Перейти до вмісту

горнятко

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості

[ред.]
відмінок однина множина
Н. горня́тко горня́тка
Р. горня́тка горня́ток
Д. горня́тку горня́ткам
З. горня́тко горня́тка
Ор. горня́тком горня́тками
М. горня́тці горня́тках
Кл. горня́тко* горня́тка*

гор-ня́т-ко

Іменник, неістота, II відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -горн-; суфікси: -ят; закінчення: .

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]
Горнятко [1]
Горнятко [3] чаю

Значення

[ред.]
  1. зменш.-пестл. до горня. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Він одніс горнятко на стіл та насипав у миску юшки. Михайло Коцюбинський, «Fata Morgana», 1901—1910 р. ◆ Взявши з вузлика горнятко з кашею, кавалок сала й кусень хліба, Лукія збиралась полуднувати. Олександр Ільченко, «Козацькому роду нема переводу, або ж Мамай i Чужа Молодиця», 1958 р. * у порівняннях ◆ У саду тридцять шість рядів аґрусу, сливи-багрулі, груші сортові, мов ті горнятка на гілках. Ігор Муратов, «Буковинська повість», 1951 р.
  2. маленький горщик. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Дід Онопрій вмощує на покуть, за сніп, горнятко з кутею та глечик з узваром — домовикам, тобто душам померлих, щоб ласкаві й добрі були до хати і всіх, хто живе в ній. Володимир Малик, «Таємний посол», 1968—1977 р.
  3. те ж саме, що чашка. [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ Тоді ти їла щось дуже неквапно, а я пив каву, не вийнявши ложечку з горнятка. Отар Довженко, «Я кохаю музику»

Синоніми

Антоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Холоніми

[ред.]

Мероніми

[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Колокації

[ред.]

Прислів'я та приказки

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]

Від ??

Переклад

[ред.]
горня
горщик
чашка

Джерела

[ред.]