гарнітур

Українська

гарнітур I

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	гарніту́р	гарніту́ри
Р.	гарніту́ра	гарніту́рів
Д.	гарніту́рові гарніту́ру	гарніту́рам
З.	гарніту́р	гарніту́ри
Ор.	гарніту́ром	гарніту́рами
М.	на/у гарніту́рі	на/у гарніту́рах
Кл.	гарніту́ру*	гарніту́ри*

гар-ні-ту́р

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -гарнітур-.

Вимова

• МФА : [ɦɐrnʲiˈtur] (одн.), [ɦɐrnʲiˈture] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. комплект, повний набір предметів певного призначення ◆ Оцей столовий гарнітур червоного дерева обійшовся нам у п'ятнадцять тисяч. В.Собко
2. навушник з мікрофоном ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

1. набір, комплект, прибор, куверт
2. —

Антоніми

1. —
2. —

Гіпероніми

1. —
2. —

Гіпоніми

1. —
2. —

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від гарніту́р; — рос. гарниту́р, білор. гарніту́р, пол. garnitur, чеськ. словац. в.-луж. garnitura, болг. мак. сербохорв. гарниту́ра, словен. garnitura; — запозичення з німецької мови; нім. Garnitur «гарнітур, комплект, прикраса» походить від фр. garniture «тс.», утвореного від дієслова фр. garnir «постачати, прибирати, прикрашати».— СІС 141; Шанский ЭСРЯ І 4, 33; Фасмер І 394; Kopalinski 350; Dauzat 355.— Див. ще гарнізо́н

Переклад

комплект, повний набір предметів певного призначення
Російськаru: гарнитур (ru) чол.

навушник з мікрофоном

Джерела

• Словник УЛІФ: гарнітур

гарнітур II

Значення

• форма родового відмінка множини від гарнітура

Джерела

• Словник УЛІФ: гарнітур
• гарнітур на Lingvo.ua

Білоруська

Морфосинтаксичні ознаки

гар-ні-ту́р

Іменник, чоловічий рід.

Корінь: -гарнітур-.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}

Семантичні властивості

Значення

1. гарнітур (аналог укр. слову). ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від гарніту́р; — рос. гарниту́р, білор. гарніту́р, пол. garnitur, чеськ. словац. в.-луж. garnitura, болг. мак. сербохорв. гарниту́ра, словен. garnitura; — запозичення з німецької мови; нім. Garnitur «гарнітур, комплект, прикраса» походить від фр. garniture «тс.», утвореного від дієслова фр. garnir «постачати, прибирати, прикрашати».— СІС 141; Шанский ЭСРЯ І 4, 33; Фасмер І 394; Kopalinski 350; Dauzat 355.— Див. ще гарнізо́н