вівтар

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. вівта́р вівтарі́
Р. вівтаря́ вівтарі́в
Д. вівтарю́
вівта́ре́ві
вівтаря́м
З. вівтар вівтарі́в
Ор. вівтаре́м вівтаря́ми
М. вівтарі́
вівтарю́
вівтаря́х
Кл. вівта́рю* вівтарі́*

вів-та́р

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 1b^ за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -вівтар-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

[1].
[1].

Значення[ред.]

  1. східна частина православного і греко-католицького храму, відокремлена від нави вівтарною перегородкою або іконостасом. У вівтарі знаходиться престол для освячення дарів і жертовник, зберігаються найцінніші ікони. У храмі може бути декілька вівтарів за кількістю апсид. У католицькій церкві вівтар — жертовний стіл, престол. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.
  2. у давніх народів: місце для жертвоприношень. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

  1. ?
  2. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]

Wikipedia-logo-uk.png
У Вікіпедії є стаття