настрій

Матеріал з Вікісловника

Українська[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. на́стрій на́строї
Р. на́строю на́строїв
Д. на́строєві
на́строю
на́строям
З. на́строй на́строї
Ор. на́строєм на́строями
М. на́строї
на́строю
на́строях
Кл. на́строю* на́строї*

на́-стрій

Іменник, неістота, чоловічий рід, I відміна (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: на-; корінь: -стрій-.

Вимова[ред.]

  • МФА : [ˈnɑstʲrʲii̯] (одн.), [ˈnɑstrɔji] (мн.)

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. внутрішній, душевний стан [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  2. напрям думок, інтересів, почуттів і т. ін.; настроєність [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  3. охота, бажання робити що-небудь, займатися чимсь [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ?

Переклад[ред.]

внутрішній, душевний стан
напрям думок, інтересів, почуттів і т. ін.; настроєність
охота, бажання робити що-небудь, займатися чимсь

Джерела[ред.]