сведчыць

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Білоруська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. мин. наказ.
Я све́дчу све́дчыў,
све́дчыла
Ты све́дчыш све́дчыў,
све́дчыла
све́дч
Ён
яна
яно
све́дчыць све́дчыў
све́дчыла
све́дчыло
Мы све́дчым све́дчылі
Вы све́дчыце све́дчылі све́дчце
Яны све́дчаць све́дчылі
Дієприкм. теп. ч. све́дчаны
Дієприкм. мин. све́дчўшы
Дієприсл. теп. ч.
Прикм. пас.
Майб


Шаблон:морфо-be

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. свідчити. ◆ Хачу я табе паказаць надзвычайную, можна сказаць, рэч, якая выразна сведчыць аб гіганцкім узроўні нашай савецкай цывілізацыі!

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Джерела[ред.]