Українська

вів-та́р

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 1b^ за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -вівтар-.

східна частина православного і греко-католицького храму, відокремлена від нави вівтарною перегородкою або іконостасом. У вівтарі знаходиться престол для освячення дарів і жертовник, зберігаються найцінніші ікони. У храмі може бути декілька вівтарів за кількістю апсид. У католицькій церкві вівтар — жертовний стіл, престол. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ немає прикладів застосування.
у давніх народів: місце для жертвоприношень. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів
Болгарська_bg: олтар ^(be) чол. Польська_pl: ołtarz ^(pl) чол. Російська_ru: алтарь ^(ru) чол.

Список перекладів
Іврит_he: מזבח Іспанська_es: altar чол., larario чол., ara Італійська_it: ara, altare Англійська_en: altar, Lord's table Арабська_ar: مذبح Есперанто^ш_eo: altaro Латинська_la: ara, altare Науру_na: dagarae Нідерландська_nl: altaar Німецька_de: Altar ^(de) -s, -e Сербська_sr (кир.): жртвеник, ара, олтар Таджицька_tg: қурбонгоҳ Тибетська_bo: མཆོད་སྟེགས (чётэк) Французька_fr: autel чол.; reposoir чол., table de communion Чеська_cs: oltář Шведська_sv: altare

У Вікіпедії є стаття

Вівтар