Шаблон:етимологія:гарнітур

гарніту́р; — рос. гарниту́р, білор. гарніту́р, пол. garnitur, чеськ. словац. в.-луж. garnitura, болг. мак. сербохорв. гарниту́ра, словен. garnitura; — запозичення з німецької мови; нім. Garnitur «гарнітур, комплект, прикраса» походить від фр. garniture «тс.», утвореного від дієслова фр. garnir «постачати, прибирати, прикрашати».— СІС 141; Шанский ЭСРЯ І 4, 33; Фасмер І 394; Kopalinski 350; Dauzat 355.— Див. ще гарнізо́н