вівтар
Зміст
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
Іменник, чоловічий рід.
Корінь: --
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- східна частина православного і греко-католицького храму, відокремлена від нави вівтарною перегородкою або іконостасом. У вівтарі знаходиться престол для освячення дарів і жертовник, зберігаються найцінніші ікони. У храмі може бути декілька вівтарів за кількістю апсид. У католицькій церкві вівтар — жертовний стіл, престол. ◆ немає прикладів застосування.
- у давніх народів – місце для жертвоприношень. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
