напій
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | напі́й | напо́ї |
Р. | напо́ю | напо́їв |
Д. | напо́єві напо́ю |
напо́ям |
З. | напі́й | напо́ї |
Ор. | напо́єм | напо́ями |
М. | напо́ї напо́ю |
напо́ях |
Кл. | напо́ю* | напо́ї* |
на-пі́й
Іменник, неістота, чоловічий рід, I відміна (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: --.
Вимова[ред.]
- МФА: одн. [nɐˈpʲii̯], мн. [nɐˈpɔji]
прослухати вимову
- УФ: [нап’і́й]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- спеціально приготована рідина, призначена для пиття [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- Синоніми
- ↑ ?
- Антоніми
- ↑ ?
- Гіпероніми
- Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |