Українська
[ред.]

стан I[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок	однина	множина
Н.	ста́н	ста́ни
Р.	ста́ну	ста́нів
Д.	ста́нові ста́ну	ста́нам
З.	ста́н	ста́ни
Ор.	ста́ном	ста́нами
М.	на/у ста́ні	на/у ста́нах
Кл.	ста́ну*	ста́ни*

ста́н

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -стан-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

тулуб, корпус людини; торс. ◆ немає прикладів застосування.
те ж саме, що талія. ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

—
—

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

ніжний / тугий стан. ◆ З її волосся, з білої сукні, що облягала тугий стан, збігала вода. Prapor 1967

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість
прізвища: Станик, Станік іменники: станик

Етимологія[ред.]

Від псл. *stanъ (рос. стан, слн. stán, церк.-слов. станъ), пов'язаного з дієсловом *stati («стати»). Вважається спорідненим з давньоіндійським sthānam («місце, місцеперебування»), авестійське, давньоперське sthāna- «стойка, місце, стійло», согдійське *astan ('st'n) «місце», ōstān ('wst'n) «основа; поселення», перське sitān (звідки походить компонент -stan), осетинське -ston «місце, вмістилище, країна», stonwat «стоянка», staw «поперек, круп», astæw «поперек, талія», лат. *stanō (у формі dēstino «стверджую, зміцнюю, прикріплюю; визначаю». (порівняй зі status)), що продовжують індоєвропейське st(h)ā- «стояти», ускладнене суфіксальним -n-; литовське stónas «стан (життєвий)» вважається запозиченням із слов'янських мов.^[1]

Переклад[ред.]

тулуб
Російська_ru: стан ^(ru) чол., торс

талія

стан II[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок	однина	множина
Н.	ста́н	ста́ни
Р.	ста́ну	ста́нів
Д.	ста́нові ста́ну	ста́нам
З.	ста́н	ста́ни
Ор.	ста́ном	ста́нами
М.	на/у ста́ні	на/у ста́нах
Кл.	ста́ну*	ста́ни*

стан

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -стан-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

місце тимчасового розташування; стоянка, табір. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ немає прикладів застосування.
місце тимчасового розташування польових, мисливських і т. ін. бригад у період сезонної роботи, промислу тощо. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ немає прикладів застосування.
військо, воююча сторона. ^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]} ◆ немає прикладів застосування.
суспільне об'єднання, угруповання; ворогуюча сторона. ^{[≈ 4]}^{[≠ 4]}^{[▲ 4]}^{[▼ 4]} ◆ немає прикладів застосування.
заст. у дореволюційній Росії: адміністративно-поліцейський підрозділ повіту. ^{[≈ 5]}^{[≠ 5]}^{[▲ 5]}^{[▼ 5]} ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

Антоніми

↑ ?
↑ ?
↑ ?
↑ ?
↑ ?

Гіпероніми

↑ ?
↑ ?
↑ ?
↑ ?
↑ ?

Гіпоніми

↑ ?
↑ ?
↑ ?
↑ ?
↑ ?

Холоніми[ред.]

—
—
—
—
повіт

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

місце тимчасового розташування; стоянка, табір

місце тимчасового розташування польових, мисливських і т. ін. бригад у період сезонної роботи

військо, воююча сторона

суспільне об'єднання, угруповання; ворогуюча сторона

адміністративно-поліцейський підрозділ повіту

стан III[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок	однина	множина
Н.	ста́н	ста́ни
Р.	ста́ну	ста́нів
Д.	ста́нові ста́ну	ста́нам
З.	ста́н	ста́ни
Ор.	ста́ном	ста́нами
М.	на/у ста́ні	на/у ста́нах
Кл.	ста́ну*	ста́ни*

стан

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: --.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

обставини, умови, в яких хто-, що-небудь перебуває, існує; ситуація, зумовлена певними обставинами, умовами. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ немає прикладів застосування.
сукупність ознак, рис, що характеризують предмет, явище в даний момент відповідно до певних вимог щодо якості, ступеня готовності і т. ін. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ немає прикладів застосування.
фіз. сукупність величин, що характеризують фізичні ознаки тіла. ^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]} ◆ немає прикладів застосування.
характер розташування, взаємодія і рух часток речовини. ^{[≈ 4]}^{[≠ 4]}^{[▲ 4]}^{[▼ 4]} ◆ немає прикладів застосування.
сукупність суспільно-політичних відносин, аспектів суспільного життя.^{[≈ 5]}^{[≠ 5]}^{[▲ 5]}^{[▼ 5]} ◆ немає прикладів застосування.
режим, розпорядок державного, суспільного життя, що його встановлює влада.^{[≈ 6]}^{[≠ 6]}^{[▲ 6]}^{[▼ 6]} ◆ немає прикладів застосування.
лінгв. Граматична категорія, яка виражає різні відношення дії до її суб'єкта та об'єкта.^{[≈ 7]}^{[≠ 7]}^{[▲ 7]}^{[▼ 7]} ◆ немає прикладів застосування.
соціальна група людей із закріпленими законом спадкоємними правами та обов'язками, що остаточно склалася під час розшарування феодального суспільства.^{[≈ 8]}^{[≠ 8]}^{[▲ 8]}^{[▼ 8]} ◆ немає прикладів застосування.
мед. сукупність ознак (показників, рис, самопочуття або настрою), виявлених відповідно до певних вимог якості дослідження, які характеризують функціонування систем організму (серцево-судинної, дихальної, травної, нервової, кістково-м'язової, сечовидільної та ін.) на момент обстеження. ^{[≈ 9]}^{[≠ 9]}^{[▲ 9]}^{[▼ 9]} ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

↑ ?
↑ ?
↑ ?
↑ ?
↑ ?
↑ ?
↑ ?
↑ ?
↑ ?

Антоніми

↑ ?
↑ ?
↑ ?
↑ ?
↑ ?
↑ ?
↑ ?
↑ ?
↑ ?

Гіпероніми

↑ ?
↑ ?
↑ ?
↑ ?
↑ ?
↑ ?
↑ ?
↑ ?
↑ ?

Гіпоніми

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

обставини, умови, в яких хто-, що-небудь перебуває, існує; ситуація, зумовлена певними обставинами, умовами

сукупність ознак, рис, що характеризують предмет, явище в даний момент відповідно до певних вимог щодо якості, ступеня готовності і т. ін.

сукупність величин, що характеризують фізичні ознаки тіла

характер розташування, взаємодія і рух часток речовини

сукупність суспільно-політичних відносин, аспектів суспільного життя

режим, розпорядок державного, суспільного життя, що його встановлює влада

граматична категорія, яка виражає різні відношення дії до її суб'єкта та об'єкта

соціальна група людей із закріпленими законом спадкоємними правами та обов'язками

сукупність ознак (показників, рис, самопочуття або настрою), виявлених відповідно до певних вимог якості дослідження

стан IV[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок	однина	множина
Н.	ста́н	ста́ни
Р.	ста́на	ста́нів
Д.	ста́нові ста́ну	ста́нам
З.	ста́н	ста́ни
Ор.	ста́ном	ста́нами
М.	на/у ста́ні	на/у ста́нах
Кл.	ста́ну*	ста́ни*

стан

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: --.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

техн. машина або система машин для обробки металу під тиском. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ прокатний стан
спец. комплект колісних пар паровоза, вагона та інше; скат. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]}
техн. пристрій у молотарці, комбайні.^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]} ◆ немає прикладів застосування.
муз. рядок із п'яти горизонтальних паралельних ліній, признач. для написання нот. ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

Антоніми

↑ ?
↑ ?
↑ ?

Гіпероніми

↑ ?
↑ ?
↑ ?

Гіпоніми

↑ ?
↑ ?
↑ ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

машина або система машин для обробки металу під тиском

комплект колісних пар паровоза, вагона та інше; скат

пристрій у молотарці, комбайні

рядок із п'яти горизонтальних паралельних ліній, признач. для написання нот

Джерела[ред.]

Болгарська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

Ед.	ста́н
Ед. об.	ста́на
Ед. суб.	ста́нът
Мн.	ста́нове
Мн. сов.	ста́новете
Числ.	ста́на
Зв.	—

ста́н

Іменник, чоловічий рід, відмінювання 1.

Шаблон:морфо-bg

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Джерела[ред.]

Російська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

Іменник.

Корінь: --.

Вимова[ред.]

МФА: []
УФ: []

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Примітки[ред.]

↑ Етимологічний словник української мови: У 7 т. / Редкол. О. С. Мельничук (голов. ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1983. — ISBN 966-00-0816-3. Т. 5: Р — Т / Уклад.: Р. В. Болдирєв та ін. — 2006. — 704 с. ISBN 966-00-0785-X.

Джерела[ред.]

[2] стоя́нка, та́бір

[6] ?

[10] ?

[14] ?

[18] ?

[3] ?

[7] ?

[11] ?

[15] ?

[19] ?

[4] ?

[8] ?

[12] ?

[16] ?

[20] ?

[5] ?

[9] ?

[13] ?

[17] ?

[21] ?

[22] ?

[26] ?

[30] ?

[34] ?

[38] ?

[42] ?

[46] ?

[50] ?

[54] ?

[23] ?

[27] ?

[31] ?

[35] ?

[39] ?

[43] ?

[47] ?

[51] ?

[55] ?

[24] ?

[28] ?

[32] ?

[36] ?

[40] ?

[44] ?

[48] ?

[52] ?

[56] ?

[25] ?

[29] ?

[33] агрегатний стан

[37] ?

[41] ?

[45] ?

[49] ?

[53] ?

[57] ?

[58] ?

[62] скат

[66] ?

[59] ?

[63] ?

[67] ?

[1]

[≈ 1]

[≠ 1]

[▲ 1]

[▼ 1]

[≈ 2]

[≠ 2]

[▲ 2]

[▼ 2]

[≈ 3]

[≠ 3]

[▲ 3]

[▼ 3]

[≈ 4]

[≠ 4]

[▲ 4]

[▼ 4]

[≈ 5]

[≠ 5]

[▲ 5]

[▼ 5]

[≈ 1]

[≠ 1]

[▲ 1]

[▼ 1]

[≈ 2]

[≠ 2]

[▲ 2]

[▼ 2]

[≈ 3]

[≠ 3]

[▲ 3]

[▼ 3]

[≈ 4]

[≠ 4]

[▲ 4]

[▼ 4]

[≈ 5]

[≠ 5]

[▲ 5]

[▼ 5]

[≈ 6]

[≠ 6]

[▲ 6]

[▼ 6]

[≈ 7]

[≠ 7]

[▲ 7]

[▼ 7]

[≈ 8]

[≠ 8]

[▲ 8]

[▼ 8]

[≈ 9]

[≠ 9]

[▲ 9]

[▼ 9]

[≈ 1]

[≠ 1]

[▲ 1]

[▼ 1]

[≈ 2]

[≠ 2]

[▲ 2]

[▼ 2]

[≈ 3]

[≠ 3]

[▲ 3]

[▼ 3]

стан

Українська[ред.]

стан I[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Переклад[ред.]

стан II[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Переклад[ред.]

стан III[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Переклад[ред.]

стан IV[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]

Болгарська[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Українська
[ред.]

Болгарська
[ред.]

Російська
[ред.]