навідлі
Зовнішній вигляд
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]на-ві́д-лі
Прислівник; незмінний.
Вимова
[ред.]- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- діал. (гуцульська говірка південно-західного наріччя) навідліг. Навідлі бити рукою - розмахнувшись, бити навідліг не долонею, а щиколотками. ◆ Ударив просто навідлі кулаком. Б. Грінченко. ◆ Бий павука навідлі, а не долонею. Кидати навідлі - розмахнувшись, з силою кидати що-небудь від себе. ◆ Коли штани були готові, Вустя навідлі кинула братові. О. Гончар.
Синоніми
[ред.]Усталені словосполучення, фразеологізми
[ред.]Споріднені слова
[ред.]Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від навідліг.
Переклад
[ред.]Список перекладів | |
|
Джерела
[ред.]- Словник УЛІФ: навідлі
- Етимологічний словник української мови. У 7-и тт. – К.: Наукова думка, 2003. – Т. 2. – С. 15-16.
- Новий тлумачний словник української мови. В 4 т. К.: Аконіт, 2000. - Т. 2. - С. 720.