горня
Українська
[ред.]Морфологічні та синтаксичні властивості
[ред.]гор-ня́
Іменник, неістота, середній рід, IV відміна.
Корінь: -горн-; закінчення: -я.
Вимова
[ред.]- МФА : [ɦɔrˈnʲɑ] (одн.), [ɦɔrˈnʲɑtɐ] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]
Значення
[ред.]- маленький горщик ◆ На припічку, на жару горшки й горнята. Іван Нечуй-Левицький, «Дві московки», 1868 р. ◆ Матвій поставив на землю горня з їжею, скочив у човен і поїхав до жаків. Михайло Стельмах, «Хліб і сіль», 1961 р.
- те ж саме, що чашка ◆ У більшості з них є улюблене горня. У когось чорне, у когось зелене, у когось велике біле, у когось скляне прозоре, у когось руде з кришечкою… bezdomna, «Про горня», допис у LiveJournal, 5 жовтня 2007 р.
Синоніми
[ред.]- —
- —
Антоніми
[ред.]- —
- —
Гіпероніми
[ред.]- —
- —
Гіпоніми
[ред.]Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| горщик | |
| |
| чашка | |
| |