навіґлі
Зовнішній вигляд
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]на-ві́ґ-лі
Прислівник; незмінний.
Вимова
[ред.]- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- діал. (характерне для волинської говірки південно-західного наріччя) від себе, навиворіт, навпаки, в протилежний бік, через руку.
- уживається для заборони робити що-небудь навпаки. Лити навіґлі - наливати через руку, вивертаючи кисть від себе. ◆ А нехай тобі! Не наливай навіґлі! с.Долотецьке Вінницької області
- діал. (гуцульська говірка південно-західного наріччя) навідлі, навідліг. Навіґлі / навідлі бити рукою - розмахнувшись, бити навідліг не долонею, а щиколотками.
Синоніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]- Лити навіґлі
- Бити навіґлі
Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від навідліг (навіґлі (навідлі).
Заборона робити навіґлі, імовірно, пов'язане з язичницькими табу встановлювати зв'язок з потойбіччям. У магічних діях будь-що зроблене навпаки призводить до контакту з потойбічним світом, світом мертвих. (Пор. звичай накривати дзеркала у хаті, де є покійник).
Переклад
[ред.]Список перекладів | |
Джерела
[ред.]- Етимологічний словник української мови. У 7-и тт. – К.: Наукова думка, 2003. – Т. 2. – С. 15-16.
- Новий тлумачний словник української мови. В 4 т. К.: Аконіт, 2000. - Т. 2. - С. 720.