Перейти до вмісту

зір

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості

[ред.]

зі́р

Іменник, чоловічий рід.

Корінь: -зір-.

Вимова

[ред.]
  •  прослухати вимову?, файл
  • УФ: []
  • Семантичні властивості

    [ред.]

    Значення

    [ред.]
    1. одне з п'яти почуттів, органом якого є око ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
    2. погляд; спрямованість очей на когось, щось ◆ О, як забуть Тебе, єдину в світі! // Твій зір мені ясніш за сонце світить, // Твоя далека пісня, як хорал. Євген Маланюк, «Одна пісня» ◆ Найдужче Марків зір вабила соколина башта, на стіні під нею справді висіли клітки зі вченими соколами й стояли драбини, по яких до тих кліток добиралися сокольничі. Юрій Мушкетик, «Яса»
    3. те ж саме, що очі ◆ Зір мені застелило зовсім. А воно — чалап, чалап... Та прямісінько до божниці, де в мене лежали гроші. Юрій Мушкетик, «Яса»
    4. родовий відмінок множини до зоря ◆ О слово рідне! Шум дерев! // Музика зір блакитнооких, // Шовковий спів степів широких, // Дніпра між ними левій рев... Олександр Олесь, «О Слово Рідне» ◆ Слова мої! Шикуйтесь сміливіше — // Пилюка зір хай шерхне на вустах. Іван Драч, «Ніж у сонці» ◆ а мить йому здалося, що проти зір щось майнуло — крила чи руки, і він затулив обличчя, а тоді тричі перехрестився. Юрій Мушкетик, «Яса»

    Синоніми

    [ред.]

    Антоніми

    [ред.]

    Гіпероніми

    [ред.]

    Гіпоніми

    [ред.]

    Холоніми

    [ред.]

    Мероніми

    [ред.]

    Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

    [ред.]

    Колокації

    [ред.]

    Прислів'я та приказки

    [ред.]

    Споріднені слова

    [ред.]
    Найтісніша спорідненість

    Етимологія

    [ред.]

    Від ??

    Переклад

    [ред.]
    Список перекладів

    Джерела

    [ред.]
    • Словник УЛІФ: зір
    • Новий тлумачний словник української мови 200 000 слів. Укладачі В.Яременко, О. Сліпушко. Видання друге, виправлене. 2008 рік.