сведчыць
Білоруська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| теп. | мин. | наказ. | |
|---|---|---|---|
| Я | све́дчу | све́дчыў, све́дчыла |
— |
| Ты | све́дчыш | све́дчыў, све́дчыла |
све́дч |
| Ён яна яно |
све́дчыць | све́дчыў све́дчыла све́дчыло |
— |
| Мы | све́дчым | све́дчылі | — |
| Вы | све́дчыце | све́дчылі | све́дчце |
| Яны | све́дчаць | све́дчылі | — |
| Дієприкм. теп. ч. | све́дчаны | ||
| Дієприкм. мин. | све́дчўшы | ||
| Дієприсл. теп. ч. | |||
| Прикм. пас. | |||
| Майб | |||
Корінь: -сведчыць-.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- свідчити. ◆ Хачу я табе паказаць надзвычайную, можна сказаць, рэч, якая выразна сведчыць аб гіганцкім узроўні нашай савецкай цывілізацыі!
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??