминъ,
Тясьминь (СГУ, /576/, /577/, /549/).
--Микола Івкі (обговорення) 13:33, 6 липня 2021 (UTC)

Вивід[ред.]

Дехто бере за основу Тесмень, першу згадку ("оустьӕ Тесмени",
[282] Літопис руський за Іпатським списком (ПСРЛ, Т. II, 1908)).
А я беру за основу Тясмень, різновид першої згадки ("оустіи Тясмени", те саме джерело).
Річ у тому, що в укр. говірках перехід Тес- > Тяс- відсутній, а перехід Тяс- > Тес- можливий.
Пор.: рос тесьма «тасьма» < тясьма.
Тясмень < Тясма < Тясьма < тясьма.
Пор.: Вербень < Верба, тут наросток -ень — давній наросток для топонімів.
Річка Тясмин нагадує розтягнену тясьму:
нині від витоків річки ло її гирла віддаль прямо — 33 км, а довжина річкм — 161 км.
--Микола Івкі (обговорення) 13:19, 13 липня 2021 (UTC)

Слова тясьма і тасьма[ред.]

Пояснення назв[ред.]

Дерево тясмин[ред.]

У говірках укр. мови є загальна назва тясмин «береза бородавчаста» ([283]
Кобів Ю. Словник українських наукових і народних назв судинних рослин. — К.: Наук, думка, 2004. — 800 с.).
Такої загальної назви не чув.
Коли вичитав, то на той час уже пов'язував назви Тясмин і тясьма.
Як узнав, що береза бородавчаста має ще назву тясмин,
то майже зразу почав шукати тясьми на березах — і швидко знайшов.
Дугоподібні пониклі гілки берези бородавчастої нагадують тясьми (стрічки).
--Микола Івкі (обговорення) 13:00, 1 липня 2021 (UTC)

Прізвища Тясмин, Тусменко, Тусьмук[ред.]

Є укр. прізвища Тясмин, Тусменко, Тусьмук.
Прізвище Тясмин і річка Тясмин мають те саме написання.
Є теж назва Тясьмин.
Є давнє чергування я < *en // у < *on
(пор.: в'язати і вузол, трясти і трусити, тяга і туга).
Тяга < *ten-g-,
туга < *ton-g-.
Тясмин < Тясм-, Тясьмин < Тясьм-,
Тусменко < Тусм-, Тусьмук < Тусьм-.
Пор. Тяс(ь)м- і Тус(ь)м-.
Тяс(ь)м < *тяс- < *ten-s-,
Тус(ь)м < *тус- < *ton-s-.
(якби у < *u, то с > х, тобто було б *Тух-; пор. дух, не *дус).
Тобто Тяс(ь)м- і Тус(ь)м- — можливі давні родичі.
Тоді прізвища Тясмин, Тусменко, Тусьмук — можливі давні родичі.
До речі, в тюрк. мовах очікуваних слів виду *тус(ь)ма / *tasma із значенням виду «стрічка» не виявив.
--Микола Івкі (обговорення) 13:31, 30 червня 2021 (UTC)

Таш ??[ред.]

Трубачов О. М. (ЕСТУ, /482/) виводив назву річки Тясмин від тюрк. таш «камінь».
1. Річка Тясмин має кам'яні виступи, але тільки на двох ділянках (Кам'янка і Чубівка).
2. В Україні (зокрема в басейні річки Тясмин) багато топонімів мають у назві слово Ташлик (< таш-лик).
Відомі кириличні назви річки Тясмин не мають літери ш.
Також відомі кириличні назви топоніма Ташлик не мають ні літери я, ні літери с.
3. Назва Тя́смин має наголос на першому складі, а тюрк. назви мають наголос на останньому складі (Ташли́к).
4. Береза / тясмин і каміння не пов'язані.
5. У говорах укр. мови відсутні переходи таш- > тяс-.
Тоді версія таш «камінь» зайва.
--Микола Івкі (обговорення) 12:53, 1 липня 2021 (UTC)

Тесати ??[ред.]

Откупщиков Ю. В. (ЕСТУ, /482/) виводив назву річки Тясмин від тесати «порубіжжя, межа».
1. Береза / тясмин росте звичайно за межами басейну Тясмину.
Береза / тясмин і порубіжжя не пов'язані.
2. Походження слова тесати досліджували різні мовознавці.
І ніхто (!) не додав звук *-n- (*tenk-).
Але деякі дослідники цього ніби не знали — і додали: Тясмин < *tesati < *teks- < *tenk- (??).
Вийшла суперечність.
3. У говорах укр. мови відсутні переходи тес- > тяс-.
Тоді версія тесати «порубіжжя, межа» зайва.
--Микола Івкі (обговорення) 12:54, 1 липня 2021 (UTC)

? *ts-[ред.]

Джерела, умовні скорочення[ред.]

[284]] ЕСТУ — Лучик В. В. Етимологічний словник топонімів України / 187 В. В. Лучик; відп. ред. В. Г. Скляренко. — К.: ВЦ «Академія», 2014. —544 с.
[285] СГУ — Словник гідронімів України. — K. : Наук, думка, 1979. — 780 с.
[286] ТСУ — Янко M. Т. Топонімічний словник України : словник-довідник M. Т. Янко. — К. : Знання, 1998. — 430 с.
--Микола Івкі (обговорення) 13:24, 20 грудня 2020 (UTC)
--Микола Івкі (обговорення) 14:46, 2 лютого 2021 (UTC)

Додаток[ред.]

[299]
[300]
https://etimologija.baltnexus.lt/?w=t%C4%99sti
https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Germanic/%C3%BEinsan%C4%85
https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Indo-European/tens-
  • остуга [301] 357
  • tenksmō
  • [302] * 121 *tengh- ‘тягти, розтягувати, натягувати’
  • tempti. |ti (ia, ė). тянуть; тащить; вытягивать; растягивать
  • Тясмин / Тясьмин / Тяс(ь)ма / прізвища Тусьмук, Тусменко < *тяс- (пор.: письмо, писати) / *тус- < *тя(г)с- / *ту(г)с- < *тяг- (тяга, тягти) / *туг- (туга) «витягнутий» (тече навколо Холодноярської височини). --Микола Івкі (обговорення) 12:22, 10 липня 2019 (UTC)
  • [303] р. Тясмин тече, майже замикаючи коло навкруг Холодноярської височини
  • СГУ http://history.org.ua/LiberUA/SlGidrUkr_1979/SlGidrUkr_1979.pdf
  • [304]
[305] Тясмин ВОСТОЧНОУКРАИНСКИЙ ЛИНГВИСТИЧЕСКИЙ сборник: Выпуск пятый Карпенко О. П. Гідронімні етимології: Тясмин 52 54 — 59
та́сьма́ – «лямівка, облямівка; [біла смуга на небі; зелена смуга на полі між ріллею Мо; межа між посівами на полі Л; стежка Л; солом’яна стрічка, з якої шиють капелюхи Кур]»
http://shron.chtyvo.org.ua/Marynovskyi_Yurii/Cherkaska_mynuvshyna_-_2001_Dokumenty_i_materialy_z_istorii_Cherkaschyny.pdf

  • Слово «переселення» звучало тоді, як слово «смерть»… ([306])
  • [307] Историко-этнические корни русского народа

Походження назви Умань[ред.]

Тищенко — не етимолог, а псевдоетимолог[ред.]

Слово без кореня[ред.]

Возникло из синонимичного вы́нять°, вы-ѩти (Трубачев ВЯ 5, 1961: 134) под влиянием през. выну, вынет вместо вымет.
Бодуэн предполагал преобразование вынять по аналогии с дунуть, плюнуть (Лопатин ЭИРЯ 4, 1963: 36) (Аникин, /164/).
  • вы́нять.
Из въıѩти, въıимў и въıмў (...).
Согласный -n- появился по аналогии с *vъn-ęti, *sъn-ęti, др.-рус. вънѧти (см. внять I, РЭС 7: 330—331), сънѧти.
Появление през. типа выму обусловлено не стяжением гласных, а выпадением j после утраты слабого ь (Крысько в Комментарии к «Лекциям» Соболевского в Собол. 1: 41) (Аникин, /165/).
  • /
/188/ вумáть Из вымáть° ‘вынимать’ вследствие ассимилятивной лабиализации вы- > ву-, ср. вудрá при вы́дра° I
  • /114/ Начальную ее точку экземплифицирует глаг. выняти (см. вы́нять), през. выиметь, ср. подъяти — подъиметь, въз-яти — възметь.
3) По аналогии со съняти, въняти появляются выняти
/115/ 6) през. вынет, подынет, вздынет вместо вымет, подымет, вздымет в силу выравнивания с инфинитивом (вынять, поднять, взднять) с его н, а не м в основе;
7) инф. вынуть, подынуть, вздынуть под влиянием през. вынет, подынет, въздынет;
вы́нуть — слово, «замечательное полным исчезновением корня» (Унбегаун, BSL, 48, 1952, стр. 95). См. иму́. — Т.
Слово в° замечательно «полным исчезновением корня» (Унбегаун, см. доп. Трубачева в Фасм. 1: 369).
137 привздынуть 214 Призаздынуть 225 приздынуть 215 повыздынуть
  • [310] СЛОВАРЬ МЕСТНЫХ И СТАРИННЫХ СЛОВ 2002 *дынут * Зды́нуть *
  • [311] СЛОВАРЬ ОБЛАСТНОГО АРХАНГЕЛЬСКАГО НАРБЧИЯ 1885 * дынут
ВзДЫНуТЬ Здынуть( Привздынуть Выздынуть
  • [312] * СЛОВАРЬ русских говоров Карелии * дынут
ПОДЫНУТЬ ПОСДЫНУТЬ ПРИВЗДЫНУТЬ* ПРЙДЫНУТЬ ПРЙДЫНУТЬ ПРЙСДЫНУТЬ и ПРИЗЫНУТЬ Присдонуть, высдынуть РАЗДЫНУТЬ *
  • [313] ПРА -ПЯШКАЛО * дынут ПривздЫнуть* ПриздЫнуть ПоприздЫнуть
  • [314] РЭС Аникин /90/ * дынут * диал. взды́нуть (СРНГ 4: 262)
  • "Шанский Н. М." "Тихонов А. Н." "вынуть"
\ http://smolapo.ru/sites/default/files/Prepod/Evstafieva/dop/slovo-slov.pdf /513/ украин-
https://library.tou.edu.kz/fulltext/buuk/b879.pdf /19/
https://tehnodinamika.ru/the-design-and-interior/issledovatelskaya-rabota-po-russkomu-yazyku-terminy-slovoobrazovaniya-chto-takoe/ Исследовательская работа по русскому языку *
https://www.sinykova.ru/doc/rus_yaz.htm
https://vkr.pspu.ru/uploads/3157/Emaleeva_vkr.PDF
http://storage.elib.mgup.ru/9/tihonova_2014.pdf
https://core.ac.uk/download/pdf/151221127.pdf
http://pce.syktsu.ru/publes/1(11)2014-175-185.pdf
http://storage.ucomplex.org//files/users/-1/03b06def4aba52a0.pdf?t=1557850250 *
--Микола Івкі (обговорення) 13:31, 7 квітня 2021 (UTC)
  • "вынути"
https://archive.org/stream/kievskaya_starina_1889_10/kievskaya_starina_1889_10_djvu.txt
http://ruslang.ru/doc/anikin/Anikin-RES-IX.pdf /164/
https://iling.spb.ru/dictionaries/srng/28.pdf /305/
http://inslav.ru/sites/default/files/editions/2013_slavica_svetlanica.pdf /34/ * \
https://pykili.github.io/content/mid_rus_verbs.txt *
  • "вынять" "вынуть"
https://rus.stackexchange.com/questions/9427/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0-%D0%B1%D0%B5%D0%B7-%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BD%D1%8F
https://poisk-strasti.ru/%D0%B2-%D0%BA%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BC-%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%BC-%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B5-%D0%B2-%D1%80%D1%83%D1%81%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BC-%D1%8F/ /\
https://jetta6club.ru/kakoe-slovo-bez-kornja/
https://lexicography.online/etymology/%D0%B2/%D0%B2%D1%8B%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%8C *
вы́нуть — слово, «замечательное полным исчезновением корня» (Унбегаун [...]) СФ
http://feb-web.ru/feb/sl18/slov-abc/03/sl424909.htm?cmd=p&istext=1
  • "выняти" -"вынять" "вынуть"
https://lib.co.ua/dict/cyganenkogp/etimologicheskiyslovarrusskogo.jsp СЦ
http://www.slovorod.ru/etym-cyganenko/cyg-v.htm СЦ *
Глаг. вынуть в соврем, яз. оказался словом без корня. СЦ
http://etymolog.ruslang.ru/doc/xi-xvii_3.pdf /231/
--Микола Івкі (обговорення) 13:31, 7 квітня 2021 (UTC)
  • выть мыть
выю > вою мыю > мою
вый > вой мый > мой
  • вынять > вонять понять ньа
выйму > войму пойму выму
выйми > войми пойми
вынял > вонял понял
--Микола Івкі (обговорення) 13:31, 7 квітня 2021 (UTC)

Мови ВС[ред.]

bs Bosanski
cs Čeština
hsb Hornjoserbsce
hr Hrvatski
csb Kaszëbsczi
lv Latviešu
lt Lietuvių
pl Polski
sk Slovenčina
sl Slovenščina
sh Srpskohrvatski / Српскохрватски
be Беларуская
bg Български
mk Македонски
sr Српски / Srpski
ru Русский
uk Українська
  • az Azərbaycanca
hu Magyar
uz O‘zbek
fi Suomi
tt Tatarça / Татарча
tr Türkçe
tk Türkmen
kk Қазақша
ky Кыргызча
mn Монгол

Меря[ред.]