клінічний стан хворого
Українська
[ред.]Тип та синтаксичні ознаки
[ред.]Стійка словосполука (термін). Використовується як іменна група.
Вимова
[ред.]Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- мед. сукупність ознак (показників, рис, самопочуття або настрою), виявлених відповідно до певних вимог якості дослідження, які характеризують функціонування систем організму (серцево-судинної, дихальної, травної, нервової, кістково-м'язової, сечовидільної та ін.) на момент обстеження. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Етимологія
[ред.]Переклад
[ред.]| Список перекладів | |
Джерела
[ред.]- О.Р.Пулик. Моніторинг клінічного стану хворих з мозковим інсультом. Клінічна та експериментальна патологія. т.ІХ, №4(34),2010.с.86.
- Й.І.Канюк.Простий метод вияскравлення доказовості клінічного стану хворого з позиції анестезіолога і лікаря-інтенсивіста. Біль.знеболювання і інтенсивна терапія.№1д,2006, с.7-9.