навіґлі

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

на-ві́ґ-лі
Прислівник; незмінний.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. діал. (характерне для волинської говірки південно-західного наріччя) від себе, навиворіт, навпаки, в протилежний бік, через руку.
  2. уживається для заборони робити що-небудь навпаки. Лити навіґлі - наливати через руку, вивертаючи кисть від себе. ◆ А нехай тобі! Не наливай навіґлі! с.Долотецьке Вінницької області
  3. діал. (гуцульська говірка південно-західного наріччя) навідлі, навідліг. Навіґлі / навідлі бити рукою - розмахнувшись, бити навідліг не долонею, а щиколотками.

Синоніми[ред.]

  1. навідлік - найправильніший говір, навпаки, навідлі
  2. навідліг
  3. навідлів, наодлив, наодливо, наодлів

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

  • Лити навіґлі
  • Бити навіґлі

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від навідліг (навіґлі (навідлі).

Заборона робити навіґлі, імовірно, пов'язане з язичницькими табу встановлювати зв'язок з потойбіччям. У магічних діях будь-що зроблене навпаки призводить до контакту з потойбічним світом, світом мертвих. (Пор. звичай накривати дзеркала у хаті, де є покійник).


Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]

  • Етимологічний словник української мови. У 7-и тт. – К.: Наукова думка, 2003. – Т. 2. – С. 15-16.
  • Новий тлумачний словник української мови. В 4 т. К.: Аконіт, 2000. - Т. 2. - С. 720.