Шаблон:етимологія:імунітет

німецької мови; нім. immun «несприйнятливий; недоторканний», Immunität, immunisieren походять від лат. immūnis «вільний від обов'язків, повинностей» (immūnitās «звільнення від повинностей»), утвореного заперечною часткою in- (>im-) «не-» та іменником mūnia (<moenia) «обов'язки, заняття», спорідненого з дінд. máyatē «міняє», psl. měna, укр. мі́на, міня́ти. — СІС 278; Шанский ЭСРЯ II 7, 56—57; ССРЛЯ 5, 305; Kopaliński 419; Klein 774; Walde—Hofm. I 255,683. — Див. ще міна. — Пор. амуніція, комуна.