час
[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
| відм. | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | ча́с | часи́ |
| Р. | ча́су | часі́в |
| Д. | ча́сові ча́су |
часа́м |
| З. | ча́с | часи́ |
| О. | ча́сом | часа́ми |
| М. | ча́сі | часа́х |
| К. | ча́се* | часи́* |
ча́с
Іменник чоловічого роду, відмінювання 1c.
Корінь: -час-
Вимова[ред.]
МФА: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- фіз., філос. одна з основних об'єктивних форм існування матерії, яка виявляється в тривалості буття ◆ немає прикладів застосування.
- тривалість існування явищ і предметів, яка вимірюється століттями, роками, місяцями, годинами, хвилинами і т. ін. ◆ немає прикладів застосування.
- проміжок, відрізок у послідовній зміні годин, днів, років і т. ін., протягом яких що-небудь здійснилося. здійснюється чи здійснюватиметься ◆ немає прикладів застосування.
- історичний період у розвитку природи і людства; визначена епоха або окремий етап у житті певного народу, держави, суспільства ◆ немає прикладів застосування.
- сприятливий, потрібний момент ◆ немає прикладів застосування.
- пора що-небудь робити, здійснювати ◆ немає прикладів застосування.
- проміжок у послідовній зміні годин, днів, не зайнятий основною роботою, справами, вивільнений для відпочинку, дозвілля тощо ◆ немає прикладів застосування.
- лінгв. граматична категорія, що виражає відношення дії чи стану до моменту мовлення ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
- відтягати час, відтягти час
- від часу до часу, час від часу
- в час
- в час оний
- до часу
- дух часу
- знамення часу
- каліф на час, халіф на час
- на вічні часи
- настав час, прийшов час, ударив час
- на часі
- приспів час
- тягнути час, тягти час
- свого часу, у свій час
- сказати в добрий час
- у час останній, у час останній свій
- час не жде, час не стоїть
- час пробив
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
форма існування матерії, яка виявляється в тривалості буття
|
|
[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
час
Іменник.
Корінь: --
Вимова[ред.]
МФА: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- час (аналог. укр. слову) ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
| відм. | однина | множина |
|---|---|---|
| Им. | ча́с | часы́ |
| Род. | ча́са | часо́в |
| Д. | ча́су | часа́м |
| Вин. | ча́с | часы́ |
| Твор. | ча́сом | часа́ми |
| Предл. | ча́се | часа́х |
ча́с
Іменник чоловічого роду, відмінювання 1c.
Корінь: --
Вимова[ред.]
МФА: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- година ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі форми:
- іменники: часовой, часовщик, часы
- прикметники: часовой
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
