вмить

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

вмить
Прислівник; незмінний.

Префікс: в-; корінь: -мить-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. Цієї ж хвилини, дуже швидко. ◆ Їй все здається, що вовки ось-ось прискочуть на дорогу та нападуться й на шматки розірвуть вмить її, небогу. Яків Щоголів

Синоніми[ред.]

  1. умить, миттю, намліока, навмліока, навмлівіч, млавіч, на мліг ока.

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від приростка в- й іменника мить.

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]