почуття

Матеріал з Вікісловника
Перейти до: навігація, пошук

Українська[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

Іменник.

Корінь: --

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. психічні й фізичні відчуття людини.
  2. здатність відчувати, сприймати навколишнє середовище.
  3. із спол. що, мов, немов, ніби і т. ін. стан людини, який викликається почуттєвим досвідом.
  4. Правильне або хибне усвідомлення людиною свого значення, ролі в суспільстві і т. ін.
  5. Здатність людини сприймати й усвідомлювати естетичні цінності.
  6. Здатність людини вміло використовувати властивості чого-небудь.
  7. Емоції, що супроводжують оцінку певних суспільних подій, явищ.
  8. Вияв схвильованості, душевного піднесення.
  9. чого. Емоції, викликані певними душевними переживаннями.
  10. Емоційна настроєність.
  11. Інтуїтивне розуміння, сприйняття, передчуття чого-небудь.
  12. Любов, кохання; захоплення ким-небудь.
    ◆ Шосте почуття — здатність людини добре орієнтуватися в обставинах, інтуїтивно приймати правильні рішення.
    ◆ Естетичне почуття.
    ◆ Почуття відповідальності.
    ◆ Почуття гумору.

Синоніми[ред.]

емоції

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]