наречийный
Російська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
|---|---|---|---|---|
| Им. | наречи́йный | наречи́йная | наречи́йное | наречи́йные |
| Р. | наречи́йного | наречи́йной | наречи́йного | наречи́йных |
| Д. | наречи́йному | наречи́йной | наречи́йному | наречи́йным |
| В. | наречи́йного наречи́йный |
наречи́йную | наречи́йное | наречи́йных наречи́йные |
| Тв. | наречи́йным | наречи́йной | наречи́йным | наречи́йными |
| Пр. | наречи́йном | наречи́йной | наречи́йном | наречи́йных |
| Коротка | - | - | - | - |
на-ре-чи́й-ный
Прикметник, ад’єктивне відмінювання 1a.
Корінь: -нареч-; суфікс: -ий; закінчення: -ый.
Вимова
[ред.]- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- лінгв. прислівниковий. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Усталені словосполучення, фразеологізми
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??