Перейти до вмісту

навіґлі

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]

на-ві́ґ-лі
Прислівник; незмінний.

Вимова

[ред.]
  •  прослухати вимову?, файл
  • УФ: []
  • Семантичні властивості

    [ред.]

    Значення

    [ред.]
    1. діал. (характерне для волинської говірки південно-західного наріччя) від себе, навиворіт, навпаки, в протилежний бік, через руку.
    2. уживається для заборони робити що-небудь навпаки. Лити навіґлі - наливати через руку, вивертаючи кисть від себе. ◆ А нехай тобі! Не наливай навіґлі! с.Долотецьке Вінницької області
    3. діал. (гуцульська говірка південно-західного наріччя) навідлі, навідліг. Навіґлі / навідлі бити рукою - розмахнувшись, бити навідліг не долонею, а щиколотками.

    Синоніми

    [ред.]
    1. навідлік - найправильніший говір, навпаки, навідлі
    2. навідліг
    3. навідлів, наодлив, наодливо, наодлів

    Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

    [ред.]
    • Лити навіґлі
    • Бити навіґлі

    Колокації

    [ред.]

    Прислів'я та приказки

    [ред.]

    Споріднені слова

    [ред.]
    Найтісніша спорідненість

    Етимологія

    [ред.]

    Від навідліг (навіґлі (навідлі).

    Заборона робити навіґлі, імовірно, пов'язане з язичницькими табу встановлювати зв'язок з потойбіччям. У магічних діях будь-що зроблене навпаки призводить до контакту з потойбічним світом, світом мертвих. (Пор. звичай накривати дзеркала у хаті, де є покійник).


    Переклад

    [ред.]
    Список перекладів

    Джерела

    [ред.]
    • Етимологічний словник української мови. У 7-и тт. – К.: Наукова думка, 2003. – Т. 2. – С. 15-16.
    • Новий тлумачний словник української мови. В 4 т. К.: Аконіт, 2000. - Т. 2. - С. 720.