дієприкметник

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. дієприкме́тник дієприкме́тники
Р. дієприкме́тника дієприкме́тників
Д. дієприкме́тникові
дієприкме́тнику
дієприкме́тникам
З. дієприкме́тник дієприкме́тники
Ор. дієприкме́тником дієприкме́тниками
М. на/у дієприкме́тнику на/у дієприкме́тниках
Кл. дієприкме́тнику* дієприкме́тники*

дієприкме́тник

Іменник, чоловічий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -дієприкметник-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. лінгв. іменна форма дієслова, що виражає ознаку предмета за дією, яку він виконує або яка на нього спрямована, і поєднує в собі граматичні особливості дієслова і прикметника ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

  1. частина мови

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]

Wikipedia-logo-uk.png
У Вікіпедії є стаття