навесні
Зовнішній вигляд
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]на-вес-ні́
Прислівник, обставинний, часу; незмінний.
Префікс: на-; корінь: -весн-; суфікс: -і.
Вимова
[ред.]- МФА: [nɐu̯eˈsʲnʲi]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- у весняний час [≈ 1] ◆ Як навесні починає // Крига розтавати, // Збираються русалоньки // До моря гуляти. Леся Українка, «Русалка», 6 грудня 1885 р. [СУМ-11]
- перен., поет. у час розквіту фізичних і духовних сил ◆ Тішся, дитино, поки ще маленька, // Ти ж бо живеш навесні, // Ще твоя думка літає легенько, // Ще твої мрії ясні. Леся Українка, «Тішся, дитино, поки ще маленька…», 1891 р. [СУМ-11]
Синоніми
- ↑ напровесні
- ↑ ?
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]Список перекладів | |