горілка
Українська
[ред.]Іменник I
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]го-рі́л-ка
Іменник.
Корінь: --.
Вимова
[ред.]- МФА: одн. [ɦɔrʲilkɐ], мн. []
прослухати вимову
- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- міцний алкогольний напій, що є сумішшю винного спирту і води у певній пропорції [▲ 1] ◆ – Ні, куме, – кажу, – що правда, то правда: горілка до добра не доведе! Марко Вовчок [СУМ-20] ◆ Гнат не пив навіть горілки, котру приніс тесть М. Коцюбинський [СУМ-20] ◆ Задушливо тхнуло горілкою, гостро пахла живицею підлога В. Кучер [СУМ-20] ◆ Випита горілка, міцна й пекуча, вдарила в мозок, моторошно-солодкою хвилею прокотилася до ніг О. Бердник [СУМ-20]
- Синоніми
- ↑ ?
- Антоніми
- ↑ ?
- Гіпероніми
- Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ?
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |
| |
Іменник II
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]го-рі́л-ка
Іменник.
Корінь: --.
Вимова
[ред.]- МФА: одн. [ɦɔrʲilkɐ], мн. []
прослухати вимову
- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- пристрій для спалювання рідини або газу з певною метою; пальник [≈ 1][▲ 1] ◆ Сьогодні на зміну інжекторним газовим горілкам приходять індукційні варильні поверхні із журн. [СУМ-20] ◆ Безполум'яна горілка з керамічною насадкою, яка дає стовідсоткове спалювання газу, повинна забезпечити просушування й обігрівання приміщень з газ. [СУМ-20] ◆ Портативну газову горілку зручно брати із собою в подорожі з газ. [СУМ-20]
- Синоніми
- Антоніми
- ↑ ?
- Гіпероніми
- Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ?
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |
| |
Джерела
[ред.]- Словник української мови: в 20 т. / НАН України, Укр. мовно-інф. фонд; за ред. В. М. Русанівського. — К. : Наук. думка, 2010—. — ISBN 978-966-00-1050-5