наречийный

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Російська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відм. однина (чол. р.) однина (жін. р.) однина (сер. р.) множина
Им. наречи́йный наречи́йная наречи́йное наречи́йные
Р. наречи́йного наречи́йной наречи́йного наречи́йных
Д. наречи́йному наречи́йной наречи́йному наречи́йным
В. наречи́йного
наречи́йный
наречи́йную наречи́йное наречи́йных
наречи́йные
Тв. наречи́йным наречи́йной наречи́йным наречи́йными
Пр. наречи́йном наречи́йной наречи́йном наречи́йных
Коротка - - - -

на-ре-чи́й-ный

Прикметник, ад’єктивне відмінювання 1a.

Корінь: -нареч-; суфікс: -ий; закінчення: -ый.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. лінгв. прислівниковий. ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Джерела[ред.]