Шаблон:етимологія:махлювати

Матеріал з Вікісловника

укр. махлюва́ти «шахраювати», махля́рити «тс.», махла́чити «дурити, забирати нечесним способом» Па, махля́р «шахрай», махля́рство, махльо́ваний «придбаний обманом; обдурений» МСБГ, обмахлярува́ти «обшахраювати»; — рос. махлева́ть «шахраювати», мухлева́ть «тс.», маклева́ть «бути посередником у дрібній торгівлі і шахраювати при цьому», махла́чить «гендлювати, шахраювати», макла́чить «тс.», ма́хлер «шахрай, брехун», махлёвка «обман», білор. махлява́ць «шахраювати», пол. machlować «тс.», machlarz «шахрай», чеськ. machlovat «шахраювати», machle «махінації», словац. machľovať «шахраювати», machlel «махінації»; — через посередництво польської мови запозичено з німецької; нім. makeln «маклерствувати, бути посередником» походить від нідерл. makelen, nds-nl. makeln «тс.», споріднених з н.-нім. machen «робити»; менш обґрунтоване виведення російських форм (Фасмер III 19) з н. (арго) нім. moheln «мітити карти» (звідки н.-нім. mogeln «шахраювати»), що походить від івр. mâhal «підрізати; розводити вино».— Шелудько 39; Фасмер II 585; Brückner 317; Sł. wyr. obcych 441; Altbauer JP 30/3, 125—127; Holub—Lyer 298; Holub—Kop. 214;Kluge—Mitzka 455.— Див. ще ма́клер, ма́хер.