валодаць
Білоруська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
ва-ло-да́ць
Дієслово.
Корінь: --.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- володіти. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від psl. *voldḗtī д.-рус. володѣти, дієприкм. володы із *володѫ, ст.-слов. владѣти, власти, владѫ, укр. володiти, болг. вла́дам, владе́я, сербохорв. вла́дати, вла̑да̑м, словен. ládati, vládati, чеськ. vlásti, vladu, пол. włodać, władać; праіндоєвр. *walǝ- «бути сильним, могутнім, володіти». Спорідн. лит. valdýti, лит. valdaũ «правити, володіти», veldė́ti «наслідувати», д.-пруське walduns, weldūns «наслідник», weldīsnan «спадщина», др.-лит. pavilsti «успадкувати», pavildė́ti «володіти», латиське vàldît, готське waldan «правити», далі, гр. αλίσκομαι, αλωτός, ελεῖν, д.-ірл. flaith «панування», д.-кімрське gualart «глава, повелитель», лат. valere «бути в силах, сильним». (Використані матеріали словника М. Фасмера.)