навесні
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
на-вес-ні́
Прислівник, обставинний, часу; незмінний.
Префікс: на-; корінь: -весн-; суфікс: -і.
Вимова[ред.]
- МФА: [nɐu̯eˈsʲnʲi]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- у весняний час [≈ 1] ◆ Як навесні починає // Крига розтавати, // Збираються русалоньки // До моря гуляти. Леся Українка, «Русалка», 6 грудня 1885 р. [СУМ-11]
- перен., поет. у час розквіту фізичних і духовних сил ◆ Тішся, дитино, поки ще маленька, // Ти ж бо живеш навесні, // Ще твоя думка літає легенько, // Ще твої мрії ясні. Леся Українка, «Тішся, дитино, поки ще маленька…», 1891 р. [СУМ-11]
Синоніми
- ↑ напровесні
- ↑ ?
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |