частина
Зміст
[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | части́на | части́ни |
| Р. | части́ни | части́н |
| Д. | части́ні | части́нам |
| З. | части́ну | части́ни |
| Ор. | части́ною | части́нами |
| М. | части́ні | части́нах |
| Кл. | части́но* | части́ни* |
части́на
Іменник, жіночий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -част-; суфікс: -ин-; закінчення: -а
Вимова[ред.]
МФА: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- окрема одиниця, пайка, шматок і т. ін., які відділяються від чогось цілого. ◆ немає прикладів застосування.
- складова одиниця, елемент цілого. ◆ немає прикладів застосування.
- розділ якого-небудь твору літератури, мистецтва і т. ін.. ◆ немає прикладів застосування.
- відділ певної установи, окрема галузь управління, яка-небудь спеціалізована служба і т. ін.. ◆ немає прикладів застосування.
- окрема військова одиниця. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
- шматок
- кавалок
- сегмент
- розділ
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі форми: частинка, частиночка
- іменники: частиця
- прикметники: частинний
- дієслова:
- прислівники: частинно
Етимологія[ред.]
Новотвір української мови.
Переклад[ред.]
окрема одиниця, шматок від цілого[ред.]
складова одиниця, елемент цілого
розділ якого-небудь твору літератури, мистецтва
|
|
|
відділ певної установи, окрема галузь управління
|
|
|
окрема військова одиниця
|
|
|
