Українська

відм.	однина			множина
відм.	чол. р.	сер. р.	жін. р.	множина
Н.	бу́рний	бу́рне	бу́рна	бу́рні
Р.	бу́рного	бу́рного	бу́рної	бу́рних
Д.	бу́рному	бу́рному	бу́рній	бу́рним
З. (^іст./_неіст.)	бу́рного (іcт.) бу́рний (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	бу́рне	бу́рну	бу́рних (іст.) бу́рні (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	бу́рним	бу́рним	бу́рною	бу́рними
М.	бу́рнім бу́рному	бу́рнім бу́рному	бу́рній	бу́рних

бу́р-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -бур-; суфікс: -н; закінчення: -ий.

розбурханий, бурхливий. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ І хатки, садки, і річка чорна та бурна — все почервоніло, неначе кров'ю залите Панас Мирний
перен. насичений подіями, сповнений хвилювань; неспокійний, бентежний. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ [Ярослав:] І мушу знов трудити хвору ногу І брати меч, як в они бурні дні Кочерга

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів

Список перекладів