Українська

відм.	однина			множина
відм.	чол. р.	сер. р.	жін. р.	множина
Н.	безві́тряний	безві́тряне	безві́тряна	безві́тряні
Р.	безві́тряного	безві́тряного	безві́тряної	безві́тряних
Д.	безві́тряному	безві́тряному	безві́тряній	безві́тряним
З. (^іст./_неіст.)	безві́тряного (іcт.) безві́тряний (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	безві́тряне	безві́тряну	безві́тряних (іст.) безві́тряні (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	безві́тряним	безві́тряним	безві́тряною	безві́тряними
М.	безві́трянім безві́тряному	безві́трянім безві́тряному	безві́тряній	безві́тряних

без-ві́-тря-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Префікс: без-; корінь: -вітр-; суфікс: -ян; закінчення: -ий.

тихий, без вітру. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Була тиха, безвітряна погода. Лан застиг, ніщо не порушувало його спокою Минко

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів