навіґлі

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

на-ві́ґ-лі

Прислівник.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. діал. (характерне для волинської говірки південно-західного наріччя) від себе, навиворіт, навпаки, в протилежний бік, через руку.
  2. уживається для заборони робити що-небудь навпаки. Лити навіґлі - наливати через руку, вивертаючи кисть від себе. ◆ А нехай тобі! Не наливай навіґлі! с.Долотецьке Вінницької області
  3. діал. (гуцульська говірка південно-західного наріччя) навідлі, навідліг. Навіґлі / навідлі бити рукою - розмахнувшись, бити навідліг не долонею, а щиколотками.

Синоніми[ред.]

  1. навпаки
  2. навідлі
  3. навідліг
  4. навідлів
  5. наодлив
  6. наодливо
  7. наодлів

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

  • Лити навіґлі
  • Бити навіґлі

Споріднені слова[ред.]

  • згрубілі форми:
  • зменш.-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Навіґлі (навідлі) утворено від навідліг.

Заборона робити навіґлі, імовірно, пов'язане з язичницькими табу встановлювати зв'язок з потойбіччям. У магічних діях будь-що зроблене навпаки призводить до контакту з потойбічним світом, світом мертвих. (Пор. звичай накривати дзеркала у хаті, де є покійник).

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]

  • Етимологічний словник української мови. У 7-и тт. – К.: Наукова думка, 2003. – Т. 2. – С. 15-16.
  • Новий тлумачний словник української мови. В 4 т. К.: Аконіт, 2000. - Т. 2. - С. 720.