горня

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. горня́ горня́та
Р. горня́ти горня́т
Д. горня́ті горня́там
З. горня́ горня́та
Ор. горня́м горня́тами
М. горня́ті горня́тах
Кл. горня́* горня́та*

гор-ня́

Іменник, неістота, середній рід, IV відміна (тип відмінювання 1°a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -горн-; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Горня [2].

Значення[ред.]

  1. маленький горщик ◆ На припічку, на жару горшки й горнята. Іван Нечуй-Левицький, «Дві московки», 1868 р. ◆ Матвій поставив на землю горня з їжею, скочив у човен і поїхав до жаків. Михайло Стельмах, «Хліб і сіль», 1961 р.
  2. те ж саме, що чашка ◆ У більшості з них є улюблене горня. У когось чорне, у когось зелене, у когось велике біле, у когось скляне прозоре, у когось руде з кришечкою… bezdomna, «Про горня», допис у LiveJournal, 5 жовтня 2007 р.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]

горня на Lingvo.ua

Посилання[ред.]