іврит
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | іври́т | — |
| Р. | іври́ту | — |
| Д. | іври́ту іври́тові |
— |
| З. | іври́т | — |
| Ор. | іври́том | — |
| М. | іври́ті іври́тові іври́ту |
— |
| Кл. | іври́те | — |
ів-ри́т
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -іврит-.
Вимова
[ред.]- МФА: [iu̯ˈrɪt]
Послухати вимову:
- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- єврейська мова з групи семітських; державна мова в Ізраїлі (поряд з арабською). На письмі застосовується гебрейська абетка. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |