генітив

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

ге-ні-ти́в

Іменник, чоловічий рід.

Корінь: --.

Вимова

• • МФА: одн. [ɦenʲiˈtɪu̯], мн. []

• прослухати вимову

  noicon

• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. лінгв. родовий відмінок ◆ Варіативні флексії генітива іменників чоловічого роду однини пов'язані із семантикою слова (з наук. літ.) [СУМ-20] ◆ У статті досліджено прийменникові конструкції українського генітива (з наук. літ.) [СУМ-20]

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
прикметники: генітивний

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• [СУМ-20]