стан
[ред.]
стан I[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
| відм. | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | ста́н | ста́ни |
| Р. | ста́ну | ста́нів |
| Д. | ста́нові ста́ну |
ста́нам |
| З. | ста́н | ста́ни |
| О. | ста́ном | ста́нами |
| М. | на/у ста́ні | на/у ста́нах |
| К. | ста́не* | ста́ни* |
стан
Іменник чоловічого роду, відмінювання 1a.
Корінь: --
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- тулуб, корпус людини; торс ◆ немає прикладів застосування.
- те ж саме, що талія ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
- -
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
стан II[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
| відм. | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | ста́н | ста́ни |
| Р. | ста́ну | ста́нів |
| Д. | ста́нові ста́ну |
ста́нам |
| З. | ста́н | ста́ни |
| О. | ста́ном | ста́нами |
| М. | на/у ста́ні | на/у ста́нах |
| К. | ста́не* | ста́ни* |
стан
Іменник чоловічого роду, відмінювання 1a.
Корінь: --
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- місце тимчасового розташування; стоянка, табір ◆ немає прикладів застосування.
- місце тимчасового розташування польових, мисливських і т. ін. бригад у період сезонної роботи, промислу тощоісце тимчасового розташування польових, мисливських і т. ін. бригад у період сезонної роботи, промислу тощо ◆ немає прикладів застосування.
- військо, воююча сторона ◆ немає прикладів застосування.
- суспільне об'єднання, угруповання; ворогуюча сторона ◆ немає прикладів застосування.
- заст. у дореволюційній Росії — адміністративно-поліцейський підрозділ повіту ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
|
|
|
стан III[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
| відм. | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | ста́н | ста́ни |
| Р. | ста́ну | ста́нів |
| Д. | ста́нові ста́ну |
ста́нам |
| З. | ста́н | ста́ни |
| О. | ста́ном | ста́нами |
| М. | на/у ста́ні | на/у ста́нах |
| К. | ста́не* | ста́ни* |
стан
Іменник чоловічого роду, відмінювання 1a.
Корінь: --
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- обставини, умови, в яких хто-, що-небудь перебуває, існує; ситуація, зумовлена певними обставинами, умовами ◆ немає прикладів застосування.
- сукупність ознак, рис, що характеризують предмет, явище в даний момент відповідно до певних вимог щодо якості, ступеня готовності і т. ін. ◆ немає прикладів застосування.
- фіз. сукупність величин, що характеризують фізичні ознаки тіла ◆ немає прикладів застосування.
- характер розташування, взаємодія і рух часток речовини ◆ немає прикладів застосування.
- сукупність суспільно-політичних відносин, аспектів суспільного життя ◆ немає прикладів застосування.
- режим, розпорядок державного, суспільного життя, що його встановлює влада ◆ немає прикладів застосування.
- лінгв. Граматична категорія, яка виражає різні відношення дії до її суб'єкта та об'єкта ◆ немає прикладів застосування.
- соціальна група людей із закріпленими законом спадкоємними правами та обов'язками, що остаточно склалася під час розшарування феодального суспільства ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
|
|
|
стан IV[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
| відм. | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | ста́н | ста́ни |
| Р. | ста́на | ста́нів |
| Д. | ста́нові ста́ну |
ста́нам |
| З. | ста́н | ста́ни |
| О. | ста́ном | ста́нами |
| М. | на/у ста́ні | на/у ста́нах |
| К. | ста́не* | ста́ни* |
стан
Іменник чоловічого роду, відмінювання 1a.
Корінь: --
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- техн. машина або система машин для обробки металу під тиском ◆ немає прикладів застосування.
- спец. комплект колісних пар паровоза, вагона і т. ін.; скат ◆ немає прикладів застосування.
- техн. пристрій у молотарці, комбайні ◆ немає прикладів застосування.
- муз. рядок із п'яти горизонтальних паралельних ліній, признач. для написання нот ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
|
|
|
