бурно

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

бу́р-но
Прислівник; незмінний.

Корінь: -бурн-; закінчення: -о.

Вимова

• МФА: [ˈburnɔ]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. прислівник до бурний. ◆ Чорний дим встеляв Холодні води, бурно закипілі Бажан

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від праслов'янської форми, від котрої також виникли ст.-слов. боурІА (д.-гр. λαῖλαψ), укр. бу́ря, болг. бура, буря, сербохорв. бу̏ра, словенск. búrja, чеське bouře, польське burza, д.-польське burzá (зн. в. burzą); походить до праіндоєвр. *bhūr-. Спорідн. латиське baũr̨uot «мичати», норв. būra «мичати», д.-ірл. búriud «мичання», búrach «разривання землі», очевидячки, также д.-ісл. byrr «попутний вітер», ср.-н.-нем. borelos «безвітряний», лит. paburmai «бурно, швидко», лат. furō «лютую», др.-інд. bhuráti «рухається, зрушується, борсається». (Використані матеріали словника М. Фасмера.)

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: бурно