цалаваць

Матеріал з Вікісловника

Білоруська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. мин. наказ.
Я цалу́ю цалава́ў,
цалава́ла
Ты цалу́еш цалава́ў,
цалава́ла
цалу́й
Ён
яна
яно
цалу́е цалава́ў
цалава́ла
цалава́ло
Мы цалу́ем цалава́лі
Вы цалу́еце цалава́лі цалу́йце
Яны цалу́юць цалава́лі
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин.
Дієприсл. теп. ч. цалу́ючи
Прикм. пас.
Майб буду/будзеш… цалава́ць

ца-ла-ва́ць

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класифікацією А. А. Залізняка — 2a.

Корінь: -цал-; суфікс: -ава?; дієслівне закінчення: -ць.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. цілувати. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від Шаблон:етимологія:цілувати

Джерела[ред.]