умовне засудження
Українська[ред.]
Тип та синтаксичні ознаки[ред.]
Стійка словосполука (термін). Використовується як іменна група.
Вимова[ред.]
- МФА: [uˈmɔu̯nɛ̝ zɑ̽ˈsud͡ʒɛ̝nʲːɐ]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- юр. за українським кримінальним правом, рішення суду про неприведення вироку до виконання за умови, що засуджений протягом іспитового строку не вчинить нового злочину.
Етимологія[ред.]
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
| |