умить
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
у-ми́ть
Прислівник; незмінний.
Префікс: у-; корінь: -мить-.
Вимова[ред.]
- МФА: [u'mɪtʲ]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- цієї ж хвилини, дуже швидко. [≈ 1] ◆ Юхим умить збагнув: так он воно про кого говорив Муха. Андрій Головко
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від приростка у- й іменника мить.
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |