горне місце

Українська

Тип та синтаксичні ознаки

Го́рне мі́сце

Стійка словосполука.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. східна частина вівтарної апсиди, де у кафедральних соборах на підвищенні ставиться сидіння (трон) для єпископа або митрополита. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Переклад

Список перекладів